Рішення

від 14.09.2023 по справі 910/8197/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2023Справа № 910/8197/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8197/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція сталь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтер-білдінг»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

25 травня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 01.05.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 51 096,87 грн., з них: основного боргу - 36 013,90 грн. (тридцять шість тисяч тринадцять гривень 90 копійок), пені - 4216,53 грн. (чотири тисячі двісті шістнадцять гривень 53 копійки), 3% річних - 1237,30 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 30 копійок) та інфляційних втрат - 9628,44 грн. (дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 44 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором підряду № 27/07-21 від 27.07.2021 року в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 4216,53 грн., 3% річних у розмірі 1237,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9628,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі № 910/8197/23 позовну заяву б/н від 01.05.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" на поштову адресу вказану у позовній заяві: 79032, м. Львів, вул. Пасічна, 102, скринька 7621. Втім, поштове відправлення з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху не було вручене позивачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" - 10.06.2023 року.

Крім того, ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху було направлено на адресу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" адвоката Паращака Василя Васильовича: 82630, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Коростів, вул. Карпатська, 9.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105494232819 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі № 910/8197/23 вручено представнику позивача - 07.06.2023 року.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 12.06.2023 року (включно).

19.06.2023 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" надійшла заява б/н від 09.06.2023 року "Про усунення недоліків позовної заяви" (направлена відправленням "Укрпошта" 12.06.2023 року за штриховим кодовим ідентифікатором 7949301233030, що підтверджується датою оформлення на конверті).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8197/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494234307 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 року у справі № 910/8197/23 вручено уповноваженому представнику відповідача - 26.06.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 11.07.2023 року (включно).

18.07.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 11/07-23 від 11.07.2023 року (направлений засобами поштового зв`язку 11.07.2023 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті), в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у зв`язку з простроченням позивачем виконання робіт відповідачу заподіяно збитки у розмірі 38 400,00 грн. у вигляді штрафної санкції, утриманої з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Білдінг» (генерального підрядника) Дочірнім підприємством «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» за договором № 19/11-2018Ч генерального підряду від 19.11.2018 року, що є підставою для вирахування суми притримання в порядку пункту 4.2.3. договору.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіція сталь» (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтер-білдінг» (надалі - відповідач, замовник) укладено договір підряду № 27/07-21 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується виконати комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу дверей на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з об`єктами соцкультпобуду на вул. Мізюна, 20 у м. Чернівці (друга черга, корпус 8), а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість.

Згідно з п. 2.7. договору приймання-передача робіт за договором здійснюється після їх завершення. Підрядник протягом п`яти календарних днів з моменту завершення виконання робіт за договором передає замовнику два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.8. договору замовник протягом п`яти календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом п`яти календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків підрядником.

За умовами пунктів 3.1., 3.2. договору підрядник зобов`язаний приступити до виготовлення дверей не пізніше п`яти календарних днів з моменту проведення замовником передоплати вказаної у пункті 4.2.1. договору. Підрядник зобов`язується завершити виконання робіт, перелік яких визначений у додатку №1, та передати їх замовнику у строк (термін) не пізніше 10 грудня 2021 року.

Договірна ціна робіт, що виконуються підрядником складає 1 440 556,00 грн. Вартість та обсяги окремих видів робіт визначається згідно з договірною ціною, погодженою сторонами (додаток № 1 до договору) (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.1.1. договору до договірної ціни робіт, зазначеної в пункті 4.1. договору входить сума притримання - 2,5% від договірної ціни, яку замовник виплачує підряднику після спливу 60 календарних днів, з момент у прийняття виконаних робіт замовником за актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Сума притримання є забезпеченням виконання підрядником своїх договірних зобов`язань, про які сторони домовились в порядку, передбаченому частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України. Сума притримання виплачується підряднику за вирахуванням сум штрафних санкцій, нарахованих за порушення (неналежне виконання) підрядником зобов`язань за договором та/або грошових сум, які були витрачені замовником на виправлення недоліків (дефектів) в роботах та/або інших понесених замовником витрат (збитків) через неякісне або несвоєчасне виконання робіт або порушення інших зобов`язань підрядника за договором.

Згідно з п. 4.2. договору розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника в наступному порядку:

4.2.1. замовник протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від підрядника проводить передоплату в розмірі 1 316 859,00 грн. Вказана передоплата може бути використана підрядником виключно для закупівлі матеріалів, необхідних для виконання робіт за договором;

4.2.2. остаточний розрахунок за виконані роботи замовник проводить протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, окрім сплати суми притримання, яку замовник перераховує підряднику в порядку, визначеному пунктом 4.2.3. договору;

4.2.3. після спливу 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту прийняття виконаних робіт замовником за актом приймання-передачі, підписаного сторонами, замовник сплачує підряднику суму притримання, у розмірі 2,5% від договірної ціни, вказаної у п. 4.1. договору. Замовник має право в односторонньому порядку вирахувати з суми притримання суму штрафних санкцій, нарахованих за порушення (неналежне виконання) підрядником зобов`язань за договором та/або грошову суму, яка була витрачена замовником на виправлення недоліків (дефектів) в роботах та/або грошову суму понесених замовником витрат (збитків) через неякісне або несвоєчасне виконання робіт або порушення інших зобов`язань підрядника за договором. Про розмір грошової суми, що вираховується замовником з суми притримання, та про підстави вирахування грошових коштів з суми притримання, замовник зобов`язаний негайно письмово повідомити підрядника, з відповідним обґрунтуванням та розрахунком зменшення грошової суми притримання, що підлягає сплаті підряднику.

За відсутності обґрунтованих підстав для вирахування замовником грошових сум із суми притримання, остання сплачується підряднику в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.1. договору підрядник гарантує якість закінчених робіт, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість експлуатації результату робіт протягом гарантійного строку. Роботи, виконані підрядником, мають відповідати умовам договору, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат робіт має бути придатним для експлуатації за призначенням.

За змістом п. 6.2. договору підрядник надає замовнику гарантії якості робіт та передає йому об`єкт, який має відповідати вимогам пункту 6.1. договору протягом усього гарантійного строку.

Гарантійний строк на результат робіт за договором становить 1 (один) календарний рік та 2 (три) календарних роки післягарантійного обслуговування (п. 6.3. договору).

За умовами п. 6.7. договору якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки (дефекти) у роботах, виконаних на об`єкті, та/або будуть виявлені негативні наслідки таких недоліків (дефектів), підрядник зобов`язаний усунути виявлені дефекти (їх наслідки) за власний рахунок. Для участі у складанні дефектного акту, із зазначенням у дефектному акті порядку (переліку необхідних робіт) та термінів усунення недоліків (дефектів) та/або їх наслідків, підрядник зобов`язаний направити на об`єкт свого представника не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати отримання письмового повідомлення замовника.

У випадку неприбуття представника підрядника та/або відмови підписати дефектний акт, в ньому робиться помітка про це, та дефектний акт складається у довільній формі й підписується замовником із залученням спеціалістів в галузі будівництва (компетентних представників організації, що має ліцензію на виконання такого виду будівельних робіт або осіб, що мають відповідну освіту та фахову підготовку).

Одночасно, замовник має право (але не зобов`язаний) залучити до складання та підписання дефектного акту представників проектної організації та/або власників (орендарів) окремих приміщень, розташованих у об`єкті. Після чого дефектний акт надсилається підряднику.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1. договору).

03 грудня 2021 року сторонами було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 89, за яким підрядник передав, а замовник прийняв роботи: виготовлення, доставка та монтаж дверей на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з об`єктами соцкультпобуду на вул. Мізюна, 20 у м. Чернівці (друга черга, корпус 8) загальною вартістю 811 600,00 грн.

В подальшому, 06 січня 2022 року сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 3, за яким підрядник передав, а замовник прийняв роботи з монтажу люків та дверей загальною вартістю 628 956,00 грн.

Таким чином, здача-приймання робіт відбулась у два етапи. Всього за двома актами виконано робіт на загальну суму 1 440 556,00 грн.

За твердженнями позивача, відповідач всупереч умовам пункту 4.2.3. договору після спливу 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту прийняття робіт не виплатив на користь позивача суму притримання у розмірі 2,5% від договірної ціни, що становить 36 013,90 грн.

Порушення відповідачем умов договору в частині виплати суми притримання у розмірі 36 013,90 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Крім того, за порушення строків виплати суми забезпечувального платежу позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже було встановлено судом вище, 27.07.2021 року між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, було укладено договір підряду № 27/07-21, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу дверей на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з об`єктами соцкультпобуду на вул. Мізюна, 20 у м. Чернівці (друга черга, корпус 8), а замовник - зобов`язання прийняти роботи та оплатити їх вартість (п. 1.1. договору).

Договірна ціна робіт за договором підряду становить 1 440 556,00 грн. (пункт 4.1. договору).

В пункті 4.1.1. договору сторони погодили, що до договірної ціни робіт, зазначеної в п. 4.1. договору входить сума притримання - 2,5% від договірної ціни, яку замовник виплачує підряднику після спливу 60 календарних днів, з моменту прийняття виконаних робіт замовником за актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Сума притримання є забезпеченням виконання підрядником своїх договірних зобов`язань, про які сторони домовились в порядку, передбаченому частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України. Сума притримання виплачується підряднику за вирахуванням сум штрафних санкцій, нарахованих за порушення (неналежне виконання) підрядником зобов`язань за договором та/або грошових сум, які були витрачені замовником на виправлення недоліків (дефектів) в роботах та/або інших понесених замовником витрат (збитків) через неякісне або несвоєчасне виконання робіт або порушення інших зобов`язань підрядника за договором.

Таким чином, сума притримання за договором становить 36 013,90 грн (1 440 556,00 грн. х 2,5%).

Спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю/відсутністю обов`язку відповідача сплатити на користь позивача суму притримання у розмірі 36 013,90 грн. у зв`язку з порушенням строків здачі робіт.

Так, за твердженнями відповідача, оскільки роботи мали бути здані позивачем у строк до 10 грудня 2021 року, але фактично роботи були здані 06 січня 2022 року, то вказані обставини виключають обов`язок відповідача здійснити виплату суми притримання.

Пункт 4.2.3. договору містить обов`язкові умови, за наявності яких відповідач, як замовник, має право на вирахування суми притримання. Так, замовник має право в односторонньому порядку вирахувати із суми притримання (1) суму штрафних санкцій, нарахованих за порушення (неналежне виконання) підрядником зобов`язань за цим Договором та/або (2) грошову суму, яка була витрачена замовником на виправлення недоліків (дефектів) в роботах та/або (3) іншу грошову суму понесених замовником витрат (збитків) через неякісне або несвоєчасне виконання робіт або (4) порушення інших зобов`язань підрядника.

Крім того, про розмір грошової суми, що вираховується замовником із суми притримання, та про підстави вирахування грошових коштів із суми притримання, замовник зобов`язаний негайно письмово повідомити підрядника, з відповідним обґрунтуванням та розрахунком зменшення грошової суми притримання, що підлягає сплаті підряднику.

За відсутності обґрунтованих підстав для вирахування замовником грошових сум із суми притримання, остання сплачується підряднику в повному обсязі.

Отже, аналізуючи в сукупності умови договору, суд зазначає, що вирахуванню із суми притримання грошових коштів передує обов`язкове письмове повідомлення замовником підрядника про таке вирахування, з відповідним обґрунтуванням та розрахунком зменшення грошової суми притримання, що підлягає сплаті підряднику.

Проте, матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення підрядника про вирахування грошових коштів із суми притримання. Натомість, до відзиву на позовну заяву відповідач надав лист № 23/02 від 23 лютого 2023 року щодо утримання суми притримання за договором підряду без доказів його направлення на адресу ТОВ «Галіція Сталь».

Наведені обставини позбавляють суд можливості достеменно встановити дотримання відповідачем вимог пункту 4.2.3. договору в частині письмового повідомлення позивача про вирахування суми притримання.

За наведених обставин, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 36 013,90 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з березня 2022 року по березень 2023 року у розмірі 9628,44 грн., 3% річних за період з 10.03.2022 року по 01.05.2023 року у розмірі 1237,30 грн та пеню за період з 10.03.2022 року по 09.09.2022 року у розмірі 4216,53 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В п. 7.4. договору визначено, що у випадку порушення замовників строків (термінів) проведення розрахунків, передбачених в п. 4.2.2. договору, він сплачує підряднику, на його вимогу, пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Надававши правову кваліфікацію договірним правовідносинам сторін, судом встановлено, що умовами договору сторонами не було встановлено розмірів пені за порушення виконання грошового зобов`язання по сплаті суми притримання, з огляду на те, що пункти 7.4. та 4.2.2. договору надають право нараховувати пеню виключно на суму боргу, який виник у зв`язку з несплатою договірної ціни робіт, яка не включає в себе суму притримання, тому відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція у вигляді стягнення пені за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі.

З огляду на викладені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача пені відсутні, відтак позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4216,53 грн. задоволенню не підлягають.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 4.2.3. договору після спливу 60 (шістдесяти) календарних днів, з моменту прийняття виконаних робіт замовником за актом приймання-передачі, підписаного сторонами, замовник сплачує підряднику суму притримання, у розмірі 2,5% від договірної ціни, вказаної у п. 4.1. договору.

Як вже зазначалося судом вище, останній акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт підписано сторонами 06.01.2022 року.

Таким чином, шести десятиденний строк на оплату суми притримання спливає 07.03.2022 року.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати суми притримання з 08.03.2022 року.

При цьому, з наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що позивач здійснює нарахування 3% річних з 10.03.2022 року.

При перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 1556,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 1237,30 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 9628,44 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 46 879,64 грн., з них: основного боргу - 36 013,90 грн. (тридцять шість тисяч тринадцять гривень 90 копійок), 3% річних - 1237,30 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 30 копійок) та інфляційних втрат - 9628,44 грн. (дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 44 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2462,48 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтер-білдінг» (ідентифікаційний код 42353736, адреса: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція сталь» (ідентифікаційний код 43408768, адреса: 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 40/79) грошові кошти: основного боргу - 36 013,90 грн. (тридцять шість тисяч тринадцять гривень 90 копійок), 3% річних - 1237,30 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 30 копійок), інфляційних втрат - 9628,44 грн. (дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 44 копійки) та судовий збір - 2462,48 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 48 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.09.2023 року.

Суддя О.В. Котков