Рішення

від 05.09.2023 по справі 760/172/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/172/23

2/760/585/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

05 вересня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретарів - Фареник А.О., Мех В.Ю.

представника прокуратури- Ханчич Г.О.

представника позивача- Рослика А.А.

преставника відповідача 2- ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Естейт» про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів, суд

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради і просить усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0, 3126 га (кадастровий номер 8000000000:72:260:0014), шляхом:

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11 серпня 2021 року, індексний номер 59773831, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 22,8 кв.м та гараж за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 22,8 кв.м та гаража загальною площею 16,6 кв.м від 04 листопада 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим за № 3721;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 листопада 2021 року, індексний номер 61375532, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 22,8 кв.м та гараж загальною площею 16,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання недійсним правочину щодо передачі ОСОБА_2 у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Естейт» нерухомого майна - нежитлової будівлі літера «А-1», гараж літера «Б», загальною площею 22,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оформленого Актом приймання - передачі нерухомого майна від 22 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого= в реєстрі за №№ 5494, 5495;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 грудня 2021 року, індексний номер 62549495, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Естейт`на нежитлову будівлю літ. «А-1», гараж літера «Б» загальною площею 22,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши вказане право Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Естейт».

Посилається в позові на те, що 11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. прийнято рішення № 59773831 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 22,8 кв.м та гараж по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2430687880000, номер запису 43430279).

Підставою для реєстрації стала довідка щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна від 09 серпня 2021 року № 397, Технічний паспорт від 09 серпня 2021 року, довідка про показники об`єкта нерухомого майна від 09 серпня 2021 року № 501, виданих ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА», та довідка Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 22 липня 2021 року.

04 листопада 2021 року був укладений договір купівлі-продажу вказаного об`єкта між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

04 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. прийнято рішення № 61375532 про державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису 44855633) за ОСОБА_2

01 грудня 2021 року на підставі висновку щодо технічної можливості переведення об`єкта нерухомого майна з житлового будинку в нежитлову будівлю від 25 листопада 2021 року № 0528/2021, Технічного паспорта від 24 листопада 2021 року, довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 24 листопада 2021 року № 268/2021, виданих ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко І.В прийнято рішення про державну реєстрацію права власності № 61983100, яким об`єкт нерухомого майна - житловий будинок змінено на нежитлову будівлю загальною площею 22,8 кв.м.

23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В. прийнято рішення № 62549495 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «А-1», гараж літера «Б» загальною площею 22,8 кв.м (номер запису 45895795) за ТОВ «Девелопмент Естейт».

Реєстрацію проведено на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 22 грудня 2021 року №№ 5494, 5495 про передачу ОСОБА_2 вказаного майна до статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Естейт».

Зазначає також, що земельна ділянка за вказаною адресою в установленому законом порядку ТОВ «Девелопмент Естейт» або іншим фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, в тому числі для будівництва, не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не отримувались та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речові права на земельну ділянку за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.

17 лютого 2022 року ТОВ «Девелопмент Естейт» звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3126 га по АДРЕСА_1 .

Рішенням № 5703/5744 від 24 листопада 2022 року «Про відмову ТОВ «Девелопмент Естейт» у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва багатофункціонального комплексу на АДРЕСА_1 » було відмовлено в наданні такого дозволу.

У пояснювальній записці до проекту вказаного рішення зазначено, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:72:260:0014) по АДРЕСА_1 вільна від капітальної забудови.

Вважає, що державна реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна здійснена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1,2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом..

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 40 Порядку (в редакції на час проведення реєстрації) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подається вичерпний перелік документів, в тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на ндивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 42 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

В матеріалах реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 2430687880000 документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, інформації, що вказаний житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав в матеріалах вищевказаної реєстраційної справи, відсутні.

В свою чергу, згідно інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18 липня 2022 року документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не видавалися та не реєструвалися.

Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 липня 2022 року та даних Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на АДРЕСА_1 не надавалися.

Крім того, згідно інформації Департаменту містобудування та архітектури навчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 липня 2022 року про реєстр адрес у місті Києві, який ведеться згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року 137/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших іенованих об`єктів у місті Києві» відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси: АДРЕСА_1 .

З урахуванням цього вважає, що державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на підставі лише технічного паспорту та довідки про показники об`єкта та відсутності обов`язкових документів, визначених п. 41 Порядку № 1127, здійснено у порушення вимог Закону України «Про ржавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, відповідно до поданих на реєстрацію документів житловий будинок та гараж збудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових врав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

У матеріалалах реєстраційної справи наявна довідка від 22 липня 2021 року Комунального підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке до 01 січня 2013 року здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на території міста Києва, про те, що що згідно з даними реєстрових книг Бюро житловий будинок АДРЕСА_1 праві власності не зареєстровано.

Відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно за вищевказаною ресою підтверджується також листом КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 20 липня 2022 року на запит прокуратури.

Таким чином вважає, що реєстрація за ОСОБА_1 права власності на майно не може свідчити про правомірне набуття особою майна у власність, а відтак є підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права на це майно.

За змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою буття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності фактом його державної реєстрації.

Отже, за відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 , сама по собі державна реєсстрація не свідчить про виникнення прав власника на вказане нерухоме майно.

Зазначає також, що ст. ст. 90, 95, 102-1 ЗК України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою мельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки іо з інших передбачених законом підстав.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно речові права на земельну ділянку площею 0, 3126 га по АДРЕСА_1 за будь - якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.

Таким чином, державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Девелопмент Естейт» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 22,8 кв.м по АДРЕСА_1 проведено на підставі рішень державних реєстраторів, які не відповідають вимогам законодавства, а тому відповідно до ст. 26 Закону підлягають скасуванню.

Способи захисту прав на землю передбачені ст. 152 ЗК України, згідно з якою власник земельної ділянки може вимагати усунення будь- яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих битків.

Вважає, що скасування вищевказаних рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності є необхідним для повноцінного розпорядження земельною ділянкою її дійсним власником - Київською міською радою.

Зазначає також, що позов пред`явлено прокурором на захист та відновлення порушених прав Київської міської ради на самостійне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, оскільки проведена державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна на вказаній земельні ділянці за ТОВ «Девелопмент Естейт» надає йому привілейованого права користування землею та виключає можливість розпорядження позивачем земельною ділянкою на власний розсуд.

Державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ«Девелопмент Естейт» є перешкодою для реалізації своїх прав законному власнику - Київській міській раді.

Враховуючи відсутність об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки, належним способом захисту порушених прав є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними правочинів та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на об`єкт зухомого майна.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 не набувала у власність на законних підставах житловий будинок загальною площею 22,8 кв.м та гараж загальною щею 16,6 кв.м по АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу між нею та ОСОБА_2 не міг бути укладений.

В свою чергу, TOB «Девелопмент Естейт» не могло отримати до статутного капіталу нежитлову будівлю літ. «А-1» та гараж літера «Б» загальною площею 22,8 кв.м. шляхом підписання відповідного акту приймання- передачі нерухомого майна.

Враховуючи викладені обставини, на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України вважає укладені угоди недійсними.

Зазначає також, що ОСОБА_2 не набув права власності на вказаний об`єкт нерухового майна, не мав права його відчужувати шляхом підписання акту приймання-передачі нерухомого майна від 22 грудня 2021 року з ТОВ «Девелопмент Естейт», у зв`язку з чим останній також підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, як такий, що суперечать вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Звертаючись до суду прокурором з посиланням на законодавство обгрунтувано підстави звернення до суду в інтересах Киїської міської ради.

Враховуючи викладене вище, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований канцелярією суду 03 січня 2023 року і відповідно до с.33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою від 09 січня 2023 року в справі було відкрито провадження за парвилами спрощеного позовного провадження.

Сторонам було направено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачам додатково копію позову з додатками.

Відповідачам був наданий строк для надання відзиву.

Ухвалою суду від 01 травня 2023 року було відмовлвено в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14 лютого 2023 року відповідач - ТОВ`Девелопмент Естейт» подав відзив на позов, яким проти позову заперечує.

Посилається на те, що 04 листопада 2021 року право власності на житловий будинок та гараж на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу було зареєстровано за ОСОБА_2

01 грудня 2021 року на підставі Висновку щодо технічної можливості переведення об`єкта нерухомого майна з житлового будинку в нежитлову будівлю від 25 листопада 2021 року№0528/2021 та долучених документів, виданих ТОВ» ГРОШ ЦЕНА», була проведена перереєстрація житлового будинку на нежитлове приміщення.

22 грудня 2021 року на підставі Акта приймання-передачі ОСОБА_2 передав нежитлове приміщення до статутного капіталу ТОВ» Девелопмент Естейт», а 23 грудня 2021 року була проведена державна реєстрація права власності за товариством.

17 лютого 2022 року товариство звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3126 га по АДРЕСА_1 .

Рішенням Київської міської ради №5703/5744 від 24 листопада 2022 року у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду для будівництва багатофункціонального комплексу по АДРЕСА_1 було відмовлено.

Заперечуючи проти позову, зазначає, що відповідно до інформаційної довідки щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна від 09 серпня 2021 року №397, виданої ТОВ « «АО`ГРОШ ЦЕНА», житловий будинок є будівлею, побудованою до 05 серпня 1992 року.

Вважає, що для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості державному реєстратору було надано документи, які необхідні для здійснення відповідної реєстраційної дії, а тому у реєстратора були відсутні підстави для відмови в здійсненні реєстраційних дій.

Крім того, для здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 та ТОВ «Девелопмент Естейт» державним реєстраторам було надано копії документів про правочини, на підставі яких проведено державну реєстрацію, а також копії інших документів, необхідних для здійснення реєстраційних дій.

При здійсненні державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Девелопмент Естейт» державні реєстратори діяли у відповідності до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зазначає, що за змістом ст.17 Закону (в редакції, що регулює правовідносини у справах щодо будівництва, завершеного до 05 серпня 1992 року) не передбачено надання документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Крім того, ст. 19 Закону визначено перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно, яким не передбачено надання документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомості адреси.

Відповідно до п. 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127, для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , а в подальшому ОСОБА_2 та ТОВ «Девелопмент Естейт» надали державним реєстраторам визначені Законом документи для державної реєстрації прав, відсутні підстави для висновку про незаконності дій державних реєстраторів.

Вважає також, що до спірних правовідносин має застосовуватися Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 01 липня 2004 року №1952-IV, оскільки саме на підставі Закону в даній редакції була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на будинок, збудований до 05 серпня 1992 року.

Крім того, пункт 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №509 від 28 квітня 2021 року.

Таким чином, на момент вчинення реєстраційної дії 11 серпня 2021 року, Порядок №1127 не передбачав надання документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Звернув увагу також на те, що чинне законодавство не встановлює обов`язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані до 5 серпня 1992 року.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Крім того, інспекція ДАБК у листі від 01 вересня 2011 року №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року», чітко підтверджуе відсутність необхідності введення в експлцатацію споруди до 05 серпня 1992 роки.

Таким чином, для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, побудоване до 05 серпня 1992 року, документом, що свідчить про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, який був виготовлений ТОВ`АО`ГРОШ ЦЕНА» перед проведенням державної реєстрації права власності ОСОБА_1 .

З урахуванням цього, просить у позові відмовити.

21 лютого 2023 року прокурор подав відповідь на відзив, у якому звернув увагу на наступне.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 5 ЦК України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або ісовує цивільну відповідальність.

З урахуванням цього вважає, що спірних правовідносин слід застосовувати норми законодавства, які діяли на час проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав.

Проаналізувавши норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунти 40, 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127, якими обґрунтовується позов, зазначив, що відомості, визначені даними нормативними актами, для проведення державної реєстрації, в матеріалах реєстраційної справи відсутні.

З урахуванням цього вважає, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 лише на підставі технічного паспорту та довідки про показники об`єкта здійснено у порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 41 Порядку № 1127.

Крім того, звернула увагу на ту обставину, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 28 квітня 2021 року в частині виключення пунктів 41-43, вона набрала чинності через шість місяців з дня опублікування.

Таким чином, на час проведення реєстраційної дії 11 серпня 2021 року пункт 42 Порядку № 1127 був чинний і передбачав, що для державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівництво якого закінчено до 05 серпня 1992 року, надається технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що тверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

З урахуванням цього вважає, що вимоги прокурора ґрунтуються на законі.

Інші відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позов не подали.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача - ТОВ» Девелопмент Естейт» проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Питання про набуття права власності регулюється Главою 24 ЦК України.

Підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними.

Статтею 328 ЦК України встановлюються принципові засади набуття права власності:відкритість, а також законність набуття права власності.

Тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.

З точки зору закону для набуття права власності на річ, вона повинна існувати.

Тобто, річ насамперед має бути створена, і створення нової речі є підставою для виникнення права власності на цю річ.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності звостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Судом встановлено, що 11 серпня 2021 року на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. № 59773831 проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 22,8 кв.м та гараж по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2430687880000, номер запису 43430279).

Підставою для реєстрації стали виготовлені 09 серпня 2021 року ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА» наступні документи: довідка щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна, Технічний паспорт, довідка про показники об`єкта нерухомого майна, а також довідка Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 22 липня 2021 року.

04 листопада 2021 року між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу даного будинку та гаража.

04 листопада 2021 року на підставі вказаного договору рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. № 61375532 право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна було зареєстроване за ОСОБА_2 , номер запису 44855633.

01 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко І.В на підставі виконаних ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА» документів: висновку від 25 листопада 2021 року № 0528/2021 щодо технічної можливості переведення об`єкта нерухомого майна з житлового будинку в нежитлову будівлю, Технічного паспорта від 24 листопада 2021 року, довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 24 листопада 2021 року № 268/2021, була проведена державна реєстрація права власності № 61983100 на вказаний об`єкт нерухомого майна як на нежитлову будівлю загальною площею 22,8 кв.м.

Встановлено також, що 22 грудня 2021 року на підставі акту приймання-передачі нежитлова будівля ОСОБА_2 була передана до статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Естейт».

23 грудня 2021 року рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондри Л.В.№ 62549495 право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «А-1», гараж літера «Б» загальною площею 22,8 кв.м (номер запису 45895795) було зареєстровано за ТОВ «Девелопмент Естейт».

17 лютого 2022 року ТОВ «Девелопмент Естейт» звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3126 га по АДРЕСА_1 .

Рішенням № 5703/5744 від 24 листопада 2022 року «Про відмову ТОВ «Девелопмент Естейт» у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва багатофункціонального комплексу на АДРЕСА_1 » було відмовлено.

У пояснювальній записці до проекту вказаного рішення зазначено, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:72:260:0014) по АДРЕСА_1 вільна від капітальної забудови.

( т.1, а.с. 26 - 63 )

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Порядок державної реєстрації прав та перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, приведено в ч. 2 ст. 18 Закону та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень,затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 40 Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подається вичерпний перелік документів, в тому числі:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на ндивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 42 Порядку ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:

1)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2)документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

З матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 2430687880000 вбачається, що визначені пунктами 41 та 42 Порядку №1127 документи, необхідні для державної реєстрації права власності ОСОБА_1 та вказаний об`єкт нерухомого майна, відсутні, і при проведенні державної реєстрації не подавалися.

( т.1, а.с. 38 - 63 )

Крім того, з листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 073-1844 від 18 липня 2022 року вбачається, що документи на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не видавалися та не реєструвалися.

Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № від 22 липня 2022 року та даних Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності підтверджується, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на АДРЕСА_1 не надавалися.

В реєстрі адрес, який ведеться згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року 137/9394, відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1 .

З довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-6083/И-2022/ від 20 липня 2021 року вбачається, що згідно з даними реєстрових книг Бюро житловий будинок АДРЕСА_1 праві власності не реєструвалося.

( т.1 а.с. 51; 71; 74 - 75; 77 - 78 )

Конституцією України визначено, що власником землі в державі є народ.

Суб`єктом права державної власності на землю виступає держава.

Відповідно до ч.1 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

1) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

2) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Крім того, відповідно до п.»д» ч.1 ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Такі ж гарантії закріплені в п.»г» ч.1 ст.95 Земельного кодексу України для землекористувачів.

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права на земельну ділянку площею 0, 3126 га по АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані, тобто у власність чи користування земельна ділянка не передавалася.

Крім того, з Пояснювальної записки до рішення Київської міської ради від 24 листопада 2022 року вбачається, що земельна ділянка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до матеріалів ерофотозйомки вільна від забудови, частково належить до території вулиць та доріг та частково до території спецпризначення.

( т.1, а.с. 82 - 84 )

Таким чином, з урахуванням приведеного вище, суд вважає, що державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 22,8 кв.м та гараж по АДРЕСА_1 11 серпня 2021 року на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. № 59773831 була проведена з порушенням вимог закону, а тому вказане рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилами ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, захисту у судовому порядку підлягає порушене, невизнане або оспорюване право.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.11 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

З урахуванням приведеного вище, набуття відповідачкою ОСОБА_1 права власності на житловий будинок та гараж по АДРЕСА_1 з порушенням вимог закону, висновку суду про про скасування державної реєстрації речового права, суд вважає укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі- продажу таким, що суперечить вимогам закону, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про господарські товариства», вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки, відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, зокрема в іноземній валюті.

За змістом ч. 2 ст. 115 ЦК України вкладами учасника можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові та інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, власник, керуючись виключно власними інтересами, здійснює щодо свого майна будь- які дії, які не повинні суперечити вимогам закону і не повинні порушувати прав та інтересів інших осіб та суспільства.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповіно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом з тим, частиною 3 даної статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Такі особливості встановлено, зокрема, ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за змістом якої записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 31-1 Закону державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Таким чином, згідно із Законом рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору саме по собі не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав.

У разі визнання недійсним договору, що стало підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації.

Це відовідає позиції Верховного суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 909/968/16 від 11 вересня 2018 року.

З урахуванням цього суд вважає правильним способом захисту в цій частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ`Девелопмент Естейт».

Суд при цьому враховує, що відповідно до ч.2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд вважає, що акт приймання - передачі майна від 22 грудня 2021 року, за яким відповідачем ОСОБА_2 нежитлова будівля була передана до статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Естейт», не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а тому не може бути визнаний недійсним.

В ухвалі Великої Плати Верховного Суду в справі № 9116/546/21 від 11 серпня 2022 року зазначено, що встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта, так й інших доказів.

Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи залежно від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має юридичні наслідки.

З огляду на це суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

В свою чергу, колегія суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/546/21 від 28 липня 2022 року прийшла до висновку про передачу справи на розгляд Великої палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо правової природи акта приймання-передачі з огляду на відсутність усталеної судової практики застосування одних і тих же норм права - ст. ст.11, 202, 203, 215 ЦК України.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 набув право власності на спірне майно на підставі угоди, про недійснісність якої суд прийшов до висновку.

З точи зору закону захист цивільних прав - це дії з попередження, припинення порушення прав або відновлення порушених прав громадян і організацій.

Способи захисту порушеного права врегульовано ч.2 ст.16 ЦК України, одним з яких є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Такий спосіб захисту застосовується в тих випадках, коли порушене право в результаті правопорушення не припиняє свого існування і може бути реально відновлене шляхом усунення наслідків правопорушення.

З урахуванням цього суд вважає, що належним способом захисту в даному випадку є застосування наслідків недійсного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності » за ТОВ`Девелопмент Естейт» на підставі ст.26 Закону України ««Про державну реєстрацію речових врав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:

1) розпорядження землями територіальної громади міста;

2) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

3) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається та не спростовується сторонами, земельна ділянка по АДРЕСА_1 у власність чи користування не передавалася і такі рішення Київською міською радою не приймалися.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в п. 84 постанови в справі № 916/1608/19 від 19 травня 2020 року, знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим.

Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене вище, права Київської міської ради на розпорядження землями територіальної громади міста, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача і в цій частині.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача - ТОВ`Девелопмент Естейт», виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тобто позивач, з урахуванням визначених нормами процесуального законодавства принципів змагальності та диспозитивності, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Позивачем при зверненні до суду надано належні та допустимі докази в обґрунтування пред`явленого позову, а в відповіді на відзив спростовані твердження відповідача щодо законності реєстраційних дій щодо спірного майна їх учасниками.

Як зазначено вище, порядок державної реєстрації права власності на момент виникнення спірних правовідносин був врегульований Законом України України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553).

В пункті 41 Порядку приведено перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації, в тому числі документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Пунктом 42 Порядку аналогічним чином врегульовано питання та необхідний обсяг документів, необхідних для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Представник відповідача - ТОВ`Девелопмент Естейт», обґрунтовуючи законність проведеної державної реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_1 , обґрунтовував свою позицію часом будівництва до 05 серпня 1992 року, характеристикою об`єкта, та, виходячи з цього, відсутності необхідності подачі такого пакету документів при проведенні державної реєстрації, як приведено в п.п.41 та 42 Порядку.

В той же час, будь-яких доказів цим твердженням відповідач ОСОБА_1 , не подавши відзиву та не з`явившись у судові засідання, не надала.

Не надано також будь-яких доказів технічної характеристики будинку.

Поданий для державної реєстрації Технічний паспорт, складений на її замовлення ТОВ « АО «ГРОШ ЦЕНА», без будь-якого обґрунтування таким доказом бути не може.

Крім того, суд враховує, що навіть за доведеності даного факту, в порушення вимог п.42 Порядку №1127 необхідні документи для державної реєстрації відповідачкою подані не були.

Посилання представника відповідача на виключення п.42 Порядку №1127 постановою Кабінету Міністрів України №509 від 28 квітня 2021 року, також не може бути прийнято до уваги, оскільки дана норма була діючою та підлягала застосуванню на момент державної реєстрації права власності відповідачки ОСОБА_1 на будинок та гараж.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням цього з відповідачів на користь Київської міської прокуратури підлягає стягненню у рівних частинах 13 645, 00 гр. судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом та заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.3,6, 15, 16, 115, 182, 202, 203, 204, 215, 216, 236, 328, 319, 331, 391, 655, 658 ЦК України, Законом України України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0, 3126 га (кадастровий номер 8000000000:72:260:0014) за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11 серпня 2021 року, індексний номер 59773831.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 22,8 кв.м та гараж за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 22,8 кв.м та гаража загальною площею 16,6 кв.м від 04 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрований за № 3721.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 листопада 2021 року, індексний номер 61375532.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 22,8 кв.м та гараж загальною площею 16,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу від 04 лисопада 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрований за № 3721, оформлені Актом приймання-передачі нерухомого майна від 22 грудня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського імського нотаріального округу Кондрою Л.В. та зареєстрованим у реєстрі за № №5494 та 5495.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 грудня 2021 року, індексний номер 62549495.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Естейт» на нежитлову будівлю літ. «А-1» та гараж літера «Б» загальною площею 22,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Естейт» на користь Київської міської прокуратури 13 645, 00 гр. судового збору.

В решті позову відмовити.

Позивач: Київська міська рада, 01044 м.Київ вул..Хрещатик,36, ЄДРПОУ: 22883141.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю» Девелопмент Естейт», 01133 м.Київ вул..Євгена Коновальця, 44-Б, ЄДРПОУ: 39833038.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2023 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва