Постанова

від 12.09.2023 по справі 910/14937/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р. Справа№ 910/14937/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від ТОВ "Епіцентр М" - Песиголовець Я.О. ордер АА №0026474 від 21.02.2023р.;

від ТОВ "Хаббер" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Епіцентр М"

на рішення господарського суду м.Києва від 17.05.2023р.

(повний текст складено 25.05.2023р.)

у справі №910/14937/22 (суддя Нечай О.В.)

за позовом ТОВ "Епіцентр М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Хаббер"

про стягнення 2 171 847,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. у справі №910/14937/22 в позові відмовлено; витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 32 577,72 грн. покладено на ТОВ "Епіцентр М".

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ "Епіцентр М" подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 25.05.2023р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю. Крім того, в апеляційній скарзі ТОВ "Епіцентр М" клопоче про визнання поважними причини ненадання до суду першої інстанції документів та долучення до матеріалів справи документів, що вказані в додатках до апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Епіцентр М" на рішення господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. у справі №910/14937/22 та призначено її до розгляду на 24.07.2023р.; зобов`язано скаржника надати уточнення з приводу дати оскаржуваного рішення.

18.07.2023р. до апеляційного суду від ТОВ "Епіцентр М" на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023р. надійшло уточнення дати оскаржуваного рішення, а саме: апелянт просить скасувати рішення господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. у справі №910/14937/22 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023р. апеляційну скаргу ТОВ "Епіцентр М" на рішення господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. у справі №910/14937/22 прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023р. розгляд справи №910/14937/22 відкладено на 12.09.2023р. згідно ст. 270 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023р. апеляційну скаргу ТОВ "Епіцентр М" на рішення господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. у справі №910/14937/22 прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Колегія суддів в судовому засіданні 12.09.2023р. задовольняє клопотання ТОВ "Епіцентр М" про визнання поважними причини ненадання до суду першої інстанції документів та долучення до матеріалів справи документів, як обґрунтоване, оскільки вбачається, що доступ позивача до системи електронного документообігу було втрачено, з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а саме: у зв`язку із продовженням дії карантинних обмежень, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 р., діяльність позивача здійснювалась дистанційно, що підтверджується наказом № 32-ОС від 01.04.2021р. 29.11.2022р. було звільнено бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_1 , яка здійснювала підготовку Звітів та Актів-звітів про проданий товар, а також організовувала електронний документообіг на підприємстві позивача, що підтверджується Посадовою інструкцією бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності та наказом № 116-ОС від 29.11.2022р. про звільнення ОСОБА_1 .

Колегією суддів поновлено строк для подання документів та приєднано до матеріалів справи: копію наказу №32-ОС від 01.04.2021р. про впровадження дистанційної роботи на підприємстві, копію наказу №116-ОС від 29.11.2022р. про звільнення бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_1 , копію Посадової інструкції бухгалтерка відділу бухгалтерського обліку та звітності, електронний носій інформації - USB-флеш накопичував марки «Арасег» на якому містяться електронні документи із електронними підписами (Акти-Звіти про продаж товарів за періоди з грудня 2020 по травень 2021 року та з січня по травень 2022 року), а саме: оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 6" від 31.12.2020 р. на загальну суму 1 021 693,99 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 7 від 31.01.2021 р. на загальну суму 964 878,01 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 8" від 28.02.2021 р. на загальну суму 683 857,29 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 9" від 31.03.2021 р. на загальну суму 773 837,60 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 10" від 30.04.2021 р. на загальну суму 933 112,19 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 11" від 31.05.2021 р. на загальну суму 604 444,18 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 19" від 31.01.2022 р. на загальну суму 412 596,53 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 20" від 28.02.2022 р. на загальну суму 258 103,03 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 21" від 31.03.2022 р. на загальну суму 58 280,60 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 22" від 30.04.2022 р. на загальну суму 212 453,11 грн.; оригінал електронного документу "Акт-звіт про продаж товарів № 23" від 31.05.2022 р. на загальну суму 338 818,58 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ТОВ "Епіцентр М" (далі - позивач) звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до ТОВ "Хаббер" (далі - відповідач) про стягнення 2 171 847,96 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Субліцензійним договором №8/777-ХМ від 13.07.2020р.

Позивачем зазначено, що він належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за Договором та надав відповідачеві субліцензію на використання знаку для товарів та послуг на загальну суму 14 389 847,84 грн., на підтвердження чого надав Звіти про проданий товар №6 від 31.12.2020р. на суму 1 021 693,99 грн., №7 від 31.01.2021р. на суму 964 878,01 грн., №8 від 28.02.2021р. на суму 683 857,29 грн., №9 від 31.03.2021р. на суму 773 837,60 грн., №10 від 30.04.2021р. на суму 933 112,19 грн., №11 від 31.05.2021р. на суму 604 444,18 грн., №19 від 31.01.2022р. на суму 412 596,53 грн., №20 від 28.02.2022р. на суму 258 103,03 грн., №21 від 31.03.2022р. на суму 58 280,60 грн., №22 від 30.04.2022р. на суму 212 453,11 грн., №23 від 31.05.2022р. на суму 338 818,58 грн. та Акти-звіти про продаж товарів №12 від 30.06.2021р. на суму 560 647,34 грн., №13 від 31.07.2021р. на суму 553 248,58 грн., №14 від 31.08.2021р. на суму 503 735,55 грн., №15 від 30.09.2021р. на суму 566 074,31 грн., №16 від 31.10.2021р. на суму 602 189,50 грн., №17 від 30.11.2021р. на суму 622 769,91 грн., №18 від 31.12.2021р. на суму 785 983,22 грн., №24 від 30.06.2022р. на суму 271 366,66 грн., №25 від 31.07.2022р. на суму 302 064,29 грн., №26 від 31.08.2022р. на суму 370 199,11 грн., №27 від 30.09.2022р. на суму 350 533,68 грн., №28 від 31.10.2022р. на суму 321 489,74 грн. та №29 від 30.11.2022р. на суму 303 381,70 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 18.01.2023р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14937/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 05.04.2023р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2020р. між ТОВ "Епіцентр М" (ліцензіат) та ТОВ "Хаббер" (субліцензіат) було укладено Субліцензійний договір №8/777-ХМ (далі - Договір, а.с. 13-19), відповідно до п.2.1 якого ліцензіат надає субліцензіатові на строк дії цього Договору невиключну субліцензію на використання знаку для товарів та послуг відносно всього переліку товарів і послуг, зазначених у свідоцтві, а саме товарів і послуг 35 класу МКТП у своїй господарській діяльності (в тому числі, але не виключно передбачених п.2.7 цього Договору), а субліцензіат зобов`язується сплачувати субліцензійні платежі (роялті) та виконувати інші зобов`язання, передбачені цим Договором.

За надання субліцензії на використання знаку для товарів та послуг, що передбачена цим Договором, субліцензіат сплачує ліцензіату роялті у розмірі, визначеному сторонами у Додатку № 1 до даного Договору, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною Договору з урахуванням інших положень Договору (п.7.1 Договору).

Пунктом 1 Додатку №1 до Договору (а.с. 20-22) визначено, що субліцензіат зобов`язується сплачувати роялті за користування знаком для товарів та послуг в порядку 100% передоплати на розрахунковий рахунок ліцензіата, що зазначений в розділі 12 Договору. На виконання цього обов`язку субліцензіат перераховує на рахунок ліцензіата суму коштів, виходячи з прогнозованого обсягу продажів та вартості товару відповідно до цього Договору, однак в жодному разі не меншу, ніж розмір мінімального платежу.

У п.2 Додатку №1 до Договору сторони погодили, що при здійсненні замовлень покупцями товару субліцензіата, ліцензіат нараховує суму роялті як певний відсоток від вартості товару субліцензіата, вказаної на веб-сайті, замовленого покупцем. У випадку, коли відповідна сума передоплати мінус (відняти) нарахована сума роялті за замовлені товари досягне значення (буде дорівнювати) "0", субліцензіат зобов`язаний сплатити наступну передоплату для продовження користування знаком для товарів і послуг. Остаточний розрахунок розміру сум коштів, які підлягають до зарахування в якості роялті за відповідний період/місяць визначається сторонами в актах-звітах про продаж товару.

Після підписання сторонами Актів, ліцензіат зараховує відповідні суми, що вказані в таких Актах, в якості роялті за користування торговельною маркою шляхом зменшення сум внесеної попередньої оплати на суму роялті, що вираховується у відсотках від вартості замовленого товару субліцензіата (товару, щодо якого надійшло замовлення), що вказана на веб-сайті, який був проданий з використанням знаку для товарів та послуг відповідно до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 13.07.2020р. по 30.11.2022р., сторонами було узгоджено та підписано Акти-звіти про продаж товарів на загальну суму 14 389 847,84 грн.

Підписанням зазначених вище документів сторони засвідчили виконання позивачем своїх зобов`язань за договором у повному обсязі і відсутності претензій у відповідача щодо використання знаку для товарів і послуг.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що, як підставу для здійснення розрахунків за Договором, було визначено погоджені обома сторонами Акти-звіти про продаж товарів та відсутність у відповідача обов`язку зі сплати ліцензійних платежів на підставі Звітів про проданий товар, а відомості, які вказані в Звітах про проданий товар, не було взято до уваги як такі, що не свідчать про виникнення у відповідача грошового зобов`язання зі сплати ліцензійних платежів.

Зазначені Звіти про проданий товар містять узгоджені сторонами номери та вартості замовлень, отриманих відповідачем з використанням знаку для товарів і послуг та суми ліцензійної винагороди за таке використання.

Вказані документи містять усі необхідні дані для встановлення факту надання невиключної субліцензії на використання знаку для товарів і послуг, оскільки шляхом підписання вказаного документу після завершення кожного місяця, сторони погоджують кількість товарів, реалізованих з використанням знаку для товарів і послуг та відповідні суми ліцензійних платежів (роялті), які підлягають сплаті.

Вказані у Звітах про проданий товар дані, надають суду можливість визначити, що передбачену договором субліцензію на використання знаку для товарів і послуг було надано.

Також, відповідно до даних довідки AT "Сенс банк" № 5607-39.2/2022 від 16.12.2022р., відповідачем здійснювалась сплата ліцензійних платежів за договором у періоди вказані у Звітах про продаж товарів, що свідчить про вчинення сторонами дій, які підтверджують виконання договору.

В свою чергу, Відповідач у повній мірі не виконав зобов`язання щодо сплати роялті, відповідно до підписаних та узгоджених Актів-звітів про продаж товарів, та не здійснив оплату у повному обсязі, що підтверджується банківською довідкою №56097-39.2/2022 від 16.12.2022р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст.626 ЦКУкраїни визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст.6, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні ст.11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є ліцензійним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 75 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1107 ЦК України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.

За приписами ч.1, ч.2 ст.1109 ЦК України (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору) за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Частиною 3 ст.1109 ЦК України визначено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Місцевим судом було правильно встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за Договором та надав відповідачу на строк дії Договору невиключну субліцензію на використання знаку для товарів та послуг відповідно до свідоцтва №179526 від 10.12.2013р., а відповідач у період з грудня 2020 року по листопад 2022 року реалізовував товари з використанням знаку для товарів та послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими електронними печатками обох сторін Звітами про проданий товар №6 від 31.12.2020р. на суму 1 021 693,99 грн., №7 від 31.01.2021р. на суму 964 878,01 грн., №8 від 28.02.2021р. на суму 683 857,29 грн., №9 від 31.03.2021р. на суму 773 837,60 грн., №10 від 30.04.2021р. на суму 933 112,19 грн., №11 від 31.05.2021р. на суму 604 444,18 грн., №19 від 31.01.2022р. на суму 412 596,53 грн., №20 від 28.02.2022р. на суму 258 103,03 грн., №21 від 31.03.2022р. на суму 58 280,60 грн., №22 від 30.04.2022р. на суму 212 453,11 грн., №23 від 31.05.2022р. на суму 338 818,58 грн. та Актами-звітами про продаж товарів №12 від 30.06.2021р. на суму 560 647,34 грн., №13 від 31.07.2021р. на суму 553 248,58 грн., №14 від 31.08.2021р. на суму 503 735,55 грн., №15 від 30.09.2021р. на суму 566 074,31 грн., №16 від 31.10.2021р. на суму 602 189,50 грн., №17 від 30.11.2021р. на суму 622 769,91 грн., №18 від 31.12.2021р. на суму 785 983,22 грн., №24 від 30.06.2022р. на суму 271 366,66 грн., №25 від 31.07.2022р. на суму 302 064,29 грн., №26 від 31.08.2022р. на суму 370 199,11 грн., №27 від 30.09.2022р. на суму 350 533,68 грн., №28 від 31.10.2022р. на суму 321 489,74 грн.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту Додатку №1 до Договору, розмір грошового зобов`язання (роялті) за кожний поточний місяць визначається виходячи з відомостей Акту-звіту про продаж товару за цей місяць і погашається за рахунок внесеної відповідачем попередньої оплати, а у випадку недостатності коштів, відповідач має відновити суму попередньої оплати протягом 2 календарних днів в розмірі прогнозованого обсягу продажів. В протилежному випадку відповідач позбавляється права користування знаком для товарів та послуг.

Відповідно до п.2, п.6 Додатку №1 до Договору остаточний розмір роялті за відповідний місяць визначається сторонами в Актах-звітах про продаж товару.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У матеріалах справи містяться Акти-звіти про продаж товарів за грудня 2020 року по листопад 2022 року, що свідчить про виникнення у відповідача обов`язку зі сплати роялті виходячи із сум, зазначених у цих Актах-звітах.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову у позові, оскільки висновки, викладені у рішенні господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. у даній справі, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог ТОВ "Епіцентр М".

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Епіцентр М" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню. Позовні вимоги ТОВ "Епіцентр М" необхідно задовольнити в повному обсязі з наведених вище мотивів, стягнувши з ТОВ "Хаббер" понесені позивачем судові витрати за подання позовної заяви і апеляційної скарги на підставі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Епіцентр М" задовольнити.

Рішення господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. у справі №910/14937/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким: позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаббер"

про стягнення 2 171 847,96 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаббер" (04073, м. Київ, ул. Куренівська, 18, оф. 7, ідентифікаційний код 40357985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр М" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, індентифікаційний код 43457691) основну заборгованість у сумі 2 171 847, 96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаббер" (04073, м. Київ, ул. Куренівська, 18, оф. 7, ідентифікаційний код 40357985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр М" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, індентифікаційний код 43457691) 32 577, 72 грн. судового збору за подання позовної заяви і 48 866,59 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Справу №910/14937/22 повернути до господарського суду м.Києва, який зобов`язати видати відповідні накази.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 14.09.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

Б.О. Ткаченко