Рішення

від 11.09.2023 по справі 910/1119/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/1119/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-КОМПАНЬЙОН" (пров. Самбурський буд. 9, Київ, 03083, код ЄДРПОУ 36376441)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-МАЙСТЕР" (вулиця Чигоріна, будинок 12, офіс 213, Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41562963)

про стягнення 78 612, 32 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ-КОМПАНЬЙОН" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-МАЙСТЕР" (далі - відповідач) про стягнення 78 612, 32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду №05-09/18 від 05.09.2019 позивачем перераховано відповідачу суму авансового платежу у розмірі 300 000, 00 грн, однак, у зв`язку з тим, що останній порушив строки виконання робіт по договору, позивач скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору, при цьому відповідач свій обов`язок із повернення суми авансу виконав лише частково, у зв`язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 50 000, 00 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 6 312, 32 грн 3% річних та 22 300, 00 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1119/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 24.01.2023 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вулиця Чигоріна, будинок 12, офіс 213, Київ, 01042.

Вказана ухвала була вручена представнику відповідача за довіреністю 14.02.2023, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення №0105493672696.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ-КОМПАНЬЙОН" (далі - генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-МАЙСТЕР" (далі - підрядник) укладено договір підряду №05-09/18, за умовами п. 1.1. якого

генеральний підрядник доручає, а підрядник зобов`язується за завданням генерального підрядника та згідно з будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс робіт по улаштуванню буроін`єкційних паль з виготовленням арматурних каркасів на Об`єкті "Нове будівництво комплексу будівель і споруд із встановленням нових та дооснащенням існуючих виробничих ліній деревообробного підприємства на вул. Луцькій, 20 у м. Нововолинську Волинської області" (далі - об`єкт), відповідно до умов цього договору, додатків та додаткових угод до нього, котрі є невід`ємною частиною договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Перелік (об`єм та кількість) робіт зазначено у додатку №1 до договору - "договірна ціна" (п. 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору загальна вартість виконання повного комплексу робіт визначається, виходячи з договірної вартості окремих видів робіт, узгодженої сторонами, в установленому договором порядку та вказується в "Договірній ціні" (додаток №1), що є невід`ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору становить 6 417 519, 88 грн, включаючи ПДВ 20%. Договірна ціна є твердою.

За умовами пункту 3.1. договору терміни виконання робіт підрядником узгоджені сторонами в Графіку виконання робіт (додатку № 2), що є невід`ємною частиною даного договору.

Підрядник розпочинає виконання робіт, передбачених даним договором, в строк, передбачений "Графіком виконання робіт" (п. 3.2. договору).

Згідно з пунктом 6.1.1. договору сторони домовились, що генеральний підрядник здійснює авансовий(і) платіж(і) в розмірі і в порядку передбаченому в додатку №1 до даного договору.

Умовами пункту 12.6. договору сторони погодили, що у випадку, якщо підрядник без об`єктивних причин не приступить до виконання робіт в строк більше ніж 5 календарних днів з моменту отримання авансу на виконання робіт або підписання договору, генеральний підрядник має право розірвати договір в односторонньому порядку. При цьому підрядник зобов`язаний повернути аванс у повному обсязі протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення генерального підрядника, а також сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми договору.

Генеральний підрядник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, надіславши відповідне повідомлення підряднику, зокрема, у випадку, якщо підрядник не приступає до виконання робіт в термін більший, ніж 5 календарних днів з моменту підписання даного договору. По отриманню такого повідомлення про припинення дії договору підрядник має вжити невідкладних заходів для припинення роботи негайно та належним чином та зробити все від нього залежне для зменшення витрат (п. 13.3. - 13.4 договору).

Додатком №2 до договору сторони погодили графік виконання робіт, за яким початковою датою виконання робіт підрядником є 11.09.2018.

На виконання умов п. 6.1.1. договору позивачем було сплачено на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 300 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1702 від 05.09.2018 на суму 150 000, 00 грн, та №198 від 14.09.2018 на суму 150 000, 00 грн.

Позаяк, підрядник, всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, ні у п`ятиденний строк з моменту підписання договору, ні в строк протягом п`яти календарних днів з моменту отримання авансу до виконання робіт не приступив, 23.10.2018 позивач звернувся до відповідача з повідомленням вих. №23/10, у якому просив договір підряду №05-09/18 від 05.09.2018 вважати розірваним та повернути аванс у розмірі 300 000, 00 грн.

Відповідачем частково було здійснено повернення авансу в сумі 250 000, 00 грн згідно платіжних доручень №275 від 30.10.2018 на суму 50 000, 00 грн, №277 від 02.11.2018 на суму 100 000, 00 грн та №278 від 02.11.2018 на суму 100 000, 00 грн.

Відтак, неповернутою залишилася сума авансу в розмірі 50 000, 00 грн, крім цього, як зазначає позивач, відповідачем порушено строки повернення коштів, визначені пунктом 12.6. договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пунктів 3.1; 3.2 договору сторони визначили, що терміни виконання робіт підрядником узгоджені сторонами в графіку виконання робіт (додатку № 2), що є невід`ємною частиною даного договору. Підрядник розпочинає виконання робіт, передбачених даним договором, в строк, передбачений "Графіком виконання робіт".

Додатком №2 до договору сторони погодили графік виконання робіт, за яким початковою датою виконання робіт підрядником є 11.09.2018.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання в частині початку виконання робіт за договором у визначені строки не виконав.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Пунктом 12.6. договору сторони погодили, що у випадку, якщо підрядник без об`єктивних причин не приступить до виконання робіт в строк більше ніж 5 календарних днів з моменту отримання авансу на виконання робіт або підписання договору, генеральний підрядник має право розірвати договір в односторонньому порядку. При цьому підрядник зобов`язаний повернути аванс у повному обсязі протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення генерального підрядника, а також сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми договору.

Генеральний підрядник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, надіславши відповідне повідомлення підряднику, зокрема, у випадку, якщо підрядник не приступає до виконання робіт в термін більший, ніж 5 календарних днів з моменту підписання даного договору (п. 13.3 договору).

Викладені умови договору узгоджуються також з положенянми ч. 2 ст. ст. 849 Цивільного кодексу України, за якими замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо початку виконання робіт, надсиланням повідомлення вих. №23/10 від 23.10.2018 позивач скористався своїм правом на розірвання договору підряду, передбаченим п. 12.6, 13.3 договору та частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України, що не заперечується і відповідачем.

Частинами 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За таких обставин, оскільки позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, договір вважається розірваним (припиненим) з моменту вчинення такого правочину, тобто після 23.10.2018.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, підрядником не використано суму авансу у розмірі 300 000, 00 грн.

Умовами пункту 12.6. договору, зокрема, передбачено, що підрядник зобов`язаний повернути аванс у повному обсязі протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення генерального підрядника, а також сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми договору.

Отже, у зв`язку з тим, що відповідач під час дії договору у встановлений строк та спосіб не розпочав виконання робіт, та припиненням правовідносин сторін, сплачена замовником грошова сума втрачає ознаки попередньої оплати за договором та стає майном (грошовими коштами), набутими виконавцем без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Платіжними дорученнями №275 від 30.10.2018 на суму 50 000, 00 грн, №277 від 02.11.2018 на суму 100 000, 00 грн та №278 від 02.11.2018 на суму 100 000, 00 грн відповідач здійснив часткове повернення авансу в сумі 250 000, 00 грн.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 50 000, 00 грн, яка була сплачена в якості попередньої оплати за договором.

Окрім цього, оскільки поверення суми авансу здійснювалося відповідачем не своєчасно, та не в повному обсязі, з останнього позивачем заявлено до стягнення 6 312, 32 грн 3 % річних та 22 300, 00 грн інфляційних втрат за період з 30.10.2018 по 13.01.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-КОМПАНЬЙОН" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-МАЙСТЕР" (вулиця Чигоріна, будинок 12, офіс 213, Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41562963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-КОМПАНЬЙОН" (пров. Самбурський буд. 9, Київ, 03083, код ЄДРПОУ 36376441) суму невикористаного авансу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 6 312 (шість тисяч триста дванадцять) грн 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 300 (двадцять дві тисячі триста) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2023

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА