Рішення

від 05.09.2023 по справі 129/2942/19

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/2942/19

Провадження № 2/147/22/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Прокопенко В. М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Клименко І.Ф.,

представника відповідача - адвоката Човганюк А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Колос» с.Куна Гайсинського району Вінницької області, голови Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП "Колос" Макарчука Василя Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Гайсинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, Державний реєстратор Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачук Віталій Дмитрович, Державний реєстратор Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаш Олег Сергійович про скасування свідоцтв про право власності на майновий пай, рішення у формі протоколу загальних зборів, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, і в позовній заяві (уточненій) від 22.03.2021 просив суд:

1. Скасувати рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) Загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» серія та номер: б/н від 09.04.2016 та Акт прийому-передачі майна від 10.04.2016.

2. Скасувати рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) серія та номер: №3 від 21.09.2018, видане Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с.Куна Гайсинського району та акт б/н, виданий 21.09.2018 Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с.Куна Гайсинського району.

3. Визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), видані Кунянською сільською радою: 3.1 - серії НОМЕР_2 від 15.02.2006; 3.2 - серії НОМЕР_3 від 15.02.2006; 3.3. - серії НОМЕР_4 від 15.02.2006; 3.4 - серії НОМЕР_5 від 21.02.2006; 3.5 - серії НОМЕР_6 від 21.02.2006; 3.6 - серії НОМЕР_7 від 21.02.2006; 3.7 - серії НОМЕР_8 від 21.02.2006; 3.8 - серії НОМЕР_9 від 21.02.2006; 3.9 - серії НОМЕР_10 від 21.02.2006; 3.10 - серії НОМЕР_11 від 21.02.2006.

4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №103725805208, індексний номер: 31680866 від 03.10.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16700656.

5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №1043667305208, індексний номер: 31679873 від 03.10.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16699589.

6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №1014806605208, індексний номер: 31154885 від 30.08.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16172533.

7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №1014760205208, індексний номер: 31153568 від 30.08.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16171730.

8. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №1014826605208, індексний номер: 31152589 від 30.08.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16172866.

9. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №969927705208, індексний номер: 30429081 від 13.07.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 15362969.

10. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №966136205208, індексний номер: 30364149 від 07.07.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 15294821.

11. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №966108205208, індексний номер: 30363570 від 07.07.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 15294265.

12. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №949508005208, індексний номер: 30078955 від 16.06.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 14997000.

13. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №949460205208, індексний номер: 30078115 від 16.06.2016, прийняте державним реєстратором Богачуком В.Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 14996298.

14. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, №869158405208, індексний номер: 45535148 від 14.02.2019, прийняте державним реєстратором Барабаш Олегом Сергійовичем, Михайлівська сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 30300761.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», с. Куна Гайсинського району Вінницької області, йому належить 21 майновий сертифікат на загальну суму 71550 грн., що становить 2,69% від загальної вартості пайового фонду. Дані майнові сертифікати не виділені в натурі та підтверджують право позивача на частину пайового фонду колишнього КСП «Колос», відповідно до розміру його майнових паїв.

30.08.2019 з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №179241280 від 30.08.2019 позивачу стало відомо про реєстрацію за відповідачем Приватним орендним підприємством «Колос» (ПОП «Колос») у період з 13.06.2016 по 03.10.2016 та 11.02.2019 права власності на ряд об`єктів нерухомого майна (нежитлову будівлю (А-хімсклад), нежитлові будівлі (А- склад запчастин, Б - навіс), млин, склад зберігання майна (2 шт) (А- склад для зберігання майна, Б - склад для зберігання майна), автогараж із заправкою, вагова будка з 30 т. вагами, свинарник, овочесховище, будинок зернової комори, будинок з майстерні тракторного стану, виробничий будинок зерноочисна машина), яке відносилося до основних засобів пайового фонду колишнього ПСП «Колос» та належить всім співвласникам майна колишнього КСП, відповідно до розміру майнового сертифікату співвласника.Питання виділення майна в натурі та про передачу ряду об`єктів нерухомого майна у будь-чию власність та, зокрема, відповідачу, в 2016-2019 роках на загальних зборах співвласників не вирішувалось. На думку позивача, право власності відповідача на зазначене нерухоме майно набуто незаконно, без жодних правових підстав, без урахування інтересів інших співвласників такого майна, шляхом протиправного виведення майна із спільної сумісної власності співвласників майна реорганізованого КСП «Колос», в зв`язку з чим було порушено права позивача співвласника майна реорганізованого КСП «Колос».

Право власності на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває у компетенції сільської, селищної або міської ради, тоді як з листа Кунянської сільської ради №308 від 24.09.2019 вбачається, що з приводу реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай КСП «ПОП Колос» в 2006 році до Кунянської сільської ради не зверталось, Кунянською сільською радою не видавались свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), не реєструвались та їх номінальна вартість не відома.

Згідно з додатком до постанови КМУ №177 від 28.02.2001 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», відповідне свідоцтво на майновий пай могло бути видане тільки фізичній особі громадянину, із зазначенням його прізвища, імені, по батькові та паспортних даних. Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі ВАСУ від 26.06.2014 у справі №К/800/65260/13.

Позивач вважає, що свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), які видані начебто Кунянською сільською радою, та на підставі яких відповідач ПОП СП «Колос» набуло права власності на спірне нерухоме майно, насправді Кунянською сільською радою не видавалося та не реєструвалось, що є додатковим доказом неправомірності та безпідставності набуття відповідачем права власності на спірне нерухоме майно.

Для підтвердження підстав виникнення у відповідача права власності на десять об`єктів спірного нерухомого майна (нежитлову будівлю (хімсклад), нежитлові будівлі (склад запчастин та навіс), млин (в. с. Крутогорб Гайсинського району), склад зберігання майна (2 шт.), автогараж із заправкою, вагова будка з 30 т. вагами, свинарник, овочесховище, будинок зернової комори, будинок майстерні тракторного стану) ПОП «Колос» надано витяг з протоколу Загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» б/н від 09.04.2016 та витяг з протоколу №3 від 21.09.2018, які, на думку позивача насправді ГО «Орендодавців паїв ПОП СП «Колос» с. Куна не проводились та які позивач просить скасувати.

Враховуючи те, що згідно з листом Кунянської сільської ради №308 від 24.09.2019 свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), які зазначені як підстава виникнення у ПОП СП «Колос» права власності на спірне нерухоме майно при державній реєстрації права власності, Кунянською сільською радою не видавались та не реєструвались, тому заявлені відповідачем права на спірне нерухоме майно не відповідають вимогам закону та не підтверджують право власності відповідача на спірне майно.

Позивач стверджує, що згідно із зазначеними у позовній заяві обставинами, вбачається, що рішення про виділення ПОП СП «Колос» спірного майна в натурі згідно з майновими сертифікатами не приймалось ні 09.04.2016, ні 21.09.2018, оскільки в зазначений час ніякі загальні збори не проводились. Але, в разі проведення загальних зборів у зазначені дати, рішення про виділення відповідачу у власність спірного майна не могло бути ухвалено ні за яких обставин, оскільки зазначені при реєстрації права власності майнові сертифікати відповідачу ПОП СП «Колос» не видавались сільською радою та не могли бути видані відповідно до вимог постанови КМУ №177 від 28.02.2001 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» (як юридичній особі). Отже, оскільки майнові сертифікати, які Кунянською сільською радою на ім`я відповідача не видавались та не реєструвались, були оформлені відповідачем не в законний спосіб, тому реєстрація права власності спірного нерухомого майна за відповідачем є неправомірною та здійснена з грубим порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому підлягає скасуванню.

На думку позивача, наведені вище обставини свідчать про порушення норм законодавства при виділенні відповідачу ПОП СП «Колос» зі складу пайового фонду майна в натурі, тому права позивача та інтереси, як співвласника пайового фонду майна реорганізованого КСП «Колос» є порушеними спірними рішеннями про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем.

16 грудня 2021 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла зазначена вище цивільна справа для розгляду.

Згідно із протоколом автиматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021, у справі №129/2942/19 (провадження №2/147/575/21) головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено Борейко О. Г.

Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві необхідний та достатній для виправлення зазначених недоліків строк, але не більше п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

06 січня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено квитанцію про доплату судового збору.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 січня 2022 року цивільну справу №129/2942/19 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02 лютого 2022 року постановлено клопотання та заяву про заміну особи (третьої особи), яка бере участь у справі, поданої у цивільній справі №129/2942/19 - задовольнити, замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кунянську сільську раду Гайсинського району Вінницької області на правонаступника - Гайсинську міську раду Гайсинського району Вінницької області (ЄДРПОУ 03084523), місцезнаходження: вул. І Травня, буд. 7, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, підготовче засідання у справі відкладено.

18 квітня 2022 року постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клименко Ірини Федорівни про витребування додаткових доказів та про відкладення підготовчого засідання до моменту витребування судом доказів. Зокрема витребувано докази, що мають значення для вирішення справи у Гайсинської районної державної адміністрації, ПОП «СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПIДПРИСМСТВО «КОЛОС» та від голови Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП «Колос» Макарчука Василя Анатолійовича.

У зв`язку з тим, що станом на 13.05.2022 вимог ухвали суду про витребування додаткових доказів не виконано, підготовче засідання відкладено на 09.06.2022.

26.05.2022 на адресу суду надійшов лист від Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області зі змісту, якого випливає, що витребувані ухвалою суду від 18.04.2022 документи в адміністрації відсутні, у зв`язку із знаходженням їх на зберіганні у архівному відділі "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Гайсинської міської ради та "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Краснопільської об`єднаної територіальної громади.

09.06.2022 через канцелярію суду від представника відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2022, надійшли витребувані документи від ПОП СП "Колос" та копії документів передані головою Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП "Колос" Макарчуком В. А., на виконання вимог ухвали суду (а. с.243-250, Т.4, а. с.1-30, Т. 5).

Ухвалою суду від 09 червня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клименко Ірини Федорівни про витребування додаткових доказів з Архівного відділу "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Гайсинської міської ради та з "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Краснопільської об`єднаної територіальної громади.

28.06.2022 на адресу суду надійшов лист від відділу "Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області №208/01-18 зі змісту якого випливає, що усі справи колишнього відділу з питань надання адміністративних послуг та Державної реєстрації Гайсинської районної державної адміністрації за погодженням з заступником голови Гайсинської районної державної адміністрації Сергієм Несвятим, було розміщено у адміністративно-господарському приміщенні КП "Гайсинська районна друкарня" кім. 36.

Від "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Краснопільської об`єднаної територіальної громади. на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2022, станом на 15.07.2022 нічого не надходило, попри те, що ухвалу суду було отримано 13.06.2022, про що свідчить роздруківка трекінгу відправлення з сайту Укрпошти по номеру відправлення №2430001326041.

Ухвалою суду від 15.07.2022 витребувано з Гайсинської районної державної адміністрації документи які підтверджують передачу до архівного відділу "Центру надання адміністративних послуг та Державної адміністрації" витребуваних судом реєстраційних справ та повторно витребувано з "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Краснопільської об`єднаної територіальної громади належним чином завірених копій реєстраційних справ, які мають значення для правильного вирішення цивільної справи (а.с. 63-65, Т. 5).

Гайсинська районна військова адміністрація Вінницької області листом від 19.07.2022 №02-14-1302, на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2022 повідомила суд, що витребувані реєстраційні справи на зберігання Гайсинської районної військової адміністрації державним реєстратором Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачуком В. Д. та державним реєстратором Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабашем О. С. не передавалися, а тому не може надати Тростянецькому районному суду Вінницької області документи, які підтверджують передачу до архівного відділу "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" витребуваних судом реєстраційних справ, так як такі документи на зберіганні в Гайсинській районній військовій адміністрації не знаходяться.

Станом на 05.08.2022 від "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Краснопільської об`єднаної територіальної громади на виконання вимог ухвал суду від 09.06.2022, та від 15.07.2022 нічого не надходило, ухвали судді не виконані, витребувані судом документи суду не надано, як і не повідомлено про причини не надання документів, що витребовуються.

Ухвала суду від 15.07.2022 направлялася судом на електронну адресу та отримана "Центром надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Краснопільської об`єднаної територіальної громади 15.07.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 68, зворот, Т. 5).

Ухвалою суду від 05 серпня 2022 заяву представника позивача адвоката Клименко Ірини Федорівни про повторне витребування доказів задоволено, витребувано документи та відкладено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні представником відповідача ПОП СП "Колос"-адвокатом Човганюк А.М. заявлено клопотання про витребування доказів, а саме витребувати для огляду із Гайсинської міської ради оригінал Книги реєстрації Свідоцтв про право власності на майновий пай, що видаються по колективному сільськогосподарському підприємству Кунянською сільською радою, що велась Кунянською сільською радою та Журнал видачі Довідок по Кунянській сільській раді за 2006 рік. Клопотання мотивовано тим, що до матеріалів позовної заяви стороною позивача додано витяги із Книги реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай, що подаються по КСП Кунянською сільською радою та витяг із Журнала видачі Довідок по Кунянській сільській раді за 2006 рік, оскільки для повноти та об`єктвності дослідження доказу, частина з якого надана стороною позивача, необхідно оглянути цілісний доказ сторона Відповідача ПОП СП "Колос" звернулася із адвокатським запитом до Гайсинської міської ради з проханням надати додаткові документи, однак станом на 09.09.2022 відповідь на адвокатський запит не отримано, що спонукало зверненню з клопотанням про витребування доказів.

09.09.2022 від відповідача надійшла заява про сумнів з приводу достовірності наданих позивачем доказів (а. с. 87,Т. 5).

Ухвалою суду від 09 вересня 2022 року клопотання представника відповідача ПОП СП "Колос" - адвоката Човганюк Алли Миколаївни про витребування доказів задоволено та витребувано із Гайсинської міської ради Вінницької області для огляду: оригінал Книги реєстрації Свідоцтв про право власності на майновий пай, що видаються по колективному сільськогосподарському підприємству Кунянською сільською радою, що велась Кунянською сільською радою та Журнал видачі Довідок по Кунянській сільській раді за 2006 рік.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року постановлено у задоволенні клопотання представника відповідача ПОП СП "Колос" - адвоката Човганюк Алли Миколаївни про залучення третіх осіб - відмовити.

17.11.2022 від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів (а. с. 98-250, Т.6).

Ухвалою суду від 17 листопада 2022 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Колос» с.Куна Гайсинського району Вінницької області, голови Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП "Колос" Макарчука Василя Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Гайсинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, Державний реєстратор Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачук Віталій Дмитрович, Державний реєстратор Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаш Олег Сергійович про скасування свідоцтв про право власності на майновий пай, рішення у формі протоколу загальних зборів, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та призначено справу до розгляду по суті на 10 годину 00 хвилин 08 грудня 2022 року.

Розгляд справи з різних причин неодноразово відкладався і оголошувались перерви і востаннє судове засідання призначено на 05 вересня 2023 року.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Клименка І. Ф. позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити, з підстав визначених у позові. Представник додатково зазначила, що з 13.06.2016 по 03.10.2016 та 11.02.2019 у позивача виникло право власності на ряд майна, яке порушене, що спонукало позивача звернутися до суду з позовом. Право власності на майно ПОП СП «Колос» набуто незаконно та порушено майнові права позивача ОСОБА_1 , що підтверджує правомірність позовних вимог. Оскаржувані свідоцтва про право власності, які отримувались на юридичну особу, наче видані однак не зареєстровані сільською радою, тому видача цих сертифікатів сільською радою викликає обґрунтовані сумніви у позивача. Виділення спірного майна виникло на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів від 09.04.2016 за участі 228 чоловік (членів спілки), на якому крім рішення інших питань, було вирішено позитивно питання про прийняття ПОП СП «Колос» (юридичну особу) в члени спілки (об`єднання) громадян орендодавців ПОП СП «Колос», згідно поданої заяви, а також відразу було розглянуто та позитивно вирішено заяву ПОП СП «Колос» про виділення майна в натурі із відповідним погашенням свідоцтв на майнові паї на суму 265282 грн. з виготовленням технічних паспортів на виділені будівлі, які є предметом спору в даній справі. Отримані відповідачем ПОП СП «Колос» свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), копії яких були досліджені судом, не зареєстровані належним чином в Книзі реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай с. Куна Гайсинського району та не відповідають вимогам Порядку визначення розмірів майнових паїв членів сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затверджених постановом КМУ від 28.02.2001 №177, оскільки видані на юридичну особу - ПОП СП «Колос», що не передбачено визначеним Порядком та суперечить самій суті видачі майнових сертифікатів саме фізичним особам - членам колишнього КСП. Щодо рішень ухвалених згідно з протоколом від 09.04.2016, то на них не могли вирішувати питання про виділення відповідачу ПОП СП «Колос» спірного нерухомого майна в натурі, оскільки зазначені збори є неповноважними для вирішення подібних питань та не мали жодного законного права та підстав виділяти в натурі майно з пайового фонду колишнього ПСП «Колос» на підставі майнових сертифікатів, оформлених на ім`я юридичної особи, з порушенням вимог ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство та Порядку №177 від 28.02.2001. ПОП СП «Колос» не була дотримана процедура звернення із заявою про виділення майнових паїв, яка передбачена чинним законодавством. Оскільи рішення про виділення відповідачу ПОП СП «Колос» в натурі спірного нерухомого майна колишнього ПОП СП «Колос», з погашенням свідоцтв про майнові паї, вирішувалось не зборами співвласників майнових паїв, за участі всіх співвласників майнових паїв, зокрема й позивача ОСОБА_1 , який по даний час є таким співвласником майнових паїв, а загальними зборами членів спілки співвласників майнових паїв колишнього ПСП «Колос», до яких позивач ОСОБА_1 не належить, запрошений на збори не був, участі в ухваленні рішення не приймав, а отже, неправомірно позбавлений права на висловлення своєї думки щодо можливості виділення спірного майна в натурі ПОП СП «Колос». Крім того у 2001 році була створена і досі існує Спілка (об`єднання) громадян орендодавців ПОП СП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області, яка має правовий статус «громадська організація», в 2003 році до Статуту зазначеної спілки було внесено зміни щодо можливості прийняття до спілки юридичних осіб (організацій), які отримали право на частку в спільному майні. Викупивши свідоцтво у членів спілки. Тому членство юридичної особи в громадській організації Спілка (об`єднання) громадян орендодавців ПОП СП «Колос» є неправомірним абсурдом та протирічить як суті громадської організації так і діяльності та цілям її створення. Виникає риторичне запитання, що за загальні збори зібрались 09.04.2016 в с. Куна Гайсинського району, адже не існує такої Спілки, як спілка співвласників майнових паїв колишнього КСП «Колос», які не продали право власності на майновий пай». Жодні збори навіть існуючої спілки не дають повноважень вирішувати питання виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами, так як таке питання мають вирішувати виключно лише загальні збори співвласників майнових паїв. Оскільки питання виділення майнових паїв у натурі за рахунок спірного майна, власником якого на даний час є відповідач - ПОП СП «Колос», загальними зборами співвласників майнових паїв колишнього КСП «Колос» не вирішувалось, тому спірне майно незаконно вибуло із власності співвласників майнових паїв, в зв`язку з чим було порушено право позивача який, відповідно до досліджених в судовому засіданні оригіналів Свідоцтв про право власності на майновий пай колишнього КСП «Колос», зареєстрованих у встановленому законом порядку, є співвласником майнових паїв колишнього КСП «Колос». Таким чином є всі підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні представник відповідача ПОП СП «Колос» адвокат Човганюк А. М. позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що вимоги не обґрунтовані, оскільки позивачем не доведено право позивача на майнові паї і чим це право підтверджується, адже право має бути доведене підставами: договором купівлі-прожажу; договором про спільне володіння і розпорядження. Свідоцтва посвідчують права на права, а не конкретне майно. Позивач не довів своє право на майнові паї, і не довів конкретне право на те майно, яке відчужене на користь відповідача. Особи які мали свідоцтва, відчужили їх на користь позивача, позивачем не доведено чи вони не погашені, що виникає сумнів чи не виникне ситуація, що існує два свідоцтва однак на різних осіб. Судом не досліджувався оригінал Книги реєстрації свідоцтв (майнових сертифікатів), а лише її копія, що позбавляє можливості з`ясувати період її ведення, не можна з`ясувати чи здійснювався перерахунок, тощо. Однак, навіть з наданої суду копії, у ній не зазначено, що сертифікати погашено, що є порушенням Порядку. Розмір пайового фонду зменшувався, а саме відчужено на користь ОСОБА_2 , частина майна була відчужена фізичній особі. Відтак, частка позивача має бути змінена і зменшена. Право власності позивача могло бути підтверджене договорами купівлі продажу чи спільної власності. В матеріалах справи наявний акт про передачу, однак на ньому не видно дати коли складався акт. Розпаювання проводилося у 2001 році, перелік майна був уточнений і затверджений рішенням загальних зборів співвласників в сумі 2 мільйони 600 тисяч гривень, частина пайового фонду 1 мільйон 900 тисяч передано спілці. 20.06.2001 була створена спілка і перелік осіб і перелік майна, який передавався спілці, розмір відрізняється. Право спільної часткової власності на те майно, що передано учасникам спілки, виникала лише у членів спілки. Позивач не є членом спілки і не звертався про прийняття його в члени спілки. Чому ставиться вимога тепер позивачем, і яке він відношення має про виділення майна, яке перебувало у власності лише членів спілки. ОСОБА_1 не довів своє право на майнові паї і не довів те, що оскарженими свідоцтвами і рішеннями зборів йому завдано якоїсь шкоди, ОСОБА_1 не був членом спілки. Позивач не довів факту придбання майна у когось із членів спілки (право першого покупця, на придбання майна). Позивачем не доведено, що він отримав право на частку майна членів спілки. Позивачем ставиться вимога щодо недійсності майнових паїв, однак не зазначає чому, чим доведено, що особа неналежним чином його отримала. Позивачем оскаржуються свідоцтва без оскарження дій, які передували їхній видачі (договори чи якісь інші документи). Стосовно доводів позивача про те, що сертифікати видані юридичній особі, відповідач зазначає, що члени вийшли зі складу підприємства (КСП) у зв`язку з його ліквідацією, частина осіб сформували спілку. Коли особа вийшла з членів КСП вона набула права на відчуження свого свідоцтва. Законодавством України не обмежено права відчужувати право на право, а саме свідоцтво. Відповідачем додано копії договорів, на підставі яких він став співвласником майна, учасником спілки, тому свідоцтва оскаржуються позивачем безпідставно. Рішенням загальних зборів співвласників майна, які прийняли рішення відчуження звернулися до реєстраційної служби, і була здійснена реєстрації з дотриманням вимог Порядку №177 від 28.02.2001 та рекомендацій від 06.06.2014. Представник відповідача стверджує, що виведення майна із КСП «»Колос» не було вирішено зборами, які оформлені оскарженими протоколами, а із спілки співвласників, вирішено питання про передачу їм майна, як права осіб які відчужили свої сертифікати на користь юридичної особи.

Відповідач - голова Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП "Колос" Макарчук В. А. в судове засідання не з`явився, однак 13 травня 2023 року від відповідача Макарчука Василя Анатолійовича надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Гайсинська міська рада Гайсинського району Вінницької області в судове засідання свого уповноваженого представника не направила, проте подала клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державний реєстратор Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачук В. Д. та Державний реєстратор Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаш О. С. в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задовленні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області припинило свою діяльність.

Перелік майна пайового фонду був визначений Комісією по врегулюванню майнових паїв та станом на 01.04.2001 складав 2660611,63 грн. та був затверджений Рішенням Загальних зборів уповноважених від пайовиків від 20.06.2001.

Тобто, в результаті реформування КСП «Колос» було сформовано пайовий фонд в розмірі 2660611,63 грн., що розподілений між пайовиками, на підтвердження, кожному власнику майнових паїв було видано відповідне Свідоцтво про право власності на майновий пай члена реорганізованого КСП «Колос». Наведені обставини визнаються сторонами та ніким не спростовуються.

Зі змісту листа №309 від 24.09.2019 Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області адресованого ОСОБА_2 , відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай в КСП «Колос» станом на 2001 рік право на майновий пай мали 932 фізичні особи. Сторонами до справи не додано Списку осіб, які мають право на майновий пай в КСП «Колос» станом на 01.04.2001 право на майновий пай.

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.

Між сторонами виник спір про визнання недійсним та скасувати рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) Загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» серія та номер: б/н від 09.04.2016 та Акт прийому-передачі майна від 10.04.2016, рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) серія та номер: №3 від 21.09.2018, виданого Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с.Куна Гайсинського району та акт б/н, виданий 21.09.2018 Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с.Куна Гайсинського району, ряд свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), видані Кунянською сільською радою від 15.02.2006 та від 21.02.2006, а також похідні спірні правовідносини про скасування про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відповідачем Приватним орендним підприємством «Колос» (ПОП «Колос») у період з 13.06.2016 по 03.10.2016 та 11.02.2019 права власності на ряд об`єктів нерухомого майна. Оскільки позивач є співвласникоми майнових паїв колишнього сільськогосподарського підприємства, то між сторонами виникли правовідносини щодо здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.02.1992 №2114-XII«Про колективне сільськогосподарське підприємство» (із наступними змінами і доповненнями) майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Підпунктом «а» пункту 1 Указу Президента України від 03.12.1999 №1529/99, а також пунктом 1 Указу Президента України від 29.01.2011 №62/2001 передбачено забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями, вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину, виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177 затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального підтвердження. Пунктами 13-14 зазначеного Порядку встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств був затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №62. Незважаючи на те, що даний Порядок втратив чинність з 24.05.2013 - дня опублікування Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.04.2013 №253, його положення відповідають нормам глави 26 «Право спільної власності» ЦК України. Так, пунктом 9 зазначеного Порядку передбачалось, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників; п. 16 Порядку встановлювалось, що визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 було затверджено новий Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі -Порядок №1127), згідно якого цей порядок визначений у п`яти етапах.

Етап 1 - викуп майнових паїв: кожен із співвласників мав право скористатися своїм майновим паєм в один з таких способів:

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно в натурі у спільну часткову власність і передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно в натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування й розпорядження цим майном і передати його в оренду;

- отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом з членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд;

- відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку, а саме: кожен з власників має право продати свою частку майна, яка перебуває у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю (форма договору купівлі-продажу майнового паю затверджена наказом Мінагрополітики від 09.04.2001 №97 «Про затвердження Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності».

Частина пайовиків вирішила об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду, створивши 20.06.2001 Спілку (об`єднання) громадян орендодавців ПОП СП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області, затвердили Статут, отримали у спільне володіння і розпорядження частину майна відповідно до Акту до Протоколу від 10.07.2001 прийому-передачі основних засобів майнового фонду зборами уповноважених спілці майна на суму 1981782,03 грн. Відповідно до Статуту пайовики члени спілки прийняли рішення 10.04.2016 та 21.09.2018 та розпорядилися спільним майном.

Етап 2 - оформлення нового свідоцтва про перехід права власності на майновий пай на підставі цивільно-правових угод відповідним органом місцевого самоврядування (який видав і зареєстрував майновий сертифікат): видається новому власнику нове Свідоцтво. Для його отримання підприємство має подати до сільської, селищної або міської ради посвідчену копію відповідної цивільно-правової угоди та попереднє свідоцтво (попередні Свідоцтва).

При цьому нове Свідоцтво реєструється у книзі обліку свідоцтв, а попереднє (попередні) - анулюється (анулюються). Крім того, відомості про нового власника Свідоцтва вносяться до списку осіб, які мають право на майновий пай.

Органи місцевого самоврядування за заявою покупця (нового власника) майнових паїв зобов`язані видати на його ім`я нове Свідоцтво на сумарну номінальну вартість викуплених майнових паїв.

В матеріалах справи наявні копії свідоцтва видані на ПОП СП «Колос» реалізованих членами спілки (пайовиками) на підставі цивільно-правових угод, які, Позивач, зокрема просить визнати недійсними та скасувати, а саме: свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), видані Кунянською сільською радою: серії НОМЕР_2 від 15.02.2006; серії НОМЕР_3 від 15.02.2006; серії НОМЕР_4 від 15.02.2006; серії НОМЕР_5 від 21.02.2006; серії НОМЕР_6 від 21.02.2006; серії НОМЕР_7 від 21.02.2006; серії НОМЕР_8 від 21.02.2006; серії НОМЕР_9 від 21.02.2006; серії НОМЕР_10 від 21.02.2006; серії НОМЕР_11 від 21.02.2006.

Тобто на час оформлення і видачі Свідоцтв про право на майновий пай, що видавалися в 2006 році у позивача було відсутнє право на пайовий фонд КСП «Колос», оскільки таке право він отримав у 2016 році. Крім того, відповідно до позиції ВС, висвітленій у постанові від 03.04.2018 у справі №917/927/17, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а лише фіксує факт його наявності. Позивач не пред`являв вимоги про визнання недійсним правочин, на підставі якого видане свідоцтво, а тому документ, яким оформлено право власності ПОП СП «Колос» у справі не може бути розглянутий з підстав його недійсності, оскільки така вимога є похідною.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач «ПОП Колос» в 2006 році до Кунянської сільської ради не зверталось, Кунянською сільською радою не видавались свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), не реєструвались та їх номінальна вартість не відома, варто зазначити таке.

На виконання вимог ухвал суду для огляду в судовому засіданні не було надано оригінал Книги реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай, судом оглянута лише її копія, натомість лист сільської ради містить лише інформаційних характер, в той час як рішення суду не можуть грунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 є власником наступних свідоцтв про право власності на майнові паї КСП «Колос» (майнові сертифікати): серія НОМЕР_12 від 15.02.2016 на суму 9981 грн.; серія НОМЕР_13 від 05.02.2016 на суму 2490 грн.; серія НОМЕР_14 від 03.02.2016 на суму 1197 грн.; серія НОМЕР_15 від 03.02.2016 на суму 547 грн.; серія НОМЕР_16 від 03.02.2016 на суму 4680 грн.; серія НОМЕР_17 від 03.02.2016 на суму 702 грн.; серія НОМЕР_18 від 03.02.2016 на суму 747 грн.; серія НОМЕР_23 від 03.02.2016 на суму 1936 грн.; серія НОМЕР_28 від 03.02.2016 на суму 8136 грн.; серія НОМЕР_19 від 03.02.2016 на суму 3220 грн.; серія НОМЕР_24 від 03.02.2016 на суму 630 грн.; серія НОМЕР_29 від 03.02.2016 на суму 6360 грн.; серія НОМЕР_20 від 03.02.2016 на суму 1504 грн.; серія НОМЕР_25 від 30.01.2016 на суму 2903 грн.; серія НОМЕР_30 від 03.02.2016 на суму 8923 грн.; серія НОМЕР_21 від 03.02.2016 на суму 76 грн.; серія НОМЕР_26 від 03.02.2016 на суму 6672 грн.; серія НОМЕР_31 від 03.02.2016 на суму 4150 грн.; серія НОМЕР_22 від 03.02.2016 на суму 4024 грн.; серія НОМЕР_27 від 03.02.2016 на суму 1509 грн.; серія НОМЕР_32 від 03.02.2016 на суму 1163 грн.

Етап 3 - виділення майна в натурі зі складу майнового фонду майна. Згідно з Наказом №62 виділити із складу пайового фонду майно в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням (у процесі вирішення майнових питань) має підприємство-правонаступник (користувач) на підставі рішення зборів співвласників, проте, у Порядку №1127 про загальні збори мова не йдеться, лише, відповідно до п.51 Порядку №1127 підставою для державної реєстрації права власності є Свідоцтво з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого КСП про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства й печаткою, та акт приймання-передачі майна.

Отже, для виділення майна в натурі мають бути проведені загальні збори співвласників майнових паїв КСП. Зазвичай скликанням загальних зборів займається підприємство, яке викупило більшу частину майнових паїв, або підприємство-правонаступник КСП. Скликати загальні збори можна шляхом розміщення оголошення в місцевих засобах масової інформації або на місцевих дошках оголошень. Оголошення має містити інформацію про: дату, місце проведення загальних зборів, порядок денний. Наказом № 62 передбачалося, що визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним з нижченаведених способів за рішенням загальних зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. На практиці виділення майна в натурі відбувається саме за структурою пайового фонду: особа, яка бажає виділити майно в натурі в рахунок майнового паю, самостійно визначає конкретне майно та подає відповідну заяву на ім`я загальних зборів, і в разі, якщо на загальних зборах не вдається вирішити питання щодо виділу майна в натурі, то звертається до суду. Рішення загальних зборів про виділення певного майна в рахунок майнових паїв окремим особам передається підприємству правонаступнику або підприємству-користувачу майна. Вони, у свою чергу, оформлюють і підписують акт приймання-передавання майна і одночасно роблять запис про виділення майна в натурі у Свідоцтві. Такий запис засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Пайовики, які отримали свої майнові паї, об`єднали їх з паями інших співвласників, отримали майно в натурі у спільну часткову власність, що підтверджується Актом від 10.07.2001.

Відповідно до Акту від 10.07.2001 прийому-передачі основних засобів пайового фонду увійшло: 1) Нежитлова будівля (А склад запчастин, Б- навіс), АДРЕСА_1 ;2) Млин, АДРЕСА_2 ; 3) Склад зберігання майна (2од.) (А склад для зберігання майна; Б - саклад для зберігання майна), АДРЕСА_1 ; 4) Автогараж із заправкою, АДРЕСА_3 ; 5) Вагова будка, с. Куна, вул. Тваринників, 3; 6) АДРЕСА_4 ; 7) Овочесховище, АДРЕСА_1 ; 8) Будинок зернової комори, АДРЕСА_5 ; 9) Будинок майстерні тракторного стану, АДРЕСА_6 ; 10) Виробничий будинок зерноочисна машина, АДРЕСА_7 ; 11) Нежитлова будівля (А-хімсклад), АДРЕСА_1 .

Аналізуючи вказані нормативно-правові акти, та досліджені в судовому засіданні докази, судом встановлено, що у 2001 році відбувся розподіл майна власникам майнових паїв колишнього КСП «Колос», перелік майна пайового фонду був визначений Комісією по врегулюванню майнових паїв та станом на 01.04.2001 складав 2 660611,63 грн, який було затверджено Рішенням Загальних зборів уповноважених від пайовиків від 20.06.2001.

Етап 4 - реєстрація права власності на майно. Виділення майна в натурі не призводить до виникнення права власності. Для цього існує обов`язкова процедура державної реєстрації права власності на таке майно. Зокрема, речове право на нерухоме майно (в тому числі, право власності) можуть зареєструвати: нотаріуси, які взяли на себе функції державного реєстратора; державні реєстратори виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації; та акредитовані суб`єкти.

З метою державної реєстрації права власності на нерухоме «пайове» майно можна звернутися до будь-якого з вищенаведених державних реєстраторів, але виключно в межах області, або міст Києва та Севастополя, де знаходиться відповідне майно. Для проведення державної реєстрації необхідно подати:

1) свідоцтво (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого КСП про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

2) акт прийому-передачі нерухомого майна.

Судом встановлено, що Приватне орендне підприємство «Колос» (ПОП «Колос») з метою оформлення права власності та реєстрації частки на право власності у період з 13.06.2016 по 03.10.2016 та 11.02.2019 зареєструвало право власності на ряд об`єктів нерухомого майна, а саме на: нежитлову будівлю (хімсклад), нежитлові будівлі (склад запчастин та навіс), млин (в. с. Крутогорб Гайсинського району), склад зберігання майна (2 шт.), автогараж із заправкою, вагову будку з 30 т. вагами, свинарник, овочесховище, будинок зернової комори, будинок майстерні тракторного стану.

Етап 5 - судовий розгляд. Якщо підприємство-правонаступник відсутнє або не вдається зібрати необхідний кворум загальних зборів, то визнання права власності на майно відбувається у судовому порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Судом встановлено, що КСП «Колос» ліквідоване в 2001 році, правонаступників немає, проте як зазначалось вище в 2001 році відбулися загальні збори, де затверджено перелік майна пайового фонду, а 10.07.2001 відбулася виділення майна частини пайовиків в натурі, 10.04.2016 та 21.09.2018 члени спілки прийняли рішення та розпорядилися спільним майном реалізувавши його на користь ПОП СП «Колос».

Як зазначалось вище, для підтвердження підстав виникнення у відповідача права власності на десять об`єктів спірного нерухомого майна, які зазначені вище ПОП «Колос» надано витяг з протоколу Загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» б/н від 09.04.2016 та витяг з протоколу №3 від 21.09.2018, які, на думку позивача насправді ГО «Орендодавців паїв ПОП СП «Колос» с. Куна не проводились та які позивач просить скасувати. Такі вимоги позивача ґрунтуються на тому, що згідно з листом Кунянської сільської ради №308 від 24.09.2019 свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), які зазначені як підстава виникнення у ПОП СП «Колос» права власності на спірне нерухоме майно при державній реєстрації права власності, Кунянською сільською радою не видавались та не реєструвались, тому заявлені відповідачем права на спірне нерухоме майно не відповідають вимогам закону та не підтверджують право власності відповідача на спірне майно.

Судом встановлено, що позивач з лютого 2016 року придбав Свідоцтва про право власності на майновий пай членства реорганізованого ПСП «Колос», однак не виявив бажання стати членом спілки, оскільки не подав відповідної заяви, а тому обґрунтовані є доводи представника відповідача про те, що позивач не міг брати участі у розпорядженні майном, яке передано під майнові паї членам спілки, а тому не міг брати участь в голосуванні при прийнятті рішень 09.04.2016 та 21.09.2018.

Положеннями ст. 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб`єкти права власності є рівними перед законом, а ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Нормами ст. ст. 358, 367 ЦК України врегульовано здійснення права спільної часткової власності та поділ майна, що є у спільній частковій власності, тобто, врегульовано вищевказані спірні правовідносини,

Так, відповідно до ч. 1, 3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 №315 затверджено Рекомендації щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 4.4 яких управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень про відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно. Договір між співвласниками про виділення в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, власники спільної часткової власності здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників. Така згода співвласників майна має бути отримана від всіх співвласників. Рішення щодо виділення в натурі частки з майна має прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Згідно з частиною 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі Закон) колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства (ч. 2 ст. 7 Закону).

Згідно із ст. 9 Закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до пункту 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до Кунянської сільської ради за видачею нового свідоцтва про право власності на майновий пай на підставі договорів купівлі-продажу майнових паїв, оригінали таких свідоцтв оглянуті в судовому засіданні, однак позивачем не надано доказів на підтвердження виділення майна в натурі на підставі належних йому сертифікатів.

Тож позивач є власником майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», с. Куна Гайсинського району Вінницької області, йому належить 21 майновий сертифікат на загальну суму 71550 грн., що становить 2,69% від загальної вартості пайового фонду (станом на 2001 рік). Дані майнові сертифікати не виділені в натурі та підтверджують право позивача на частину пайового фонду колишнього КСП «Колос», відповідно до розміру його майнових паїв.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, перелік майна пайового фонду був визначений Комісією по врегулюванню майнових паїв та станом на 01.04.2001 складав 2 660611,63 грн. та був затверджений Рішенням Загальних зборів уповноважених від пайовиків від 20.06.2001. Відповідно до Акту до Протоколу від 10.07.2001 прийому-передачі основних засобів майнового фонду зборами уповноважених передано спілці ПОП СП «Колос» майна на суму 1981782,03 грн.

Статтею 358 ЦК України визначено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, рішенням загальних зборів було виділено в натурі майно на загальну суму 1981782,03 грн. В той же час станом на 09.04.2016 ОСОБА_1 не володів часткою у майні реформованого КСП «Колос» на таку суму. Свідоцтво про право власності на майновий пай на суму 71550 грн він отримав лише 13.06.2016 по 03.10.2016 та 11.02.2019.

З огляду на досліджені судом докази, суд зауважує, що позивачем не надано відомостей про всіх співвласників майна пайового фонду КСП «Колос», як станом на 13.06.2016, так і станом на день звернення з позовом до суду.

Позивач стверджує, що прийнятими рішеннями на загальних зборах від 09 квітня 2016 року зачіпаються інтереси усіх власників майнових паїв, які були присутні на зборах та голосували за вказані рішення, та тих, які були відсутні з певних причин, оскільки ці рішення створюють для них юридичні наслідки. Між тим, позивач у справі не ставив питання про залучення до участі у справі інших, крім відповідачів, співвласників майнових паїв.

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Крім того, позивачем не доведено, що рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв від 09 квітня 2016 року або діями відповідача ПОП СП «Колос», які оформили право власності на нерухоме майно, а саме майна на: нежитлову будівлю (А-хімсклад), нежитлові будівлі (А- склад запчастин, Б - навіс), Млин, склад зберігання майна (2 шт) (А- склад для зберігання майна, Б - склад для зберігання майна), автогараж із заправкою, вагову будку з 30 т. вагами, свинарник, овочесховище, будинок зернової комори, будинок з майстерні тракторного стану, виробничий будинок зерноочисна машина, яке відносилося до основних засобів пайового фонду колишнього ПСП «Колос», порушуються його права як власника майнового паю та створюються перешкоди вільно розпоряджатися ним.

Оспорюване позивачем рішення у формі протоколу Загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» від 09.04.2016 та рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) №3 від 21.09.2018, видане Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с.Куна Гайсинського району було прийнято власниками майнових паїв, до яких позовні вимоги пред`явлені не були і позивач не ставив питання про їх залучення, що свідчить про неналежний суб`єктний склад цивільних процесуальних правовідносин. Крім того, вказаними рішеннями зачіпаються інтереси власників паїв, які не брали участь на загальних зборах, до яких також позовні вимоги пред`явлені не були.

За таких обставин, позов пред`явлений лише до ПОП СП «Колос» та до неналежного відповідача, яким позивач визначив голову Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП "Колос" Макарчука Василя .

Позивач під час розгляду справи не був позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про залучення інших співвласників майнових паїв.

Отже суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки до участі у справі не були залучені інші співвласники майнових паїв КСП "Колос".

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорювані відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року в справі № 125/1545/16-ц (провадження № 61-20164св19) вказано, що «до виділення на зазначені майнові сертифікати у передбаченому законом порядку конкретного майна усі вони є лише співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна».

До виділення на майновий сертифікат у передбаченому законом порядку конкретного майна його власник є лише власником майнового паю. Право на майновий пай виникає у члена КСП, засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом і не пов`язується з конкретним майном до його виділення в натурі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/9325/17 (провадження № 61-9781св19), від 05 вересня 2018 року у справі № 700/474/15-ц (провадження № 61-10699св18), від 11 серпня 2018 року у справі № 189/1966/15-ц (провадження № 61-32439св18), від 28 лютого 2018 року у справі № 368/2048/15-ц (провадження № 61-5700св 18)».

Оскільки первинні власники майнового паю засвідченого відповідним документом - свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП «Колос» не пов`язаного з виділеним у натурі майном до укладення договорів купівлі-продажу із ОСОБА_1 , в 2001 році під час ліквідації члени КСП не зверталися за виділенням майна в натурі, то підстав вважати, що вони мали право на відчуження майнового паю як предмета договору купівлі-продажу в частині нежитлової будівлі (А-хімсклад), нежитлових будівель (А- склад запчастин, Б - навіс), млину, складу зберігання майна (2 шт) (А- склад для зберігання майна, Б - склад для зберігання майна), автогаража із заправкою, вагової будки з 30 т. вагами, свинарника, овочесховища, будинку зернової комори, будинку з майстерні тракторного стану, виробничого будинку зерноочисної машини, де загальна вартість основних засобів не відповідає частці придбаних позивачем сертифікатів, яка не виділена і не зазначена в договорах, судом не встановлено.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Відповідно до ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

На виконання даного Указу, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» було затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення.

Аналогічний порядок закріплено також у листі Міністерства аграрної політики України від 20.04.2005 № 37-17-2/5492, в п. 12 якого передбачено, що при видачі майна у натурі конкретному власнику у відповідності із рішенням загальних зборів співвласників майна підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна вилучає Свідоцтво та робить на ньому запис про видачу майна в натурі.

Відповідно до абз.3 п. 24 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Також, як вказано вище, за правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Про вказане йдеться у ряді постанов Верховного Суду України, що прийняті в порядку п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України та є обов`язковими до застосування, зокрема, у справах №6-2124цс15 від 10.02.2016, №6-2994цс15 від 20.04.2016; 36-160цс16 від 13.04.2016; №6-1502цс15 від 2.12.2015; №6-1858цс15 від 18.11.2015.

З наведеного вище вбачається, що позивач не набував права власності на спірні об`єкти, а має намір таке набути за рішенням суду, подавши даний позов.

Крім цього, варто вказати і про те, що позивачем в позовній заяві не вказано, які саме його порушені права як умовного власника спірного об`єкту відповідачем він намагається відновити подавши даний позов, що і не могло бути вказано, оскільки власності на спірні об`єкти позивач не набував, не набув на даний час, а намагається набути за рішенням суду.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві, що вимагає від держави його втілення в правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема в закони, зміст яких має відповідати критеріям соціальної справедливості, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права.

Верховний Суд у справі №521/17654/15-ц (постанова від 16 січня 2019 року) при вирішенні спору застосував загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керувався однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

При цьому Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Щодо строків звернення до суду з позовом.

Відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на розгляд справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п.570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс проти Сполученого Королівства»).

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ототожнення дати вчинення відповідної правомочності з моментом виникнення права на захист порушеного права суперечить приписам ст.261 ЦК України, відповідно до частини 1 якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або по особу, яка його порушила.

Аналогічні положення закріплені у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 №9 відповідно до якого передбачено, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої ст.261 ЦК Українивід дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник відповідача - адвокат Човганюк А. М. просить застосувати строк позовної давності, який на її думку сплив, в якості обґрунтування зазначає, що право на майнові паї у позивача виникли в лютому 2016 року, а до суду він звернувся в жовтні 2019 року, а також відсутні докази поважності причин пропущеннч строку позовної давності.

Позивач стверджує, що 30.08.2019 з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №179241280 від 30.08.2019 йомустало відомо про реєстрацію за відповідачем Приватним орендним підприємством «Колос» (ПОП «Колос») у період з 13.06.2016 по 03.10.2016 та 11.02.2019 права власності на ряд об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, строк позовної давності в даній справі варто обліковувати з 30.08.2019, а не з дати коли позивач ОСОБА_1 придбав майнові сертифікати (2016 рік).

Щодо судових витрат, то порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, судовий збір залишається на стороні позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо).Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі або протягом п`яти днів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

За загальним правилом, при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати з вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.

Разом з тим, представник відповідача - ПОП СП «Колос» до закінчення судових дебатів у справі зробила заяву про те, що докази на підтвердження розрахунку суми судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, питання про розподіл судових витрат, відповідно до п. 5 ч. 7 ст.265 ЦПК України буде розглянуто в судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Колос» с.Куна Гайсинського району Вінницької області, голови Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП "Колос" Макарчука Василя Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Гайсинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, Державний реєстратор Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачук Віталій Дмитрович, Державний реєстратор Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаш Олег Сергійович про скасування свідоцтв про право власності на майновий пай, рішення у формі протоколу загальних зборів, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_8 ;

відповідач - Приватно-орендне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Колос", код ЄДРПОУ - 30612168, адреса місця знаходження: вул. Тваринників, 1, с. Куна, Гайсинський район, Вінницька область, 23714;

відповідач - Голова Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП "Колос" Макарчук Василь Анатолійович, адреса: АДРЕСА_11;

третя особа - Гайсинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ - 03084523, вул. 1 Травня, буд. 7, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700;

третя особа - Державний реєстратор Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачук Віталій Дмитрович, адреса: АДРЕСА_10;

третя особа - Державний реєстратор Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаш Олег Сергійович, адреса: АДРЕСА_9.

Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2023 року.

Суддя О. Г. Борейко