Рішення

від 07.09.2023 по справі 300/3816/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. справа № 300/3816/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: представника відповідача - Пшеничного Б.Я.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Воришко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області та товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме груп", про визнання протиправною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.06.2023 № 64306823, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Івано-Франківськторф (надалі товариство, позивач, ПАТ Івано-Франківськторф) подало позов до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відділ ДВС, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пшеничного Богдана Ярославовича про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист № 300/2015/20 виданий 03.11.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення з ПАТ Івано-Франківськторф в дохід державного бюджету податкового в сумі 1157233,31 грн. відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2021. В межах вказаного виконавчого провадження № 64603823 відповідачем 16.06.2023 винесено оскаржувану постанову, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання - ТОВ «Реноме груп» відносно описаних і арештованих адміністративно-виробничих будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586879326101: контора, А , загальна площа 335,9 кв.м; склади, Б, загальна площа 172,2 кв.м.; майстерня-кузня, В-В1, загальна площа 438,5 (в подальшому проведена реконструкція відповідно до містобудівних умов та обмежень), які знаходяться за адресою Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького,59. Вказуючи на протиправність такої постанови, позивач звертає увагу суд на те, що вказане майно було описано і арештовано у ВП № 53390123, яке було закінчено постановою від 12.11.2019 у зв`язку із сплатою боргу. Пунктом другим постанови про закінчення виконавчого провадження № 53390123 постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. Наведене свідчить, що відповідач виніс оскаржувану постанову у провадженні, яке закінчено, а нового опису не здійснив. Також, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки відповідачем здійснюються незаконні дії з метою відчуження нерухомого майна ПАТ Івано-Франківськторф за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Богдана Хмельницького, 59, яке арештовано згідно ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні № 12016090220000289 від 01.10.2016, яке перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді справа 350/1559/20. Наступною підставою позивач вказує часткове погашення податкового боргу за виконавчим листом № 300/2015/20 та наявність незначної суми залишку вказаного боргу, про що свідчать проведені двічі електронні торги через ДП «Сетам» щодо реалізації 16.11.2022 торфу об`ємом 1500 м.куб на суму 417000,00 грн та 27.04.2023 торфу об`ємом 1900 м.куб на суму 718000,00 грн. Крім того, на майно, по якому проведена реконструкція, не зареєстровано в державному реєстрі речових прав

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

У зв`язку із виконанням 04.07.2023 позивачем ухвали суду, Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду, передбаченихстаттею 287 КАС України, судовий розгляд справи призначено на 23.08.2023 о 14:00 год. та залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також третя особа, стягувач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) та товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме груп", (надалі по текстуТОВ «Реноме груп» ) (а.с.40).

09.08.2023 третя особа ГУ ДПС в Івано-Франківській області скористалась правом подання письмових пояснень, які зареєстровані канцелярією суду. Представник третьої особи вказала на те, що кошти від реалізованого 27.04.2023 на електронних торгах торфу об`ємом 1900 куб.м. в розмірі 767449,32 надійшли на відповідний субрахунок ГУ ДПС в Івано-Франківській області на погашення податкового боргу від реалізації заставного майна, в межах виконавчого листа 300/2015/20. Щодо коштів отриманих за результатом продажу 1500 куб.м. торфу у листопаді 2022, то такі були розподілені згідно з черговістю визначеною статтею 46 ЗУ «Про виконавче провадження» у рамках зведеного виконавчого провадження ВП 53858425, в тому числі і щодо примусового виконання виконавчого листа 300/2015/20. Представник третьої особи увагу суду на перебування нерухомого майна позивача розташованого за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького, 59 у податковій заставі згідно акту опису майна у податкову заставу від 30.01.2023 № 1/09-19-13-03-16 та наявність податкового боргу у позивача в розмірі 2561196,89 грн (а.с. 73-75).

На електронну пошту суду 21.08.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №53858425, 26.07.2019 року, в рамках виконавчого провадження 53390123 (яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 53858425 від 27.04.2017) заступником начальника відділу проведено опис та арешт майна боржника, зокрема: адміністративно-виробничі будівлі, реєстраційний/кадастровий номер 1586879326101, місцезнаходження: Івано- Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59, що складається з наступних складових: контори, А, загальною площею 335,9 кв.м., склади, Б, загальною площею 172,2 кв.м.. та майстерня-кузня, В-В1, загальною площею 438,5 кв.м. Станом на 21.08.2023 року постанова про опис та арешт майна боржника від 26.07.2019 року, не оскаржена та є чинною, знаходиться у зведеному виконавчому провадженні №53858425. Тобто, арешт накладений державним виконавцем 26.07.2019 року, накладений за зведеним виконавчим провадженням №53858425, яке зараз перебуває на примусовому виконанні у відділі ДВС та згідно облікової картки на зведене виконавче провадження, станом на 21.08 2023, залишок коштів до стягнення становить 2874967,41 гривень.

Відповідач звернув увагу на те, що згідно розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Щодо твердження ПАТ «Івано-Франківськторф» про відчуження майна, то відповідач вважає, що таке не відповідає дійсності та не підтверджується жодним доказом, є безпідставними, не обґрунтованими.

Судове засідання 23.08.2023 відкладено у зв`язку з не належним повідомленням про дату та час проведення судового засідання третю особу ТОВ «Реноме груп».

В судове засідання 07.09.2023 представник позивача Дмитрів В.В. не прибув, подавши через канцелярію суду 07.09.2023 клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з хворобою, надавши інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я.

Представник позивача Хоптій М.В. в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив його задоволити. Вказав на те, що він не уповноважений на участь в судовому засіданні та повинен покинути судове засідання для участі в судовому розгляді іншої справи.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечили, наполягали на розгляді справи по суті в судовому засіданні за відсутності представників позивача.

Третя особа ТОВ «Реноме груп» в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату та час судового засідання повідомлялась належно шляхом направлення повістки поштовим шляхом та на електронну адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до положень частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, незважаючи на поважність причин неявки представника позивача Дмитріва В.В., та з огляду на належне повідомлення про дату та час даного судового засідання ТОВ «Реноме груп», їх неявка не перешкоджає розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за їх відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову з мотивів наведених у письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників відповідача і третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до такого висновку.

На виконанні у Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 53858425 щодо стягнення грошових коштів із боржника ПАТ Івано-Франківськторф з примусового виконання 35 виконавчих документів, з яких 21 виконавче провадження завершено, а решту відкрито та наявністю залишку суми, яка підлягає стягненню в розмірі 2874967,41 грн, що підтверджується обліковою карткою (а.с. 110-112).

27.04.2017 заступником начальника Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Богаком Я.В. у ВП № 53390123 прийнято постанову щодо боржника ПАТ Івано-Франківськторф про об`єднання восьми виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 53858425(а.с. 134).

28.01.2021 в межах зведеного виконавчого провадження відкрито виконавче провадження № 64306823 з примусового виконання виконавчого листа виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом № 300/2015/20 від 03.11.2020 щодо стягнення на користь стягувача ГУ ДПС в Івано-Франківській області 1 430 302,19 грн (а.с.111).

Заступником начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пшеничним Богданом Ярославовичем 16.06.2023 прийнято оскаржувану постанову ВП № 64306823, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання - ТОВ «Реноме груп» щодо описаних і арештованих адміністративно-виробничих будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586879326101: контора, А , загальна площа 335,9 кв.м; склади, Б, загальна площа 172,2 кв.м.; майстерня-кузня, В-В1, загальна площа 438,5 (в подальшому проведена реконструкція відповідно до містобудівних умов та обмежень), які знаходяться за адресою Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького,59 (а.с. 7-8).

Позивач вважає спірну постанову протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд, у відповідності достатті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує положенняКонституції України,Кодексу адміністративного судочинства УкраїнитаЗакону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016за№1404-VIIIв редакції станом на 22.05.2023(надалі по тексту також -Закон №1404-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (частина друга цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право залучати в установленому порядку експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (пункт 15 частини третьої цієї статті).

Частиною першою статті 20 Закону № 1404-VIII передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Правила, за якими має здійснюватися визначення вартості майна боржника та його оцінка, встановлені статтею 57 Закону № 1404-VIII.

Частини перша та друга цієї статті передбачають, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Згідно із частиною третьою статті 57 Закону № 1404-VIII у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина четверта статті 57 Закону № 1404-VIII).

Зазначені положення закону також відображені у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі Інструкція), відповідно до пункту 17 розділу VIII якої визначення вартості, оцінка майна боржника здійснюються в порядку, встановленому статтею 57 Закону.

Згідно з пунктом 18 розділу VIII Інструкції у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.

Самостійне визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. А у випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 зазначеного вище Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Аналіз статті 57 Закону № 1404-VIII дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

Разом із цим в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон № 1404-VIII розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця.

Так, абзац другий частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності.

На відміну від цього частина четверта статті 57 Закону № 1404-VIII передбачає право виконавця залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) йому складно.

Аналогічні положення містять пункти 18-21 в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року.

Отже, повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта статті 57 Закону № 1404-VIII передбачає лише один варіант поведінки, який є обов`язковим для виконавця - залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України від 12.07.2001 № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі Закон № 2658-III) положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Стаття 3 цього закону визначає також, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У відповідності до статті 7 Закону № 2658-III оцінка майна, майнових прав проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна, майнових прав є обов`язковим у випадках передбачених цією нормою закону. Оцінка майна, майнових прав, проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Вочевидь таким випадком є оцінка майна, майнових прав у процедурі виконавчого провадження.

Зазначений закон розрізняє суб`єкти оціночної діяльності від оцінювачів (статті 5 та 6 зазначеного закону). Зокрема, суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку; фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону або органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (стаття 5). Натомість оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (стаття 6).

Здійснивши аналіз статті 1 Закону 2658-III, в сукупності зі статтями 1 та 57 Закону № 1404-VIII, можна дійти висновку, що положення Закону № 2658-III поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна боржника у виконавчому провадженні у частині, що їй не суперечать.

За змістом частин другої та третьої статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за встановленою процедурою, який є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності, а незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Частиною третьою статті 7 Закону № 2658-III передбачено, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим, зокрема, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Закон № 2658-III розповсюджується на правовідносини у виконавчому провадженні лише у частині, що не суперечить Закону № 1404-VIII, який щодо виконавчих процедур є спеціальним законом.

Щодо тверджень позивача про протиправність включення до складу майна, яке підлягає оцінці, з метою подальшого продажу на електронних (прилюдних) торгах, адміністративно-виробничих будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586879326101, які знаходяться за адресою Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького,59, як такого що не було описане та арештоване в межах виконавчого провадження № 64306823, суд зазначає таке.

Як попередньо встановлено судом, згідно облікової картки на зведене виконавче провадження, на виконанні у Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №53858425, про стягнення з ПАТ «Івано-Франківськторф» на користь стягувачів заборгованості (а.с. 110-112).

До складу зведеного виконавчого провадження №53858425 входило виконавче провадження №533901123, що підтверджується постановою від 27.04.2017 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (а.с. 134).

Так, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №53858425, 26.07.2019 року, в рамках виконавчого провадження 53390123 (яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 53858425 постановою від 27.04.2017), заступником начальника відділу ДВС проведено опис та арешт майна боржника ПАТ «Івано-Франківськторф», зокрема: адміністративно-виробничих будівель, реєстраційний/кадастровий номер 1586879326101, місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59, що складається з наступних складових: контори, А, загальною площею 335,9 кв.м, склади, Б, загальною площею 172,2 кв.м та майстерня-кузня, В-В1, загальною площею 438,5 кв.м.(а.с. 15-16).

Постановою ВП № 53390123 (яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 53858425) від 12.11.2019 закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 809/619/16 виданого 24.10.2016 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення з ПАТ «Івано-Франківськторф» в дохід державного бюджету 1399647,35 грн. Пунктом другим цієї постанови припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.17-18).

Згідно матеріалів справи, 16.06.2023, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №53858425, заступником начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пшеничним Б.Я. винесено постанову ВП №64306823 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного та арештованого майна, за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості описаного й арештованого майна, а саме реєстраційний/кадастровий номер 1586879326101, що складається з наступних складових: контори, А, загальною площею 335,9 кв.м, склади, Б, загальною площею 172,2 кв.м та майстерня-кузня, В-В1, загальною площею 438,5 кв.м.(в подальшому проведена реконструкція під склад магазин), місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59, (а.с. 7-8).

Згідно частини 1 статті 30 Закону № 1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 розділу VIII Інструкції арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Судом встановлено, що заборгованість перед стягувачами ПАТ «Івано-Франківськторф» у зведеному виконавчому провадженні ВП 53858425 не погашена та становить2874967,41 грн відповідно до даних облікової картки (а.с. 110-112).

Відтак, доводи позивача про необхідність винесення іншої постанови про опис та арешт майна, а саме по ВП 64306823, є безпідставними, оскільки такий було здійснено в межах зведеного виконавчого провадження №53858425, до якого приєднано ВП № 53390123 та ВП № 64306823.

Інститут зведеного виконавчого провадження покликаний забезпечити дотримання визначеної законом черговості, яка має на меті не лише справедливий розподіл цінностей між стягувачами, але і спрямована на виконання завдань соціального характеру, зокрема охорону інтересів незахищених верств населення.

Так, наявність єдиного зведеного виконавчого провадження щодо боржника запобігає виникненню ситуацій блокування роботи одного виконавця іншим та порушення прав боржника, що пов`язано з дублюванням виконавчих дій різними виконавцями, а також прав третіх осіб, які не є учасниками виконавчого провадження. Перебування виконавчих проваджень відносно одного боржника одночасно у декількох виконавців може призвести до накладення арешту та передачі на реалізацію одного й того самого майна боржника усіма такими виконавцями.

Отже, при виконанні судових рішень введено правовий механізм одного(зведеного) виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, в яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Відтак, єдиною підставою для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження є наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений тільки виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним.

Не обґрунтованими також є доводи позивача щодо відсутності арешту майна адміністративно-виробничих будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586879326101: які знаходяться за адресою Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького,59, оскільки про наявність таких обтяжень свідчать відповідні записи в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.01.2023 № 321250979 (а.с. 82-98).

Також, суд звертає увагу на те, що постанова про опис та арешт майна боржника від 26.07.2019 року, ним не оскаржена.

Крім того, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є постанова заступника начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пшеничного Богдана Ярославовича про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.06.2023 ВП № 64306823, а не постанова про опис та арешт майна від 12.11.2019 ВП № 53390123.

Щодо доводів представника позивача про незначний залишок не погашеної заборгованості в частині примусового виконання виконавчого листа № 300/2015/20 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 03.11.2020, та, як наслідок недоцільність звернення стягнення на нерухоме майно ПАТ «Івано-Франківськторф» як боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 ст. 48 Закону № 1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Частиною шостою цієї статті встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із частиною першою статті 46 Закону № 1404-VIII у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1)у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника;

3)у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;

4)у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5)у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувану суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів (абзац перший частини другої статті 46 Закону 1404-VIII).

Таким чином, законодавством, встановлено черговість задоволення вимог стягувачів за їх соціальною значущістю з метою урахувати інтереси усіх учасників виконавчого провадження.

Так, суд звертає увагу на те, що оскаржувану постанову від 16.06.2023 ВП 64306823 прийнято в межах зведеного виконавчого провадження ВП 53858425 відносно позивача, як боржника, за яким залишок заборгованості, яка підлягає стягненню станом на серпень 2023 року становить 2874967,41 грн.

Також, судом встановлено, що звернення стягнення на належну позивачу готову продукцію проведено, зокрема, згідно:

- протоколу електронних торгів № 579177 від 16.11.2022 року щодо реалізації 1500 м. куб. торфу на суму 417 000,00 гри., що підтверджується актом про проведені електронні торги від 29 листопада 2022року, (а.с. 20).

- протоколу електронних торгів № 585975 від 10.04.2023 року щодо реалізації 1900 м. куб. торфу на суму 718 400,00 грн., що підтверджується актом про проведені електронні торги від 27 квітня 2023 року(а.с.22).

Відповідно до довідки про розподіл коштів , що надійшли на рахунок відкритий за субрахунком № 3334 складеної ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 31 від 25.04.2023 кошти щодо проведених електронних торгів проведених 27.04.2023 в розмірі 620442,57 грн зараховано на погашення суми податкового боргу по виконавчому листі 300/2015/20(а.с. 101).

Щодо коштів отриманих за результатом продажу 1500 куб.м. торфу у листопаді 2022, то такі були розподілені згідно з черговістю визначеною статтею 46 ЗУ «Про виконавче провадження» у рамках зведеного виконавчого провадження ВП 53858425, в тому числі і щодо примусового виконання виконавчого листа 300/2015/20, що підтверджується довідками про розподіл коштів , що надійшли на рахунок відкритий за субрахунком № 3334 складених ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 108, 109 від 29.11.2023(а.с. 99-100).

Крім того, кошти отримані від реалізації торфу на електронних торгах проведених в межах виконавчих проваджень, які приєднано до зведеного виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ПАТ «Івано-Франківськторф», спрямовані на погашення витрат виконавчого провадження, вимог стягувачів та виконавчого збору у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Відтак, суд виснує, що дії вчинювані відповідачем щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності спрямовані на примусове виконання всіх виконавчих документів, які перебувають у зведеному виконавчому провадженні ВП 53858425 та на погашення загальної суми заборгованості, яка станом на 21.08.2023 року становить 2874967,41 грн є правомірними.

Щодо доводів позивача про вчинення посадовою особою відповідача незаконних дій спрямованих на відчуження нерухомого майна ПАТ «Івано-Франківськторф» за адресою вул.Б.Хмельницького, 59 м.Івано-Франківськ, яке арештовано згідно ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні № 12016090220000289 від 01.10.2016, то суд вказує на наступне.

Так, ухвалою Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 02.07 2020 № 344/7034/20 апеляційну скаргу із змінами в.о. генерального директора ПрАТ «Івано-Франківськторф» задоволено.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11 червня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016090220000289 від 01.10.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.240, ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.209 ККскасовано та ухвалено нову, якою клопотання слідчого про арешт майна від 04.06.2020 року задоволено частково.

Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження майна, власником яких є ПрАТ «Івано-Франківськторф» (код ЄДРПОУ: 05489158), з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) у кримінальному провадженні, до його скасування у встановленомуКримінальним процесуальним кодексом Українипорядку, транспортні засоби техніку, зокрема, - на адміністративно-виробничі будівлі (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 1586879326101, 2356304), складові частини об`єктів нерухомого майна: контора, А, Загальна площа 335.9 кв.м.; склади Б, загальна площа 172.2 кв.м.; майстерня-кузня В-В1, загальна площа 438.5 кв.м.; та які розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Б. Хмельницького, будинок 59.

Відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, зокрема на відкриті рахунки ПрАТ «Івано-Франківськторф» (код ЄДРПОУ: 05489158) із зупиненням видаткових операцій з коштами по вказаним рахункам, крім операцій зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у визначених банківських установах (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90253071).

Однак, оскаржувану постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.06.2023 № 64306823 постановлено відповідачем з метою визначення вартості описаного та арештованого нерухомого майна боржника ПАТ «Івано-Франківськторф», раніше, а саме у зведеному виконавчому провадженні, постановою від 26.07.2019 ВП 53390123.

Також, оскаржувана постанова відповідачем прийнято відповідно до норм ЗУ «Про виконавче провадження» та свідчить про вчинення відповідачем заходів з метою примусового виконання рішень суду та інших виконавчих документів, які звернуті до виконання та наявні в зведеному виконавчому провадженні ВП 53858425.

Відтак, твердження ПАТ «Івано-Франківськторф» про відчуження не підтверджується жодним доказом, є безпідставним, не обґрунтованим.

У постанові від 25.05.2021 по справі № 923/971/19 Велика Палата Верховного Суду навела правові висновки, згідно яких продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Суд також зазначає, що за наявності заперечень щодо оцінки майна боржника у виконавчому провадженні заінтересована особа може реалізувати свої право в порядку статті 13 Закону № 2658-III шляхом подачі заяви про рецензування звіту про оцінку майна або у порядку частини п`ятої статті 57 цього закону.

До вказаних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 910/10956/15.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанова відповідача від 16.06.2023 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.06.2023 № 64306823 прийнято обґрунтовано, така є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішення вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «Івано-Франківськторф» не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня отримання повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ 05489158, вул. Хмельницького, буд. 59, м. Івано-Франківськ, 76007);

відповідач - Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000);

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018); товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме груп" (код ЄДРПОУ 32046109, провулок Новопечерський, будинок 19/3, м. Київ, 01042).

Суддя Микитин Н.М.

Рішення складене в повному обсязі 11 вересня 2023 р.