Ухвала

від 13.09.2023 по справі 751/7222/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/402/23 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 вересня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021272010000042 від 29.04.2021 року,

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6

представника власників майна - адвоката ОСОБА_7

У С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 вересня 2023 року клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021272010000042 від 29.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 254, ч. 4 ст. 358 КК України, залишено без задоволення та повернуто власникам вилучені в ході огляду місця події 24.08.2023 року навантажувач фронтальний CHAHGLIN 955N д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль вантажний SINATRUK HOWO-A7 ZZ3317N3267Q1 спеціалізований вантажний, Д.З. НОМЕР_2 , SINATRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1 спеціалізований вантажний, Д.З. НОМЕР_2 , власником яких є ТОВ ВКФ «Промкоплект», та КРАЗ 65055, д.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 .

Відмовляючи в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя зазначив, що слідчим не доведено обґрунтованості та підстави накладення такого арешту на даній стадії досудового розслідування з огляду на кваліфікацію кримінального правопорушення. Також слідчий суддя вказав, що відомості про кримінальне правопорушення, виявлене 24.08.2023 року, не внесені до ЄРДР, а огляд місця події цього дня проведено не вповноваженою особою. Окрім іншого, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні 24.08.2023 року кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 КК України, зокрема, видобування корисних копалин.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на майно, вказане в клопотанні слідчого, із забороною користування та відчуження.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ухвала є незаконною, так як досудовим розслідуванням встановлено факт незаконного видобування піску ТОВ ВКФ «Промкоплект», ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ», ТОВ «Атомспецбуд», ПП «Орбіта СЛ», які використовували фіктивні документи про придбання піску. При цьому пісок, який знаходиться на земельних ділянках, що розташовані на території Любецької об`єднаної територіальної громади, є майном, від якого відмовився власник, списавши його з позабалансового рахунку (тобто відсутні власники піску).

Ухвалою слідчого судді на земельні ділянки, на яких знаходиться пісок, накладено арешт, проте на даний час продовжується незаконне видобування корисних копалин піску річкового, тому з метою припинення протиправних дій вказаних підприємств, фіксації кримінального правопорушення слідчим 24.08.2023 року проведено огляд місця події, в ході якого вилучено транспортні засоби, що здійснювали незаконний видобуток піску, та які визнано речовими доказами, так як є знаряддям злочину.

На думку прокурора, з вказаних вище підстав, висновки слідчого судді про невнесення відомостей до ЄРДР за результатами огляду місця подій від 24.08.2023 року є необґрунтованими, так як в даному випадку продовжувалося незаконне видобування піску ТОВ ВКФ «Промкоплект».

Звертає увагу, що огляд місця подій проводився вповноваженою особою, що підтверджується відповідними дорученнями, постановою заступника начальника СУ ГУНП в Чернігівській області та витягом з ЄРДР.

Щодо відсутності ознаки злочину, передбаченого ст. 240 КК України, а саме, видобування, то вказаний висновок може дати лише експерт при проведенні судової інженерно-екологічної експертизи, яка у даному провадженні призначена та її виконання триває.

Віднесення корисних копалин до місцевого та загальнодержавного значення також відноситься до компетенції експертів судової інженерно-екологічної експертизи, яка у даному провадженні триває.

Посилання суду на ухвали слідчих суддів є безпідставними, так як такі не мають ніякого відношення до поданого клопотанні.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора представник власника майна адвокат ОСОБА_7 просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених підстав, представника власників майна, який просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов`язок доведення існування зазначених обставин КПК України покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

Водночас, КПК України встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе, зокрема, необхідність такого арешту.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу)); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням національної поліції в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42021272010000042 від 29.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 254, ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальною підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 240 КК України слугувала заява керівника ГО «Сосниця щит» ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.04.2021 року, згідно якої виявлено факт незаконного видобування піску поблизу с. Неданчичі Чернігівського району в урочищі «Якір», поблизу русла річки Вербка, оскільки даний пісок в період з 1986 по 1987 роки намивався для будівництва м. Славутич та на даний час без наявності дозвільних документів відбувається незаконне видобування вказаного піску ТОВ «Атомспецбуд» - Славутич (ЄДРПОУ 30951694), МПП «Агромпрофірма Мрія» (ЄДРПОУ 31476386), ТОВ ПКФ «Промкомплект» (ЄДРПОУ 24213675), ТОВ «Оборонпромбуд» (ЄДРПОУ 30281166), ТОВ «Логістик Транс Лайн» (ЄДРПОУ 38509035) на земельних ділянках, що складаються з двох масивів.

04.06.2021 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч за ч. 1 ст. 254 КК України, яке самостійно виявлено прокурором, а саме, за фактом незаконного видобування піску невідомими особами за відсутності дозвільних документів на земельних ділянках поблизу села Неданчичі Чернігівського району Чернігівської області в урочищі «Якір» у прибережно-захисній смузі річки Вербка. Визначені земельні ділянки використовуються для інших потреб, ніж передбачено цільовим призначенням, фактично виведені із сільськогосподарського обороту.

24.08.2023 року під час проведення огляду місця події в с. Неданчичі у піщаному кар`єрі «Якір», на ділянці місцевості з координатами 51.5064382 та 30.6029860, були виявлені транспортні засоби, а саме: навантажувач фронтальний CHAHGLIN 955N НОМЕР_1 , автомобіль вантажний SINATRUK HOWO-A7 ZZ3317N3267Q1 НОМЕР_2 , SINATRUK HOWO-A7 ZZ3257N3847Q1 НОМЕР_2 , КРАЗ НОМЕР_4 .

24.08.2023 року постановою слідчого дані транспорті засоби визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

Як слідує з матеріалів справи, досудове розслідування здійснюється за трьома статтями КК України, в тому числі, за фактом незаконного видобування піску, і підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень нікому не оголошена.

Статтею 240 КК України, окрім іншого, встановлена кримінальна відповідальність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі ; Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у значному розмірі, якщо їх вартість у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у великому розмірі, якщо їх вартість у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Склад злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 240 КК України визначається вартісним показником та віднесенням корисних копалин до місцевого та загальнодержавного значення. При зверненні до суду з даним клопотанням відомості про кількість піску, який є предметом злочинного посягання, а відповідно і про його вартість, стороною обвинувачення надано не було, про що вірно зазначено слідчим суддею.

Колегія суддів звертає увагу, що санкції статей 240, 254, 358 КК України, за якими внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачають покарання у виді конфіскації або спеціальної конфіскації майна, цивільний позов не заявлений, розмір шкоди не визначений. При цьому жодній юридичній чи фізичній особі в рамках даного кримінального провадження не було повідомлено про підозру.

Крім того, встановлено існування цивільно-правових відносин між юридичними особами, на підставі договорів купівлі-продажу піску річкового.

Зокрема, згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2018 № 32 між ТОВ «АВТО-СІТІ-БАС» та «ТОВ ВКФ Промкомплект», останні придбали 693 851 тон піску, який знаходиться в урочищі «Крива річка» та урочищі «Якір».

Також, 03.12.2018 ПП «Орбіта СЛ», згідно договору купівлі продажу № 32 придбала у ТОВ «Авто-Сіті-Бас» пісок річковий 13.12.2018, ТОВ «Авто-Сіті-Бас» реалізувало придбаний пісок 693 851 тон., який знаходиться в урочищі «Крива річка» та урочищі «Якір».

За твердженням сторони обвинувачення, укладені договори купівлі-продажу піску є фіктивними, проте незаконність договорів у встановленому законом порядку не визнана. Доказів, що зазначені вище договори є неукладеними, нікчемними чи недійсними, суду надано не було.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, дійшов вірного висновку, що викладені у клопотанні слідчого доводи про необхідність накладення арешту на транспортні засоби не знаходять свого підтвердження, оскільки під час розгляду справи в суді не доведена необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, збереження яких не є необхідною умовою проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Як вбачається з клопотання про накладення арешту на транспортні засоби, та як в суді апеляційної інстанції пояснив прокурор, вказане майно має значення речових доказів, так як являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Однак, будь-яких доказів, які б підтверджували ці доводи сторони обвинувачення до клопотання та в суді першої і апеляційної інстанції не надано.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Слідчим суддею вірно враховано, з чим погоджується і колегія суддів, необхідність транспортних засобів у господарській діяльності товариств, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для володільця майна та третіх осіб.

Враховуючи обставини кримінального провадження, оцінюючи дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи на предмет непропорційності та непомірності тягарю, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для накладення арешту на транспортні засоби, передбачені ст. 170 КПК України.

На підставі вище викладеного, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 вересня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021272010000042 від 29.04.2021 року - без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4