Ухвала

від 14.09.2023 по справі 440/7623/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

14 вересня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/7623/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Гадяцького опорного ліцею імені Лесі Українки Гадяцької міської ради в особі директора Борис Світлани Ярославівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 звернулись до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гадяцького опорного ліцею імені Лесі Українки Гадяцької міської ради в особі директора Борис Світлани Ярославівни про визнання незаконним та скасування наказу, а саме просять:

- визнати незаконним та скасувати наказ директора Гадяцького опорного ліцею імені Лесі Українки Гадяцької міської ради Борис С.Я. №12/к/тр від 30.01.2023 про оголошення простою педпрацівникам освітнього закладу з 27.03.2023 по 31.03.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/7623/21; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області, призначено підготовче судове засідання на 26.07.2023 /а.с. 76-79, том 1/.

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 09.08.2023 у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (позивачів: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ), щодо яких немає відомостей про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання, із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 09.08.2023 відкладено судове засідання на 23.08.2023 у зв`язку з відсутністю доказів отримання відповідачем та третьою особою судової повістки.

Протокольною ухвалою суду від 23.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження строком на 30 днів та оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі на 13.09.2023.

У судове засідання 13.09.2023 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача подані клопотання про проведення судового засідання без їх участі. Позивачами подано заяву, у якій просять провести всі наступні засідання у справі №440/7623/23 у письмовому режимі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд адміністративної справи здійснено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункти 1, 2, 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін "суб`єкт владних повноважень" означає: орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, згідно з преамбулою якого цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до частини першої статті 1 цього Закону державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 вказаного Закону посадою державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Пунктом 15 частини третьої статті 3 Закон України "Про державну службу" установлено, що дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб`єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.

Таким чином, Закон України "Про державну службу" не поширюється на правовідносини у цій справі.

Предметом даного спору є наказ директора Гадяцького опорного ліцею імені Лесі Українки Гадяцької міської ради Борис С.Я. №12/к/тр від 30.01.2023 про оголошення простою педпрацівникам освітнього закладу з 27.03.2023 по 31.03.2021.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про повну загальну середню освіту" керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти), організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров`я, що не перешкоджає виконанню професійних обов`язків, пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до цього Закону. Повноваження керівника закладу загальної середньої освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.

Стаття 39 цього Закону регулює обрання, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу загальної середньої освіти.

У частинах одинадцятою, дванадцятою статті 39 Закону України "Про повну загальну середню освіту" передбачено, що протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним строковий трудовий договір.

Трудовий договір укладається на шість років на підставі рішення конкурсної комісії. Після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір, трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк.

З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на два роки. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу.

Отже, необхідною умовою для призначення керівника ліцею є його обрання на посаду на конкурсних засадах із подальшим укладенням строкового контракту, як особливої форми трудового договору.

Посада керівника закладу загальної середньої освіти не відноситься до публічної служби, оскільки не пов`язана з діяльністю на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, іншою державною службою, патронатною службою в державних органах, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідач, Гадяцький опорний ліцей імені Лесі Українки Гадяцької міської ради в особі директора Борис С.Я. у правовідносинах з позивачами виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.

Як вищенаведено, за правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, за наведеною нормою суб`єктами владних повноважень можуть бути не лише органи, їхні посадові чи службові особи, а й юридичні чи фізичні особи, якщо їм делеговано певні владні управлінські повноваження.

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження в рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Наведене відповідає правому висновку, зазначеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 420/3453/19.

За Статутом, затвердженим рішенням дванадцятої сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання 13.07.2021 № 535 /https://hadiach-rada.gov.ua/docs/855622//, Гадяцький опорний ліцей І-ІІІ ступенів імені Лесі Українки є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штамп, офіційні бланки з відповідними реквізитами, ідентифікаційний номер. Форма власності комунальна. Засновником Гадяцького опорного ліцею І-ІІІ ст. є Гадяцька міська рада.

Директор Гадяцького опорного ліцею І-ІІІ ст. здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зазначено, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 Господарського кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто школа (у даному випадку ліцей) не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду звертається mutatis mutandis до власних висновків, викладених у постановах від 07.11.2018 у справі № 295/4481/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 638/11634/17.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Гадяцький опорний ліцей імені Лесі Українки не є суб`єктом владних повноважень.

При цьому, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 420/3453/19, згідно з якою заклад вищої освіти (у даній справі середньої освіти) хоча і реалізує публічні інтереси держави під час здійснення освітнього процесу, однак, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, не є органом управління освітою та не здійснює функцій суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а ректор (у даному випадку директор) не є посадовою чи службовою особою суб`єкта владних повноважень.

Водночас, слід наголосити, що спірні правовідносини не пов`язані також і з прийняттям, проходженням чи звільненням з публічної служби.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 420/3453/19 наведено: відносини викладача з навчальним закладом освіти, як і відносини навчального закладу з контингентом осіб, які навчаються в закладі вищої освіти і яким цей заклад через здійснення викладачами своїх обов`язків надає вищу освіту, не утворюють того освітнього середовища у сфері школи, на які можна поширити визначення поняття "публічна служба", що сформульоване в процесуальному законі, а на осіб (викладачів, студентів тощо), які творять і перебувають в освітньо-правовому полі, - статусу державного службовця чи особи, яка виконує функції однієї з осіб, перелічених у пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Своєю чергою навчальний заклад та/чи його очільники по відношенню до таких осіб не наділені владними, субординаційними, примусовими повноваженнями. Однаковою мірою характер відносин, які виникають між викладачем і навчальним закладом, можна застосувати й до ситуації, коли викладач домагається від навчального закладу (роботодавця) виконання перед ним зобов`язань чи певних умов, спрямованих на посилення бажання та уміння викладача навчати студентів та/чи для інших цілей, що зумовлені властивостями посади викладача навчального закладу та спрямовані на розвиток її особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

За загальним правилом, передбаченим у пункті 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з приватноправових правовідносин.

Отже, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом, оскільки Гадяцький опорний ліцей імені Лесі Українки Гадяцької міської ради та його керівник директор у спірних правовідносинах не належать до суб`єктів владних повноважень, які виконують відповідні владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта цих відносин.

Зазначена правова позиція наведена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 420/3453/19.

Крім того, у позовній заяві позивачі посилаються на аналогічну судову практику, викладеної у рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2022 у справі №335/3371/22, водночас вказане рішення прийняте в межах цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі.

Керуючись статтями 9, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Гадяцького опорного ліцею імені Лесі Українки Гадяцької міської ради в особі директора Борис Світлани Ярославівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування наказу закрити.

Роз`яснити позивачам, що даний спір підлягає вирішенню у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Роз`яснити позивачам, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна