Ухвала

від 12.09.2023 по справі 320/11906/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11906/22

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 вересня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Декор-Сіті Київ" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Декор-Сіті Київ" - задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційну скаргу вперше подано до суду 29.03.2023.

25 травня 2023 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху.

08 червня 2023 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено та апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Апеляційну скаргу апелянтом подано повторно до суду 03.08.2023, зокрема, в якій міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що причиною пропуску процесуального строку є неможливість сплати судового збору, наголошуючи на тому, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, а подання заяви про поновлення строку є підставою для її задоволення. Крім того, наголосив на конституційному праві особи на апеляційне оскарження судового рішення, а також на тому, що станом на момент подання апеляційної скарги вдруге судовий збір було сплачено.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Декор-Сіті Київ" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Роз`яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович