Рішення

від 10.01.2024 по справі 320/11906/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року Справа № 320/11906/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши заяву представника позивача Олексієнко Л.В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2022 № 7354881/43598902 та № 7354882/43598902 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" податкову накладну № 235 від 01.07.2021 та податкову накладну №25 від 17.01.2022 датою їх першого подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 вирішено:

"Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2022 №7354881/43598902 та № 7354882/43598902.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" (код ЄДРПОУ 43598902) податкову накладну № 235 від 01.07.2021, датою її фактичного подання 30.07.2021 та податкову накладну №25 від 17.01.2022, датою її фактичного подання 15 лютого 2022 року.

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" (код ЄДРПОУ 43598902) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 44096797)."

08.06.2023, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків відмовлено; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор-сіті Київ" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернуто апелянту.

05.10.2023, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Декор-Сіті Київ" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 320/11906/22 набрало законної сили 05.10.2023.

До суду 30.11.2023 від представника позивача надійшла заява про уточнення розрахунку судових витрат, долучення доказів та ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій просить суд відшкодувати на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5 061,24 грн., що складається із сплаченого збору в сумі 4962,00 грн та сплаченої комісії 99,24 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., які були сплачені ТОВ "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ", відповідно до Договору про надання правової допомоги від 06.12.2021 №06/12.

Відповідно до положень ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Розглянувши заяву представника позивача про уточнення розрахунку судових витрат та ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/11906/22 про стягнення судового збору з урахуванням сплаченої суми комісії та понесених судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Під час вирішення справи судом, в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 зазначено про те, що позивач, за наслідками розгляду справи просить суд здійснити розподіл судових витрат та посилаючись на положення ст. 132 КАС України, зазначає про сплату судового збору у сумі 4962,00 грн., 99,24 грн. сервісного збору. Також, позивач вказує на орієнтовні витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 15000,00 грн., докази понесення які будуть надані до суду у визначені ч. 7 ст. 139 КАС України строки, а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно, судом враховано зазначене позивачем, стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4 962,00 грн. з ГУ ДПС у Київській області та відмічено, що витрати на послуги адвоката суд не вирішує на стадії прийняття рішення по суті у зв`язку із відсутності такої підстави та зазначає, що позивачем в позові вказано про орієнтовний розрахунок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та вказано про дотримання ч. 7 ст. 139 КАС України щодо подання доказів протягом п`яти днів з моменту винесення рішення судом.

В поданій заяві від 30.11.2023 представник позивача вказує, що судом не вирішено питання по суті заяви про уточнення розрахунку судових витрат та їх стягнення на користь товариства.

Суд зазначає, що така заява отримана та зареєстрована судом 10.01.2024.

Представник ТОВ "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" в заяві зазначає про те, що про наявність рішення суду на інформаційному веб-сайті "Судова влада України" у даній справі стало відомо лише 07.03.2023, просить суд поновити строк на подачу доказів, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС України.

Враховуючи зазначене, задля забезпечення права позивача на винесення у справі додаткового судового рішення щодо стягнення понесених витрат у справі, суд вважає необхідним визнати поважними причини пропуску позивачем строку щодо подання заяви про винесення додаткового рішення суду, враховуючи зазначені обґрунтування в заяві.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 враховуючи положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками вирішення справи, судом на користь позивача вирішено повністю відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС України у Київській області витрати по сплаті судового збору в сумі 4 962,00 гривні.

Враховуючи вищезазначене, суд вказує, що витрати понесені позивачем зі сплати комісії в сумі 99,24 грн. (квитанції від 09.12.2023 про сплату судового збору) банку за наслідками проведеної операції по сплаті судового збору за подання даного позову до суду є оплатою товариством банку за отримані послуги, що не можна відносити до витрат по сплаті судового збору, розмір та порядок сплати, а також повернення/стягнення якого визначено чинним законодавством.

Таким чином, заява про стягнення комісії в сумі 99,24 грн. не підлягає задоволенню.

Щодо витрат на послуги адвоката заявлені представником в уточненій заяві в розмірі 8000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 цього Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 22.12.2018 у справі №826/856/18 та від 30.09.2020 у справі №360/3764/18 при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Судом встановлено, що ТОВ "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" було укладено Договір про надання правової допомоги №06/12 від 06.12.2021р. з Адвокатським об`єднанням «Ест Лекс» (далі - АО).

Відповідно до умов вказаного Договору Адвокатське об`єднання «Ест Лекс» надає позивачу правову допомогу, здійснює представницькі повноваження, захищає права і його законні інтереси в обсязі та на умовах, встановлених договором та домовленістю сторін.

Пунктом 4.1-4.2 Договору передбачено, що розмір гонорару за надання правової допомоги, за цим Договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін.

Суми гонорару зазначаються в актах, які формуються АО в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами електронного поштового зв`язку з наступним відправлення поштовим зв`язком за його місцезнаходженням. За домовленістю може бути здійснено передоплату на підставі рахунку.

Пункт 4.6 Договору встановлює, що розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін, та відшкодовуються Клієнтом на підставі документів, наданих АО, додатково.

Договір підписаний Сторонами та скріплений печаткою.

В Додатковій угоді від 06.12.2021р. до Договору про надання правової допомоги №06/12 від 06.12.2021р. сторони погодили, що гонорар АО обчислюється як добуток кількості годин надання правової допомоги Клієнту та погодинної ставки АО за Договором.

Вартість однієї години надання правової допомоги становить 1000 гривень.

Згідно Рахунок-АКТу на оплату № 07/12 від 07 грудня 2022 р. АО надало Клієнту, а Клієнтом прийнято правову допомогу, а саме:

1. Аналіз документів, надання правової інформації, консультування Клієнта з приводу оскарження до суду Рішення № 7354881/43598902 від 19.09.2022 року про відмову в реєстрації ПН №235 від 01.07.2021р. Рішення № 7354882/43598902 від 19.09.2022 року про відмову в реєстрації ПН №25 від 17.01.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних - 2 години - вартість однієї години 1000 грн. - загальна сума без ПДВ 2000,00 грн.;

2. Підготовка проекту позовної заяви до суду про визнання протиправним та скасування Рішення 7354881/43598902 від 19.09.2022 року та рішення № 7354882/43598902 від 19.09.2022 року про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати ПН №25 від 17.01.2022р. та ПН № 235 від 01.07.2021 року датою їх подання - 6 годин - вартість однієї години 1000 грн. - загальна сума без ПДВ 6000,00 грн.;

3. Відшкодування витрат на сплату судового збору - 5061,24 грн.

Рахунок-Акт підписаний Сторонами та скріплений печаткою.

На підставі Рахунок-АКТу на оплату № 07/12 від 07.12.2022р. позивач вказує та підтверджує, що Клієнт сплатив АО грошові кошти в сумі 13 061,24 грн. без ПДВ, що складається із судового збору 5061,24 грн. та 8000,0 грн. витрат на правничу допомогу.

Додано копію банківської виписки на підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок АО №1033 від 10.01.2023.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що заявлені позивачем до відшкодування 8000,00 грн. витрат на професійну правову (правничу) допомогу є обґрунтованими, відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру по відношенню до іншої сторони.

Також, суд зазначає, що за предметом спору наявні обставини порушення інтересів позивача під час реєстрації спірних у справі податкових накладних за наслідками проведених господарських операцій з контрагентами, що відповідно слугувало зверненню позивача до суду із даним позовом, що встановлено судом під час вирішення даної справи.

Суд також вказує, що заявлений розмір витрат є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), та згідно наданого Рахунок-Акту виконаних послуг зазначено час витрачений адвокатом для виконання покладених на нього умов Договору.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом доказів, враховуючи відсутність заяви від відповідачів щодо співмірності витрат, наявні дискреційні повноваження суду щодо суддівського розсуду на предмет розподілу судових витрат згідно згаданої вище позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, відповідає критерію обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат вважає необхідним відшкодувати вказану суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника позивача Олексієнко Л.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-СІТІ КИЇВ" (код ЄДРПОУ 43598902) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 44096797) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

3. В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Войтович І.І.