Ухвала

від 06.09.2023 по справі 915/622/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

06 вересня 2023 року Справа № 915/622/22

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01.01/01-22-3279 від 22.06.2023 року про відстрочення виконання судового рішення від 14.02.2023 по справі №915/622/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Солар Ікс» (04073, м. Київ, вул. Ливарська, 7, код ЄДРПОУ 43889453; ел. пошта: solarx@solarx.com.ua) пред`явленої до відповідача: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) про стягнення 168313,05 грн.

За участю представника заявника Ярославського Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.02.2023 року стягнуто з акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Солар Ікс» заборгованість в розмірі 120000,00 грн., пеню в розмірі 9033,87 грн., 3 % річних в розмірі 2892,22 грн., втрати від інфляції в розмірі 27353,09 грн., а також 2524,72 грн. судового збору.

13.03.2023 року на виконання рішення суду від 14.02.2023 року видано відповідний наказ.

27.06.2023 року до суду від акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшла заява №01.01/01-22-3279 від 22.06.2023 року про відстрочення виконання судового рішення від 14.02.2023 року по справі №915/622/22 на один рік з дня ухвалення рішення.

Заява аргументована тим, що у зв`язку із військовою агресією та тяжким фінансовим становищем АТ «Миколаївобленерго» не має можливості своєчасно виконати рішення суду.

Фінансових можливостей вистачає для виплати заробітної плати персоналу, придбання матеріалів, необхідних для проведення аварійних відновлювальних робіт, а вчасне виконання рішення суду у повному обсязі ускладнить фінансовий стан, що негативно вплине на виробничу діяльність.

Так, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, а саме міста Миколаєва та Миколаївської області, починаючи з 24.02.2022 року постійно велись активні бойові дії, здійснювались постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, підстанцій, знеструмлення цілих районів міста та області. Оперативне відновлення електрозабезпечення на території здійснювалося товариством власними силами. Розрахунки за надані послуги з розподілу та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії знаходяться на низькому рівні, оскільки контрагенти товариства, у зв`язку з введенням воєнного стану не сплачують виставлені рахунки. Загальна дебіторська заборгованість споживачів перед товариством за надані послуги з розподілу електроенергії становить 42159520,00 грн. Відповідно до звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) товариства за 2022 рік, перший квартал 2023 року збиток товариства складає 312556000,00 грн. У зв`язку з необхідністю дотримання безперервного виробничого циклу підприємства та для підвищення забезпечення безаварійних умов роботи, підприємством здійснюються додаткові незаплановані витрати на усунення аварійних ситуацій, які виникають на об`єктах електромереж, які потребують залучення значних коштів для їх відновлення. З метою оптимізації стану заборгованості товариство визнає необхідність виконання рішення, жодним чином не ухиляється від його виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, в тому числі і шляхом відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 28.06.2023 року прийнято заяву №01.01/01-22-3279 від 22.06.2023 року до розгляду та призначено розгляд заяви на 14.07.2023 року.

11.07.2023 року до суду від заявника подано клопотання №б/н від 11.07.2023 року про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 14.07.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено засідання із розгляду заяви та повідомлено учасників справи про призначене судове засідання на 02.08.2023 року.

20.07.2023 року до суду від заявника надійшло клопотання № б/н від 18.07.2023 року про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

31.07.2023 року до суду засобами електронного зв`язку від стягувача надійшла заява №б/н від 31.07.2023 року про розгляд заяви без участі представника, в якій останній просить відмовити акціонерному товариству «Миколаївобленерго» в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення від 14.02.2023 року, посилаючись на те, що заборгованість відповідача виникла задовго до визначених ним у заяві обставин, оскільки відповідач не здійснив оплату переданого йому товару в повному обсязі, та зазначає, що при цьому відповідач не вчиняв жодних дій на погашення заборгованості в добровільному порядку як до моменту ухвалення рішення суду, так і після розгляду справи в суді.

02.08.2023 року судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 21.08.2023 року повідомлено учасників у справі про призначене судове засідання із розгляду заяви на 06.09.2023 року.

06.09.2023 року в судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду та просив її задовольнити.

06.09.2023 року в судове засідання позивач (стягувач) свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

З огляду на представлені відповідачем докази, з урахуванням позиції сторін, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, постановлено ввести в Україні воєнний стан, який наразі продовжено.

Згідно положень Закону України «Про критичну інфраструктуру», постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 1109 «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури», боржник відноситься до об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, а тому заслуговують на увагу суду доводи заявника про те, що першочерговим завданням останнього є відновлення процесу виробництва та залучення значних ресурсів для такого відновлення та має важливе соціальне значення для забезпечення безперервного виробничого циклу.

Судом враховуються факти обстрілів критичної інфраструктури області, в тому числі виробничих об`єктів АТ «Миколаївобленерго», які призвели до значних пошкоджень таких об`єктів, що підтверджується, зокрема, переліком пошкоджених об`єктів критичної інфраструктури (а.с.102 - 138).

На переконання суду, ненадання відстрочки виконання рішення у даній справі може призвести до загрози припинення виробничої діяльності підприємства та настання негативних наслідків для споживачів електроенергії, оскільки АТ «Миколаївобленерго» надає послуги розподілення електроенергії, виконує ремонтні, монтажні роботи, роботи з технічного обслуговування та інші на території Миколаївської області.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють своєчасне виконання рішення у даній справі.

Таким чином, проаналізувавши докази надані боржником, в їх сукупності, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 14.02.2023 року у справі №915/622/22, з урахуванням вимог ч.5 ст.331 ГПК України, терміном до 14 лютого 2024 року.

Керуючись ст. ст. 232-235, 331

УХВАЛИВ:

1. Заяву акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 14.02.2023 року у справі №915/622/22 на один рік - до 14.02.2024 року.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів від дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.09.2023 року.

Суддя А.П. Алексєєв