Постанова

від 30.11.2023 по справі 129/2942/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 129/2942/19

Провадження № 22-ц/801/2124/2023

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борейко О. Г.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 рокуСправа № 129/2942/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватно-орендне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Колос», голова спілки співвласників майна орендодавців Приватно-орендного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Колос» Макарчук Василь Анатолійович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Гайсинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, державний реєстратор Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачук Віталій Дмитрович, державний реєстратор Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаш Олег Сергійович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 129/2942/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Борейко О. Г. у залі суду, повний текст якого складено 14 вересня 2023 року,

встановив:

Короткий зміст вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватно-орендного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Колос» (далі ПОП СП «Колос»), голови спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП «Колос» Макарчука В. А., за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, державного реєстратора Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Богачука Віталія Дмитровича, державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаша Олега Сергійовича про скасування свідоцтв про право власності на майновий пай, рішення у формі протоколу загальних зборів, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов мотивований тим, що він є власником майнових паїв колишнього КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області, та йому належить 21 майновий сертифікат на загальну суму 71 550 грн, що становить 2,69% від загальної вартості пайового фонду.

Ці майнові сертифікати не виділені в натурі та підтверджують його право на частину пайового фонду колишнього КСП «Колос», відповідно до розміру майнових паїв.

30 серпня 2019 року йому стало відомо про реєстрацію у період з 13 червня 2016 року по 03 жовтня 2016 року та 11 лютого 2019 року за ПОП СП «Колос» права власності на ряд об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю (А-хімсклад), нежитлові будівлі (А- склад запчастин, Б навіс), млин, склад зберігання майна (2 шт.) (А- склад для зберігання майна, Б склад для зберігання майна), автогараж із заправкою, вагова будка з 30 т. вагами, свинарник, овочесховище, будинок зернової комори, будинок з майстерні тракторного стану, виробничий будинок зерноочисна машина, яке відносилося до основних засобів пайового фонду колишнього КСП «Колос» та належить усім співвласникам майна колишнього КСП, відповідно до розміру майнового сертифікату співвласника.

Питання виділення майна в натурі та про передачу ряду об`єктів нерухомого майна у будь-чию власність та, зокрема, відповідачу, в 2016-2019 роках на загальних зборах співвласників не вирішувалось.

Вважає, що право власності відповідача на указане нерухоме майно набуто незаконно, без жодних правових підстав та без урахування інтересів інших співвласників такого майна, шляхом протиправного його виведення зі спільної сумісної власності співвласників майна реорганізованого КСП «Колос».

Указаним порушено його права, як співвласника реорганізованого КСП «Колос».

Зазначає, що право власності на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває у компетенції сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до листа Кунянської сільської ради № 308 від 24 вересня 2019 року КСП, «ПОП «Колос» з приводу реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай у 2006 році до Кунянської сільської ради не зверталось. Кунянською сільською радою не видавались свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), не реєструвались та їх номінальна вартість не відома.

ПОП СП «Колос» на підтвердження підстав виникнення права власності на об`єкти спірного нерухомого майна надано витяги з протоколів загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» б/н від 09 квітня 2016 року та № 3 від 21 вересня 2018 року.

Стверджує, що рішення про виділення ПОП СП «Колос» спірного майна в натурі згідно з майновими сертифікатами від 09 квітня 2016 року та 21 вересня 2018 року не приймалось, оскільки в указаний час загальні збори не проводились.

У разі проведення загальних зборів у зазначені дати, рішення про виділення відповідачу у власність спірного майна не могло бути ухвалено, оскільки зазначені при реєстрації права власності майнові сертифікати ПОП СП «Колос» сільською радою не видавались та не могли бути видані відповідно до вимог постанови КМУ № 177 від 28 лютого 2001 року «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» (як юридичній особі).

Указує, що майнові сертифікати, які Кунянською сільською радою на ім`я відповідача не видавались та не реєструвались, оформлені відповідачем не у законний спосіб, тому реєстрація права власності спірного нерухомого майна за ПОП СП «Колос» є неправомірною та здійснена з грубим порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відтак підлягає скасуванню.

Ці обставини свідчать про порушення його прав, як співвласника пайового фонду майна реорганізованого КСП «Колос».

Посилаючись на ці обставини, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд:

скасувати рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» серія та номер: б/н від 09 квітня 2016 року та Акт прийому-передачі майна від 10 квітня 2016 року;

скасувати рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) серія та номер: № 3 від 21 вересня 2018 року, видане спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району та акт б/н, виданий 21 вересня 2018 року спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району;

визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), видані Кунянською сільською радою: 3.1 - серії BIIV № 012995 від 15 лютого 2006 року; 3.2 - серії BIIV № 012938 від 15 лютого 2006 року; 3.3. - серії BIIV № 012998 від 15 лютого 2006 року; 3.4 - серії BIIV № 012996 від 21 лютого 2006 року; 3.5 - серії BIIV № 012941 від 21 лютого 2006 року; 3.6 - серії BIIV № 012940 від 21 лютого 2006 року; 3.7 - серії BIIV № 012990 від 21 лютого 2006 року; 3.8 - серії BIIV № 012991 від 21 лютого 2006 року; 3.9 - серії BIIV № 012942 від 21 лютого 2006 року; 3.10 - серії BIIV № 012992 від 21 лютого 2006 року;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 103725805208, індексний номер: 31680866 від 03 жовтня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16700656;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 1043667305208, індексний номер: 31679873 від 03 жовтня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16699589;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 1014806605208, індексний номер: 31154885 від 30 серпня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16172533;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 1014760205208, індексний номер: 31153568 від 30 серпня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16171730;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 1014826605208, індексний номер: 31152589 від 30 серпня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 16172866;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 969927705208, індексний номер: 30429081 від 13 липня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 15362969;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 966136205208, індексний номер: 30364149 від 07 липня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 15294821;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 966108205208, індексний номер: 30363570 від 07 липня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 15294265;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 949508005208, індексний номер: 30078955 від 16 червня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 14997000;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 949460205208, індексний номер: 30078115 від 16 червня 2016 року, прийняте державним реєстратором Богачуком В. Д. Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 14996298;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, № 869158405208, індексний номер: 45535148 від 14 лютого 2019 року, прийняте державним реєстратором Барабаш О. С. Михайлівська сільської ради Гайсинського району Вінницької області, номер запису про право власності в ДРРП: 30300761.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

на час оформлення і видачі ПОП СП «Колос» свідоцтв про право на майновий пай, що видавалися в 2006 році у позивача було відсутнє право на пайовий фонд КСП «Колос», оскільки таке право він отримав у 2016 році;

позивач не пред`являв вимоги про визнання недійсним правочину, на підставі якого видане свідоцтво, а тому документ, яким оформлено право власності ПОП СП «Колос» у справі не може бути розглянутий з підстав його недійсності, оскільки така вимога є похідною;

позивач з лютого 2016 року придбав свідоцтва про право власності на майновий пай членства реорганізованого ПСП «Колос», однак не виявив бажання стати членом спілки, оскільки не подав відповідної заяви, відтак він не міг брати участі у розпорядженні майном, які передано під майнові паї членам спілки, а тому не міг брати участь в голосуванні при прийнятті рішень 09 квітня 2016 року та 21 вересня 2018 року;

позивач є власником майнових паїв колишнього КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області, йому належить 21 майновий сертифікат на загальну суму 71 550 грн, що становить 2,69 % від загальної вартості пайового фонду (станом на 2001 рік). Ці сертифікати не виділені в натурі та підтверджують його право на частину пайового фонду колишнього КСП «Колос», відповідно до розміру майнових паїв;

станом на 09 квітня 2016 року позивач не володів часткою у майні реформованого КСП «Колос»;

свідоцтво про право власності на майновий пай на суму 71 550 грн ОСОБА_1 отримав лише з 13 червня 2016 року по 03 жовтня 2016 року та 11 лютого 2019 року;

позивачем не доведено, що рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв від 09 квітня 2016 року або діями відповідача ПОП СП «Колос», які оформили право власності на спірне нерухоме майно, порушуються його права як власника майнового паю та створюються перешкоди вільно розпоряджатися ним;

позивачем не надано відомостей про всіх співвласників майна пайового фонду КСП «Колос», станом на 13 червня 2016 року та на день звернення з позовом до суду;

ОСОБА_1 не ставив питання про залучення до участі у справі інших, крім відповідачів, співвласників майнових паїв;

оспорюване позивачем рішення у формі протоколу загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» від 09 квітня 2016 року та рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) № 3 від 21 вересня 2018 року, видане спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району прийнято власниками майнових паїв, до яких позовні вимоги пред`явлені не були і позивач не ставив питання про їх залучення, що свідчить про неналежний суб`єктний склад цивільних процесуальних правовідносин. Указаними рішеннями зачіпаються інтереси власників паїв, які не брали участь на загальних зборах, до яких також позовні вимоги пред`явлені не були;

позов пред`явлений до неналежного відповідача голови спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП «Колос» ОСОБА_2 та до участі у справі не були залучені інші співвласники майнових паїв КСП «Колос»;

позивач не набув права власності на спірні об`єкти, а має намір таке набути за рішенням суду, подавши цей позов.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року справу призначено до розгляду на 16 листопада 2023 року о 09:20 год.

16 листопада 2023 року розгляд справи відкладено на 30 листопада 2023 року 09:40 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

суд першої інстанції не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам;

позивач не стверджував та не повідомляв суд про порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів від 09 квітня 2016 року прав інших осіб;

спілка громадян орендодавців ПОП СП «Колос» була створена з метою розпорядження всім майном (пайовим фондом) колишнього КСП «Колос», а не лише майном членів спілки;

право на отримання свого паю в натурі, грішми або цінними паперами, має фізична особа (член підприємства) та реалізуватись таке право може лише у разі виходу особи з підприємства;

Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлено право фізичних осіб на отримання майнового паю та не передбачено отримання юридичною особою;

спілка громадян орендодавців ПОП СП «Колос» наділена правом розпоряджатись спільним майном (пайовим фондом) колишнього КСП «Колос», а питання виділення майна в натурі, на підставі заяв власників майнових паїв, може вирішуватись виключно зборами співвласників майнових паїв;

майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, співвласники здійснюють свої права за спільною згодою, жоден зі співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спірного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно;

суд першої інстанції установивши, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази прийняття рішення загальними зборами членів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» щодо виділення ПОП СП «Колос» у натурі спірного майна і таке рішення не було надано державному реєстратору, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області припинило свою діяльність.

Згідно листа Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 309 від 24 вересня 2019 року до списку осіб, які мають право на майновий пай в КСП «Колос» станом на 2001 рік право на майновий пай мали 932 фізичні особи.

Позивач євласником такихсвідоцтв проправо власностіна майновіпаї КСП«Колос» (майновісертифікати):серії BIIV№ 013113від 15лютого 2016року насуму 9981грн;серії BIIV№ 012911від 25лютого 2016року насуму 2490грн;серії BIIV№ 012893від 16лютого 2016року насуму 1197грн;серії BIIV№ 012870від 10лютого 2016року насуму 547грн;серії BIIV№ 012169від 03лютого 2016року насуму 4680грн;серії BIIV№ 012344від 16лютого 2016року насуму 702грн;серії BIIV№ 012281від 03лютого 2016року насуму 747грн;серії BIIV№ 012352від 16лютого 2016року насуму 3220грн;серії BIIV№ 013112від 03лютого 2016року насуму 8136грн;серії BIIV№ 012553від 16лютого 2016року насуму 6360грн;серії BIIV№ 012527від 16лютого 2016року насуму 630грн;серії BIIV№ 012367від 16лютого 2016року насуму 2903грн;серії BIIV№ 012496від 16лютого 2016року насуму 1504грн;серії BIIV№ 012787від 16лютого 2016року насуму 76грн;серії BIIV№ 013046від 16лютого 2016року насуму 8923грн;серії BIIV№ 013139від 16лютого 2016року насуму 4150грн;серії BIIV№ 013058від 16лютого 2016року насуму 6672грн;серії BIIV№ 012220від 16лютого 2016року насуму 1509грн;серії BIIV№ 013015від 16лютого 2016року насуму 4024грн; серії BI IV № 013130 від 03 лютого 2016 року на суму 1936 грн.

Відповідно до протоколу зборів уповноважених від пайовиків КСП «Колос» від 20 червня 2001 року прийнято рішення про створення Спілки (об`єднання) громадян орендодавців ПОП СП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області та затвердження статуту.

Згідно зі статутом Спілки до складу спільного майна її членів включене майно (майновий комплекс) колишнього КСП «Колос», яке члени спілки отримали у спільну часткову власність у зв`язку з припиненням діяльності КСП «Колос». Майно (майновий комплекс), яке перебуває у спільній частковій власності членів спілки, передається за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до акту від 10 липня 2001 року до основних засобів пайового фонду увійшло: 1) нежитлова будівля (А склад запчастин, Б- навіс), АДРЕСА_1 ; 2) млин, АДРЕСА_2 ; 3) склад зберігання майна (2од.) (А - склад для зберігання майна; Б склад для зберігання майна), АДРЕСА_1 ; 4) автогараж із заправкою, АДРЕСА_3 ; 5) вагова будка, АДРЕСА_4 ; 6) свинарник, АДРЕСА_5 ; 7) овочесховище, АДРЕСА_1 ; 8) будинок зернової комори, АДРЕСА_6 ; 9) будинок майстерні тракторного стану, АДРЕСА_7 ; 10) виробничий будинок зерноочисна машина, АДРЕСА_8 ; 11) нежитлова будівля ( АДРЕСА_9 .

ПОП СП «Колос» є власником таких свідоцтв про право власності на майнові паї КСП «Колос» реалізованих членами спілки (пайовиків) на підставі цивільно-правових угод, видані Кунянською сільською радою: серії BI IV № 012995 від 15 лютого 2006; серії BI IV № 012938 від 15 лютого 2006 року; серії BI IV № 012998 від 15 лютого 2006 року; серії BI IV № 012996 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012941 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012940 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012990 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012991 від 21 лютого 2006 року; серії BIIV № 012942 від 21 лютого 2006 року; серії BIIV № 012992 від 21 лютого 2006 року.

Відповідно до протоколу загальних зборів членів спілки співвласників майнових паїв колишнього КСП «Колос» с. Куна Гайсинського р-ну Вінницької області які не продали право власності на майновий пай від 09 квітня 2016 та витягу з протоколу від 21 вересня 2018 року вирішено виділити в натурі майно та передати його по акту передачі ПОП СП «Колос».

Відповідно до актів прийому-передачі майна від 10 квітня 2016 року та 21 вересня 2018 року ПОП СП «Колос» передано: 1) виробничий будинок хімскладу по вул. Тваринників, 21, с. Куна; 2) виробничий будинок складу запчастин з піднавісом для с/г техніки з площадкою по АДРЕСА_1 ; 3) будинок зернової комори по АДРЕСА_6 ; 4) виробничий будинок майстерні тракторного стану по АДРЕСА_7 ; 5) виробничий будинок автогаража з заправкою по АДРЕСА_3 ; 6) виробничий будинок склад для зберігання майна 2 шт по АДРЕСА_3 ; 7) виробничий будинок млина по АДРЕСА_2 ; 8) будинок вагової будки з 30 т вагами по АДРЕСА_4 ; 9) будинок свиноферми по АДРЕСА_5 ; 10) будинок овочесховища по АДРЕСА_1 ; 11) виробничий будинок зерноочисна машина (ЗАВ-20) з асфальтною площадкою по АДРЕСА_8 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30 серпня 2019 року слідує, що у період часу з 13 червня 2016 року по 03 жовтня 2016 року та 11 лютого 2019 року ПОП «Колос» зареєструвало право власності на ряд об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю (хімсклад), нежитлові будівлі (склад запчастин та навіс), млин (в с. Крутогорб Гайсинського району), склад зберігання майна (2 шт.), автогараж із заправкою, вагову будку 30 т з вагами, свинарник, овочесховище, будинок зернової комори, будинок майстерні тракторного стану.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Між сторонами виник спір про визнання недійсним та скасування рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» серія та номер б/н від 09 квітня 2016 року та акту прийому-передачі майна від 10 квітня 2016, рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) № 3 від 21 вересня 2018 року, виданого Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району та акту б/н, виданого 21 вересня 2018 Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району, ряду свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), виданих Кунянською сільською радою від 15 лютого 2006 року та від 21 лютого 2006 року, а також похідні спірні правовідносини про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень за відповідачем ПОП «Колос» у період з 13 червня 2016 року по 03 жовтня 2016 року та 11 лютого 2019 року права власності на ряд об`єктів нерухомого майна.

Оскільки позивач є співвласником майнових паїв колишнього сільськогосподарського підприємства, то між сторонами виникли правовідносини щодо здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно частини першої статті 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша, друга статті 319 ЦК України).

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з положеннями статей 1, 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом (стаття 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»).

Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» передбачено забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями, вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину, виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

Матеріалами справи встановлено, що КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області припинило свою діяльність.

Комісією по врегулюванню майнових паїв визначено перелік майна пайового фонду станом на 01 квітня 2001 року, розміром 2660611,63 грн, який затверджено рішенням загальних зборів уповноважених від пайовиків від 20 червня 2001 року.

Відтак, у результаті реформування КСП «Колос» було сформовано пайовий фонд у розмірі 2660611,63 грн, розподілено його між пайовиками та видано кожному власнику майнових паїв відповідне свідоцтво про право власності на майновий пай члена реорганізованого члена КСП.

Указані обставини визнаються сторонами та ніким не оспорюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів сільськогосподарських підприємств та їх документального підтвердження.

Пунктами 13-14 указаного Порядку встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5, 4.4 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315, управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно. Договір між співвласниками про виділення в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 8 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц (провадження № 61-4128св19).

Питання розподілу та використання майна реорганізованих колективних підприємств врегульоване наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» (далі Наказ № 62), який втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 квітня 2013 року.

Незважаючи на те, що указаний Порядок втратив чинність його положення відповідають нормам глави 26 «Право спільної власності» ЦК України.

Пунктом 9 зазначеного Порядку передбачалось, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Згідно з пунктом 16 Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року затверджено новий Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі Порядок № 1127), який визначений у п`яти етапах.

Етап 1 - викуп майнових паїв: кожен із співвласників мав право скористатися своїм майновим паєм в один з таких способів:

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно в натурі у спільну часткову власність і передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно в натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування й розпорядження цим майном і передати його в оренду;

- отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом з членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд;

- відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку, а саме: кожен з власників має право продати свою частку майна, яка перебуває у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю (форма договору купівлі-продажу майнового паю затверджена наказом Мінагрополітики від 09.04.2001р. №97 «Про затвердження Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності».

Етап 2 - оформлення нового свідоцтва про перехід права власності на майновий пай на підставі цивільно-правових угод відповідним органом місцевого самоврядування (який видав і зареєстрував майновий сертифікат): видається новому власнику нове Свідоцтво. Для його отримання підприємство має подати до сільської, селищної або міської ради посвідчену копію відповідної цивільно-правової угоди та попереднє свідоцтво (попередні Свідоцтва).

При цьому нове Свідоцтво реєструється у книзі обліку свідоцтв, а попереднє (попередні) - анулюється (анулюються). Крім того, відомості про нового власника Свідоцтва вносяться до списку осіб, які мають право на майновий пай.

Органи місцевого самоврядування за заявою покупця (нового власника) майнових паїв зобов`язані видати на його ім`я нове Свідоцтво на сумарну номінальну вартість викуплених майнових паїв.

Етап 3 - виділення майна в натурі зі складу майнового фонду майна. Згідно з Наказом № 62 виділити із складу пайового фонду майно в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням (у процесі вирішення майнових питань) має підприємство-правонаступник (користувач) на підставі рішення зборів співвласників, проте, у Порядку № 1127 про загальні збори мова не йдеться, лише, відповідно до пункту 51 Порядку № 1127 підставою для державної реєстрації права власності є Свідоцтво з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого КСП про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства й печаткою, та акт приймання-передачі майна.

Отже, для виділення майна в натурі мають бути проведені загальні збори співвласників майнових паїв КСП. Зазвичай скликанням загальних зборів займається підприємство, яке викупило більшу частину майнових паїв, або підприємство-правонаступник КСП. Скликати загальні збори можна шляхом розміщення оголошення в місцевих засобах масової інформації або на місцевих дошках оголошень. Оголошення має містити інформацію про: дату, місце проведення загальних зборів, порядок денний.

Наказом № 62 передбачалося, що визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним з нижченаведених способів за рішенням загальних зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

На практиці виділення майна в натурі відбувається саме за структурою пайового фонду: особа, яка бажає виділити майно в натурі в рахунок майнового паю, самостійно визначає конкретне майно та подає відповідну заяву на ім`я загальних зборів, і в разі, якщо на загальних зборах не вдається вирішити питання щодо виділу майна в натурі, то звертається до суду. Рішення загальних зборів про виділення певного майна в рахунок майнових паїв окремим особам передається підприємству правонаступнику або підприємству-користувачу майна. Вони, у свою чергу, оформлюють і підписують акт приймання-передавання майна і одночасно роблять запис про виділення майна в натурі у Свідоцтві. Такий запис засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Етап 4 - реєстрація права власності на майно. Виділення майна в натурі не призводить до виникнення права власності. Для цього існує обов`язкова процедура державної реєстрації права власності на таке майно. Зокрема, речове право на нерухоме майно (у тому числі, право власності) можуть зареєструвати: нотаріуси, які взяли на себе функції державного реєстратора; державні реєстратори виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації; та акредитовані суб`єкти.

З метою державної реєстрації права власності на нерухоме «пайове» майно можна звернутися до будь-якого з вищенаведених державних реєстраторів, але виключно в межах області, або міст Києва та Севастополя, де знаходиться відповідне майно. Для проведення державної реєстрації необхідно подати:

1) свідоцтво (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого КСП про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

2) акт прийому-передачі нерухомого майна.

Етап 5 - судовий розгляд. Якщо підприємство-правонаступник відсутнє або не вдається зібрати необхідний кворум загальних зборів, то визнання права власності на майно відбувається у судовому порядку. Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Отже, діюче законодавство України гарантує власнику майнового паю члена КСП право на отримання майна в натурі, шляхом його виділення із майна пайового фонду, але таке рішення за Законом має бути прийнято за домовленістю всіх співвласників (одностайним голосуванням), а за його відсутності - вирішено судом.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Матеріалами справи встановлено, що КСП «Колос» ліквідоване у 2001 році, правонаступників немає.

20 червня 2001 року частина пайовиків КСП «Колос» з метою об`єднання своїх майнових паїв, отримання майна у натурі, розпорядження майном та передачі його в оренду, створили Спілку (об`єднання) громадян орендодавців ПОП СП «Колос» с. Куна Гайсинського району Вінницької області, затвердили Статут та отримали у спільне володіння і розпорядження частину майна, відповідно до акту до Протоколу від 10 липня 2001 року прийому-передачі основних засобів майнового фонду зборами уповноважених, на суму 1981782,03 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі від 10 липня 2001 року до пайового фонду увійшло таке майно: 1) нежитлова будівля (А склад запчастин, Б- навіс), АДРЕСА_1 ;2) млин, АДРЕСА_2 ; 3) склад зберігання майна (2од.) (А склад для зберігання майна; Б саклад для зберігання майна), АДРЕСА_1 ; 4) автогараж із заправкою, АДРЕСА_3 ; 5) вагова будка, АДРЕСА_4 ; 6) свинарник, АДРЕСА_5 ; 7) овочесховище, АДРЕСА_1 ; 8) будинок зернової комори, АДРЕСА_6 ; 9) будинок майстерні тракторного стану, АДРЕСА_7 ; 10) виробничий будинок зерноочисна машина, АДРЕСА_8 ; 11) нежитлова будівля ( АДРЕСА_9 .

На підставі цивільно-правових угод реалізованих членами спілки (пайовиками) ПОП СП «Колос» отримало свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), видані Кунянською сільською радою серії: серії BI IV № 012995 від 15 лютого 2006; серії BI IV № 012938 від 15 лютого 2006 року; серії BI IV № 012998 від 15 лютого 2006 року; серії BI IV № 012996 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012941 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012940 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012990 від 21 лютого 2006 року; серії BI IV № 012991 від 21 лютого 2006 року; серії BIIV № 012942 від 21 лютого 2006 року; серії BIIV № 012992 від 21 лютого 2006 року.

З протоколу загальних зборів членів спілки співвласників майнових паїв колишнього КСП «Колос» с. Куна Гайсинського р-ну Вінницької області які не продали право власності на майновий пай від 09 квітня 2016 та витягу з протоколу від 21 вересня 2018 року встановлено, що цими зборами прийнято рішення отримати майно в індивідуальну власність, затверджено перелік нерухомого майна для виділення в натурі, виділено в натурі у власність ПОП СП «Колос».

У подальшому ПОП СП «Колос» у період з 13 червня 2016 року по 03 жовтня 2016 року та 11 лютого 2019 року зареєструвало право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме на: нежитлову будівлю (хімсклад), нежитлові будівлі (склад запчастин та навіс), млин (в. с. Крутогорб Гайсинського району), склад зберігання майна (2 шт.), автогараж із заправкою, вагову будку з 30 т. вагами, свинарник, овочесховище, будинок зернової комори, будинок майстерні тракторного стану.

Отже, КСП «Колос» ліквідоване у 2001 році, правонаступників немає, однак у 2001 році відбулися загальні збори, де затверджено перелік майна пайового фонду, а 10 липня 2001 року виділення майна частини пайовиків в натурі, а 10 квітня 2016 року та 21 вересня 2018 року члени спілки прийняли рішення та розпорядилися спільним майном реалізувавши його на користь ПОП СП «Колос».

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, зокрема, що рішення про виділення ПОП СП «Колос» спірного майна в натурі згідно з майновими сертифікатами 09 квітня 2016 року та 21 вересня 2018 року не приймалось, оскільки в указаний час загальні збори не проводились.

Установлено, що станом на 2001 рік позивач був власником майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», с. Куна Гайсинського району Вінницької області, йому належить 21 майновий сертифікат на загальну суму 71550 грн, що становить 2,69 % від загальної вартості пайового фонду.

Указані сертифікати не були виділені в натурі та підтверджували право позивача на частину пайового фонду колишнього КСП «Колос», відповідно до розміру його майнових паїв.

З червня 2016 року придбав свідоцтва про право власності на майновий пай членства реорганізованого ПСП «Колос», однак не подав відповідної заяви та не став членом спілки, відтак не міг брати участі у розпорядженні майном, яке передано під майнові паї членам спілки та брати участь у голосуванні при прийнятті рішень 09 квітня 2016 року та 21 вересня 2018 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року у справі № 125/1545/16-ц (провадження № 61-20164св19) зроблено висновок, що:

«до виділення на зазначені майнові сертифікати у передбаченому законом порядку конкретного майна усі вони є лише співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна».

До виділення на майновий сертифікат у передбаченому законом порядку конкретного майна його власник є лише власником майнового паю. Право на майновий пай виникає у члена КСП, засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом і не пов`язується з конкретним майном до його виділення в натурі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/9325/17 (провадження № 61-9781св19), від 05 вересня 2018 року у справі № 700/474/15-ц (провадження № 61-10699св18), від 11 серпня 2018 року у справі № 189/1966/15-ц (провадження № 61-32439св18), від 28 лютого 2018 року у справі № 368/2048/15-ц (провадження № 61-5700св 18).

Відповідно до пункту 2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Відповідно до статті 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» було затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення.

Аналогічний порядок закріплено також у листі Міністерства аграрної політики України від 20 квітня 2005 року № 37-17-2/5492, в пункті 12 якого передбачено, що при видачі майна у натурі конкретному власнику у відповідності із рішенням загальних зборів співвласників майна підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна вилучає Свідоцтво та робить на ньому запис про видачу майна в натурі.

За правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Про вказане йдеться у ряді постанов Верховного Суду України, що прийняті в порядку пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України та є обов`язковими до застосування, зокрема, у справах №6-2124цс15 від 10 лютого 2016 року, № 6-2994цс15 від 20 квітня 2016 року; 36-160цс16 від 13 квітня 2016 року; №6-1502цс15 від 02 грудня 2015; №6-1858цс15 від 18 лютого 2015 року.

Суд першої інстанції вірно установив, що позивач не набував права власності на спірні об`єкти, а має намір таке набути за рішенням суду, подавши цей позов.

Крім того, позивачем не доведено, що рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв від 09 квітня 2016 року або діями відповідача ПОП СП «Колос», які оформили право власності на спірне нерухоме майно, яке відносилося до основних засобів пайового фонду колишнього ПСП «Колос», порушуються його права як власника майнового паю та створюються перешкоди вільно розпоряджатися ним.

Оспорюване позивачем рішення у формі протоколу Загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» від 09 квітня 2016 року та рішення у формі протоколу (витягу з протоколу) № 3 від 21 вересня 2018 року, видане Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП «Колос» с. Куна Гайсинського району було прийнято власниками майнових паїв, до яких позовні вимоги пред`явлені не були і позивач не ставив питання про їх залучення, що свідчить про неналежний суб`єктний склад цивільних процесуальних правовідносин.

Разом з тим, вказаними рішеннями зачіпаються інтереси власників паїв, які не брали участь на загальних зборах, до яких також позовні вимоги пред`явлені не були.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, визначення відповідачів є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

З наведеного слідує, що на суд покладено обов`язок визначити суб`єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі № 352/371/21 (провадження № 61-8494св22) зроблено висновок, що:

«лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть».

Установивши, що позов пред`явлений лише до ПОП СП «Колос» та до неналежного відповідача, яким позивач визначив голову Спілки співвласників майна орендодавців ПОП СП «Колос» Макарчука Василя, а інші співвласники майнових паїв КСП «Колос» не залучені до часті у справі, та позивач не звернувся до суду з клопотанням про залучення інших співвласників майнових паїв, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відмову у задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального і процесуального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, тому не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати сплачені у якості судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за позивачем.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ

судді: Світлана КОПАНИЧУК

Віталій ОНІЩУК