Рішення

від 14.09.2023 по справі 440/9136/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/9136/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Дніпровський лиман" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Дніпровський лиман" (надалі - позивач, ПВКП "Дніпровський лиман") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №2941/0406, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки загалом у розмірі 47900,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що у користуванні позивача на підставі договору оренди землі перебуває земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 53218864:00:001:0055 площею 157,29 га, за використання якої позивач щороку обчислює та сплачує орендну плату з урахуванням нормативної грошової оцінки земель. Однак, податковий орган за результатами камеральної перевірки дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати через неврахування індексації нормативної грошової оцінки земель з 2007 по 2022 роки. На переконання позивача, такі висновки податкового органу суперечать положенням чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України, оскільки здійснений відповідачем розрахунок орендної плати проведено за відсутності відомостей, обов`язкова наявність яких обумовлена податковим законом (зокрема, витягу з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки).

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 41-42/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства підтверджено матеріалами камеральної перевірки. Звертав увагу на те, що позивач під час обчислення суми орендної плати за 2023 рік не врахував положення пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, якими передбачено індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ПВКП "Дніпровський лиман" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 30621429, перебуває на обліку як платник податків в Кобеляцькій ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області /а.с. 11-14/.

Позивач здійснює господарську діяльність за основним видом: прісноводне рибальство (код КВЕД 03.12).

19.03.2009 між Кобеляцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПВКП "Дніпровський лиман" (орендар) укладений договір оренди землі №110, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку для земель водогосподарського призначення (рибогосподарського виробництва) загальною площею 157,29 га на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 15-17/.

Договором передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням інфляції станом на 10.12.2007 складає 824189,23 грн; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2,5% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 20604,73 грн на рік; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

15.02.2010 сторонами підписаний акт приймоу-передачі земельної ділянки в натурі /а.с. 17, зі звороту/.

14.02.2023 ПВКП "Дніпровський лиман" подало до Кобеляцької ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, у якій самостійно визначило суму орендної плати у розмірі 20604,71 грн зі сплатою з січня по листопад 2013 року 1717,06 грн щомісячно, а у грудні 2013 року - 1717,05 грн /а.с. 19-20/.

20.03.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена камеральна перевірка з питання правильності нарахування плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПВКП "Дніпровський лиман" за 2023 рік.

Результати перевірки оформлені актом від 20.03.2023 №2532/16-31-04-06-03/30621429/а.с. 24-26/, у якому відображено факт порушення позивачем вимог пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження податкового зобов`язання з оренди за землю за 2023 рік у розмірі 38320,68 грн.

12.04.2023 на підставі зазначеного вище акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області складено податкове повідомлення-рішення №2941/0406 про збільшення ПВКП "Дніпровський лиман" суми грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки загалом у розмірі 47900,85 грн (з них: 38320,68 грн - основний платіж; 9580,17 грн - штрафні (фінансові) санкції) /а.с. 22/.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

А відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

У свою чергу, як визначено у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення податкового органу про донарахування позивачу грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки та застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятого за результатами камеральної перевірки.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з такого.

Системний аналіз норм, які визначають порядок проведення камеральної перевірки, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків й зборів є предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Відповідач у спірних відносинах провів камеральну перевірку щодо правильності нарахування позивачем орендної плати за земельні ділянки.

Тобто, предметом камеральної перевірки, проведеної відповідачем, фактично було питання визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, тобто питання, яке у відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України має перевірятися контролюючим органом шляхом проведення документальної перевірки.

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №826/14382/16, від 16.03.2023 у справі №826/14416/16.

Суд враховує, що у силу підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Тож, проведення перевірки з питання правильності нарахування позивачем суми орендної плати за 2023 рік у податковій декларації могло бути предметом документальної позапланової перевірки.

Однак, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (у редакції, чинній на дату проведення камеральної перевірки позивача) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Отже, на дату проведення перевірки позивача діяв мораторій щодо здійснення документальних позапланових перевірок платників податків з підстави, передбаченої підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Проте, введення такого мораторію не наділяє податковий орган повноваженнями на зміну виду перевірки платника податків, а саме - проведення камеральної перевірки замість документальної.

Невиконання податковим органом вимог щодо порядку проведення документальних планових або позапланових перевірок відповідно до положень статей 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/902/16.

У постанові від 09.05.2023 у справі №817/954/15 Верховний Суд зауважив, що своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом документальної перевірки відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, порядок та процедури проведення якої значно відрізняється від порядку проведення камеральної перевірки.

У спірних відносинах відповідач за результатами камеральної перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 288.1 статті 288 ПК України, що полягали у неврахуванні платником податку під час обчислення суми податкового зобов`язання індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 2007 по 2022 роки.

Наведене порушення, на переконання податкового органу, призвело до заниження позивачем суми податкового зобов`язання з орендної плати за 2023 рік на 38320,68 грн.

З огляду на викладене, суд акцентує увагу на відсутності у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання правильності нарахування плати за землю (зокрема, орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у користуванні (оренді) платника податку), оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами цього виду перевірки.

Тож, посилання контролюючого органу на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач не наділений правом перевіряти правильність нарахування податків та зборів в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Як наслідок, акт перевірки у розумінні положень статті 74 КАС України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

У випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа №807/242/14).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вказує, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо проведення камеральної перевірки ПВКП "Дніпровський лиман" призводять до відсутності правових наслідків такої, тому акт перевірки від 20.03.2023 не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту порушень, за які оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2023 №2941/0406 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за 2023 рік та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності належними та допустимими доказами складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

На цій підставі, суд не надає правову оцінку доводам податкового органу про заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності за 2023 рік.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПВКП "Дніпровський лиман" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 30, 31/.

Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Дніпровський лиман" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.04.2023 №2941/0406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Дніпровський лиман" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Позивач: Приватне виробничо-комерційне підприємство "Дніпровський лиман" (код ЄДРПОУ 30621429; вул. Приморська, 43, с. Кишеньки, Полтавський район, Полтавська область, 39262).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба