СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3252/23
ун. № 759/8922/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді П`ятничук І.В,
за участю секретаря - Марус А.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
17.05.2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.05.2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
13.09.2023 року позивачем ОСОБА_1 до суду було подано заяву про забезпечення позову, якою позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач підтримав заяву та просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та надані документи, вислухавши думку позивача, суд приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.1999 року посвідченого Українською біржою «Десятинна» належить на праві власності квартира АДРЕСА_1
Так, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява стосовно забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки позивачем доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя: І.В. П`ятничук
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2023 |
Оприлюднено | 18.09.2023 |
Номер документу | 113455701 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
П`ятничук І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні