Постанова

від 12.09.2023 по справі 380/7958/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7958/21 пров. № А/857/10902/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Затолочного В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Гранат В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, головуючий суддя Гулкевич І.З., ухвалене у м. Львові, повний текст якого складено 15.05.2023 року, у справі за адміністративним позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Мікроприлад», про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2021 року позивач Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся в суд з позовом до ВК Львівської МР, третя особа ПАТ «Мікроприлад», в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №82 від 12.02.2021 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Мікроприлад» корпусу №26 (під літерою Г-4 з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові».

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 12.02.2021 року виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №82 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Мікроприлад» корпусу №26 (під літерою Г-4 з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові». Вказане рішення та наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема чинному генеральному плану міста Львова, плану зонування території, що є порушенням ст.ст. 17, 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Окрім того, наміри забудови території не відповідають вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173 від 19.06.1996 року, положенням Земельного кодексу України, в частині використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Львівська обласна прокуратура оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що приймаючи оскаржене рішення судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення Законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності».

В судовому засіданні представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно із витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2013 року №371611 та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.12.2019 року №НВ-4612002572019 ПрАТ «Мікроприлад» є власником приміщення корпусу №26 (під літерою Г-4) та земельної ділянки площею 6,3973 га.

На замовлення ПрАТ «Мікроприлад» проектною організацією підготовлено містобудівний розрахунок Реконструкція з корпусу №26 (під літерою Г-4) з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові.

Відповідно до висновку цього містобудівного розрахунку, державних будівельних і санітарних норм на ділянці на вул. Ніщинського,35 у м. Львові може бути проведена реконструкція будівлі корпусу №26 (під літерою Г-4) з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення та гараж для тимчасового зберігання автомобілів в технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові. Площа земельної ділянки, на якій розташовується будівля, що реконструюється (6,3973 га) не змінюється. Існуюче цільове використання земельної ділянки не змінюється. Існуюче функціональне призначення ділянки не змінюється.

Для отримання містобудівних умов та обмежень реконструкції існуючої будівлі ПрАТ «Мікроприлад» звернулося до Львівської міської ради.

Містобудівний розрахунок з реконструкції з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення та гараж для тимчасового зберігання автомобілів в технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові був предметом обговорення на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Протоколом засідання №12 архітектурно-містобудівної ради від 27.05.2020 року затверджено містобудівний розрахунок реконструкції будівлі корпусу №26 (під літерою Г-4) з розширення за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення та гараж для тимчасового зберігання автомобілів в технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №82 від 12.02.2021 року затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Мікроприлад» корпусу №26 (під літерою Г-4) з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові.

Вважаючи рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.02.2021 року №82 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Мікроприлад» корпусу №26 (під літерою Г-4 з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові» таким, що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при винесенні рішення про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Мікроприлад» з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. Ніщинського, 35 у м. Львові. Зокрема, в ході розгляду цієї справи не було знайдено підтвердження тому, що в наданні містобудівних умов та обмежень слід було відмовити, враховуючи приписи ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом другим статті 5 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Містобудівна документація, відповідно до статті 17 цього Закону, - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

За приписами пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (частина друга статті 5 Закону №3038-VI).

Частиною першої статті 25 Закону №3038-VI встановлено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За приписами частини першої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження, разом із технічними умовами та завданням на проектування, є основними складовими вихідних даних.

Тобто, за змістом цих норм містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Частинами другою - п`ятою статті 29 Закону №3038-VI встановлено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

А відповідно до статей 16 - 19 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Тобто, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в цьому випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації.

Підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або надалі під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.

Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до діючого генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 року №3924, проектований об`єкт розташований в межах території Промислових підприємств (існуючі та проектовані), у зоні можливого розміщення підприємств V, IV, III та II класу шкідливості.

Колегія суддів звертає увагу, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають чинному генеральному плану міста Львова, який є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.

Надаючи оцінку спірному рішенню Виконавчого комітету Львівської міської ради суд апеляційної інстанції звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження повинні відповідати не лише плану зонування, а й генеральному плану міста та детальному плану території, які також є містобудівною документацією на місцевому рівні.

Попри це, відповідно до схеми територіального зонування Личаківського адміністративного району плану зонування території м. Львова, земельна ділянка кадастровий 4610137200:07:004:0072, цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості розміщена в межах функціональної зони КС-6 зона технопарків, території науково-виробничих комплексів (технопарки, технополіси, агротехнопарки, агротехнополіси).

Цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться на вул. Ніщинського, 35 у м. Львові - розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Запланований для будівництва об`єкт на реконструкцію ПрАТ «Мікроприлад» корпусу №26 (під літерою Г-4 з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові також не відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки та схемі територіального зонування Личаківського адміністративного району плану зонування території м. Львова, що підтверджує невідповідність його вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Також, пунктом 1.2.2 плану зонування території м. Львова (зонінг) Том 1. Частина 1, Базове зонування. Загальна пояснювальна записка (нова редакція), затвердженого ухвалою ЛМР №2913 від 25.01.2018 року, виділено в кожній зоні види забудови та іншого використання земельних ділянок, які поділяються на преважні, супутні та допустимі.

Відповідно до п. 3.2.3 пояснювальної записки до Плану зонування території м. Львова (зонінг) нове будівництво регламентується по висоті і довжині будинків, за композиційними прийомами, матеріалами, кольором і стильовими характеристиками. Регулюється також благоустрій, озеленення та інші складові середовища. В межах зони регулювання забудови підзона ІА-5 висота забудови регламентується не вище 18 м.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду попередньої інстанції про те, що ПрАТ «Мікроприлад» не здійснює нове будівництво, а здійснює реконструкцію вже існуючої будівлі висотою 30 м, оскільки відповідно до п. 2.4 Техніко-економічні показники містобудівного розрахунку вказаного об`єкта після його реконструкції збільшиться поверховість, площа забудови, та будівельний об`єм.

З вказаного містобудівного розрахунку видно, що збільшиться також площа забудови земельної ділянки.

Крім цього, з матеріалів справи слідує, що оспорюване рішення прийняте відповідачем за відсутності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Як уже зазначалось судом раніше, містобудівні умови та обмеження надаються за заявою замовника, до якої додаються, зокрема викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000.

Натомість, неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи у їх сукупності дають підстави дійти висновку про те, що приймаючи оспорюване рішення відповідач діяв всупереч нормам чинного законодавства, відтак прийняв незаконне рішення, через що позовні вимоги про його скасування є підставними та обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі №380/7958/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №82 від 12.02.2021 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Мікроприлад» корпусу №26 (під літерою Г-4 з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку «Личаків» на вул. П.Ніщинського, 35 у м. Львові».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний

Повний текст постанови складено 13.09.2023 року.