Постанова

від 07.09.2023 по справі 357/3296/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Бебешко М.М.

Єдиний унікальний номер справи № 357/3296/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8784/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Нежури В.А.,

секретар - Олешко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська», в інтересах якого діє адвокат Салюк Лариса Віталіївна, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про речове право та визнання договору оренди недійсним,

В с т а н о в и в :

У березні 2023 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» звернулось до суду із вказаним позовом.

Одночасно із позовною заявою позивач ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1) заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:01:023:0041.

2) заборони ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙД-2000» (ЄДРПОУ: 36445855) здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 3220489500:01:023:0041.

Обґрунтовуючи причини необхідності вжиття заходів для забезпечення позову заявник зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» подано позов до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000» про поновлення запису про інше речове право за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:01:023:0041, укладеним між ТОВ Агрофірма «БІЛОЦЕРКІВСЬКА» та ОСОБА_1 та скасування права оренди за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:01:023:0041, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000» було укладено до договір оренди землі, який передбачає передачу земельної ділянки в користування новому орендарю протягом 5 днів з дати реєстрації договору, що унеможливить позивачу на час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору і перешкоджатиме здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою Відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки На даний час на земельній ділянці знаходяться посіви озимої пшениці, які були здійснені ТОВ Агрофірма «Білоцерківська». Реєстрація речових прав щодо земельної ділянки з третьою особою ускладнить використання земельної ділянки та виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ТОВ Агрофірма «Білоцерківська».

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року заяву ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 1,4627 га, кадастровий номер 3220489500:01:023:0041, що розташована у межах території Білоцерківської МТГ.

У решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» подало на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» користуватись земельною ділянкою, кадастровий номер 3220489500:01:023:0041, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилався на те, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони користуватися земельною ділянкою іншим особам та знищення посівів призведе до недоцільності виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки позивач буде позбавлений можливості здійснити збір урожаю та фактично втратить право власності на урожай.

На думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що вимога про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» здійснювати користування спірною земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, не підлягає задоволенню так як обмежуватиме господарську діяльність ТОВ «Агротрейд-2000», спричинить необґрунтоване втручання у його діяльність та порушуватиме права товариства є підставою для висновку про упередженість суду, оскільки вже на стадії прийняття позовної заяви суд робить упереджений висновок про те, що господарська діяльність ТОВ «Агротрейд-2000» на спірній земельній ділянці в період розгляду справи в суді є законною.

У відзиві на апеляційну скаргу представниця ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. заперечила проти апеляційної скарги та зазначила, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні порушувати права ОСОБА_1 , як законного власника земельної ділянки, на користування нею. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, та стягнути з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Інші учасники справи, наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

В судове засідання учасники процесу, які повідомлялись про час та місце розгляду справи, не з`явились; колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки ухвалу суду про забезпечення позову позивачем оскаржено лише в частині відмови у задоволенні його заяви про забезпечення позову, апеляційний суд згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість ухвали лише у цій частині.

Відмовляючи у забезпеченні позову шляхом заборони відповідачам здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» користуватися спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив із того, що такий захід забезпечення позову не є співмірним із предметом спору, за своїм змістом і способом порушує право власності ОСОБА_1 , є втручанням у господарську діяльність ТОВ «Агротрейд-2000» та фактично є вирішенням спору по суті, що відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

В пунктах 2, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Предметом спору у даній справі є поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію іншого речового права за договором оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2015 року та скасування реєстрації права оренди за договором оренди земельної ділянки від 12 січня 2023 року.

Тобто, метою вказаного позову є захист прав ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на поновлення дії договору оренди спірної земельної ділянки, а не відшкодування збитків, пов`язаних з втратою урожаю на спірній земельній ділянці, чи оспорювання встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі.

При цьому, заявником не було обґрунтовано доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог, та не обґрунтовано, яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення в частині поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію іншого речового права за договором оренди земельної ділянки та скасування реєстрації права оренди за договором оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» буде позбавлене можливості здійснити збір урожаю та фактично втратить право власності на урожай у разі незабезпечення позову в обраний спосіб є безпідставними.

Незабезпечення позову шляхом заборони відповідачам користуватись спірною земельною ділянкою не призведе до утруднення виконання судового рішення у разі задоволення даного позову, а тому висновки суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову у вказаний спосіб є правильними.

Інший висновок суду суперечив би самій суті інституту забезпечення позову, метою якого є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 709/853/20.

Окрім того, колегія суддів вважає, що забезпечення позову у такий спосіб фактично підмінить собою судове рішення у справі та вирішить позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Наявність самого по собі позову про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію іншого речового права за договором оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2015 року та скасування реєстрації права оренди за договором оренди земельної ділянки від 12 січня 2023 року не є підставою для забезпечення позову шляхом заборони користуватись об`єктом оренди (земельна ділянка), з огляду на те, що предметом спору є виключно поновлення прав позивача, як орендаря земельної ділянки на підставі договору оренди від 11 жовтня 2015 року, на користування нею, шляхом відновлення відповідного запису у Державному реєстрі, тобто предметом позову є немайнові вимоги, які не підлягають примусовому виконанню.

Встановлення заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо використання орендованої ним земельної ділянки не відповідає принципу співмірності та збалансованості.

ТОВ «Агротрейд-2000» користується спірною земельною ділянкою на підставі додаткових угод, які наразі є чинними, право оренди відповідача є зареєстрованим відповідно до законодавства, а тому забезпечення позову таким шляхом є прямим втручанням у господарську діяльність відповідача.

Апеляційна скарга за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в заяві про забезпечення позову, аргументи якої знайшли належну оцінку в ухвалі суду першої інстанції. Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу представниця ОСОБА_2 - адвокат Марценюк Л.М. просила суд стягнути з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Однак, колегія суддів вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають.

Так, за правилами ч.ч. 1-2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» оскаржило у апеляційному порядку ухвалу про забезпечення позову, а не рішення суду по суті позовних вимог, розподіл судових витрат, відповідно до вимог чинного цивільного процесуального закону має бути здійснений за результатами розгляду позовної заяви, і наразі вирішення цього питання є передчасним.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 376, 382, 384 України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 12 вересня 2023 року.

Головуючий:

Судді: