Рішення

від 10.08.2006 по справі 20-9/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" серпня 2006 р. справа № 20-9/143

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії

до  Державного архіву міста Севастополя

про  стягнення 3013,02 грн.

                                                                                                                 суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача  –Ребчук І. С., довіреність № 3782 від 16.12.2005;

відповідача – Крест'янніков В. В., директор, посвідчення № 229 від 10.04.2000.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” (далі –ВАТ “Укртелеком”)  в особі директора Севастопольської філії  звернулося до господарського суду міста Севастополя  з позовом до Державного архіву міста Севастополя  про стягнення 3013,02 грн.

Свої вимоги позивач  обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору  оренди № 1297 від 10.07.2000.

Суму основного боргу в розмірі 2458,06 грн., позивач просить стягнути з урахуванням інфляційного відшкодування в розмірі 311,80 грн., 3 % річних в розмірі 116,71 грн. та пені в розмірі 126,45 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:

10.07.2000  між ВАТ “Укртелеком” (орендодавець) та Державним архівом міста Севастополя (орендар) укладений договір оренди № 1297 (далі –Договір) до якого сторонами були підписані додаткові угоди № 1 - № 3 (а.с. 7-10, 13-15). Договір припинив дію 01.01.2006.

Згідно пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове, платне користування нежитлові приміщення, які розташовані в місті Севастополі в будинку № 64 по проспекту Г. Сталінграду, загальною площею 1054 м2 для розміщення службових приміщень і сховища  архіву.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2  Договору розмір орендної плати  складає 1 грн. за рік та перераховується відповідачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що комунальні послуги орендар сплачує окремо не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно рахунків орендодавця.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати та комунальних послуг орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, починаючи з 11 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідач зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних послуг виконував неналежним чином, в результаті чого у нього утворилась заборгованість за період з 01.11.2004 по 31.12.2005  в розмірі 2458,06 грн. (згідно перерахунку позивача).

Сума заборгованості визнана відповідачем в повному обсязі та підтверджується  наданими до матеріалів справи рахунками –актами та розрахунком позивача (а.с. 16-34).

На час звернення позивача до суду сума заборгованості Державним архівом міста Севастополя не сплачена.

На підставі викладеного, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2458,06 грн., на яку нарахував інфляційне відшкодування, 3 % річних та пеню.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, припинили дію 01.01.2006, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідач в добровільному порядку  суму заборгованості  не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість в розмірі 2458,06 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, прострочивший виконання грошового забов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочки.

Позивачем заявлена до стягнення сума інфляційного відшкодування -   311,80 грн. та     3 % річних –116,71 грн.

        Перевіривши  розрахунок інфляційного відшкодування та 3 % річних, керуючись вищезазначеними нормами, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ “Укртелеком” в частині стягнення інфляційного відшкодування  та 3 % річних  підлягають задоволенню.  

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 126,45 грн.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України, п. 7.2 Договору  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пеня, згідно розрахунку Позивача складає 126,45 грн. Розрахунок перевірений судом, здійснений з урахуванням вищезазначених норм. Позовна вимога в цієї частині визнана судом такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши надані сторонами докази, керуючись  ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу  України, суд встановив, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать діючому законодавству  та не порушують прав та законних інтересів інших осіб, тому визнає вимоги ВАТ “Укртелеком”  про стягнення з Державного архіву міста Севастополя  3013,02  грн.  такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Державного архіву міста Севастополя на користь ВАТ “Укртелеком” підлягає стягненню 3013,02 грн., з яких: 2458,06 грн. –основний борг, 311,80 грн. –інфляційне відшкодування, 116,71 грн. - 3 % річних, 126,45 грн. –пеня.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на Відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                          В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Державного архіву міста Севастополя (99059, м. Севастополь, вул. Г. Сталінграду, 64, р/р 25426701227 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195, код  ЄДРПОУ 03494557)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії  (99011, м. Севастополь, вул. Г. Петрова, буд. 15, р/р 2600418 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504, код ЄДРПОУ 01190103)  3233,02 грн., з яких:              2458,06 грн. –основний борг, 311,80 грн. –інфляційне відшкодування, 116,71 грн. - 3 % річних, 126,45 грн. –пеня.,  102,00 грн. - витрати по сплаті державного мита в сумі,              118,00 грн.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                              С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 15.08.2006