Рішення

від 04.09.2023 по справі 200/2344/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2023 року Справа№200/2344/22

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції за участю секретаря судового засідання Дяченко А.В. адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26, код ЄДРПОУ 33222009)

до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участю: представника позивача адвоката Бабіча В.О.

представника відповідача Сенников А.А.

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000/9134/0901 від 17.08.2021 р., яке винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області та стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача здійснена фактична перевірка позивача, за результатами якої складений Акт перевірки. Позивачем були надані заперечення на зазначений Акт та надані витребувані відповідачем документи.

Відповідачем не враховані заперечення позивача та надані документи. За наслідками розгляду яких відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення рішення.

Позивач після отримання ППР оскаржив його до ДПС України. За результатом адміністративної процедури оспорюване податкове повідомленнярішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.

Правовими підставами визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000/9134/0901 від 17.08.2021 р. позивач визначив наступне.

Фактична перевірка передбачає виявлення порушень уповноваженими представниками контролюючого органу, які могли мати місце на момент проведення перевірки, а не щодо подій, які відбулись у минулому. Проте, перевірка даних про зберігання дизельного пального за минулий період часу, здійснена на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, носить характер документальної перевірки, а тому такі дії, не можуть вчинятись в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Доказів наявності у відповідача інформації про порушення позивачем діючого законодавства, які б слугували підставою для проведення перевірки відповідачем не доведені.

З наведеного, вочевидь, вбачається, що фактична перевірка ТОВ «Авто-Експрес» призначена за відсутності законних на те підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 ПК України, а винесене за її результатами податкове повідомлення-рішення за відсутності права на проведення такої перевірки має ознаки протиправності та підлягає скасуванню.

Відповідач протягом строку здійснення фактичної перевірки взагалі не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем дизельного пального та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із його зберіганням.

Під час проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області не встановлено факту фізичного зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано факт його придбання у ТОВ «Термінал».

Вважає, що висновки відповідача про порушення платником податків положень ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» не є достатньо вмотивовані та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально.

Висновки контролюючого органу про те, що у період з травня по червень 2020 р. ТОВ «Авто-Експрес» зберігало пальне у стаціонарних ємностях для нього не знаходить свого підтвердження. Більш того, під час фактичної перевірки відповідачем не досліджувався взагалі сам факт та місце зберігання пального у спірний період часу та чи перебували у цей період на балансі підприємства ємності для зберігання пального взагалі.

Крім того, позивач звернув увагу суду щодо місця розвантаження, зазначеного у товарно-транспортних накладних постачальників палива, то за адресою: м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26, розташована матеріально-технічна база позивача разом з усіма транспортними засобами, в баки яких здійснювався розлив придбаного дизельного пального без його попереднього зберігання. Водночас, зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні законодавчих норм. Жодні з наданих при перевірці первинних документів, на які посилається відповідач в Акті перевірки, не є доказом протилежного.

Крім того, позивач зазначив, що у період з 01.03.2020 р. по 1.08.2020 р. у власності та постійному користуванні позивача перебував 161 транспортний засіб, які працюють на дизельному паливі. З урахуванням специфіки господарської діяльності Товариства, всі автобуси щоденно були задіяні у пасажирських перевезеннях на міських, приміських, міжміських, міжобласних та міжнародних маршрутах загального користування.

Як зазначалось контролюючим органом в Акті перевірки та не спростовується ТОВ «Авто-Експрес», протягом травня-червня 2020 року позивач мав три поставки дизельного пального, а саме: 09.05.2020 р. - 4940 л, 28.05.2020 р. - 19620 л та 15.06.2020 р. - 34520 л. Придбане пальне Товариством не зберігалось, а було передано на відповідальне зберігання відповідно до Договору № 27-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів, укладеного із ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» 27.03.2020 р., що підтверджується копіями документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Крім того, за Зведеним актом № 1 приймання-здавання нафтопродуктів від 31.03.2020 р. на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались й залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Авто-Експрес» станом на 31.03.2020 р. у кількості 12502 тн.

В подальшому, пальне відвантажувалось зберігачем у паливні баки транспортних засобів позивача згідно із листами про перелік транспортних засобів з подальшим наданням звітів шодо використаного пального (копії наведених листів та звітів було додано до позовної заяви).

Звертає увагу суду на той факт, що в Акті перевірки зафіксовано лише факти придбання пального, при цьому відповідачем під час перевірки фактично не досліджувалось чи зберігалося пальне у паливних ємностях на території ТОВ «Авто-Експрес» у травні-червні 2020 року. Податковий орган висловив припущення про те, що платник податків зберігав пальне, порівнявши кількість придбаного пального. Але фінансова санкція, застосована до Позивача у розмірі 500 000 гривень, не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом Акту перевірки вбачається, що на території ТОВ «Авто-Експрес» розташовані ємності об`ємом 59199 л для зберігання пального, в яких на час фактичної перевірки зберігалось дизельне пальне. З даного факту ГУ ДПС у Донецькій області зроблено помилковий висновок, що пальне в даних ємностях зберігалось й у спірний період з 09.05.2020 р. до 30.06.2020 р.

У свою чергу позивач не заперечує, що на його території розташовані ємності для зберігання пального. Більш того, ТОВ «Авто-Експрес» отримало ліцензію на зберігання пального для власного споживання, місцем зберігання якого є юридична адреса Товариства. Однак зазначене жодним чином не дає підстав стверджувати, що матеріалами перевірки встановлено факт зберігання пального позивачем без отримання ліцензії з травня по червень 2020 року.

Відтак, висновок контролюючого органу про зберігання позивачем пального без наявності ліцензії слід вважати недоведеним, а податкове повідомлення-рішення від № 000/9134/0901 від 17.08.2021 р. таким, що підлягає скасуванню.

21 лютого 2022 року ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Черникової А.О. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, яке було призначено на 15 березня 2022 року.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Ухвалою від 31 травня 2022 року підготовче засідання відкладено до закінчення воєнного стану. Додатково зазначено, що після припинення або скасування періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні, про час та місце розгляду справи сторони будуть повідомлені додатково.

Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/202 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 19.09.2022 року № 406, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 200/3529/22, відповідно до підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 зі змінами та доповненнями, у зв`язку з перебуванням судді Чернікової А.О. у відрядженні.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.

26 вересня 2022 року ухвалою суду прийнято до розгляду адміністративну справу № 200/2344/22, розгляд справи розпочато спочатку, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

12 жовтня 2022 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Положеннями Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі Інструкція № 281/171/578/155), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 за №805/15496, не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів. За змістом положень указаної Інструкції таке відвантаження з автоцистерни відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари.

Фактична перевірка здійснена у спосіб та у межах повноважень, встановлених Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України.

Заявлені витрати на професійну правничу в розмірі 200 000,00 грн. (зазначена у відзиві сума не відповідає фактичним обставинам справи та позову) не є співмірними по відношенню до складності справи та не відповідають обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), тобто розмір заявлених витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Крім того, 12 жовтня 2022 року від відповідача до суду надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду, яка вмотивована тим, що позивач не погоджуючись з висновками фактичної перевірки, що оформлена актом від 23.07.2021 № 7610/05/99/33/09/ НОМЕР_1 та прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2021 року № 000/9134/0901 подав скаргу до ДПС України. Рішення ДПС України від 24.12.2021 №29135/6/99-00-06-03-02-06 отримано платником податків 04.01.2022, а до Донецького окружного адміністративного суду про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся лише 09.02.2022 року.

При цьому доказів направлення цього клопотання позивачу відповідачем не було надано.

Судом призначено підготовче судове засідання на 26 жовтня 2022 року, яке було проведено у режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні проведеному у режимі відеоконференції зазначив, що клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду не отримував. Суд усною ухвалою ухваленою у судовому засіданні зобов`язав представника відповідача направити вищезазначене клопотання представнику позивача.

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 3275-IX від 27.07.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

У підготовчому судовому засіданні представником позивача надані усні пояснення щодо того, що підприємство, основним видом діяльності якого є перевезення пасажирів знаходиться на окупованій території у м. Волноваха, яка майже повністю знищена російськими окупантами, точну кількість жертв серед населення встановити не можливо, зв`язок з керівництвом підприємства взагалі відсутній, оригінали документів залишились на окупованій території, кількість пошкодженого транспорту не відома, представник позивача - адвокат Бабіч не має доступу до якісних копій матеріалів справи.

У підготовче судове засідання, призначене на 17 січня 2023 року представник відповідача не з`явився надавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника відповідача у розгляді іншої справи.

Ухвалою від 20 січня 2023 року суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишив без руху, надавши позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою від 06 лютого 2023 року суд заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом задовольнив, продовживши розгляд адміністративної справи № 200/2344/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначивши підготовче судове засідання на14 березня 2023 року.

14 березня 2023 року суд відклав підготовче судове засідання у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги та знаходження представника ДПС у Донецькій області у бомбосховищі.

За клопотанням сторін підготовче судове засідання, призначене на 18 квітня 2023 року було проведено у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник відповідача не зміг під під`єднатись до відеоконференції у зв`язку із відсутністю інтернет з`єднання. При цьому представник позивача надав до суду інформацію щодо не отриманням від представника відповідача відзиву.

19 квітня 2023 року ухвалою суду про витребування доказів суд витребував у Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області належним чином засвідчену та належної якості (читабельну) копію Акта про результати фактичної перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС від 23.07.2021 року №7610/05/99/33/09/33222009, хоча під час відкриття проваджнння у справі та кожного підготовчого судового засідання суд зобов`язовував представника відповідача надати до матеріалів справи читабельний Акт перевірки.

02 травня 2023 року призначено підготовче судове засідання у справі № 200/2344/22 до розгляду на 23 травня 2023 року о 12 год 30 хв.

08 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшли матеріали фактичної перевірки позивача.

23 травня 2023 року судом остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрано відповідні докази; визначено порядок розгляду справи, що є підставою для закриття підготовчого провадження по справі.

Ухвалою від 23 травня 2023 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 200/2344/22 призначивши судове засідання на 20 червня 2023 року о 12 год 30 хв.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні, яке відбулось 20 червня 2023 року суд розглянув клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, яке задовольнив.

Наступне судове засідання було призначено судом на 24 липня 2023 року.

У судове засідання призначене у режимі відеоконференції представник позивача не з`явився з причин, які суд вважає поважними.

У судовому засіданні представник відповідача надала додаткові заперечення щодо зберігання палива, відсутності у предстаника Головного управління ДПС у Львівській області, яка представляла інтереси відповідача у судовому засіданні, документів щодо зберігання палива у третьої особи та документів,які підтверджують надання адвокатських послуг та понесення позивачем судових витрат зі сплати витрат на правничу допомогу.

Судом додатково засобами електронного зв`язку на адресу Головного управління ДПС у Львівській області (юридичне управління), яке було уповноважене ДПС України представляти інтереси ГУ ДПС у Донецькій області у судах України, були надіслані копії вищезазначених документів.

Крім того, представник відповідача зазначила, що ій потрібен час на надання додаткового часу для підготовки обгрунтованих заперечень.

Судом наступне судове засідання призначене на 04 вересня 2023 року.

Ухвалою суду судове засідання призначене у режимі відеоконференції.

Станом на 04.09.2023 року від предстаника відповідача (представників ГУ ДПС у Львівській області) додаткових заперечень або письмових пояснень до суду не надходило.

У судовому засіданні 04.09.2023 року представник позивача надав суду додаткові усні пояснення щодо зберігання палива у 2021 році зберігачем ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» за місцезнаходження позивача, значивши, що за його інформацією ємності, де зберігалось паливо, належали (були у користування) зазначеної юридичної особи.

Однак, додаткових документів не можна надати оскільки ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС», як і позивач знаходяться на окупованій території.

Представник відповідача з`явилась у судове засідання, проти задоволення адміністративного позову та стягнення витрат на правничу допомогу заперечує. Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача та відповідача, встановив наступне.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, як відокремлений підрозділ ДПС України, здійснює владні управлінські функції у сфері адміністрування податків і зборів, реалізуючи повноваження передбачені Податковим кодексом та законами України в сфері оподаткування від імені ДПС України та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців за номером 44070187, організаційно-правова форма орган державної влади.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-ЕКСПРЕС, місцезнаходження Україна, 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вулиця Шевцової, будинок 26, зареєстровано 14.10.2022 року, включено до ЄДРПОУ за номером 33222009.

Основним видом економічної діяльності позивача відповідно до витягу із ЄДРПОУ є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (код 49.31).

У відповідності до Ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер 05330414202000742 (дата реєстрації 01.07.2020 року, термін дії до 01.07.2025) позивач має право на зберігання пального.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.

Згідно означеного Переліку Волноваська міська територіальна громада окупована з 10.03.2022 року.

Крім того, за даними на той час народного депутата (з 01.07.2022 року уповноважений Верховної ради України з прав людини), яка була поширена у засобах інформації, Д. Лубенця місто Волноваха зруйноване на 90 відсотків.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 14.07.2021 № 1233-п та направлень від 14.07.2021 №№ 1472, 1473 на здійснення фактичної перевірки було проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС позивача за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26 (як зазначив відповідач - місце зберігання пального), де здійснює діяльність ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального.

У відповідності до Наказу від 14.07.2021 року № 1233-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ АВТО-ЕКСПРЕС визначено: Провести фактичну перевірку ТОВ «Авто-Експрес» (ЄДРПОУ 33222009) за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха. вул, Шевцової, буд. 26 з 14,07.2021 тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2019 по 23.07.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.

Правовими підставами для проведення фактичної перевірки відповідачем визначені наступні норми права: на підставі вимог ст. 19 ст. 20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

На підставі вищезазначеного Наказу було оформлено направлення на перевірку від 14.07.2021 року № 1473 (направлення № 1472 від 14.07.2021 року сторонами не надано), відповідно до якого відповідач в особі головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Донецькій області Миколи Федотова проводить фактичну перевірку позивача з 14.07.2021 року тривалістю 10 днів. Метою перевірки є дотримання позивачем порядку здійснення підакцизних товарів.

Копія наказу вручена директору ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» ОСОБА_1 , про що свідчить його особистий підпис у направленні на перевірку, яке було пред`явлено до початку фактичної перевірки.

Також, керівником отримано під підпис Додаток № 1 «Перелік документів», які необхідно надати перевіряючим до перевірки у термін до 20.07.2021.

Зазначений Додаток містив у собі вимогу про надання позивачем наступних документів: дозвільні документи (дозволи, ліцензії, довідки, свідоцтво, рестраціні посвідчення) та інші; договори та інші документи, що свідчать про термін переходу власності або не переходу права власності на пальне (договори на поставку, зберігання, реалізацію пального та інші); договори та акти прийому-передачі (у випадку зберігання пального інших суб`єктів або передачі пального на зберігання іншим суб`єктам); видаткові накладні, товаро-траспортні накладні, акцизні накладні на отримання та реалізацію пального, Звіт про використання та запаси палива форма № 4-МТП (місячна); бухгалтерський та складсьткий облік, картки складського обліку; залишки пального станом на 15.07.2021 року, інвентарізаційні описи; картки рахунку № 10, № 20 в розрізі субрахунків, (203 та інші), № 28 в розрізі субрахунків 63,361; відомості щодо наявності власних та орендованих основних засобів; виписки банку по рахункам з додатками; відомості складського обліку та інші первинні та бухгалтерські документи, щодо надходження, зберігання, реалізації або відвантаження пального; подорожній лист вантажного транспорту; наказ про призначення керівника.

ТОВ «АВТОЕКСПРЕС» були надані документи відповідачу, згідно листа від 20.07.2021 № 313/21 (вх. Головного управління № 51853/6 від 20.07.2021).

Так, позивачем були надані наступні документи відповідачу:

1.Картка рахунку № 631 підприємство «УКРАЇНСЬКА НАФТОДРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ» (2 аркуша) - 1 примірник;

2.Картка рахунку № 631 підприємство «ТЕРМІНАЛ» (15 аркушів) - 1 примірник;

3.Оборотно-сальдова відомість по рахунку№ 203 (І аркуш) - 1 примірник;

4.Звіт про використання та запаси палива № 4-мтп з січня 2020р. по квітень 2021р. включно (30 аркушів) - 15 примірників (копії зазначених документів сторонами не надано);

5.ЛІЦЕНЗІЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА НАЗЕМНОМУ ТРАНСПОРТІ Серія АЕ №572534 (І аркуш) - 1 примірник;

6.Список автобусів які належать ТОВ «Авто-Експрес» (3 аркуша) - 1 примірник;

7.Договір поставки нафтопродуктів № 202 від 02.05.2019р. (5 аркушів) - 1 примірник (копія договору сторонами суду не надана);

8.Договір № ДГ1290719/4 поставки нафтопродуктів від 29.07.2019р. (7 аркушів)- 1 примірник;

9. Видаткова накладна, рахунок, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (67 аркушів) -25 примірник;

10. ЛІЦЕНЗІЯ на право зберігання пального (1 аркуш).

Так, список автобусів, які належали та експлуатувались позивачем містив у собі перелік 161 одиниці транспорту з маркою автобусу та державним номерним знаком.

За результатами фактичної перевірки був складений Акт перевірки від 23.07.2021 № 7610/05/99/33/09/ НОМЕР_1 . Додатками до Акту перевірки визначені наступні документи: акцизні накладні від 09.05.2020 № 124, від 28.05.2020 № 361, від 15.06.2020 № 219, копії документів надані позивачем згідно листа від 20.07.2021 № 313/21.

При цьому у Акті перевірки зазначено, що фактична перевірка проводилась з 15.07.2021 року по 23.07.2021 року за період діяльності з 01.07.2019 року по 23.07.2021 року на підставі направлень на перевірку №№ 1472,1473.

Перевіркою було встановлено факт зберігання пального (дизельне пальне код УКТ ЗЕД 2710194300) за період з квітня по червень 2020 року без наявності ліцензії на місцем зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за адресою: м. Волноваха, вул. Шевцової, 26, чим порушено вимоги статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481). Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» отримано лише 01.07.2020 за № 05330414202000472, термін дії з 01.07.2020 по 01.07.2025, загальна місткість ємностей (літри) - 59199, які знаходились за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26. В період з квітня по червень 2020 року ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» не мало чинної ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки на місце зберігання за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26. Як зазначає відповідач документи надані під час проведення перевірки підтверджують, що пальне спочатку було доставлено на місце зберігання, фактично злито у резервуар на складі і тільки потім було використано підприємством у своїй господарський діяльності в період з травня по червень 2020 року. Обсяги отриманого на місце зберігання (склад) пального та його видачі (зі складу) підтверджено договором поставки № ДП29071/4 від 29.07.2019, укладеним ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» з постачальником ТОВ «ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 31366203). Згідно з відомостями з Єдиного реєстру акцизних накладних (далі ЄРАН), здійснено придбання важких дистилятів (газойлі) за кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 на адрес місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26, а саме згідно з акцизними накладними: від 09.05.2020 № 124 відвантажено з пересувного акцизного складу транспортний засіб (далі ТЗ) НОМЕР_2 , пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 4 088 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 4 923,40; від 28.05.2020 № 361 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ НОМЕР_3 , пальне 16 216 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 19 271,76; від 15.06.2020 № 219 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ НОМЕР_3 , обсяг реалізованого пального (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 28 168 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 34 060,46. В акті перевірки зазначено, що при здійсненні аналізу даних постачальника пального ТОВ «ТЕРМІНАЛ» встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі пального наливом з акцизного складу на транспортних засобах, відповідно до яких відбувалось відвантаження пального, що унеможливлює заправлення у паливні баки транспортних засобів. Директор ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» відмовився від підписання акта фактичної перевірки, про що складений акт відмови від отримання примірника акта перевірки, неможливості його вручення та підписання від 23.07.2021 № 596/05-99-09- 01/33222009.

Відповідач направив на адресу позивача лист від 23.07.2021 року № 21067/6/05-99-09-01-14 про направлення на його адресу Акту перевірки.

Позивач направив на адресу відповідача заперечення від 28.07.2021 року № 322/21.

У вищезазначених запереченнях позивач зазначив про те, що фактична перевірка здійснена за відсутності законних підстав, визначених п.80.2 ст. 80 ПК України та позбавила його надати інші документи, окрім запитуваних, оскільки не зрозуміло до останнього мету здійснення контрольних заходів та їх сутність.

Висновки контролюючого органу щодо зберігання пального ТОВ «Авто-Експрес» у перевіряємий період без наявності ліцензії грунтуються на даних акцизних накладних, зареєстрованих постачальником палива - ТОВ «Термінал» у період травень - червень 2020 року (№124 від 09.05.2020р., №261 від 28.05.2020р., №219 від 15.06.2020р.).

ТОВ «Авто-Експрес» не спростовує факту поставки дизельного пального та підтверджує його, натомість, під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом, всупереч наданих первинних документів та даних бухгалтерського обліку, не було враховано того факту, що пальне, яке постачалося товариству зберігалося у паливних баках транспортних засобів, що належать товариству на праві власнсті та/або іншому речовому праві.

Так, разом із запитуваними контролюючим органом документами, ТОВ «Авто- Експрес» було надано перелік тарнспортних засобів, згідно з яким у постійному користуванні товариства у спірний період знаходився 161 транспортний засіб, праціюючий на дизельному пальному - автобуси загальна місткість паливних баків яких згідно технічних характеристик складає 22935,00 літрів. З урахуванням специфіки статутної діяльності підприємства, всі автобуси щоденно були задіяні у пасажирських перевезеннях на міських, приміських, міжміських, міжобласних та міжнародних маршрутах загального користування, нерегулярних та регулярних спеціальних перевезень

Висновки відповідача щодо відсутність реєстрації постачальником пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників відпуску пального наливом з акцизного складу, унеможливлює заправку паливом трансопртних засобів спростовується наявними у розпорядженні первинними документами, адже підприємство сплачувало заздалегідь визначений обсяг пального, а від так, наявність саме зареєстрованих витратомірів-лічильників не було обов`язковим.

Щодо місця розвантаження, зазначеного в акцизних накладних - м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26, то за цією адресою розташована матеріально-технічна база ТОВ «Авто-Експрес», де знаходяться усі наявні транспортні засоби, в баки яких здійснювався розлив придбаного дизельного пального без його попереднього зберігання позивачем. Водночас, зберігання залишків пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні вимог Закону. Жодні з наданих превинних документів не свідчать про протилежне.

Висновки контролюючого органу про те, що у період з травня по червень 2020 року ТОВ «Авто-Експрес» зберігало пальне у стаціонарних ємностях об`ємом 58255,62 л не знаходить свого підтвердження, ба більше під час перевірки не досліджувався взагалі сам факт та місце зберігання пального у спірний період та чи перебували у цей період на балансі підприємства ємності для зберігання пального взагалі.

Отже, пальне, що знаходилось в паливних баках транспортних засобів, які перебували у користуванні ТОВ «Авто-Експрес» і є тим пальним, на яке вказує контролюючий орган у Акті перевірки, як таке, що зберігалось без ліцензії.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення, Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено ППР від 17.08.2021 № 000/9134/0901, яким до ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500 000,00 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленнямрішенням та оскаржив його до ДПС України шляхом направлення скарги від 31.08.2021 року.

Листом від 15.09.2021 року № 21169/6/9900-06-03-02-06 ДПС України витребув у відповідача матеріали перевірки та повідомив позивача про зупинення перебігу строків становлених ст. 86 ПК України внесених Законом України від 13 травня 2020 року № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Рішенням ДПС України від 24.12.2021 року про результати розгляду скарги № 29135/6/99-00-06-0302-06 залишено без змін ППР Головного управління у Донецькій області від 17.08.2021 № 000/9134/0901, а скаргу ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» - без задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем надано додатково до матеріалів справи Звіт про використання та записи палива за квітень 2020 року (форма 4-мтп місячна) відповідно до якої визначені наступні дані: ЄДРПОУ позивача, його найменування, місцезнаходження (юридична адреса), адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності (фактична адреса).

Місцезнаходження та адреса здійснення діяльності у зазначеному звіті співпадають: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вулиця Шевцової, будинок 26.

Згідно з акцизними накладними: від 09.05.2020 № 124 відвантажено з пересувного акцизного складу транспортний засіб (далі ТЗ) НОМЕР_2 , пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 4 088 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 4 923,40; від 28.05.2020 № 361 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ НОМЕР_3 , пальне 16 216 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 19 271,76; від 15.06.2020 № 219 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ НОМЕР_3 , обсяг реалізованого пального (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 28 168 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 34 060,46.

У вищевказаних акцизних накладних у верхній лівій частині акцизної накладної зазначено: код операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику -3; ознака щодо умов оподаткування пального - 0; ознака щодо напрямів використання пального - 0, про що зазначено у Акті перевірки.

При цьому у Акті перевірки відповідачем зазначено, що зберігання пального здійснюється у резервуарі ємністю 59199 літрів на території підприємства (фото ємностей долучено до матеріалів перевірки).

Частиною першою статті 15 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Відповідно до частини 8 статті 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання 12.10.2022 пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Частиною шістнадцятою статті 15 Закону № 481 передбачено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Згідно Закону № 481, ліцензії видаються на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). Абзацом четвертим частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481 встановлено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; - акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; - дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. За порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Згідно з абзацом дев`ятим частини другої статті 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо проведення фактичної перевірки за результатами якої складений Акт перевірки та застосовані внаслідок прийняття штрафні санкції у сумі 500000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17,19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, у справі № 140/2889/21, від 5 квітня 2023 року у справі № 200/1354/21-а, від 11 січня 2023 року у справі № 160/2357/21.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу №1233-п від 14.07.2021, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, відповідач не мав обов`язку зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача (за умови відсутності такової).

У постанові Верховний Суд від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тобто, у разі якщо підставами позову, щодо протиправності податкових повідомлень - рішень, є порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суди повинні надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Згідно пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже вказані норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки (в цій справі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, як окрема підстава передбачена підпунктом підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

При цьому суд, звертає увагу на правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, що підставами для скасування рішень (податкових повідомлень-рішень) є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень (податкових повідомлень - рішень).

В подальшому, встановивши дійсні обставини справи щодо процедури призначення та проведення перевірки, у разі, якщо вони не визнані такими, що тягнуть протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суду необхідно переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства по суті встановлених порушень під час проведення перевірки.

З огляду на викладене суд вважає, що фактична перевірка здійснена відповідачем у порядку та в межах передбачених чинним законодавством України.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року по справі №460/2663/22 (адміністративне провадження №К/990/3410/23) суд зазначив наступне: «Так, у постанові від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20 Верховний Суд застосував норми статей 15, 17 Закону №481/95-ВР у системному зв`язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України і сформулював такий висновок. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлені як виключення з визначення «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

В подальшому зазначені висновки підтримані у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 21 вересня 2022 року у справі № 140/16490/20, від 07 червня 2022 року у справі № 360/4140/20[….].

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, вищенаведені висновки Верховного Суду є застосовними до правовідносин, які виникли у цій справі».

Такаж позиція щодо складу податкового правопорушення викладена у постанові Верховного суду від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20.

За позицією контролюючого органу, позивач здійснив діяльність зі зберігання пального у період з 09 травня 2020 року до 15 червня 2020 року, що, на його переконання, підтверджується первинними документами: договором з ТОВ «Термінал» видатковими накладнмии накладними, карткою рахунку 631, акцизними накладними.

Однак, суд вважає, що зазначені документи підтверджують виключно обставину придбання позивачем пального, а висновок контролюючого органу, фактично, є його припущеннями про зберігання позивачем пального у цей період без ліцензії, які не підтверджені належними і допустимими доказами: відсутній встановлений факт здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального саме за місцем знаходження позивача у зазначений період, місця його зберігання і кількості (об`єму), зливання палива до ємностей, відпуск палива саме з цих ємностей та обсяги споживання палива за умови, що позивачем експлуатувалось 161 одиниця транспорту, обладного дизельними двигунами, відсутній встановлений факт наявності ємностей на праві власності або іншого права у позивача саме на час здійснення операцій з придбання важких дестилятів станом на 09.05.2020 року, 28.05.2020 року, 15.06.2020 року (відсутні докази дослідження наявності основних засобів на балансі підприємства та дати введення їх в експлуатацію, амортизації та т.д.), дослідження замірів палива в вищезазначений період і т.д.

Оцінка пояснень директора, наданих під час проведення перевірки, не впливають на такий висновок, оскільки, у цих поясненнях директор зазначив про отримання ліцензії на право зберігання палива (виключно для власних потреб), строк дії ліцензії з 01.07.2020 по 01.07.2025 року, про те що позивач не зберігає паливо третіх осіб, що витребувані відповідачем документи надані на електронну пошту відповідача, тобто на момент, коли підприємство мало чинну ліцензію на право його зберігання.

Щодо підстав та доводів позивача відносно того, що придбане пальне Товариством не зберігалось, а було передано на відповідальне зберігання відповідно до Договору № 27-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів, укладеного із ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» 27.03.2020 р., що підтверджується копіями документами, які долучені позивачем до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Так, між позивачем (Поклажодавець) та ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» (Зберігач) 27.03.2020 року було укладено Договір № 27-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів.

Відповідно до Предмету Договору Поклажодавець передає, Зберігач приймання і зобов`язується зберігати і повернути на першу вимогу Поклажодавеця нафтопродукти (Товар), що є власністю Поклажодавеця (п.1.1 Договору).

При цьому місто зберігання палива визначено: м. Волноваха вул. Шевцової, 26.

Крім того, предметом цього Договору також є надання послуг Зберігачем, з забезпечення прийому й зберігання Товару, недопущеня недостач при зберіганні, недопущенням погіршення якості товару при зберіганні, контролем за кількістю і якістю Товару, а також його відвантаженням за вказівкою Поклажодавеця( п.1.2 Договору).

Згідно до п. 2.3 Договору прийом-передача Товару за кількістю від Поклажодавеця на зберігання Зберігачу проводиться з урахуванням Інструкції № 281/171/578/155 від 02.09.2008 року … з урахуванням застереження, зробленого у п.2.6 Договору. Приймання здійснюється … з обов`язковим складанням та підписанням Сторонами Акту приймання нафтопродуктів.

Акти прийому передачі за кількість складається сторонами на кожну партію, що надходить, після прийому Товару і його зливу в резервуари Зберігача (п.2.6 Договору).

Відпуск Товару проводиться відповідальними особами Зберігача беспосередньо в паливний бак транспортного засобу і тільки з письмового дозволу Поклажодавеця…(п.3.12 Договору).

У відповідності до п.9.1 договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 року, але будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Протоколом погодження договірної сторони до Договору № 27-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів визначена вартість з відпуску та зберігання нафтопродуктів у сумі 0,45 грн. з ПДВ.

За Зведеним актом № 1 приймання-здавання нафтопродуктів від 31.03.2020 р. на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались й залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Авто-Експрес» станом на 31.03.2020 р. у кількості 12502 т.

Крім того, Актом інвентарізації № 2 від 31.03.2020 р. підтверджений залишок дизпалива у кількості 12502 т.

Пальне відвантажувалось зберігачем у паливні баки транспортних засобів позивача згідно із листами про перелік транспортних засобів з подальшим наданням звітів шодо використаного пального, що підтверджується належним чином посвідченими копіями, які долучені до матеріалів справи: листами позивача від 27.05.2020 року, від 01.06.2020 року (два листа від цієї дати), 01.07.2020 року щодо заправки транспортних засобів, за переліком визначенному у цьому листі; листом позивача про організацію приймання для зберігання нафтопродуктів 09.05.2020 року у кількості 4940 л, акту № 2 про приймання нафтопродуктів 09.05.2020 року у кількості 4940 л, листом позивача про організацію приймання для зберігання нафтопродуктів 28.05.2020 року у кількості 19620 л, акту № 3 про приймання нафтопродуктів 28.05.2020 року у кількості 19620 л, листом позивача про організацію приймання для зберігання нафтопродуктів 15.06.2020 року у кількості 34520 л, акту № 4 про приймання нафтопродуктів 15.06.2020 року у кількості 34520 л, Актом інвентарізації № 1 від 01.07.2020 року, Зведеного акту № 1 приймання здавання нафтопродуктів за 01.07.2020 року.

Відповідачем у відзиві та на час розгляду справи у судових засіданнях проведених у режимі відеоконференції, наведено обгрунтованих доводів та заперечень щодо підстав та доводів викладених позивачем у позові щодо зберігання дизпаливала ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» відповідно до Договору № 27-03/20 від 27.03.2020 року.

Суд звертає увагу сторін, щодо прийняття вищезазначених документів в якості доказів в обгрунтування позовних вимог, за умови ненадання іх під час проведення перевірки з огляду на наступне.

Предметом доказування у цій справі було підтвердження або спростування обставин факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального.

За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, виключно ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, визнаються належними і такими, що повинні братися судом до уваги шляхом надання їм правової оцінки відповідно до вимог статті 90 КАС України.Натомість, докази, які не стосуються предмета доказування, суд не бере до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно під час фактичної перевірки ГУ ДПС витребовувало у позивача документи, зокрема ті, що пов`язані із обліком та рухом ПММ, дозвільні документи; договори та інші документи, що свідчать про термін переходу власності або не переходу права власності на пальне (договори на поставку, зберігання, реалізацію пального та інші); договори та акти прийому-передачі (у випадку зберігання пального інших суб`єктів або передачі пального на зберігання іншим суб`єктам); видаткові накладні, товаро- траспортні накладні, акцизні накладні на отримання та реалізацію пального, Звіт про використання та запаси палива форма № 4- МТП (місячна); бухгалтерський та складський облік, картки складського обліку; залишки пального станом на 15.07.2021 року, інвентарізаційні описи; картки рахунку № 10, № 20 в розрізі субрахунків, (203 та інші), № 28 в розрізі субрахунків 63,361; відомості щодо наявності власних та орендованих основних засобів; виписки банку по рахункам з додаткамиК; відомості складського обліку та інші первинні та бухгалтерські документи, щодо надходження, зберігання, реалізації або відвантаження пального; подорожній лист вантажного транспорту; наказ про призначення керівника.

Перелік документів наданий до перевірки є вичерпаним.

Тобто позивачем не були надані в повному обсязі документи, що були витребувані відповідачем, в тому числі щодо зберігання палива у третіх осіб.

У відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені впункті 86.7статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд звертає увагу сторін, що пункт 44.6 статті 44 ПК України стосується документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Однак, спірні у цій справі правовідносини виникли з приводу виконання відповідачем функцій,не пов`язаних з питаннями оподаткування, оскільки стосувалися перевірки питань пов`язаних із обігом підакцизних товарів. Документи, які підтверджують, зберігання у іншої юридичної особи надані позивачем суду,неможливо віднести до документів, що підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності, про що наголошується у пункті 44.6 статті 44 ПК України. Саме тому, на переконання суду, приписи цієї правової норми ПК України не розповсюджуються на інші документи, які не пов`язані з відображенням показників у податковій звітності. Відтак, немає підстав для застосування граничного терміну надання документів, який визначений пунктом 44.6 статті 46 ПК України.

Ксаційний адміністративний суд у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №400/2567/21 (адміністративне провадження №К/990/28936/22) зазначив наступне: [… Суд касаційної інстанції не може не погодитися з правильністю доводів позивача, що пункт 44.6 статті 44 ПК України може бути застосований саме у тому випадку, якщо первинні документи, які стосуються предмета перевірки, а в подальшому і предмета доказування у справі під час судового розгляду, були надані до суду, однак, не були надані під час перевірки або у строки, визначені пунктом 44.7 статті 44 ПК України, хоча платнику податків було забезпечено право на їх подання…]

Суд вважає, що відповідач не довів суду належними доказами факти зберігання палива, придбаного позивачем для власних потреб, за місцем знаходження позивача у конеретні дати 2020 року, за умови проведення фактичної перевірки більш ніж через один рік після придбання палива для заправки 161 автобуса, які щоденно і можливо декілька разів на день здійснювали пасажирські перевезення пасажирів та вантажу.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат зі сплати судового збору у сумі 7500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивачем при поданні адміністративного позову заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4950 грн. (відповідач помилково у відзиві на позов зазначив суму 200000 грн).

Позивачем додано до позову копію Договору про надання правничої допомоги № 27/1-01 від 27 січня 2022 року.

Предметом зазначеного договору, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Декстра» є надання адвокатських послуг в адміністративній справі до ГУ ДПС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000/9134/0901 від 17.08.2021 р.

У відповідності до п. 2.1.1 Договору визначений перелік робіт та дій, які повинен вчинити адвокат, в тому числі і за підговку позовної заяви.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість робіт, передбачених п. 2.1.1 складає 1100 грн. із розрахунку 1 година витраченого часу адвоката., участь адвоката у судовому засіданні складає 1500 грн. за кожне судове засідання.

Дадатковою угодою до договору про надання правничої допомоги від 02 лютого 2022 року вартість підготовки позовної заяви склала 4950 грн із розрахунку 4,5 години х 1100 грн., що також підтвержується звітом.

Статтею 132 КАС України встановлено види судових витрат, а саме судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи ( ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач просив у відшкодуванні витрат відмовити зазначаючи, що доказів понесення витрат до суду не надано, витрати заявлені у клопотанні позивача не відносяться до предмету спору.

Велика Палата Верховного суду у своїй Постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21( провадження № 12-14гс22) зазначила наступне:

135.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи вищевикладене, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджується актом надання послуг. Тобто, для їх розподілу, достатню підтвердження обсягу їх надання та їх вартості, безпосередня сплата на момент розгляду питання не є обов`язковою.

Така позиція підтверджується Постановою КАС ВС від 21 січня 2021 року по справі № 280/2635/20:

«25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».

Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності належних доказів оплати адвокатських послуг.

З врахуванням того що позивачем підтверджено обгрунтованість понесення витрат на правничу допомогу і з врахуванням позиції Верховного суду, висновки якого є обов`язковими до застосування судами, суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 4950 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000/9134/0901 від 17.08.2021 р., яке винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області та стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4950 гривень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000/9134/0901 від 17.08.2021 р., яким застосований штраф у розмірі 500000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес (код ЄДРПОУ 33222009) судовий збір у сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес (код ЄДРПОУ 33222009) витрати на правничу допомогу у сумі 4950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят ) гривень.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано в нарадчій кімнаті, проголошено у судовому засіданні 04 вересня 2023 року.

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко