Постанова

від 07.11.2007 по справі 1/613-26/198

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/613-26/198

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 листопада 2007 р.                                                                                   № 1/613-26/198  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                          Воліка І.М.,

                                          Михайлюка М.В.,

                                          Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Український капітал" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2007 року у справі № 1/613-26/198 Господарського суду Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Український капітал", м. Львів, до Колективного підприємства "Нівелір", м. Львів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –Закритого акціонерного товариства "Агро", Львівська область, про стягнення  100 000грн., та за зустрічним позовом Колективного підприємства "Нівелір", м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Український капітал", м. Львів, про стягнення 3 394грн.,

за участю представників сторін:

позивача:–Шишка О.М. (дов. № 01 від 01.10.2007р.);

відповідача:–Мещеулов В.І. (директор);

                    - Луців С.М. (дов. № 50 від 15.05.2007р.);

третьої особи: - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У червні 2006 року позивач –ТОВ "Бізнес Центр "Український капітал" –пред'явив у господарському суді позов до відповідача –КП "Нівелір" про стягнення 100 000грн.

Вказував, що 01.06.2005р. між ним та відповідачем було укладено Контракт № 51, згідно якого він доручає, а відповідач здійснює реконструкцію першого поверху в осях 2-8 будинку, який розташований під № 50/52 по вул. Промисловій в м. Львові в строки передбачені п. 1.3 Контракту.

09.08.2005р. було укладено додаток № 1 до Контракту № 51 від 01.06.2005р., згідно якого були внесені зміни в п. 1.3 Контракту щодо строків виконання робіт.

Зазначав, що 04.07.2005р. між ним та ЗАТ "Агро" було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 306м2, яке розташоване під № 50/52 по вул. Промисловій в м. Львові.

Посилаючись на ту обставину, що відповідач не виконав роботи у встановлений строк, внаслідок чого ЗАТ "Агро" відмовився від договору оренди, позивач просив стягнути з відповідача непрямі збитки у формі втраченої вигоди в сумі 100 000грн.

У квітні 2007 року позивач (за зустрічним позовом) –КП "Нівелір"  пред'явив у господарському суді зустрічний позов до відповідача –ТОВ "Бізнес Центр "Український капітал".

Вказував, що 04.11.2005р. та 04.05.2006р. направляв на адресу відповідача акти звіряння взаєморозрахунків вартості виконаної роботи за актом № 6/51 від 04.11.2005р.

Посилаючись на порушення відповідачем умов Контракту № 51, позивач (за зустрічним позовом) просив стягнути з відповідача 1 339грн. основного боргу, 255грн. неустойки, 1 532грн. інфляційних та 268грн. втраченої вигоди, а всього –3 394грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12 червня 2007 року (суддя Деркач Ю.Б.) у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ТОВ "Бізнес Центр "Український капітал" на користь КП "Нівелір"  1 339грн. основного боргу, 255грн. пені, 1 532грн. інфляційних, 93,94грн. державного мита та 108,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову, мотивоване посиланнями на відсутність вини відповідача, та причинного зв'язку між діями відповідача та відмовою третьої особи від договору оренди, в результаті чого позивач не отримав очікувані доходи.

Рішення в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 1 339грн. основного боргу, 255грн. пені та 1 532грн. інфляційних, мотивоване посиланнями на акт приймання-передачі виконаних робіт № 6/51, згідно якого КП "Нівелір" передав виконані ремонтні роботи, а ТОВ "Бізнес Центр "Український капітал", в порушення п. 4.1 Контракту № 51 не здійснив їх оплату.

Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про стягнення 268грн. втраченої вигоди, мотивоване необгрунтованістю заявленої вимоги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2007 року (колегія суддів у складі: Слука М.Г. –головуючий, Дух Я.В., Скрутовський П.Д.) рішення суду за первісним позовом залишено без змін, за зустрічним позовом –скасовано, постановлено нове рішення.

Постановлено стягнути з ТОВ "Бізнес Центр "Український капітал" на користь КП "Нівелір"  1 339грн. основного боргу, 255грн. пені, 193грн. інфляційних, 51грн. державного мита та 63грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова мотивована посиланнями на помилковий підрахунок суми зустрічних позовних вимог.

У касаційній скарзі ТОВ "Бізнес Центр "Український капітал", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2005р. між сторонами по справі було укладено Контракт № 51, який за своєю правовою природою є договором підряду, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання провести реконструкцію  1-го поверху в осях 2-8 будинку, який розташований під № 50/52 по вул. Промисловій в м. Львові в строки передбачені п. 1.3 Контракту, а відповідач –щомісячно приймати роботи з підписанням акту і здійснювати їх оплату.

Згідно п. 1.2 Контракту, вартість робіт становить 125 700грн.

Відповідно до п. 1.3 Контракту, термін виконання робіт становить: з червня 2005 року по серпень 2005 року.

09.08.2005р. додатком № 1 були внесені зміни до Контракту № 51, згідно яких, термін виконання робіт продовжено до 20.09.2005р.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судами встановлено, що позивачем (за зустрічним позовом) виконано ремонтні роботи на суму 1 339грн. та 04.11.2005р. передано відповідачу по акту № 6/51.

Відповідно до п. 2.3 Контракту, розрахунок за виконані роботи проводиться замовником (відповідачем за зустрічним позовом) не пізніше десяти календарних днів з дати прийняття робіт.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Контракту передбачено, що при затриманні оплати більше десяти календарних днів, замовник (відповідач за зустрічним позовом)  сплачує неустойку в розмірі 1,5 % середньої облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за період затримки, з урахуванням офіційного рівня інфляції.

Враховуючи вище викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача (за зустрічним позовом)   на користь позивача (за зустрічним позовом)  339грн. основного боргу, 255грн. пені, 193грн. інфляційних, та про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 268грн. втраченої вигоди у зв'язку з необгрунтованістю.

Судами також встановлено, що 04.07.2005р. між позивачем (за первісним позовом) та третьою особою було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 306м2, яке розташоване під № 50/52 по вул. Промисловій в м. Львові.

Згідно п. 1.3 Договору, на момент підписання договору, у приміщенні ведуться ремонтно-будівельні роботи. Орендодавець (позивач за первісним позовом) гарантує завершення робіт до 05.09.2005р.

В той час, як 09.08.2005р. було укладено додаток № 1 до Контракту № 51 від 01.06.2005р., згідно якого термін виконання ремонтних робіт продовжено до 20.09.2005р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, суди попередніх інстанцій правильно виходили з відсутності вини в діях відповідача (за первісним позовом), та причинного зв'язку між діями відповідача та відмовою третьої особи від договору оренди, в зв'язку з чим позивач не отримав очікувані доходи.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що продовження строків виконання ремонтних робіт до 20.09.2005р. відбулось з вини КП "Нівелір", не заслуговують на увагу суду та спростовуються правильними висновками, викладеними в рішенні місцевого суду та постанові суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Український капітал" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2007 року у справі № 1/613-26/198 залишити без змін.

Судді:                                                                             І.М. Волік                                                                             

                                                                                       М.В. Михайлюк

                                                                                       Н.Г. Дунаєвська