Постанова

від 13.09.2023 по справі 910/190/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/190/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Хитрова Л.В.;

від відповідача: Стеценко О.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року (повний текст підписано 27.03.2023)

у справі № 910/190/23 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест»

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест» про стягнення збитків у розмірі 277 000, 00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 14777-ОП про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування від 01.11.2016 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Зокрема, скаржник зазначив, що надана роздруківка GPS-даних з GPS-трекера групи реагування Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар» не підтверджує прибуття транспортного засобу групи реагування на місце події в порядку та на умовах п.п. 2.1.2, 4.1.2 договору № 14777-ОП від 01.11.2016.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 апеляційну скаргу у справі №910/190/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В. судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк«Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/190/23 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

01.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/190/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/190/23 залишено без руху. Надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 23.05.2023 на адресу суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано фотокопію платіжної інструкції від 23.05.2023 про сплату судового збору у сумі 6 232, 50 грн. Отже, скаржником належним чином виконано вимоги ухвали суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та призначено до розгляду на 05.07.2023.

14.06.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, відповідач зазначив, що судом першої інстанції належно та повно надано оцінку доказам, обставинам по справі у їх сукупності, а саме, що прибуття групи реагування на місце події відбулося у визначений договором строк - через 10 хв. після надходження повідомлення, що спростовує порушення умов договорому та можливість стягнення завданих збитків.

Судове засідання 05.07.2023 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 призначено розгляд справи № 910/190/23 на 23.08.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 розгляд справи відкладено до 13.09.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/3670/23 від 11.09.2023, у зв`язку перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/190/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 справу № 910/190/23 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2023 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.10.2022 заперечував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Венбест», як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»), як замовником, укладено договір № 14777-ОП про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування (надалі - договір).

У розділі 2 договору сторони визначили значення термінів, що застосовуються у договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору спостереження - це комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються виконавцем у визначений договором період часу за допомогою апаратури пунктів централізованого спостереження з метою отримання по каналам зв`язку сповіщень про спрацювання сигналізації.

Відповідно до п. 1.3. договору спрацювання сигналізації - це сповіщення про перехід сигналізації з режиму «спостереження» у режим «тривога».

Згідно з п. 1.4. договору група затримання - це наряд співробітників виконавця, який залучається для реагування у разі надходження сигналу «тривога» з банкоматів, терміналів самообслуговування «замовника».

Пунктом 1.5. договору визначено, що реагування групи затримання - це виїзд наряду співробітників виконавця на банкомати, термінали самообслуговування замовника з метою з`ясування причин надходження з них сигналу «тривога» та, при необхідності, протидії злочинним посяганням на майно та персонал замовника.

Відповідно до п. 1.7., 1.8. договору банкомати - це пристрій для зберігання та автоматичного видавання готівки. Термінали самообслуговування - пристрій для приймання та зберігання готівки.

В п. 2.1.1. договору встановлено, що виконавець здійснює в інтересах замовника спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на банкоматі, термінала самообслуговування замовника, адреси місць розташування яких зазначені у розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1.2. договору у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу про спрацювання сигналізації банкомата, терміналу самообслуговування виконавець в інтересах замовника забезпечує реагування групи затримання для встановлення причин його надходження в строки, що зазначені в пункті 4.1.2. договору, а в разі необхідності - припинення правопорушення на об`єкті.

За змістом п. 4.1.2. договору виконавець зобов`язується у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу про спрацювання сигналізації, або інформації про непрацездатність системи сигналізації, виявленої під час її тестування, негайно направити наряд групи затримання та забезпечити його прибуття на об`єкт для встановлення причин її спрацювання в термін, що не перевищує в додатку №1 (час повинен бути зазначений в періоди з 6.00 год до 22.00 год та з 22.00 год до 6.00 год).

Пунктом 4.1.8. договору передбачено обов`язок виконавця при наданні послуг використовувати приймально-передаючі пристрої спостереження, що одночасно використовують два канали зв`язку (GSM та GPRS) і проводити тестування роботи охоронної системи з періодичністю достатньою для своєчасного виявлення порушень її роботи.

Відповідно до п. 4.1.9. договору виконавець зобов`язується забезпечити доставку сигналу спрацювання сигналізації на об`єктах згідно дислокації, шляхом його дублювання з пункту централізованого спостереження виконавця на приймальний центр замовника.

У разі залучення субпідрядника для реагування на тривожний сигнал виконавець несе відповідальність за виконання ним умов договору зазначених у пунктах 4.1.10-4.1.12.

Відповідно до п. 5.1.5. договору виконавець має право залучати третіх осіб для надання послуг за договором. При цьому виконавець несе матеріальну відповідальність перед замовником за дії третіх осіб та за виконання ними умов договору у повному обсязі.

Пункт 6.1.1. договору визначає, що за невиконання взятих на себе зобов`язань за договором у період знаходження банкомату, терміналу самообслуговування під спостереження пункту централізованого спостереження виконавець несе майнову відповідальність перед замовником за завдані йому прямі дійсні збитки в межах суми зазначеної в додатку №1 договору.

Відповідно до пункту 6.1.6. договору виконавець звільняється від майнової відповідальності по договору за збитки, спричинені, зокрема у випадку, якщо група затримання прибула у встановлений пунктом 4.1.2. договору час і на момент прибуття групи злочинець зник з місця події або в разі якщо злочинець був затриманий під час посягання.

За змістом п. 12.1. договору договір набирає чинності з 01 листопада 2016 року та є чинним до 01 листопада 2017 року, а в частині обов`язків сторін, що виникли під час дії договору - до повного їх виконання сторонами. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про приниження дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

Відповідно до «Розрахунку-дислокації» (додаток №1 до додаткової угоди №46 до договору) відповідачем взято під спостереження банкомат САКI1213, який розміщено у продуктовому магазині «Фора» за адресою: вулиця Київська, 60, село Катюжанка, Вишгородський район, Київська область. Час прибуття (хвилин) з 22-00 до 06-00 при виїзді групи реагування з центра зони - до 10 хвилин. Сума матеріальної відповідальності - 277 200,00 грн.

19 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Венбест», як генеральним підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асгар», як субпідрядником, укладеного договір № 19/01-2017 РТО про надання послуг з виїзду наряду групи реагування на об`єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації та заявочного обслуговування системи сигналізації об`єкту (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору генеральний підрядник залучає до надання послуг субпідрядника, який зобов`язується на свій ризик надати за завданням генерального підрядника послуги з виїзду наряду групи реагування на об`єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації та здійснювати заявочне обслуговування системи сигналізації об`єкту, а генеральний підрядник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 4.3.1. договору передбачено обов`язок субпідрядника забезпечити негайний виїзд групи реагування, після повідомлення генеральним підрядником про спрацювання засобів охоронно-тривожної сигналізації за вказаними телефонними номерами, чергового диспетчера субпідрядника, за вказаною генеральним підрядником адресою та прибуття її на об`єкт.

За твердженнями позивача, відповідач порушив умови договору (пункти 2.1.2., 4.1.2.), зокрема, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Венбест» не здійснило реагування на повідомлення з охоронюваного об`єкту у термін визначений умовами договору про надання послуг з охорони приміщень банку/банкоматів/терміналів самообслуговування за допомогою пульта централізованого спостереження від 01.11.2016 року, тобто в 10 хвилин, що є підставою для стягнення з відповідача збитікв у розмірі 277 000,00 грн.

Як встановлено частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як встановлено ст. 526 ЦК України, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з приписами частини першої статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Умовою відповідальності за правопорушення є вина заподіювача збитків, тобто винною дією є невиконання, відмова від виконання або неналежне виконання зобов`язань. Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт наявності протиправної поведінки боржника, розмір збитків, причинний зв`язок.

Таким чином, саме на позивача як особу, якою заявлено вимогу про відшкодування збитків, покладено обов`язок доведення факту спричинення збитків саме діями відповідача, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Позивач зазначає, в ніч на 14.04.2021 року невідомі зловмисники здійснили посягання на охоронюваний об`єкт, а саме банкомат CAKI1213, який розміщено у продуктовому магазині «Фора» за адресою: вулиця Київська, 60, село Катюжанка, Вишгородський район, Київська область та внаслідок злочинних дій банкомат отримав значні пошкодження, подальше відновлення та використання якого неможливе.

В результаті вказаної події здійснено крадіжку грошових коштів банку на суму 1 218 800, 00 грн.

З аналізу положень договору (п.п. 2.1.2., 4.1.2.) вбачається, що ним передбачено два випадки негайного направлення групи затримання виконавця на об`єкт, а саме спрацювання сигналізації або її непрацездатність, виявлена під час її тестування.

Як вже зазначалося судом вище, у пункті 1.3. договору визначено, що спрацювання сигналізації - це сповіщення про перехід сигналізації з режиму «спостереження» у режим «тривога».

З матеріалів справи вбачається, що спрацювання сигналізації у режим «тривога» відбулось 14.04.2021 року о 01:54:28, що підтверджується копією виписки з журналу хронометражу події за 14.04.2021 року.

Вчасність прибуття групи затримання до банкомату підтверджуються роздруківкою GPS-даних з GPS-трекера групи реагування за 14.04.2021 року з координатами знаходження групи затримання (позиція 53, координата 50.8102516.30.13791). Вказані докази підтверджують, що група затримання ТОВ «Асгар» (субпідрядника) прибула до банкомату за адресою: вулиця Київська, 60, село Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, магазин «Фора» 14.04.2021 року о 02:02:18.

Враховуючи, що сигнал «тривога» надійшов 14.04.2021 року о 01:54:28 року, а група затримання прибула 14.04.2021 року 02:02:18, то відповідач виконав умови договору та вчасно направив групу затримки до банкомата у строк до 10 хвилин, як то передбачено умовами розрахунку-дислокації до договору.

Заперечуючи проти факту вчасного прибуття групи реагування до місця події апелянт зазначає, що надана відповідачем роздруківка GPS-даних з GPS-трекера групи реагування Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар» не підтверджує прибуття транспортного засобу групи реагування на місце події в порядку та на умовах п.п. 2.1.2, 4.1.2 договору № 14777-ОП від 01.11.2016 року. Так, вказана роздруківка не містить необхідної інформації щодо транспортного засобу, який прибув на об`єкт та його належність до групи реагування Товаривта з обмеженою відповідальністю «Асгар», моделі GPS-трекера, який має бути виготовлений за технічними умовами, що підтверджуються декларацією про відповідність НВП «Дискові системи». Також відсутня інформація щодо введення GPS-трекера в експлуатацію, його опломбування на транспортному засобі групи реагування.

Колегія суддів зазначає, саме на позивача покладається обов`язок доведення неналежності доказів наданих відповідачем, зокрема несправності або неналежності роботи GPS-трекера групи реагування Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар», яка виїхала на місце події за адресою: вулиця Київська, 60, село Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, магазин «Фора».

Також, умовами договору № 14777-ОП від 01.11.2016 не встановлена необхідність надання відповідачем позивачу інформації щодо моделі машини, яка виїхала на місце події, моделі GPS-трекера, інформації щодо введення його в експлуатацію та його опломбування.

Натомість, п. 4.1.10 договору № 14777-ОП від 01.11.2016 визначено, що виконавець зобов`язаний обладнати транспортний засіб, який залучається для реагування у разі надходження сигналу «Тривога», GPS-трекером та відеореєстрацією. В разі здійснення посягання на об`єкт, що є предметом спостереження за цим договором, в день посягання надати замовнику в електронному вигляді інформацію із електронного журналу відстеження транспортного засобу та відеоматеріали, зафіксовані на відеореєстраторі. Протягом трьох днів на підставі письмового запиту замовника надати письмове підтвердження інформації, наданої замовнику в електронному вигляді.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки щодо GPS-даних з GPS-трекера групи реагування виконавця, Товариство з обмеженою відповідальністю «Венбест» зазначило, що автомобілі груп реагування Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар» обладнанні GPS-трекерами. Водночас, інформації щодо наявності в автомобілях груп реагування відеореєстраторів та відповідні відеоматеріали з місця події суду не надали.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності відеореєстраторів в автомобілях груп реагування Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар».

Однак, вказане порушення не свідчить про неприбуття або несвоєчасне прибуття групи реагування до місця події.

Так, наслідки порушення зобов`язань визначених в п. 4.1.8 - 4.1.12 договору № 14777-ОП від 01.11.2016, встановлені в п. 6.1.5 договору, згідно якого зазначено, що у разі першого порушення виконавцем вказаних зобов`язань (п. 4.1.8-4.1.12), виконавець сплачує замовнику щтраф в розмірі 100 грн, за кожний факт порушення. При повторному порушенні зазначених пунктів замовник має право достроково розірвати цей договір.

Відповідно до п. 5.2.4 договору № 14777-ОП при виникненні спорів замовник має право проконтролювати місцезнаходження телефону під час здійснення дзвінка про прибуття групи реагування до об`єкта шляхом здійснення запиту оператору телефонної компанії і отримання офіційної відповіді. При недодержанні договірних зобов`язань виконавцем замовник має право при проведенні претензійно-позовної роботи ініціювати перед судом направлення запиту оператору телефонної компанії про підтвердження часу і місце здійснення дзвінка про прибуття групи реагування до охороняємого об`єкту.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що при наявності сумнівів щодо часу прибуття групи реагування на місце події, відповідач мав право ініціювати перед судом направлення запиту оператору телефонної компанії, водночас докази останнього матеріали справи не містять.

За таких обставин, виходячи з фактичних обставин справи, зокрема, прибуття співробітника Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар» на місце події у межах визначеного договором періоду - через 10 хв. після надходження повідомлення, місцевий господарський суд дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції, щодо недоведеності позивачем обставин порушення умов договору та можливості запобігти Товариством з обмеженою відповідальністю «Венбест» вчинення правопорушення і завдання матеріальної шкоди.

Натомість, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Тобто, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо пов`язана зі збитками.

Таким чином, непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими.

Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Як зазначив Верховний Суд у постанові Великої Палати від 18.06.2019 по справі №920/85/18, що для доведення причинно-наслідкового зв`язку між порушенням відповідачем договору та завданими позивачу збитками необхідно встановити чи зміг би негайний виїзд та прибуття представників відповідача протягом мінімально необхідного проміжку часу запобігти вчиненню відповідного правопорушення або забезпечити затримання ймовірних злочинців.

Беручи до уваги наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується колегія суддів, а саме про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими позивачу збитками, що є обов`язковим для встановлення відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест».

В силу положень ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За правилами ст. 1, 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

В силу положень ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим зокрема у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

При цьому, відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Разом з тим, у матеріалах справи звіт з оцінки майна пошкодженого банкомату відсутній, тоді як саме такий звіт в силу положень ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України може підтвердити вартість втраченого майна.

Також пунктом 6.1.3. договору прямо передбачено процедуру встановлення розміру збитків, завданих позивачу у випадку невиконання або неналежно виконання відповідачем договірних зобов`язань.

А саме сторони погодили, що розмір майнової відповідальності виконавця підтверджується підписаним сторонами двостороннім актом та відповідними бухгалтерськими документами замовника. В разі незгоди однієї з сторін із розміром майнової відповідальності, сторони погодили їх визначення шляхом звернення до суду.

Підпунктом 5.1.3. договору визначено право виконавця приймати участь у роботі комісії в складі уповноважених представників замовника та при обстеженні банкомату, терміналу самообслуговування або місця його розташування з метою, зокрема, встановлення розмірів майнових збитків, спричинених замовнику через неналежне виконання виконавцем зобов`язань за договором.

Єдиним документом у підтвердження розміру завданих збитків, долученим позивачем до матеріалів справи, є дефектна відомість № 610 від 14.04.2021 року.

Вказана дефектна відомість оцінюється судом критично, оскільки складена лише позивачем.

Наведені обставини свідчать про недоведеність позивачем розміру збитку, завданого йому у зв`язку із пошкодженням банкомату.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про стягнення з відповідача 6 601 557, 27 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі № 910/190/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі № 910/190/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/190/23.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 910/190/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

Б.О. Ткаченко

Дата складення повного тексту 14.09.2023