Рішення

від 12.06.2007 по справі 1/613-26/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/613-26/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

12.06.07                                                                                           Справа № 1/613-26/198

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес центр „Український капітал”, м. Львів

до відповідача: Колективного підприємства „Нівелір”, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство „Агро”, м. Городок Львівської області

про стягнення 100 000,00 грн.

За зустрічним позовом: Колективного підприємства „Нівелір”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес центр „Український капітал”, м. Львів

про стягнення 3 394,00 грн.

                                                                                                    Суддя  Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Мудрак Р.Б. –юрист               

від відповідача Мещеулов В.І. –директор, Ховалко Ю.Я. –представник

від третьої особи не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес центр „Український капітал”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Колективного підприємства „Нівелір”, м. Львів про стягнення 100 000,00 грн. Колективне підприємство „Нівелір”, м. Львів звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес центр „Український капітал”, м. Львів про стягнення 3 394,00 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2006 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 07.07.2006 р. В судовому засіданні 07.07.2006 р. оголошувалась перерва до 14.07.2007 р. Ухвалою суду від 14.07.2006 р. залучено до участі в розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Закрите акціонерне товариство „Агро”, м. Городок Львівської області та розгляд справи відкладався до 04.08.2006 р. Ухвалою суду від 04.08.2006 р. провадження у справі зупинялося. Ухвалою суду від 22.03.2007 р. поновлено провадження у справі  та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 12.04.2007 р. Ухвалою суду від 16.04.2007 р. призначено розгляд зустрічного позову в засіданні на 15.05.2007 р. В судовому засіданні 15.05.2007 р. оголошувалась перерва до 12.06.2007 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Первісні позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами укладено контракт     № 51 від 01.06.2005 р., за умовами якого відповідач зобов'язаний був виконати комплекс будівельних робіт по реконструкції першого поверху будинку № 50/52 по вул. Промисловій у   м. Львові і здати виконані роботи у серпні 2005 р. Оскільки роботи у вказаний термін виконані не були між сторонами був підписаний 09.08.2005 р. додаток № 1 до Контракту, яким продовжено термін виконання робіт до 20.09.2005 р. Весь обсяг робіт, передбачений Контрактом відповідач здав шістьма актами, останній з яких був підписаний 27.10.2005 р. Тобто, відповідач неналежно виконав свої обов'язки за Контрактом, яке проявилось у тому, що до 20.09.2005 р., підрядник здав не весь обсяг передбачених зазначеним контрактом робіт. У зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно виконав роботи по Контракту, позивач був позбавлений можливості виконати умови договору оренди від 04.07.2005 р. укладеного між ним та ЗАТ “Агро”і передати останньому в тимчасове платне користування нежитлові приміщення площею 306 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будинку № 50/52 по вул. Промисловій в м. Львові, а тому йому нанесені збитки на суму 100 000,00 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, подали відзив № 43 від 05.07.2006 р. на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві.

11.04.2007 р. відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до позивача про стягнення 3 394,00 грн. за виконані роботи по контракту № 51 від 01.06.2005 р. прийняті по акту 6/51 від 27.10.2005 р. на суму 1 339,00 грн., а також просить стягнути пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 255,00 грн, інфляційні –1 532,00 грн., втрачену вигоду –268,00 грн.

Позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов, зустрічні позовні вимоги визнав частково на суму 1 787,00 грн., в решті частин зустрічних позовних вимог проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві.

Третя особа після оголошеної перерви явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), як це передбачено в  ч. 2 ст. 22 ЦК України.

Аналогічне поняття щодо відшкодування збитків відображено в ст. 224 ГК України.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. У відповідності до ст.ст. 33, 54 ГПК України тягар доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання контрагентом, наявність збитків, а також причинного звязку між першим та другим лежить на позивачеві. Крім того, при визначенні неодержаних  доходів  (упущеної  вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4   ст. 623 ЦК України).

Так, 01.06.2005 р. між позивачем та відповідачем укладено контракт № 51, на підставі якого відповідач був зобов'язаний провести реконструкцію 1 поверху в осях 2-8 будинку № 50/52 по вул. Промисловій в м. Львові, з терміном виконання робіт: початок: червень 2005 р. закінчення: серпень 2005 р. (п. 1.3. Контракту).

04.07.2005 р. позивач укладає з ЗАТ “Агро”договір оренди, згідно з яким зобов'язується передати ЗАТ “Агро”в тимчасове користування нежитлове приміщення першого поверху будинку № 50/52 по вул. Промисловій у м. Львові площею 324 кв.м. в осях 5-8:А-Е згідно даних поверхового плану, по акту прийому передачі не пізніше 05.09.2005 р. Орендна плата між цими сторонами встановлювалась в розмірі 23 400,00 грн. за місяць.

Незважаючи на вказані терміни передачі приміщень в оренду третій особі,     09.08.2005 р. позивач укладає з відповідачем додаток № 1 до контракту № 51 від 01.06.2005р., яким вносять зміни в п. 1.3 Контракту, де передбачають 3 етапи та терміни виконання робіт, а саме: 1) реконструкція першого поверху в осях 4-8 згідно поверхового плану (432 кв.м.) –до 25.08.2005 р.; 2) реконструкція першого поверху в осях 2-4 згідно поверхового плану (216 кв.м.) –до 10.09.2005 р.; 3) реконструкція першого поверху в осях 1-2 згідно поверхового плану (52 кв.м.) –до 20.09.2005 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.04.-15.05.2006 р. по справі          № 1/271-26/69 за позовом ТзОВ “Бізнес центр “Український капітал”до КП “Нівелір”про стягнення 66 985,34 грн. встановлено, що проектно-кошторисної документації по Контракту та додатку до нього розроблено не було, відповідач приступив до виконання одразу всього комплексу робіт передбаченого п. 1.1. Контракту, а не послідовно етап за етапом, у зв'язку з цим суд прийшов до висновку, що весь обсяг робіт мав бути зданий до 20.09.2005 р.

Доказів про те, що позивач заперечував проти проведення відповідачем комплексу робіт одночасно, суду не подано.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 19.09.2006 р. вказане рішення господарського суду залишене без змін.

Ні Контракт, ні додаток до нього № 1 не містять будь-яких застережень щодо наміру позивача здати нежитлові приміщення в оренду третій особі до 05.09.2005 р.

Доказів, які б підтверджували про те, що відповідачу було відомо про факт укладення договору оренди на нежитлові приміщення 1-го поверху будинку № 50\52 по вул. Промисловій між позивачем та третьою особою і передачі їх в користування 05.09.2005 р., позивачем суду не подано.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача та причинного зв'язку між діями відповідача та відмовою третьої особи листом від 15.08.2005 р. від договору оренди, в результаті чого позивач не одержав очікувані доходи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Під час розгляду справи ТзОВ “Нівелір”звернувся з зустрічним позовом про стягнення з позивача по первісному позову 3 394,00 грн. заборгованості по контракту № 51 від 01.06.2005 р., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 339,00грн, неустойки –255,00 грн., інфляційних втрат –1 532,00 грн., втрачена вигода –268,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що 27.10.2005 р. між сторонами підписано акт прийняття виконаних робіт № 6/51 по контракту № 51 від 01.06.2005 р. на суму 1 339,00 грн. Вказана сума позивачем по первісному позову відповідачу не оплачена, про що  ТзОВ позивач за первісним позовом зазначив у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Згідно з п. 2.3. Контракту позивач за первісним позовом зобов'язаний був здійснити  розрахунок за виконані роботи не пізніше десяти календарних днів з дати прийняття робіт. Отже, останній день оплати 06.11.2005 р.

Пунктом 4.1. даного Контракту передбачено, що при затриманні оплати більше десяти календарних днів, боржник сплачує неустойку у розмірі 1,5 середньої облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за період затримки, з урахуванням офіційного рівня інфляції.

Так, в період з 07.11.2005 р. по 09.06.2006 р. (215 днів) облікова ставка НБУ становила 9,5%, а з 10.06.2006 р. по 11.04.2007 р. (306 днів) –8,5%. Середній індекс для обчислення неустойки за 1 день становить 0,0003663. Таким чином, розмір неустойки буде становити 255,54 грн. (1339 х 0,0003663 х 521=255,54). Але, відповідач за первісним позовом просить стягнути неустойку в розмірі 255,00 грн.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тобто, з врахуванням вказаної норми неустойка підлягає стягненню з розрахунку 365 днів.

Однак, частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таку заяву позивач за первісним позовом до суду не подавав, а тому стягненню підлягає неустойка  у розмірі 255,00 грн. з розрахунку 521 день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Підлягає також до задоволення стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 532,00 грн., оскільки індекс інфляції з жовтня - грудень 2005 р. (61 день) становив 1,021 відсоток; з січня –грудень 2006 р.(365 днів) –1,116 відсоток; з січня –11.04.2007 р. –1,016 відсотків. Індекс інфляції на 1 день –0,002197 відсотки. Розмір інфляційних за 521 день становить 1 532,66 грн. (1339х0,002197х521= 1532,66 грн.). Відповідач за первісним позовом просить стягнути з позивача за первісним позовом інфляційні втрати у розмірі 1 532,00 грн.

Наведене спростовує твердження позивача за первісним позовом у відзиві про те, що зустрічна позовна заява містить помилковий розрахунок позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат.

Щодо стягнення з позивача за первісним позовом втраченої вигоди у розмірі 268,00 грн., то в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги по первісному позову необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають, а позовні вимоги по зустрічному позову підставні, обгрунтовані та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати за первісним позовом слід покласти на позивача за первісним позовом. Судові витрати за зустрічним позовом слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 258, 267, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 54, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати по первісному позову покласти на позивача за первісним позовом.

3.          Зустрічний позов задоволити частково.

4.          Судові витрати по зустрічному позову покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес центр „Український капітал”, м. Львів, вул. Промислова, 50/52 (р/р 2600840000526 в ЛВ ВАТ КБ „Хрещатик” м. Львів, МФО 385468, код ЄДРПОУ 32894026) на користь Колективного підприємства „Нівелір”, м. Львів, вул. Бортнянського, 20”б”             (р/р 2600100012921 в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Львів, МФО 325019, код ЄДРПОУ 06959086) 1 339 грн. 00 коп. основного боргу, 255 грн. 00 коп. пені,    1 532 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 93 грн. 94 коп. державного мита та 108 грн.     68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

7.  В решті частин зустрічних позовних вимог щодо стягнення 268,00 грн. втраченої вигоди, 8,06 грн. державного мита та 9,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в задоволенні зустрічного позову відмовити.

     Суддя