Постанова

від 13.09.2023 по справі 953/1084/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/1084/21 Номер провадження 22-ц/814/1641/23Головуючий у 1-й інстанції Колесник С.А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2021 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного текста судового рішення - 28 квітня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей ТІ ФІНАНС», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої Ольги Олександрівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна із незаконного володіння.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в:

У квітні 2-21 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову, просив: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії стосовно квартири АДРЕСА_1 , а саме заборонити переоформлення особових (абонентських) рахунків на надання комунальних послуг за вказаною квартирою з ОСОБА_1 на інших осіб, заборонити переукладання відповідних договорів на надання комунальних послуг за вказаною квартирою з іншими особами замість ОСОБА_1 , заборонити відключення комунальних послуг за вказаною квартиру наступним підприємствам, організаціям, установам, їх посадовим особам, фізичним особам:

ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

- АТ «Харківобленерго», код ЄДРПОУ 00131954, що знаходиться за адресою: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, вул.Плеханівська, будинок 149;

- ПрАТ «Харківенергозбут», код ЄДРПОУ 42206328, що знаходиться за адресою: Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вул.Гоголя, будинок 10;

- КП "Харівводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, що знаходиться за адресою: 61013 м. Харків, вул. Шевченко, 2;

- ТОВ «Харківгаз збут», код ЄДРПОУ 39590621, що знаходиться за адресою: Україна, 61093, Харківська обл., місто Харків, вул. Болбочана Петра, будинок 54;

- АТ «Харківміськгаз», код ЄДРПОУ 03359552, що знаходиться за адресою: Україна, 61004. Харківська обл., місто Харків, вул.Москалівська, будинок 57/59;

- КП «Жилкомсервіс», код ЄДРПОУ 34467793, що знаходиться за адресою: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Конторська, будинок 35.

Заяву мотивував тим, що у провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа №953/1084/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «ЕИ ТІ ФІНАНС», ПН Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої О.О., Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця І.О. про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна із незаконного володіння. Ціна позову у даній справі становить 250 000 грн.

Вказував, що квартира АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 04.07.2006 року належала на праві власності йому - ОСОБА_1 , та в цій квартирі фактично проживає сім`я з 4-х осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина заявника, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька позивача, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 малолітня онука заявника.

24.12.2020 він дізнався, що квартира йому вже не належить, власником є ОСОБА_2 , замки у дверях змінені, всі зареєстровані особи в квартирі за заявою ОСОБА_2 зняті з реєстрації місця проживання, родина заявника фактично були позбавлена єдиного житла.

Про порушення своїх майнових прав ОСОБА_1 подав до Київського ГУНП в Харківській області відповідну заяву та пояснення. Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 30.01.2021 за фактом заволодіння майном (квартира АДРЕСА_1 ) порушено кримінальне провадження № 12021220490000243 від 30.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайські дії). За матеріалами цього кримінального провадження потерпілою особою є ОСОБА_1 ..

Вказує, що з 24.12.2020 по 09.01.2021 року включно у квартирі перебували сторонні особи, які чинили безлад та повідомили ОСОБА_1 про те, що у разі, якщо він буде намагатися повернути собі контроль над квартирою, то власник за реєстром відключить квартиру від електро-, газо- та водо- постачання. 12.01.2021 з боку ОСОБА_2 за допомогою її довірених осіб відбулася чергова спроба у силовий спосіб потрапити до квартири та здійснити фактичне виселення з неї ОСОБА_1 з сім`єю. Такі дії створюють загрозу знищення чи пошкодження самої квартири та належного заявнику майна, яке там знаходиться, або його викрадення. Через протиправні дії з боку ОСОБА_2 та її довірених осіб, порушено нормальний спосіб життя заявника та його родини, він змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав та інтересів, а також прав та інтересів своєї сім`ї.

29.03.2021 зателефонувала контролер АТ «Харківобленерго» з тим, щоб провести огляд лічильника електроенергії, при цьому повідомивши, що таку дію їй необхідно зробити як один із етапів проведення процедури переведення особового рахунку на іншу особу за заявою ОСОБА_2 .

30.03.2021 ОСОБА_1 надані заяви до ПрАТ «Енергозбут», Центрального РРЕ АТ «Харківобленерго», КП «Харківводоканал» та АТ «Харківміськгаз» щодо зупинення переоформлення особових рахунків з надання комунальних послуг на іншу особу за заявою ОСОБА_2 ..

За результатами розгляду заяви Центральне РРЕ АТ «Харківобленерго» листом №56РРЕ/22-1339 від 09.04.2021 року повідомило, що немає підстав не переоформлювати особовий рахунок, а листом №56РРЕ/22-1508 від 20.04.2021 року попередило про повне припинення постачання електричної енергії на об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 , з 9 год. 00 хв. 05.05.2021.

Заявник вказує, що відповідач вживає заходів щодо відключення комунальних послуг в квартирі. Цими діями він перешкоджає ОСОБА_1 та його сім`ї у проживанні в спірній квартирі навіть не зважаючи на те, що наразі не існує судового рішення про виселення їх зі спірної квартири. Такі дії вчиняються відповідачем безпідставно з метою обмеження позивача житлових умов, порушення прав як споживачів послуг та створення умов для неможливості проживання в цій квартирі з метою фактичного виселення його з квартири, право власності на яку є предметом оспорювання у цій справі.

Вважає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушить майнових прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2 , а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог та сприятимуть його виконанню. Наразі протягом розгляду даної справи до ухвалення судами всіх інстанцій остаточного рішення, у ОСОБА_2 , особисто чи її довірених осіб, не існує гострої потреби перебувати у спірній квартирі, де позивач разом із моєю сім`єю постійно проживає і яка є їх єдиним житлом.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Наразі існує загроза відключення спірної квартири слідом за електропостачанням ще й від газо- та водопостачання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2021 року від 28 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені доводи і фактичні обставини, викладені у заяві, і стверджується, що суд першої інстанції проігнорував аргументи заявника та не взяв до уваги права та інтереси осіб, проживаючих у спірній квартирі, а також той факт, що це єдине житло у родині, а відключення квартири від комунальних послуг може призвести до погіршення її якостей, придатності до проживання, квартира втратить характеристики, як об`єкт нерухомого майна, зменшиться її вартість, вона потребуватиме проведення ремонтних робіт, які на даний час не потребуються.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.06.2021 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.07.2021 закінчено підготовчі дії по вказаній справі та призначено її до судового розгляду.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 08.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Хіль Л.М., суддів учасників колегії Дорош А.І., Пилипчук Л.І.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.02.2023 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегії суддів, закінчено підготовчі дії та справу призначено до судового розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Пилипчук Л.І. у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 з посади судді Полтавського апеляційного суду рішенням Вищої ради правосуддя № 474/0/15-23 від 09 травня 2023 року та відрахування зі штату суду наказом голови № 4.7-09/16 від 11 травня 2023 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2023 року прийнято справу до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Пилипчук Л.І. Справу призначено до судового розгляду.

Відзив на адресу суду не надходив.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд виходив з того, що заявником не надано належних обґрунтувань необхідності забезпечення позову та не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. Позивачем не обґрунтовано, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, пов`язані із відключенням квартири від комунальних послуг є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.55Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року, № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення ЄСПЛ «Beles and others v. The Czech Republic», 12/11/2002, § 49).

Відповідно до частини другої статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.150ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.03.2019 року у справі № 824/239/2018).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Також у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 569/2011/18 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору згідно поданого ОСОБА_1 позову є вимоги про:

- визнання протиправними дії ПН Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої О.О. в частині реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» та скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.11.2020 року, номер запису про право власності 39272093, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2226165963101;

- визнання протиправним рішення ПН Харківського міського нотаріального округу Ємця І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55416990 від 30.11.2020 року про реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;

- скасування рішення Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55416990 від 30.11.2020 року, та реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.11.2020 року, номер запису про право власності 39441606, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2226165963101;

- визнання недійсним з моменту укладання Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.11.2020 року, укладеного між ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» та ОСОБА_2 , посвідченого ПН Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., зареєстрованого в реєстрі №7009;

- витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Тобто позивач оспорює законність набуття ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» у власність квартири, що належала йому, а також законність відчуження цієї квартири на користь ОСОБА_2 , отже у межах розгляду цієї справи суд не вправі вирішувати питання про законність чи незаконність дій останнього власника квартири у частині зняття з реєстрації попередніх мешканців (власника), укладення договорів про надання комунальних послуг чи припинення їх надання.

В той же час позивач просить забезпечити позов шляхом заборони останньому власнику і третім особам, які не є учасниками спору, вчиняти певні дії, які не стосуються предмета спору.

Положеннями ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на зміст заявлених позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено тієї обставини, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову призведе до порушень його прав, свобод та інтересів, або ж унеможливить чи утруднить виконання у майбутньому рішення суду ухваленого на його користь.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви є законним і обґрунтованим.

Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.367, ч.1 п.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районногосуду м.Харкова від28квітня 2021року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2023 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

Л.І. Пилипчук