Постанова

від 27.11.2023 по справі 200/2344/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року справа №200/2344/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Передерій Є.О., за участю представника відповідача Торгіної Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Кониченко О.М.) складеного у повному обсязі 14 вересня 2023 року у м. Слов`янськ Донецької області, у справі № 200/2344/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» до Головного управління ДПС у Донецькій області до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000/9134/0901 від 17 серпня 2021 року, яке винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000/9134/0901 від 17 серпня 2021 року, яким застосований штраф у розмірі 500000 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес витрати на правничу допомогу у сумі 4950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят ) гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на надання неправильної оцінки обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено,що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки позивача, а наказ про її проведення прийнято з дотриманням визначеної законодавством процедури та за наявності передбачених ПК України підстав для її проведення.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову, визначивши, що спріне податкове подомлення-рішення є правомірним.

При цьому вказано, що стягнуті з податкового органу витрати на правничу допомогу не є співмірними по відношенню до складності справи та не відповідають обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), тобто розмір заявлених витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду спарви повідомлявся судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-ЕКСПРЕС, місцезнаходження Україна, 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вулиця Шевцової, будинок 26, зареєстровано 14.10.2022 року, включено до ЄДРПОУ за номером 33222009. Основним видом економічної діяльності позивача відповідно до витягу із ЄДРПОУ є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (код 49.31).

У відповідності до Ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер 05330414202000742 (дата реєстрації 01.07.2020 року, термін дії до 01.07.2025) позивач має право на зберігання пального.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.

Згідно означеного Переліку Волноваська міська територіальна громада окупована з 10.03.2022 року.

Крім того, за даними на той час народного депутата (з 01.07.2022 року уповноважений Верховної ради України з прав людини), яка була поширена у засобах інформації, Д. Лубенця місто Волноваха зруйноване на 90 відсотків.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 14.07.2021 № 1233-п та направлень від 14.07.2021 №№ 1472, 1473 на здійснення фактичної перевірки проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС позивача за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26 (як зазначив відповідач - місце зберігання пального), де здійснює діяльність ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального.

У відповідності до Наказу від 14.07.2021 року № 1233-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ АВТО-ЕКСПРЕС визначено: Провести фактичну перевірку ТОВ «Авто-Експрес» (ЄДРПОУ 33222009) за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха. вул, Шевцової, буд. 26 з 14,07.2021 тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2019 по 23.07.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.

Правовими підставами для проведення фактичної перевірки відповідачем визначені наступні норми права: на підставі вимог ст. 19 ст. 20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

На підставі вищезазначеного Наказу оформлено направлення на перевірку від 14.07.2021 року № 1473 (направлення № 1472 від 14.07.2021 року сторонами не надано), відповідно до якого відповідач в особі головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Донецькій області Миколи Федотова проводить фактичну перевірку позивача з 14.07.2021 року тривалістю 10 днів. Метою перевірки є дотримання позивачем порядку здійснення підакцизних товарів.

Копія наказу вручена директору ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» Гвоздєву А.С., про що свідчить його особистий підпис у направленні на перевірку, яке було пред`явлено до початку фактичної перевірки.

Також, керівником отримано під підпис Додаток № 1 «Перелік документів», які необхідно надати перевіряючим до перевірки у термін до 20.07.2021.

Зазначений Додаток містив у собі вимогу про надання позивачем наступних документів: дозвільні документи (дозволи, ліцензії, довідки, свідоцтво, рестраціні посвідчення) та інші; договори та інші документи, що свідчать про термін переходу власності або не переходу права власності на пальне (договори на поставку, зберігання, реалізацію пального та інші); договори та акти прийому-передачі (у випадку зберігання пального інших суб`єктів або передачі пального на зберігання іншим суб`єктам); видаткові накладні, товаро-траспортні накладні, акцизні накладні на отримання та реалізацію пального, Звіт про використання та запаси палива форма № 4-МТП (місячна); бухгалтерський та складсьткий облік, картки складського обліку; залишки пального станом на 15.07.2021 року, інвентарізаційні описи; картки рахунку № 10, № 20 в розрізі субрахунків, (203 та інші), № 28 в розрізі субрахунків 63,361; відомості щодо наявності власних та орендованих основних засобів; виписки банку по рахункам з додатками; відомості складського обліку та інші первинні та бухгалтерські документи, щодо надходження, зберігання, реалізації або відвантаження пального; подорожній лист вантажного транспорту; наказ про призначення керівника.

ТОВ «АВТОЕКСПРЕС» надані документи відповідачу, згідно листа від 20.07.2021 № 313/21 (вх. Головного управління № 51853/6 від 20.07.2021).

Так, позивачем були надані наступні документи відповідачу:

1.Картка рахунку № 631 підприємство «УКРАЇНСЬКА НАФТОДРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ» (2 аркуша) - 1 примірник;

2.Картка рахунку № 631 підприємство «ТЕРМІНАЛ» (15 аркушів) - 1 примірник;

3.Оборотно-сальдова відомість по рахунку№ 203 (І аркуш) - 1 примірник;

4.Звіт про використання та запаси палива № 4-мтп з січня 2020р. по квітень 2021р. включно (30 аркушів) - 15 примірників (копії зазначених документів сторонами не надано);

5.ЛІЦЕНЗІЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА НАЗЕМНОМУ ТРАНСПОРТІ Серія АЕ №572534 (І аркуш) - 1 примірник;

6.Список автобусів які належать ТОВ «Авто-Експрес» (3 аркуша) - 1 примірник;

7.Договір поставки нафтопродуктів № 202 від 02.05.2019р. (5 аркушів) - 1 примірник (копія договору сторонами суду не надана);

8.Договір № ДГ1290719/4 поставки нафтопродуктів від 29.07.2019р. (7 аркушів)- 1 примірник;

9. Видаткова накладна, рахунок, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (67 аркушів) -25 примірник;

10. ЛІЦЕНЗІЯ на право зберігання пального (1 аркуш).

Так, список автобусів, які належали та експлуатувались позивачем містив у собі перелік 161 одиниці транспорту з маркою автобусу та державним номерним знаком.

За результатами фактичної перевірки складений Акт перевірки від 23.07.2021 № 7610/05/99/33/09/33222009. Додатками до Акту перевірки визначені наступні документи: акцизні накладні від 09.05.2020 № 124, від 28.05.2020 № 361, від 15.06.2020 № 219, копії документів надані позивачем згідно листа від 20.07.2021 № 313/21.

При цьому у Акті перевірки зазначено, що фактична перевірка проводилась з 15.07.2021 року по 23.07.2021 року за період діяльності з 01.07.2019 року по 23.07.2021 року на підставі направлень на перевірку №№ 1472,1473.

Перевіркою встановлено факт зберігання пального (дизельне пальне код УКТ ЗЕД 2710194300) за період з квітня по червень 2020 року без наявності ліцензії на місцем зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за адресою: м. Волноваха, вул. Шевцової, 26, чим порушено вимоги статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481). Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» отримано лише 01.07.2020 за № 05330414202000472, термін дії з 01.07.2020 по 01.07.2025, загальна місткість ємностей (літри) - 59199, які знаходились за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26. В період з квітня по червень 2020 року ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» не мало чинної ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки на місце зберігання за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26. Як зазначає відповідач документи надані під час проведення перевірки підтверджують, що пальне спочатку було доставлено на місце зберігання, фактично злито у резервуар на складі і тільки потім було використано підприємством у своїй господарський діяльності в період з травня по червень 2020 року. Обсяги отриманого на місце зберігання (склад) пального та його видачі (зі складу) підтверджено договором поставки № ДП29071/4 від 29.07.2019, укладеним ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» з постачальником ТОВ «ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 31366203). Згідно з відомостями з Єдиного реєстру акцизних накладних (далі ЄРАН), здійснено придбання важких дистилятів (газойлі) за кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 на адрес місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26, а саме згідно з акцизними накладними: від 09.05.2020 № 124 відвантажено з пересувного акцизного складу транспортний засіб (далі ТЗ) НОМЕР_1 , пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 4 088 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 4 923,40; від 28.05.2020 № 361 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ АН7053ХР, пальне 16 216 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 19 271,76; від 15.06.2020 № 219 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ НОМЕР_2 , обсяг реалізованого пального (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 28 168 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 34 060,46. В акті перевірки зазначено, що при здійсненні аналізу даних постачальника пального ТОВ «ТЕРМІНАЛ» встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі пального наливом з акцизного складу на транспортних засобах, відповідно до яких відбувалось відвантаження пального, що унеможливлює заправлення у паливні баки транспортних засобів. Директор ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» відмовився від підписання акта фактичної перевірки, про що складений акт відмови від отримання примірника акта перевірки, неможливості його вручення та підписання від 23.07.2021 № 596/05-99-09- 01/33222009.

Відповідач направив на адресу позивача лист від 23.07.2021 року № 21067/6/05-99-09-01-14 про направлення на його адресу Акту перевірки.

Позивач направив на адресу відповідача заперечення від 28.07.2021 року № 322/21.

У вищезазначених запереченнях позивач зазначив про те, що фактична перевірка здійснена за відсутності законних підстав, визначених п.80.2 ст. 80 ПК України та позбавила його надати інші документи, окрім запитуваних, оскільки не зрозуміло до останнього мету здійснення контрольних заходів та їх сутність.

Висновки контролюючого органу щодо зберігання пального ТОВ «Авто-Експрес» у перевіряємий період без наявності ліцензії грунтуються на даних акцизних накладних, зареєстрованих постачальником палива - ТОВ «Термінал» у період травень - червень 2020 року (№124 від 09.05.2020р., №261 від 28.05.2020р., №219 від 15.06.2020р.).

ТОВ «Авто-Експрес» не спростовує факту поставки дизельного пального та підтверджує його, натомість, під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом, всупереч наданих первинних документів та даних бухгалтерського обліку, не було враховано того факту, що пальне, яке постачалося товариству зберігалося у паливних баках транспортних засобів, що належать товариству на праві власнсті та/або іншому речовому праві.

Так, разом із запитуваними контролюючим органом документами, ТОВ «Авто- Експрес» було надано перелік тарнспортних засобів, згідно з яким у постійному користуванні товариства у спірний період знаходився 161 транспортний засіб, праціюючий на дизельному пальному - автобуси загальна місткість паливних баків яких згідно технічних характеристик складає 22935,00 літрів. З урахуванням специфіки статутної діяльності підприємства, всі автобуси щоденно були задіяні у пасажирських перевезеннях на міських, приміських, міжміських, міжобласних та міжнародних маршрутах загального користування, нерегулярних та регулярних спеціальних перевезень

Висновки відповідача щодо відсутності реєстрації постачальником пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників відпуску пального наливом з акцизного складу, унеможливлює заправку паливом трансопртних засобів спростовується наявними у розпорядженні первинними документами, адже підприємство сплачувало заздалегідь визначений обсяг пального, а від так, наявність саме зареєстрованих витратомірів-лічильників не було обов`язковим.

Щодо місця розвантаження, зазначеного в акцизних накладних - м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 26, то за цією адресою розташована матеріально-технічна база ТОВ «Авто-Експрес», де знаходяться усі наявні транспортні засоби, в баки яких здійснювався розлив придбаного дизельного пального без його попереднього зберігання позивачем. Водночас, зберігання залишків пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні вимог Закону. Жодні з наданих превинних документів не свідчать про протилежне.

Висновки контролюючого органу про те, що у період з травня по червень 2020 року ТОВ «Авто-Експрес» зберігало пальне у стаціонарних ємностях об`ємом 58255,62 л не знаходить свого підтвердження, ба більше під час перевірки не досліджувався взагалі сам факт та місце зберігання пального у спірний період та чи перебували у цей період на балансі підприємства ємності для зберігання пального взагалі.

Отже, пальне, що знаходилось в паливних баках транспортних засобів, які перебували у користуванні ТОВ «Авто-Експрес» і є тим пальним, на яке вказує контролюючий орган у Акті перевірки, як таке, що зберігалось без ліцензії.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення, Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено ППР від 17.08.2021 № 000/9134/0901, яким до ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500 000,00 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленнямрішенням та оскаржив його до ДПС України шляхом направлення скарги від 31.08.2021 року.

Листом від 15.09.2021 року № 21169/6/9900-06-03-02-06 ДПС України витребував у відповідача матеріали перевірки та повідомив позивача про зупинення перебігу строків встановлених ст. 86 ПК України (внесених Законом України від 13 травня 2020 року № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Рішенням ДПС України від 24.12.2021 року про результати розгляду скарги № 29135/6/99-00-06-0302-06 залишено без змін ППР Головного управління у Донецькій області від 17.08.2021 № 000/9134/0901, а скаргу ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» - без задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем надано додатково до матеріалів справи Звіт про використання та записи палива за квітень 2020 року (форма 4-мтп місячна) відповідно до якої визначені наступні дані: ЄДРПОУ позивача, його найменування, місцезнаходження (юридична адреса), адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності (фактична адреса).

Місцезнаходження та адреса здійснення діяльності у зазначеному звіті співпадають: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вулиця Шевцової, будинок 26.

Згідно з акцизними накладними: від 09.05.2020 № 124 відвантажено з пересувного акцизного складу транспортний засіб (далі ТЗ) НОМЕР_1 , пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 4 088 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 4 923,40; від 28.05.2020 № 361 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ АН7053ХР, пальне 16 216 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 19 271,76; від 15.06.2020 № 219 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ НОМЕР_2 , обсяг реалізованого пального (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 28 168 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 34 060,46.

У вищевказаних акцизних накладних у верхній лівій частині акцизної накладної зазначено: код операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику -3; ознака щодо умов оподаткування пального - 0; ознака щодо напрямів використання пального - 0, про що зазначено у Акті перевірки.

При цьому у Акті перевірки відповідачем зазначено, що зберігання пального здійснюється у резервуарі ємністю 59199 літрів на території підприємства (фото ємностей долучено до матеріалів перевірки).

Не погодившись із зазначеним податковим рішенням, товариство звернулось до суду з адміністративним позовом про його скасування, з підстав наведених в адміністративному позові.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про необхідність скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Предметом доказування у цій справі є обставини, які підтверджують або спростовують висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-В (далі Закон №481/95-ВР).

Стаття 15 Закону №481/95-ВР визначає умови провадження діяльності з імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, у справі № 140/2889/21, від 5 квітня 2023 року у справі № 200/1354/21-а, від 11 січня 2023 року у справі № 160/2357/21.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу №1233-п від 14.07.2021, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, відповідач не мав обов`язку зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача (за умови відсутності такової).

У постанові Верховний Суд від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тобто, у разі якщо підставами позову, щодо протиправності податкових повідомлень - рішень, є порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суди повинні надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Згідно пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже вказані норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки (в цій справі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, як окрема підстава передбачена підпунктом підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

При цьому суд звертає увагу на правовий висновок. висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, що підставами для скасування рішень (податкових повідомлень-рішень) є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень (податкових повідомлень - рішень).

В подальшому, встановивши дійсні обставини справи щодо процедури призначення та проведення перевірки, у разі, якщо вони не визнані такими, що тягнуть протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суду необхідно переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства по суті встановлених порушень під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, фактична перевірка здійснена відповідачем у порядку та в межах передбачених чинним законодавством України.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року по справі №460/2663/22 (адміністративне провадження №К/990/3410/23) суд зазначив наступне: «Так, у постанові від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20 Верховний Суд застосував норми статей 15, 17 Закону №481/95-ВР у системному зв`язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України і сформулював такий висновок. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлені як виключення з визначення «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Скаржник вказує, що позивач здійснив діяльність зі зберігання пального у період з 09 травня 2020 року до 15 червня 2020 року, що, на його переконання, підтверджується первинними документами: договором з ТОВ «Термінал» видатковими накладнмии накладними, карткою рахунку 631, акцизними накладними.

Однак, суд вважає, що зазначені документи підтверджують виключно обставину придбання позивачем пального, а висновок контролюючого органу, фактично, є його припущеннями про зберігання позивачем пального у цей період без ліцензії, які не підтверджені належними і допустимими доказами: відсутній встановлений факт здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального саме за місцем знаходження позивача у зазначений період, місця його зберігання і кількості (об`єму), зливання палива до ємностей, відпуск палива саме з цих ємностей та обсяги споживання палива за умови, що позивачем експлуатувалось 161 одиниця транспорту, обладного дизельними двигунами, відсутній встановлений факт наявності ємностей на праві власності або іншого права у позивача саме на час здійснення операцій з придбання важких дестилятів станом на 09.05.2020 року, 28.05.2020 року, 15.06.2020 року (відсутні докази дослідження наявності основних засобів на балансі підприємства та дати введення їх в експлуатацію, амортизації та т.д.), дослідження замірів палива в вищезазначений період і т.д.

Оцінка пояснень директора, наданих під час проведення перевірки, не впливають на такий висновок, оскільки, у цих поясненнях директор зазначив про отримання ліцензії на право зберігання палива (виключно для власних потреб), строк дії ліцензії з 01.07.2020 по 01.07.2025 року, про те що позивач не зберігає паливо третіх осіб, що витребувані відповідачем документи надані на електронну пошту відповідача, тобто на момент, коли підприємство мало чинну ліцензію на право його зберігання.

Щодо підстав та доводів позивача відносно того, що придбане пальне Товариством не зберігалось, а було передано на відповідальне зберігання відповідно до Договору № 27-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів, укладеного із ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» 27.03.2020 р., що підтверджується копіями документами, які долучені позивачем до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Так, між позивачем (Поклажодавець) та ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» (Зберігач) 27.03.2020 року було укладено Договір № 27-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів.

Відповідно до Предмету Договору Поклажодавець передає, Зберігач приймання і зобов`язується зберігати і повернути на першу вимогу Поклажодавеця нафтопродукти (Товар), що є власністю Поклажодавеця (п.1.1 Договору).

При цьому місто зберігання палива визначено: м. Волноваха вул. Шевцової, 26.

Крім того, предметом цього Договору також є надання послуг Зберігачем, з забезпечення прийому й зберігання Товару, недопущеня недостач при зберіганні, недопущенням погіршення якості товару при зберіганні, контролем за кількістю і якістю Товару, а також його відвантаженням за вказівкою Поклажодавеця( п.1.2 Договору).

Згідно до п. 2.3 Договору прийом-передача Товару за кількістю від Поклажодавеця на зберігання Зберігачу проводиться з урахуванням Інструкції № 281/171/578/155 від 02.09.2008 року … з урахуванням застереження, зробленого у п.2.6 Договору. Приймання здійснюється … з обов`язковим складанням та підписанням Сторонами Акту приймання нафтопродуктів.

Акти прийому передачі за кількість складається сторонами на кожну партію, що надходить, після прийому Товару і його зливу в резервуари Зберігача (п.2.6 Договору).

Відпуск Товару проводиться відповідальними особами Зберігача беспосередньо в паливний бак транспортного засобу і тільки з письмового дозволу Поклажодавеця…(п.3.12 Договору).

У відповідності до п.9.1 договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 року, але будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Протоколом погодження договірної сторони до Договору № 27-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів визначена вартість з відпуску та зберігання нафтопродуктів у сумі 0,45 грн. з ПДВ.

За Зведеним актом № 1 приймання-здавання нафтопродуктів від 31.03.2020 р. на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались й залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Авто-Експрес» станом на 31.03.2020 р. у кількості 12502 т.

Крім того, Актом інвентарізації № 2 від 31.03.2020 р. підтверджений залишок дизпалива у кількості 12502 т.

Пальне відвантажувалось зберігачем у паливні баки транспортних засобів позивача згідно із листами про перелік транспортних засобів з подальшим наданням звітів шодо використаного пального, що підтверджується належним чином посвідченими копіями, які долучені до матеріалів справи: листами позивача від 27.05.2020 року, від 01.06.2020 року (два листа від цієї дати), 01.07.2020 року щодо заправки транспортних засобів, за переліком визначенному у цьому листі; листом позивача про організацію приймання для зберігання нафтопродуктів 09.05.2020 року у кількості 4940 л, акту № 2 про приймання нафтопродуктів 09.05.2020 року у кількості 4940 л, листом позивача про організацію приймання для зберігання нафтопродуктів 28.05.2020 року у кількості 19620 л, акту № 3 про приймання нафтопродуктів 28.05.2020 року у кількості 19620 л, листом позивача про організацію приймання для зберігання нафтопродуктів 15.06.2020 року у кількості 34520 л, акту № 4 про приймання нафтопродуктів 15.06.2020 року у кількості 34520 л, Актом інвентарізації № 1 від 01.07.2020 року, Зведеного акту № 1 приймання здавання нафтопродуктів за 01.07.2020 року.

Відповідачем у відзиві та на час розгляду справи у судових засіданнях проведених у режимі відеоконференції, наведено обгрунтованих доводів та заперечень щодо підстав та доводів викладених позивачем у позові щодо зберігання дизпаливала ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» відповідно до Договору № 27-03/20 від 27.03.2020 року.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо прийняття вищезазначених документів в якості доказів в обгрунтування позовних вимог, за умови ненадання іх під час проведення перевірки, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час фактичної перевірки ГУ ДПС витребовувало у позивача документи, зокрема ті, що пов`язані із обліком та рухом ПММ, дозвільні документи; договори та інші документи, що свідчать про термін переходу власності або не переходу права власності на пальне (договори на поставку, зберігання, реалізацію пального та інші); договори та акти прийому-передачі (у випадку зберігання пального інших суб`єктів або передачі пального на зберігання іншим суб`єктам); видаткові накладні, товаро- траспортні накладні, акцизні накладні на отримання та реалізацію пального, Звіт про використання та запаси палива форма № 4- МТП (місячна); бухгалтерський та складський облік, картки складського обліку; залишки пального станом на 15.07.2021 року, інвентарізаційні описи; картки рахунку № 10, № 20 в розрізі субрахунків, (203 та інші), № 28 в розрізі субрахунків 63,361; відомості щодо наявності власних та орендованих основних засобів; виписки банку по рахункам з додаткамиК; відомості складського обліку та інші первинні та бухгалтерські документи, щодо надходження, зберігання, реалізації або відвантаження пального; подорожній лист вантажного транспорту; наказ про призначення керівника.

Перелік документів наданий до перевірки є вичерпаним.

Тобто позивачем не були надані в повному обсязі документи, що були витребувані відповідачем, в тому числі щодо зберігання палива у третіх осіб.

У відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені впункті 86.7статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд звертає увагу сторін, що пункт 44.6 статті 44 ПК України стосується документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Однак, спірні у цій справі правовідносини виникли з приводу виконання відповідачем функцій,не пов`язаних з питаннями оподаткування, оскільки стосувалися перевірки питань пов`язаних із обігом підакцизних товарів. Документи, які підтверджують, зберігання у іншої юридичної особи надані позивачем суду,неможливо віднести до документів, що підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності, про що наголошується у пункті 44.6 статті 44 ПК України. Саме тому, на переконання суду, приписи цієї правової норми ПК України не розповсюджуються на інші документи, які не пов`язані з відображенням показників у податковій звітності. Відтак, немає підстав для застосування граничного терміну надання документів, який визначений пунктом 44.6 статті 46 ПК України.

Ксаційний адміністративний суд у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №400/2567/21 (адміністративне провадження №К/990/28936/22) зазначив наступне: [… Суд касаційної інстанції не може не погодитися з правильністю доводів позивача, що пункт 44.6 статті 44 ПК України може бути застосований саме у тому випадку, якщо первинні документи, які стосуються предмета перевірки, а в подальшому і предмета доказування у справі під час судового розгляду, були надані до суду, однак, не були надані під час перевірки або у строки, визначені пунктом 44.7 статті 44 ПК України, хоча платнику податків було забезпечено право на їх подання…]

Відтак, відповідач не довів суду належними доказами факти зберігання палива, придбаного позивачем для власних потреб, за місцем знаходження позивача у конеретні дати 2020 року, за умови проведення фактичної перевірки більш ніж через один рік після придбання палива для заправки 161 автобуса, які щоденно і можливо декілька разів на день здійснювали пасажирські перевезення пасажирів та вантажу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 200/2344/22 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 200/2344/22 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 27 листопада 2023 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць