Постанова

від 07.11.2007 по справі 20-9/143

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-9/143

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 листопада 2007 р.                                                                                   № 20-9/143  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Михайлюка М.В.,

суддівДунаєвської Н.Г.,

Рибака В.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні  касаційну  скаргу

Севастопольської міської ради

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду  від 16.08.2007

у справі№ 20-9/143 господарського суду м.Севастополя

за  позовом Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі

доКомунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон"Фонду комунального майна Севастопольської міської радиСевастопольської міської ради

про  звільнення від орендної плати

за участю представників сторін:

позивача не з'явились,

відповідача 1відповідача 2відповідача 3не з'явились,не з'явились,не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 03.07.2007 р. у справі № 20-9/143 (суддя Рибіна С.А.) в позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 16.08.2007 р. (судді: Гонтар В.І., Гоголь Ю.М., Щепанська О.А.) рішення господарського суду м. Севастополя від 03.07.2007 р. скасовано, позов задоволено: звільнено позивача від сплати орендної плати, згідно договору №447 нерухомого майна від 06.12.2006 р. укладеного позивачем та комунальним підприємством Севастопольської міської ради "Аррікон" у повному обсязі на термін з дати укладення договору оренди № 447 до моменту завершення капітального ремонту орендованого майна –частини збудованих нежитлових приміщень першого-третього поверхів триповерхового окремого будинку загальною площею 403 м2, розташованих за адресою: м.Севастополь, вул. Будищева, 9.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного господарського суду Севастопольська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України  з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд її скасувати, а рішення господарського суду залишити в силі.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно рішення господарського суду, підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що Законом не встановлена можливість звільнення орендаря від сплати орендної плати у випадку неможливості використовувати майно, у зв'язку з невиконанням орендарем своїх обов'язків за договором. Оскільки обов'язок щодо проведення капітального та поточного ремонту покладений договором на орендаря, орендар знав про необхідність здійснення ремонту ще під час прийому майна та не заперечував, підстав звільнення від орендної плати відповідно до п. 6 ст. 762 ЦК України не має.

Однак, апеляційний господарський суд не погодився з вказаним твердженням суду, оскільки відповідно до вимог ст. 767 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та його призначенню.

Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно матеріалів справи, при передачі орендарю орендованого майна, сторони склали та підписали акт прийому-передачі, в якому зазначили, що об'єкт оренди передається в стані, який потребує здійснення ремонту. У зв'язку з цим, позивач зробив запит до Головного контрольно-ревізійного управління України щодо фінансування проведення ремонту орендованого приміщення за рахунок бюджетних коштів. Згідно кошторису фінансування контрольно-ревізійного управління у м. Севастополі на 2007 рік передбачено фінансування ремонту приміщення у розмірі 200000 грн.

Однак, при проведенні технічного обслідування архітектурно-будівельної інспекцією м. Севастополя приміщень будинку по вул. Будищева, 9, які були передані за договором оренди № 447 від 06.12.2006 р., було встановлено, що при будівництві цього будинку були порушені вимоги пунктів 1.24, 1.53 БДН В 1.1-1-94  Проектування та будівництво будинків по сейсмічності. Крім того, зроблені у процесі експлуатації будинку перегородки з красної керамічної цегли по дерев'яному настилу роблять ненормативний тиск на міжповерхові перекриття та на підлогу першого поверху, що може привести до руйнування конструкцій. Згідно висновку інспекції для використання приміщення необхідно проведення капітального ремонту. Проведення такого ремонту потребує розробки проектної документації, отримання дозволу на його проведення у відповідних контролюючих органів.

На запит позивача Севастопольське відділення НДІ ім.Бокариуса  розрахувало приблизну вартість капітального ремонту, що склала понад 1000000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Однак, на момент складення акту прийому-передачі майна ні наймодавцю, ні наймачу не були відомі скриті недоліки приміщення, які можуть буди небезпечними для життя, це було встановлено тільки при обслідуванні Архітектурно - будівельною інспекцією 19.02.2007 р.

Таким чином, орендар при прийманні об'єкту оренди не знав, та не міг знати про невідповідність побудованих приміщень вимогам БДІ і про необхідність проведення капітального ремонту для виправлення цих недоліків.

Відповідно до пункту 14.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо орендар по незалежним від нього обставинам протягом визначеного часу був цілком позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то він може порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Такими обставинами можуть бути, зокрема, здійснення капітального ремонту, наявність у майні недоліків, що виключили його використання по призначенню.

Таким чином, відповідач повинний був передати наймачу річ у стані, який відповідав би умовам договору найму і її призначенню.

Посилання суду першої інстанції на те, що обов'язки щодо проведення ремонту орендар прийняв на себе відповідно до пункту 4.7 договору та їх невиконання не може бути підставою для звільнення від орендної плати, так як таке звільнення можливо тільки через обставини, за які він не відповідає, також спростовуються матеріалами справи, оскільки згідно доданих до матеріалів справи уставних документів, контрольно-ревізійне управління у м. Севастополі є державною установою, яка фінансується виключно з державного бюджету (статті 82, 87 Бюджетного кодексу України).

Отже, у зв'язку с тим, що вирішення питання про виділення коштів на проведення капітального ремонту приймається не контрольно-ревізійним управлінням у м. Севастополі, а Верховною Радою України при затвердженні бюджету, обов'язок щодо проведення капітального ремонту невиконаний з обставин, за які контрольно-ревізійне управління у м. Севастополі не відповідає.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведне, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вона є законною та обгрунтованою.  

Крім того, відповідно до вимог ст. 1117 Господарського  процесуального  кодексу  України  касаційна  інстанція  не має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були  встановлені  у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про  достовірність  того чи іншого доказу,  про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково  перевіряти  докази.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2007 року у справі № 20-9/143 залишити без змін.

Головуючий,  суддя                                                                  М. Михайлюк

Судді:                                                                                      Н. Дунаєвська

                                                                                                  В. Рибак