Ухвала

від 14.09.2023 по справі 522/24469/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/24469/17

Провадження по справі №1-кп/522/1321/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

14 вересня 2023 року місто Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017160500002668 від 19.05.2017 року, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,

обвинуваченого у вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160500002668 від 19.05.2017, відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.5 ст.ст. 191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки ризик, передбачений у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був врахований судом при застосуванні запобіжного заходу, ще має місце, а саме що обвинувачений може переховуватись від суду.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, повідомивши, що обвинувачений утримується під вартою вже багато років, ризики необґрунтовані, просили змінити запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишивши визначений раніше ухвалою суду розмір застави, з наступних підстав.

Мотиви колегії суддів.

Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому засіданні, суд також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість інкримінованих злочинів; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством, можливість призначення обвинуваченому, у разі визнання його винним, покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Колегія суддів вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, який вже раніше переховувався від органу досудового слідства, враховуючи що обвинуваченому загрожує суворе покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, які йому інкримінуються, що у сукупності дає достатні підстави вважати, що дійсно ще продовжує існувати ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що обвинувачений може переховуватись від суду, під час досудового слідства переховувався від органу досудового слідства та був оголошений у розшук.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існує ризик, передбачений ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду.

Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення для констатації наявності ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачуються ОСОБА_5 , те, що обвинувачений на стадії досудового розслідування переховувався, був оголошений у розшук, наявність невідшкодованої шкоди у даному кримінальному провадженні у особливо великих розмірах, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.

Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинувачених запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Тому, суд погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду.

Окрім цього, колегією суддів з наданих прокурором процесуальних документів, встановлено, що ОСОБА_5 перебував у розшуку, про що свідчить постанова старшого слідчого Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 06.06.2017 року, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.357, ч. 4 ст.190 КК України. Ухвалою слідчого судді від 08.06.2017 року було задоволено клопотання слідчого про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до протоколу затримання особи від 10.11.2017 року, встановлено, що ОСОБА_5 вказав, що при затриманні до органу досудового слідства в нього немає зауважень.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існує ризик переховування від суду.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Щодо визначення застави.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практики ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної особи, інших даних про особу підозрюваного та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною особою покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , сімейний стан та майновий стан, інші характеризуючі матеріали, надані захисником обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, найтяжчий з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.

Відповідно до обвинувального акту встановлено, що матеріальні збитки, завдані потерпілим становлять 59 779 792 гривень, та відповідно до цього колегія суддів врахувала це при визначенні розміру застави.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, колегія суддів приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити, так як ризик переховування обвинуваченого від суду, який колегія суддів приймала до уваги при обранні вказаного запобіжного заходу, ще має місце.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 318-380, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії обраного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 12.11.2023 року включно.

Залишити заставу, у розмірі 33 928 (тридцяти трьох тисяч дев`ятиста двадцяти восьми) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 59 781 136 (п`ятдесят дев`ять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча сто тридцять шість) гривень, обрану ухвалою колегії суддів від 19.02.2019 року як альтернативний запобіжний захід, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, які суд встановив раніше.

Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали колегії суддів, тобто з 14.09.2023 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Раніше обраний розмір застави та обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого у випадку внесення розміру застави, залишити без змін.

Повний текст ухвали колегії суддів складено та проголошено 14.09.2023 року о 16:00 годині в залі суду №131.

Головуючий суддя: ОСОБА_9

Суддя: Дмитро ОСІІК

Суддя: ОСОБА_10

14.09.2023