Рішення

від 14.09.2023 по справі 918/773/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/773/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Петрука Романа Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-OV" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 10, кв.28, код ЄДРПОУ 44338767)

про стягнення 93 964 грн. 33 коп..

Без повідомленні (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Петрук Роман Васильович (далі по тексту Позивач, ФОП Петрук Р.В.) звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-OV" (далі по тексту Відповідач, ТОВ "ЕКО-OV" в якому просить стягнути з останнього 93 964 грн. 33 коп., з яких 58 415,00 грн. збитків та 35 549,33 грн. штрафу.

Даний позов ФОП Петрук Р.В. мотивує наступним. 12.12.22 р. позивачу поступила заявка від TOB «Т.Р.Е.К» в межах укладеного Договору № 599 від 01.08.22 на здійснення перевезення гуманітарного вантажу-медичного обладнання за маршрутом Барселона-Черкаси. На виконання цього замовлення позивач, виступаючи експедитором, уклав з відповідачем TOB «EKO-OV» договір на перевезення № 12/12-7 від 12.12.22. Відповідно до п. 1.1. Договору, Перевізник зобов`язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов`язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу. Найменування, вид, кількість (об`єм, маса), характер, властивості, умови перевезення вантажу, строки перевезення, відправника та отримувача, спосіб і місце завантаження і розвантаження, особливі умови перевезення зазначаються Експедитором у письмовій заявці, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.2). 12.12. 2022 р. до TOB «EKG-OV» позивач подав заявку на міжнародне перевезення вантажу №ЗВ-0000104. За умовами Заявки маршрут перевезення: Барселона (Іспанія) - м. Черкаси, дата та час завантаження 12.12.2022, характер вантажу: медичне обладнання, повний фрахт (завантаження всього об`єму авта) вартість перевезення - 5450 евро, дата прибуття на розмитнення 19.12.2022, пункт розвантаження: м. Черкаси, проїзд Енергобудівельників, 10. При цьому позивач зазначає, що формулювання в заявці «згідно Договору № ДГ-0000599 від 01.08.22» помилкове, залишилось з шаблону іншої заявки, такого договору з відповідачем не укладалось.

Позивач заявляє, що Відповідач не виконав умов договору щодо вчасного доставлення вантажу. Вантаж був поставлений під митний контроль на пункт Краковець Львівської митниці лише 28.12.22 року, а вантажоодержувачу переданий - 29.12.22 року з затримкою в 10 календарних днів.

Крім того, Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору перевезення, він поніс збитки у сумі 58415 грн., які змушений був відшкодувати, відповідно до укладеного з ТОВ «Т.Р.Е.К» Дого вору № 599 від 01.08.22 р., задовільняючи виставлену ним претензію №37 від 27.02.23 р., оскільки, внаслідок порушення терміну розвантаження, порушені умови договору та Заявки від 12.12.22р.. Дана сума сплачена позивачем, як добросовісною стороною договору ТОВ «Т.Р.Е.К.» платіжною інструкцією №199 від 12.05.23.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-OV" надало суду відзив на позовну заяву в якому проти вимог позивача заперечує посилаючись на те, що строки (терміни) доставки вантажу одержувачу Заявкою не встановлені.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

12 грудня 2022 р. між Фізичною особою-підприємцем Петруком Романом Васильовичем, як Експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-OV", як Перевізником був укладений Договір №12/12-7 перевезення вантажу.

Відповідно до п.1.1. Договору, Перевізник зобов`язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов`язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу.

Найменування, вид, кількість (об`єм, маса), характер, властивості, умови перевезення вантажу, строки перевезення, відправника та отримувача, спосіб і місце завантаження і розвантаження, особливі умови перевезення зазначаються Експедитором у письмовій заявці, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.2).

Згідно п.1.3. Договору, вартість послуг по кожному перевезенню вантажу визначаються за погодженням сторін і зазначається в заявці.

Відповідно до п.3.1, 3.2 Договору вартість послуг по перевезенню вантажу, обумовлена в заявці на кожне перевезення, оплачується експедитором шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Перевізника або готівковими коштами. Послуги Перевізника (зазначені а п.3.1. цього договору) надані по даному договору, оплачуються Експедитором особисто за кожною заявкою га перевезення на підставі виставлених Перевізником рахунків протягом 14 банківських днів з моменту отримання оригіналу СМR, рахунку, акту виконаних робіт та договору.

Договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2023 (п.7.1 Договору). Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками.

12 грудня 2022 р. до ТОВ «ЕКО-ОV» від ФОП Петрука Р.В. надійшла Заявка на міжнародне перевезення вантажу №ЗВ-0000104 від 12.02.2022.

За умовами Заявки маршрут перевезення: Барселона (Іспанія) - м. Черкаси, дата та час завантаження 12.12.2022, характер вантажу: медичне обладнання, повний фрахт: загальна сума - 5450 євро, завантаження: Барселона, дата та час прибуття на розмитнення: 19.12.2022, пункт розвантаження: м. Черкаси, проїзд Енергобудівельників, 10. Також у заявці вказано, що оплата буде здійснена тільки після отримання оригіналів документів: ТТН (СМR), рахунку, акту виконаних робіт, підписаного договору та копії даної заявки з мокрою печаткою.

Враховуючи відсутність на момент виконання перевезення вільного рухомого складу у ТОВ «ЕКО-ОV», останнім до перевезення був залучений перевізник - Garant Transport Sp. z.о.о. (Жешув, Польща), з яким був укладений Договір-Заявка №18 від 12.12.2022.

Обумовлені договором послуги перевезення позивачу надано належним чином, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) б/н від 12.12.2022 з відповідними відмітками та відсутністю будь-яких зауважень чи застережень з боку вантажоодержувача в графі 24 ТТН "Вантаж одержано".

Крім того, надання ФОП Петруку Р.В. послуг перевезення за товарно-транспортною накладною (СМR) б/н від 12.12.2022 встановлено у рішенні Господарського суду Волинської області від 03 липня 2023 року у справі №903/401/23, участь в якій у якій брали ті самі особи що і в даній справі. Відтак вказана обставина, на підставі ст.75 ГПК України, не потребує повторного доказування.

Позивач, стверджуючи, що відповідач несвоєчасно доставив одержувачу вищевказаний вантаж, просить суд стягнути з нього 93 964 грн. 33 коп., з яких 58 415,00 грн. збитків та 35 549,33 грн. штрафу.

Дослідивши докази у справі, надавши правову оцінку документам і матеріалам, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не грунтуються на договорі та законі з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач організував перевезення вантажу згідно оформленої заявки відповідача по визначеному маршруту, що підтверджується товарно-транспортною накладною (СМR).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 306 та ч.1, 2 ст. 307 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні приписи містяться в нормах статей 909, 919 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (ч.1 ст.930 ЦК України).

Згідно ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначено перелік істотних умов договору транспортного експедирування. Вказаною нормою визначено, що за договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" встановлено обов`язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до пункту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Крім того, суд зазначає, що правовідносини між сторонами щодо вищезазначеного автомобільного перевезення вантажу регулюються також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ( КДПВ ) (дата набуття чинності для України: з 16 лютого 2007 року) (далі по тексту Конвенція), так як вказане перевезення здійснювалося у міжднародному сполученні і місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах,, що підтверджується міжнародною автомобільною накладною (CMR) від 12.12.2022 року.

За приписами статті 6 Конвенції вантажна накладна містить такі дані:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім`я та адреса відправника;

c) ім`я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача;

f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані:

a) заява про те, що перевантаження забороняється;

b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити;

c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці;

d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника;

e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу;

f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення;

g) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Судом встановлено, що ні в Договорі №12/12-7 від 12.12.2022р. перевезення вантажу, ні в Заявці на міжнародне перевезення вантажу №ЗВ-0000104 від 12.12.2022р., ні в міжнародній автомобільній накладній (CMR) не погоджено терміну (строку), протягом якого (до якого) повинно бути виконано перевезення.

Не зазначено такого строку і у Договорі транспортного експедирування №599 від 01 серпня 2022р. та Заявці на міжнародне перевезення вантажу №ЗВ-0000104 від 12.12.2022р., які укладені між Позивачем та ТОВ "ТР.Е.К.".

В той же час суд зазначає, що "дата та час прибуття на розмитнення" не може вважатися терміном (строком), протягом якого (до якого) повинно бути виконано перевезення.

Таким чином без зазначення у товарно-транспортних документах терміну, протягом якого повинно бути виконано перевезення безпідставним є твердження позивача про його порушення відповідачем (перевізником).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

В той же час частиною 2 вказаної статті унормовано, що перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідно ж до статті 19 Конвенції вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін або, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд констатує, що затримка доставки вантажу сталася внаслідок дій або недогляду позивача, який, зокрема, не зазначив у договорі та заявці терміну, протягом якого повинно бути виконано перевезення, і, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, не перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику, а відтак, перевізник звільняється від відповідальності за затримку доставки вантажу.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач не довів належними та допустимими доказами того, що відповідач виконав перевезення з порушенням умов, визначених змістом такого зобов`язання, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Петруку Роману Васильовичу у задоволенні позову.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.