Рішення

від 08.08.2023 по справі 160/11384/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 рокуСправа №160/11384/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №160/11384/23 за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» (вул. В.Сухомлинського, буд. 76, смт Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52005; ідентифікаційний код юридичної особи 37373551) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

У відзиві на позовну заяву (вх. №50136/2316 від 06.2023) відповідач зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу 20000,00 грн та просив суд стягнути вказані витрати (гонорар успіху) на його користь за рахунок бюджетних асигнувань позивача.

25.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшла заява (щодо вирішення питання про розподіл судових витрат) (вх. №63371/23), у якій останній зазначив, що надасть докази на підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в даній адміністративній справі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №160/11384/23 у задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» (вул. В.Сухомлинського, буд. 76, смт Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52005; ідентифікаційний код юридичної особи 37373551) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, відмовити повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідача на правничу допомогу судом не вирішувалось.

Судом призначено на 08.08.2023 о 10:15 судове засідання у цій адміністративній справі для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та зобов`язано відповідача до 31.07.2023 включно надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу та докази направлення позивачу належним чином засвідчених копій вказаних документів.

26.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу (вх. №64003/23), до якої додано докази понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, у якій просив суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50750,00 грн.

Позивач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №9567/23ел від 02.08.2023) з причин їх необґрунтованості та неспівмірності з категорією справи та наданими адвокатом послуг.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 08.08.2023, до суду не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, у поданих заявах просили суд розглядати справу без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В той же час, позивач у даній адміністративній справі не є особою, яка звільнена від сплати судових витрат.

Таким чином, стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 50750,00 грн відповідно до приписів ч. 5 ст. 139 КАС України є необґрунтованим.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що приписами КАС України не передбачено порядок стягнення витрат у разі відмови у задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, які понесені відповідачем.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону, а саме ч. 1 ст. 139 КАС України.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем надано до суду:

- Договір №01/06-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023, який укладений між Адвокатським об`єднанням «Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс»;

- Додаткову угоду №1 від 01.06.2023 до Договору №01/06-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023;

- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання професійної правової (правничої) допомоги від 26.07.2023;

- Акт здавання-приймання наданих послуг до Договору №01/06-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023;

- Довіреність №01/03/23 від 01.03.2023 на адвоката Донченка Костянтина Петровича;

- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2357 від 20.09.2011.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №01/06-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023 (далі Договір) за надання Об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою Сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об`єднанням Клієнту, та зазначається в актах здавання - приймання наданих послуг, підписаних обома Сторонами.

Згідно пункту 3.2 Договору гонорар сплачується Клієнтом Об`єднанню не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а у випадку здійснення касаційного провадження не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту ухвалення судового рішення Верховним Судом, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Об`єднання, зазначений у наданому Об`єднанням рахунку на сплату гонорару.

У відповідності до 3.4 Договору сторони домовились, що у випадку отримання позитивного для Клієнта судового рішення у справі № 160/11384/23, Клієнт зобов`язується сплатити Об`єднанню не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили, а у випадку здійснення касаційного провадження не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту ухвалення судового рішення Верховним Судом, гонорар успіху, розмір якого становить 20000,00 (двадцять тисяч) грн, без ПДВ. Під позитивним для Клієнта судовим рішенням у справі №160/11384/23 сторони розуміють судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, яке набрало законної сили.

На підставі пункту 2 Додаткової угоди №1 від 01.06.2023 до Договору №01/06-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023 (далі Додаткова угода) сторонами договору визначено, що орієнтовна вартість послуг (гонорар) Об`єднання за цією Додатковою угодою складає 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп, в тому числі ПДВ.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди остаточна вартість наданих послуг Об`єднанням та порядок розрахунків між сторонами за цією Додатковою угодою буде зазначена в Акті здачі-приймання наданих послуг.

З Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних для надання професійної правової (правничої) допомоги від 26.07.2023 судом встановлено, що на виконання вказаного договору адвокатом здійснено наступні послуги:

- підготовка відзиву ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» від 15.06.2023 на позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10000,00 грн;

- підготовка заперечень ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» від 27.06.2023 на відповідь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на відзив 5000,00 грн;

- аналіз судової практики, в тому числі моніторинг постанов Верховного Суду по аналогічним справам 2500,00 грн;

- участь в судовому засіданні 22.06.2023 3000,00 грн;

- участь в судовому засіданні 25.07.2023 3000,00 грн;

- гонорар успіху (за отримання позитивного для Клієнта судового рішення у справі №160/11384/23 20000,00 грн;

Всього без ПДВ 43500,00 грн, ПДВ (20%) 7250,00 грн, всього з ПДВ 50750,00 грн.

В Акті здавання-приймання наданих послуг до Договору №01/06-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023 зазначено аналогічну інформацію наведеній у Детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних для надання професійної правової (правничої) допомоги від 26.07.2023.

Із наданих суду документів встановлено, які саме дії виконував адвокат при супроводженні справи в суді.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що Конституційний Суд України зазначив про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.09.2018 у справі №826/14072/17.

Таким чином, усі витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні Європейського Суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 прийшла до висновку про можливість віднесення до судових витрат бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України). Натомість, положеннями п. 2 ч. 1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 у справі № 813/481/18.

У Практичній рекомендації Вимоги щодо справедливої сатисфакції, яка видана Головою Європейського Суду з прав людини 28.03.2007 відповідно до правила 32 Регламенту Європейського Суду з прав людини, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто, вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи, суд вважає, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, є справою незначної складності, у зв`язку з чим, витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співмірності та як наслідок відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50750,00 грн.

З огляду на предмет розглядуваного спору, обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги те, що означена справа про стягнення адміністративно-господарських санкцій є справою незначної складності, в означеній категорії справ склалася усталена судова практика, з огляду на те, що наразі діяльність позивача направлена на фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю в Україні, забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації (протезно-ортопедичними виробами підвищеної складності) суд вважає, що заява представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково у сумі 2000,00 грн.

З огляду на викладене, суд робить висновок про часткове задоволення заяви представника відповідача.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 194, 205, 242 - 246, 250, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №160/11384/23 за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» (вул. В.Сухомлинського, буд. 76, смт Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52005; ідентифікаційний код юридичної особи 37373551) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 25005978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» (вул. В.Сухомлинського, буд. 76, смт Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52005; ідентифікаційний код юридичної особи 37373551) судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст додаткового рішення суду складений 08.08.2023.

Суддя О.В. Царікова