Ухвала

від 07.09.2023 по справі 759/16707/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/824/3402/2023 Категорія: ч. 4 ст. 191 КК України

ЄУН: 759/16707/22 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального № 12022100020003172 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191 КК України, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року, яким

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білопілля Білопільського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного за цим вироком покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України,

за участю сторін апеляційного провадження:

прокурора ОСОБА_8 обвинуваченого ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у розтраті майна ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України введено в Україні воєнний стан із 05.30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому відповідно до указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, воєнний стан в Україні продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - до 21 листопада 2022 року.

Так, ОСОБА_6 на підставі Наказу (розпорядження) № 740/к/тр від 20 травня 2022 року призначений на посаду комірника складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, а також є матеріально відповідальною особою і несе повну матеріальну відповідальність за матеріально-технічні цінності, які передані йому підприємством в користування, тобто, речі, які перебували у його віданні.

10 вересня 2022 року приблизно о 12.30 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладенні завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, та достовірно знаючи про те, що у приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром L, у кількості 1 шт., загальною вартістю 370 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свою куртку.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, вийшов з приміщення вказаного складу маркетингу, покинув територію підприємства та відправився за власною адресою проживання, до гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де зустрівся з ОСОБА_9 , якому передав гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром L, у користування, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріальний збиток на суму 370 грн. без ПДВ

Таким чином, ОСОБА_6 , здійснив розтрату чужого майна, яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім цього, 11 вересня 2022 року приблизно о 12.30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає та достовірно знаючи про те, що в приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром L, у кількості 1 шт., загальною вартістю 370 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свою куртку.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, вийшов з приміщення складу маркетингу, покинув територію підприємства та відправився за власною адресою проживання, до гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де зустрівся з ОСОБА_10 , якому продав за грошові кошти у сумі 200 грн. гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром L, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріального збитку на суму 370 грн. без ПДВ

Крім цього, 12 вересня 2022 року приблизно о 12.30 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, та достовірно знаючи про те, що у приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв з полиці гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром М, у кількості 1 шт., загальною вартістю 370 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свою куртку.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, вийшов з приміщення складу маркетингу, покинув територію підприємства та відправився за власною адресою проживання, до гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де зустрівся з ОСОБА_10 , якому продав за грошові кошти у сумі 200 грн. гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром М, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріального збитку на суму 370 грн. без ПДВ

Крім цього, 13 вересня 2022 року приблизно о 12.30 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, та достовірно знаючи про те, що у приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром М, у кількості 1 шт., загальною вартістю 370 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свою куртку.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, вийшов з приміщення складу маркетингу, покинув територію підприємства та відправився за власною адресою проживання, до гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де зустрівся з ОСОБА_10 , якому продав за грошові кошти у сумі 200 грн. гольф чоловічий зимовий, чорний, розміром М, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріального збитку на суму 370 грн. без ПДВ

Крім того, 1 вересня 2022 приблизно о 12.30 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, та достовірно знаючи про те, що в приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці планшет «Blackview Tab 6», загальною вартістю 4110 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свій одяг.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, утримуючи планшет «Blackview Tab 6» при собі, вийшов з приміщення вказаного складу та покинув територію підприємства та у подальшому розпорядився вище вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріальний збиток на суму 4110 грн. без ПДВ.

Крім цього, 8 вересня 2022 року приблизно о 12.45 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає та достовірно знаючи про те, що в приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці планшет «Blackview Tab 6», загальною вартістю 4110 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свій одяг.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, утримуючи планшет «Blackview Tab 6» при собі, вийшов з приміщення вказаного складу та покинув територію підприємства та у подальшому розпорядився вище вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріальний збиток на суму 4110 грн. без ПДВ.

Крім цього, 13 вересня 2022 року приблизно о 12 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає та достовірно знаючи про те, що в приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці планшет «Blackview Tab 6», загальною вартістю 4110 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свій одяг.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, утримуючи планшет «Blackview Tab 6» при собі, вийшов з приміщення вказаного складу та покинув територію підприємства та у подальшому розпорядився вище вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріальний збиток на суму 4110 грн. без ПДВ.

Крім цього, 15 вересня 2022 року приблизно о 12.30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна МАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, та достовірно знаючи про те, що у приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці планшет «Blackvicw Tab 6», загальною вартістю 4110 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свій одяг.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, утримуючи планшет «Blackvirw Tab 6» при собі, вийшов з приміщення вказаного складу та покинув територію підприємства та у подальшому розпорядився вище вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріальний збиток на суму 4110 грн. без ПДВ.

Крім цього, 17 вересня 2022 року приблизно о 12 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні , в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає та достовірно знаючи про те, що в приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці планшет «Blackvicw Tab 6», зальною вартістю 4110 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свій одяг.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, утримуючи планшет «Biackvirw Tab 6» при собі, вийшов з приміщення вказаного складу та покинув територію підприємства та у подальшому розпорядився вище вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріальний збиток на суму 4110 грн. без ПДВ.

Крім цього, 21 вересня 2022 року приблизно о 12.55 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні складу маркетингу, що за адресою: АДРЕСА_4, де виконував покладені завдання та обов`язки комірника, в обідню годину, повторно, вирішив вчинити розтрату майна ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), яке перебувало у його віданні, в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

Так, з метою виконання свого прямого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, яке належить, ПАТ «МХП» (код ЄРДПОУ 33497772), ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного складу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, та достовірно знаючи про те, що в приміщенні складу відсутній робочий персонал, діючи з корисних мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з полиці планшет «Blackvicw Tab 6», загальною вартістю 4110 грн. без ПДВ, який поклав за пазуху під свій одяг.

Після чого, переконавшись, що ніхто з працівників його не бачить, утримуючи планшет «Blackvirw Tab 6» при собі, вийшов з приміщення вказаного складу та покинув територію підприємства та у подальшому розпорядився вище вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «МХП», код ЄРДПОУ 43944755, матеріальний збиток на суму 4110 грн. без ПДВ.

Цим же вироком вирішено питання речових доказів, судових витрат.

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості; ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю строком на 1 рік; відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. У решті вирок залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до посадової інструкції від 6 вересня 2022 року № 28-к ОСОБА_6 несе повну індивідуальну та колективну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому матеріальних цінностей. Саме ці обставини обвинувачений використав для вчинення інкримінованого злочину. Отримані відповідно до посадової інструкції можливості, ОСОБА_6 реалізував з протиправною метою. Однак, суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, помилково заборонив обвинуваченому обіймати посади, пов`язані з будь-якою матеріальною відповідальністю. У даному випадку, як зазначає прокурор, обвинувачений для привласнення ввіреного йому майна використав можливості, які надавала посада, перебування на якій нерозривно пов`язане з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю.

Таким чином, як наголошує прокурор, за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення суд мав би призначити ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаними з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю. Однак, місцевий суд, неправильно застосовуючи ст. 55 КК України, ухвалив помилкове рішення щодо призначення додаткового покарання. Фактично, всупереч точному змісту ст. 55 КК України, обвинуваченого взагалі позбавлено можливості працювати за трудовим договором, оскільки будь-який найманий працівник відповідно до положень чинного законодавства про працю несе матеріальну відповідальність перед роботодавцем.

Окрім того, прокурор зазначає, що вказаним вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке він вчинив у період часу з 10 вересня 2022 року по 21 вересня 2022 року, та призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Водночас, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Враховуючи те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 вчинив до постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року, йому має бути призначено остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.

Відповідно до матеріалів судового провадження під час судового розгляду фактичні обставини кримінального правопорушення ніким не оспорювалися, і дослідження доказів щодо цих обставин судом визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Зазначені обставини кримінального правопорушення не оспорюються як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду кримінального провадження, а тому висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.

За визнаних судом першої інстанції встановленими та доведеними фактичні обставини кримінального правопорушення, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України - як розтрата чужого майна, яке перебувало у його віданні, в умовах воєнного стану, та як розтрата чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, і кваліфікація дій обвинуваченого в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду не оспорюється.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його молодий вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, те, що він раніше не судимий, посередньо характеризується за колишнім місцем роботи, частково відшкодував завдану шкоду; обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, активне сприяння у розкритті злочину, повне визнання своєї вини, часткове відшкодування шкоди; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік, та звільненням від відбування основного за цим вироком покарання з випробуванням в силу ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових кримінальних правопорушень і виконає покладені на нього обов`язки.

Прокурором в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду не заперечується правильність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі на 5 років та звільнення обвинуваченого у цій частині від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Водночас колегія суддів погоджується з доводи апеляційної скарги прокурора в частині неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність при призначенні додаткового покарання обвинуваченому.

За змістом ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має на меті недопущення вчинення даною особою в подальшому злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною діяльністю. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою обвинуваченого або із зайняттям ним певною діяльністю (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003року). Рішення про застосування додаткового покарання має бути сформульоване у вироку у такий спосіб, щоб не викликало двозначного тлумачення та інших ускладнень при виконанні.

Покарання, передбачене у ст. 55 КК України, полягає у позбавленні обвинуваченого його суб`єктивного права на посаду, яку він обіймав, або на службову, професійну чи іншу спеціальну діяльність, якою він займався під час вчинення злочину, а також у тимчасовому обмеженні його правоздатності - можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом строку, встановленого вироком суду.

Покарання має формулюватись таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати і такі посади або займатися також діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення злочину.

У даному випадку обвинувачений для розтрати ввіреного йому майна використав можливості, які надавала посада, перебування на якій нерозривно пов`язане з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю.

Отримані відповідно до укладеного договору про повну матеріальну відповідальність можливості ОСОБА_6 реалізував з протиправною метою.

Однак, суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, безпідставно заборонив обвинуваченому обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, не умотивувавши належним чином своє рішення у цій частині.

Трудовим законодавством України передбачено декілька видів матеріальної відповідальності: обмежена, повна, колективна (бригадна) та підвищена.

Встановивши по відношенню до обвинуваченого заборону обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги ст. 55 КК України, оскільки необхідної конкретизації виду забороненої діяльності вирок не містить.

Таким чином, за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_6 необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаними з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора у цій частині є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а вирок суду - зміні в частині призначеного додаткового покарання.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги прокурора про призначення обвинуваченому остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року, то колегія суддів враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з принципом безпосередності дослідження показань, речей та документів, закріпленого ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, серед іншого, підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

З наявних у матеріалах кримінального провадження документів встановлено, що вони не містять, як і не долучено до апеляційної скарги, будь-яких доказів на підтвердження інформації щодо засудження обвинуваченого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року.

Вказані обставини були відображені й у позиції прокурора під час апеляційного розгляду.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про призначення обвинуваченому остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а, відтак, в цій частині апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що, у разі надання стороною обвинувачення доказів на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, під час виконання вироку відповідно до положень п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Таким чином, при перевірці законності вироку суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково, а вирок суду - зміні в частині призначення обвинуваченому додаткового покарання.

Керуючись ст.376, 404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191 КК України змінити у частині призначеного додаткового покарання:

- призначити ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4