Постанова

від 13.09.2023 по справі 400/1156/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1156/19

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

при секретарі Цехмейстренко Ю.В.,

за участі представника апелянта Єремєєва С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства "СП Кліматехніка" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішень від 25 березня 2019 року № 00019331401, № 000193341401, № 00019351401.

В обгрунтування позову зазначалось, що відповідачем порушена процедура проведення перевірки. Зокрема, засновник (учасник) та посадова (службова) особа ПП «СП Кліматехніка» ОСОБА_1 не була обізнана про проведення перевірки, при проведенні перевірки була відсутня, з повідомленнями про проведення планової перевірки, наказом про призначення та продовження строків перевірки, а також направленнями на перевірку не ознайомлювалась та їх не отримувала, жодних пояснень та первинних бухгалтерських документів під час перевірки контролюючому органу не надавала, з актом перевірки не ознайомлювалась та заперечень на нього не подавала. Крім того, позивач посилається на помилковість висновків, викладених у акті перевірки, оскільки підприємство мало всі підстави для включення сум до складу податкового кредиту та витрат за господарськими операціями з підприємствами-контрагентами, які належним чином підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності. У зв`язку з цим самі лише первинні документи, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість поставки між суб`єктами, вказаними в цих документах як постачальник та покупець.

Стосовно проведення перевірки без відома уповноваженої особи, не отримання акту перевірки, що позбавило можливості адміністративного оскарження, апелянт зазначає, що до ГУ надійшов лист ПП «СП Кліматехніка» від 20.09.2018 № 2009/18 за підписом директора підприємства ОСОБА_1, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , директор ПП «СП Кліматехніка» повідомляє ГУ, що згідно довіреності від 20.09.2018 р. передано повноваження ОСОБА_2, який буде представником в державних, господарських та інших підприємствах. Тобто, вказаною довіреністю директором ПП «СП Кліматехніка» ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 бути представником в усіх установах та представляти інтереси позивача, як керівника юридичної особи ПП «СП Кліматехніка», тому доводи суду першої інстанції в цій частині апелянт вважає не обгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області частково задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року змінено у мотивувальній частині. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04 травня 2023 року скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та направлено справу № 400/1156/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховним Судом було зазначено про те, що реальність господарських операцій, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Також, Верховний Суд звернув увагу, що судом апеляційної інстанції не перевірено й фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим;

- не досліджено технічну можливість контрагентів платника виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщення, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо);

- не перевірено, якими силами та засобами здійснювалося перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей від постачальників до покупця.

Також, касаційний суд зазначив, що недоречним є твердження апеляційного суду, щодо неможливості самостійного вирахування збільшеної суми грошового зобов`язання та нарахованої суми штрафних санкцій щодо окремого контрагента, оскільки суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості витребувати такий розрахунок у податкового органу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.06.2023 р.

В свою чергу позивач Приватне підприємство "СП Кліматехніка" в судові засідання призначенні на 21.06.2023 р. , 09.08.2023 р. та 13.09.2023 р. не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив. Судом апеляційної інстанції 26.05.2023 р., 03.07.2023 р., 21.08.2023 р. направлялись процесуальні ухвали суду та повістки про виклик до суду на поштову адресу позивача вул. 4-а Слобідська, 105-А (в.Кругова.44), м.Миколаїв, однак до суду апеляційної інстанції повернулись поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 159, 206, 214).

Крім того, судом апеляційної інстанції 26.05.2023 р. на електрону адресу позивача klimatehnika@i.ua, зазначену у позовній заяві , були направлені процесуальні ухвали суду та повістки про виклик до суду.

Також, 20.06.2023 р., 22.06.2023р., 08.08.2023 р. на офіційному сайті П`ятого апеляційного адміністративного суду були опубліковані оголошення про розгляд адміністративної справи №400/1156/19 21.06.2023 р., 09.08.2023 р., 13.09.2023 р. (а.с.194, 205), однак позивач у при значенні до розгляду дні до суду не з`явився.

При цьому, апеляційний суд неодноразово з моменту знаходження справи в провадженні суду протягом трьох місяців намагався повідомити Приватне підприємство "СП Кліматехніка" про розгляд справи за номером телефону вказаному в матеріалах справи (0512)24-80-98, однак на цьому номері телефона ніхто не відповідав. В матеріалах справи наявний номер телефону адвоката, який представляв інтереси позивача в судах першої та апеляційної інстанціях в 2019-2020 р.р., однак останній повідомив, що з 2020 р. не представляє інтереси позивача та не має жодних контактів підприємства.

Слід зазначити, що згідно інформації наданої відповідачем під час розгляду справи та наявної у вільному доступі в мережі інтернет Приватне підприємство "СП Кліматехніка" (ЄДРПОУ 30976735) не перебуває в процесі припинення.

Колегія суддів зазначає, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо участі у судовому засіданні.

Для цього учасник справи зацікавлений у розгляді справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Однак, судом апеляційної інстанції були використанні усі можливі засоби зв`язку з позивачем ПП "СП Кліматехніка" для повідомлення його про знаходження в провадженні суду справи №400/1156/19, однак останній до суду не з`являвся у призначенні дати, відповідач ГУДПС в Миколаївській області в судові засіданні з`являлись, не заперечував щодо розглянути справу за відсутності належним чином повідомленим позивача.

Таим чином оскільки особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду неодноразово були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи здійснити без участі позивача за наявними .

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУДФС у Миколаївській області від 13.08.2018 р. №1742 зобов`язано провести документальну планову виїзну перевірку ПП «СП Кліматехніка» (ЄДРПОУ 30976735) з 28.08.2018 р. тривалістю 10 робочих (т.1 а.с.34).

Наказом ГУДФС у Миколаївській області від 03.09.2018 р. №1934 внесено зміни в наказ ГУДФС у Миколаївській області від 13.08.2018 р. №1742 та зобов`язано провести документальну планову виїзну перевірку ПП «СП Кліматехніка» (ЄДРПОУ 30976735) з 24.09.2018 р. тривалістю 10 робочих днів за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, у тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2018 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2018 року (т.1 а.с. 35).

Згідно повідомлення від 13.08.2018 р. №535/14-29-06-67 повідомлено ПП «СП Кліматехніка» про проведення документальної планової перевірки платника податків на 2018 рік з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. У зазначеному повідомленні вказано про обов`язок ПП «СП Кліматехніка» відповідно до п.85.2 ст. 85 розділу ІІ ПК України забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС. Зазначене повідомлення було отримано директором ПП «СП Кліматехніка» ОСОБА_1 (т.1 а.с.33).

21.09.2018 р. ПП «СП Кліматехніка» листом вих.№2109/18 повідомило ГУДФС в Миколаївські області про те, що ними було отримано 14.08.2018 р. повідомлення про початок планової документальної перевірки, яку було перенесно у зв`язку з відпусткою директора. В зазначеному листі повідомляється, що при поверненні з відпустки було встановлено, що в орендованому приміщенні за адресою вул.Кругова, 44 орендодавцем з метою подальшого продажу офісу приміщення проводиться його капітальний ремонт з долученням будівельної фірми, працівниками якої ненавмисно було знищено бухгалтерську , кадрову та іншу документації за період з 2010 року. У зв`язку з чим просять згідно з п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надати можливість для відновлення навмисно втрачених документів протягом 90 календарних днів. Втрата таких документів підтверджується актом №1 від 21.09.2018 р. про нестачу документів (т. 1 ас. 38-39).

Наказом ГУДФС у Миколаївській області від 25.09.2018 р. №2130 у зв`язку з неможливістю проведення перевірки з причин знищення бухгалтерських та податкових документів, про що ПП «СП Кліматехніка» повідомлено ГУДФС у Миколаївській області листом від 21.09.2018 р. №2109/18 перенесено терміни проведення документальної планової перевірки ПП «СП Кліматехніка» з 25.09.2018 р. до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПК України строків для відновлення платником податків втрачених документів, які призвели до неможливості її проведення (т.1 а.с.36).

Наказом ГУДФС у Миколаївській області від 09.01.2019 р. №26 продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «СП Кліматехніка» з 10.01.2019р. на п`ять робочих днів (т. а.с. 37).

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «СП Кліматехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, у тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2018 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 23 січня 2019 року № 114/14-29-14-01/30976735.

Відповідно до висновків названого акта перевірку відповідачем встановлені порушення:

пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.3, пункту 44.7 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 443274,00 грн;

пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.7 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування у рядку 04 Декларації «Об`єкт оподаткування»: за I квартал 2018 року на суму 151095,00 грн; за І півріччя 2018 року на суму 166518,00 грн, за II квартал 2018 року на 15243,00 грн;

пунктів 198.1, 198.2 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до порушення пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 487325,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на: відсутність у платника паспортів якості, сертифікатів відповідності або інших документів, які б надали можливість встановити походження придбаного товару; відсутність документів, які підтверджують транспортування товару; відсутність у контрагентів достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року:

№ 00019331401, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 511007,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 408806,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 102201,50 грн;

№ 00019341401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 609156,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 487325,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 121831,25 грн;

№ 00019351401, яким підприємству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2018 року на 151095,00 грн та за І півріччя 2018 року на 166518,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постанові від 04 травня 2023 року, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із п. 198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п.200.1.ст.200 ПК, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.200.2.ст.200 ПК, 200.2 при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 трави» 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 із змінами і доповненнями (надалі - Наказ №88), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.16 Положенням №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутності реального постачання останнім послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи з такого.

Відповідно до п.6 Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку витратами звітного періоду визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА» відображало у податковому обліку у перевіряємий період господарські взаємовідносини з ТОВ «ЛАЙНІТ», ТОВ «КОНЦЕПТ ІНФО», ТОВ «ЛІГАС ТРЕЙД», ТОВ «ДОРНЕС» щодо поставки ТМЦ, реальність яких за результатами перевірки не підтверджена.

Щодо господарських операцій ПП «СІІ КЛІМАТЕХНІКА» з ТОВ «КОНЦЕПТ ІНФО» колегією суддів встановлено, що в ході проведення перевірки позивачем було надано договір поставки ТМЦ (блоки електронагрівальні, кришки металеві, комутаційний модуль) від 03.12.2016 №12/16 з ТОВ "КОНЦЕПТ-ІНФО".

Відповідно до п.2.2. Договору; поставник зобов`язується забезпечити доставку товару покупцеві на умовах БОР (за правилами Інкотермс 2010), склад покупця за адресою; м. Миколаїв, вул. Кругова. буд.44).

Відповідно до п. 1.3 Договору: Якість товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати ГОСТам, технічним умовам або іншій нормативній документації на вказаний товар.

Разом з тим, під час розгляду справи колегією суддів встановлено, що до перевірки не було надано ТТН, які би підтверджували фактичне перевезення ТМЦ на адресу ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА», а також сертифікати відповідності, посвідчення якості, або інші документи, які б підтверджували якість та походження товару зазначеного у первинних документах виписаних контрагентом на адресу позивача, наявність яких передбачена умовами договору поставки.

Крім того, при аналізі контрагента позивача судом встановлено, що ТОВ "КОНЦЕПТ-ІНФО" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, не подавало, у ТОВ " КОНЦЕПТ ІНФО " відсутні основні засоби (виробничі, складські приміщення). транспортні засоби.

Також встановлено, що на адресу ТОВ "КОНЦЕПТ-ІНФО" контрагентами-постачальниками виписувались податкові накладні з номенклатурою товарів, що не відповідають номенклатурі товарів, які зазначені у податкових накладних виписаних ТОВ "КОНЦЕПТ-ІНФО" на адресу ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА», а саме: халва, вино, горілка шампанське, квас, тощо.

Таким чином, враховуючи відсутність попереднього придбання ТМЦ ТОВ "КОНЦЕПТ-ІНФО" товарів, що в подальшому поставлялись позивачу, відсутність прав на нерухоме майно, відсутність основних засобів (виробничих, складських приміщень), транспортних засобів, трудових ресурсів та документів, що підтверджують фактичне перевезення ТМЦ саме від контрагента до позивача - не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій та правомірність формування витрат в сумі 627825,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 125565,00 грн.

Щодо господарських операцій ПП «СІІ КЛІМАТЕХНІКА» з ТОВ "ЛІГАС- ТРЕЙД" встановлено, що в ході проведення перевірки позивачем було надано договір поставки ТМЦ (щити управління пробовідбірником зерна, пристрій радіокерування краном) від 18.04.2016 №05/16 з ТОВ "ЛІГАС- ТРЕЙД".

Відповідно до п.2.1. Договору: Постачальник повинен передати покупцю товар, якість якого відповідає сертифікату (технічним умовам) виробника та умовам договору.

Відповідно до п.3.3. Договору: У вартість товару включаються усі витрати, пов`язані з поставкою товару, в тому числі витрати на транспортування, сплату податків та інших зборів і обов`язкових платежів тощо.

Проте, судом встановлено, що до перевірки не було надано ТТН, які б підтверджували фактичне перевезення ТМЦ на адресу ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА», а також сертифікати відповідності, посвідчення якості, або інші документи, які б підтверджували якість та походження товару зазначеного у первинних документах виписаних контрагентом на адресу позивача, наявність яких передбачена умовами договору поставки.

Крім того, при аналізі контрагента позивача встановлено, що ТОВ "ЛІГАС-ТРЕЙД" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за ІІІ квартал 2016 року згідно, якого на підприємстві рахується 1 особа, у ТОВ "ЛІГАС-ТРЕЙД", відсутні основні засоби (виробничі, складські приміщення), транспортні засоби.

За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на адресу ТОВ "ЛІГАС-ТРЕЙД" контрагентами-постачальниками виписувались податкові накладні з номенклатурою товарів, що не відповідають номенклатурі товарів, які зазначені у податкових накладних виписаних ТОВ "ЛІГАС-ТРЕЙД" на адресу ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА», а саме: автошини, крила курячі, тощо.

Згідно акту перевірки суд встановив, що ТОВ "ЛІГАС-ТРЕЙД" задекларувало податкові зобов`язання за рахунок реалізації товарів/послуг відмінних від тих, що були придбані у відповідний період.

Таким чином, враховуючи відсутність попереднього придбання ТМЦ ТОВ "ЛІГАС-ТРЕЙД", що в подальшому поставлялись позивачу та відсутність прав на нерухоме майно, відсутність основних засобів (виробничих, складських приміщень), транспортних засобів, трудових ресурсів та документів, що підтверджують фактичне перевезення ТМЦ саме від контрагента до позивача - не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій та правомірність формування витрат в сумі 553333,00 грн. та податку на додану вартість за червень 2016 року у сумі 94000,00 грн., серпень 2016 року у сумі 16666,67 грн.

Також, щодо господарських операцій ПП «СІІ КЛІМАТЕХНІКА» з ТОВ «ДОРНЕС» під час проведення перевірки встановлено, що позивач відображав в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ "ДОРНЕС", до перевірки договір не надано. Відповідно до видаткових, податкових накладних контрагентом здійснювалась поставка ТМЦ (комплект виробів для пробовідбірника зерна, пристрій радіокерування мостовим краном в комплекті).

Судом з акту перевірки встановлено, що до перевірки не було надано ТТН, які б підтверджували фактичне перевезення ТМЦ на адресу ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА», а також сертифікати відповідності, посвідчення якості, або інші документи, які б підтверджували якість та походження товару зазначеного у первинних документах виписаних контрагентом на адресу позивача.

Колегія суддів під час розгляду справи встановила, що на адресу ТОВ "ДОРНЕС" контрагентами-постачальниками виписувались податкові накладні з номенклатурою товарів, що не відповідають номенклатурі товарів, які зазначені у податкових накладних виписаних ТОВ "ДОРНЕС" на адресу ГІГІ «СП КЛІМАТЕХНІКА», а саме: пиво, цукор, сироп, тощо. Також встановлено, що у ТОВ "ДОРНЕС" відсутні основні засоби (виробничі, складські приміщення), транспортні засоби.

Отже, враховуючи відсутність попереднього придбання ТМЦ ТОВ "ДОРНЕС", що в подальшому поставлялись позивачу та відсутність прав на нерухоме майно, відсутність основних засобів (виробничих, складських приміщень), транспортних засобів, трудових ресурсів та документів, що підтверджують фактичне перевезення ТМЦ саме від контрагента до позивача - не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій та правомірність формування витрат в сумі 756500,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 151300,00 грн.

Щодо господарських операцій ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА» з ТОВ «ЛАЙНІТ» в ході проведення перевірки встановлено, що позивач відображав в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ "ЛАЙНІТ", до перевірки договір, видаткові накладні не надано. Відповідно податкової накладної контрагентом здійснювалась поставка ТМЦ (припливна установка підвісна).

Разом з тим з акта перевірки встановлено, що до перевірки не було надано ТТН, які б підтверджували фактичне перевезення ТМЦ на адресу ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА», а також сертифікати відповідності, посвідчення якості, або інші документи, які б підтверджували якість та походження товару зазначеного у первинних документах виписаних контрагентом на адресу позивача.

Крім того, при аналізі контрагента позивача встановлено, що ТОВ "ЛАЙНІТ" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, не подавало, у ТОВ "ЛАЙНІТ", відсутні основні засоби (виробничі, складські приміщення), транспортні засоби, на адресу ТОВ "ЛАЙНІТ" контрагентами-постачальниками виписувались податкові накладні з номенклатурою товарів, що не відповідають номенклатурі товарів, що зазначені у податкових накладних виписаних ТОВ "ЛАЙНІТ" на адресу ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА», а саме: цигарки, тощо.

Отже, враховуючи відсутність попереднього придбання ТОВ "ЛАЙНІТ", що в подальшому поставлялись позивачу та відсутність прав на нерухоме майно, відсутність основних засобів (виробничих, складських приміщень), транспортних засобів, трудових ресурсів та документів, що підтверджують фактичне перевезення ТМЦ саме від контрагента до позивача не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій та правомірність формування витрат за півріччя 2018 року на суму 500000,00 грн. в т.ч. за І квартал 2018 року на суму 243 333,00 грн., за II квартал 2018 року на суму 256667,00 грн. та податку на додану вартість у сумі ПДВ 100000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відсутність реального характеру відповідних операцій може свідчити, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень. транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку .

При цьому слід зазначити, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

Обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

Підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників.

Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента. Адже хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів встановила, що позивач ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА» не надали податковому органу під час проведення перевірки ТТН по господарським відносинам з ТОВ «ЛАЙНІТ», ТОВ «КОНЦЕПТ ІНФО», ТОВ «ЛІГАС ТРЕЙД», ТОВ «ДОРНЕС», які би підтверджували фактичне перевезення ТМЦ на адресу ПІІ «СГІ КЛІМАТЕХНІКА», а також сертифікати відповідності, посвідчення якості, або інші документи, які б підтверджували якість та походження товару зазначеного у первинних документах виписаних контрагентом на адресу позивача, наявність яких передбачена умовами договору поставки.

Також, згідно податкової інформації відносно ТОВ «ЛАЙНІТ», ТОВ «КОНЦЕПТ ІНФО», ТОВ «ЛІГАС ТРЕЙД», ТОВ «ДОРНЕС», у зазначених контрагентах відсутні основні засоби (виробничі, складські приміщення), транспортні засоби, трудові ресурси та доку менти, що підтверджують фактичне перевезення ТМЦ.

Також, встановлено, що відсутній договір між позивачем та ТОВ "ДОРНЕС", в зв`язку з чим неможливо дослідити умови його виконання, терміни та умови поставки товару, умови приймання-передачі товару, технічні характеристики, інше.

При цьому, як вже було зазначено вище, 21.09.2018 р. ПП «СП Кліматехніка» листом вих.№2109/18 повідомило ГУДФС в Миколаївські області про знищення бухгалтерської, кадрової та іншої документації позивача за період з 2010 року, у зв`язку з чим позивач просив надати можливість для відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів згідно з п. 44.5 ст. 44 ПК України (т. 1 ас. 38).

Позивачем до зазначеного листа був наданий акт №1 від 21.09.2018 р. про нестачу архівних документів (т.1 а.с.39)

Відповідачем в свою чергу, у відповідності до п. 44.5 ст. 44 ПК України Наказом від 25.09.2018 р. №2130 перенесено терміни проведення документальної планової перевірки ПП «СП Кліматехніка» у зв`язку з неможливістю проведення перевірки з причин знищення бухгалтерських та податкових документів з 25.09.2018 р. до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених строків для відновлення платником податків втрачених документів, які призвели до неможливості її проведення (т.1 а.с. 40).

Судом встановлено, що 26.12.2018 р. та 11.01.2019 р. ГУДФС в Миколаївській області повідомили позивача про необхідність надати первинні документи, визначенні в зазначених листах, у зв`язку з початком проведення документальної планової перевірки (т. 1 ас. 44-46).

Матеріалами справи встановлено, що перевірку було продовжено з 10.01.2019 р., що підтверджується Наказом ГУДФС у Миколаївській області від 09.01.2019 р. №26, тобто у позивача з 25.09.2018 р. по 10.01.2019 р. було більше трьох місяців для відновлення втрачених документів, проте ПП «СП Кліматехніка» жодної витребуваної бухгалтерської, кадрової та іншої документації за перевіряємий період не надали, доказів та поважних причин неможливості відновлення цих документів не повідомили, а крім того матеріали справи не містять будь-яких відомостей про вчинення позивачем будь-яких дій щодо відновлення знищених документів.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що за відсутності витребуваних документів, які згідно листа ПП «СП Кліматехніка» від 21.09.2018 р. вих.№2109/18, були знищені та не були надані до контролюючого органу при проведенні перевірки, позивачем не підтверджено факт придбання товарів (робіт, послуг) позивачем у ТОВ «ЛАЙНІТ», ТОВ «КОНЦЕПТ ІНФО», ТОВ «ЛІГАС ТРЕЙД», ТОВ «ДОРНЕС» по ланцюгу від вищезазначених підприємств через повну відсутність трудових і матеріальних ресурсів для здійснення реальної господарської діяльності, не придбання будь-яких послуг і продукції необхідних для її ведення (комунальні послуги, оренда приміщень тощо ), відсутність джерела походження товарів та неможливість надання послуг наявними ресурсами.

Судова колегія наголошує, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності (постанови Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №826/15890/18, від 04.10.2022 у справі №813/125/16, від 21.11.2022 у справі №826/13633/17).

Під час апеляційного розгляду встановлено, що запитувані контролюючим органом документи стосувались предмета документальної планової перевірки згідно з наказом ГУДФС у Миколаївській області від 13.08.2018 р. №1742, у тому числі, періоду, що перевірявся, ці первині бухгалтерські документи є такими, на підставі яких платник має вести облік доходів, витрат та інших показників фінансової діяльності, безпосередньо пов`язані з об`єктом оподаткування податком на прибуток, а їх зберігання є законодавчо встановленим обов`язком платника в силу положень пункту 44.3 статті 44 ПК України та вимога щодо їх надання міститься у належно оформленому запиті контролюючого органу.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновків, що матеріалами справи не підтверджено реальність господарських зв`язків між позивачем та його задекларованими постачальниками, позивач ПП «СП Кліматехніка» до суду апеляційної інстанції не з`являвся, будь-яких документів, письмових пояснень, клопотань з цього приводу не надав, тому колегія суддів, враховуючи висновки Верховного Суду викладені у цій справі вважає, що податковим органом доведено свою позицію щодо відсутності фактичних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_1 як директор ПП «СП Кліматехніка» не була сповіщена про час та дату проведення перевірки, оскільки на а.с. 176 міститься лист за підписом ОСОБА_1 за вих. № 1708/18 від 17.08.2018 р., який було направлено на ім`я в.о. начальника ГУДФС у Миколаївській області Прокоф`єва Д.І.. в якому зазначено, що ПП «СП Кліматехніка» 14.08.2018 р. були отримані повідомлення та наказ про проведення документальної планової перевірки з 28.08.2018 року. У зв`язку з плановою відпусткою директора підприємства з 07.08.2018 р. та відсутністю посадових осіб підприємства, на яких можливо поклати його обов`язки, ОСОБА_1 просила перенести строк перевірки. До зазначеного листа додано наказ про надання планової відпустки та копію квитка на літак (а.с. 176-178).

Крім того, на а.с. 180 міститься довіреність від 20 вересня 2018 року, якою ОСОБА_1 , як директор підприємства, уповноважує ОСОБА_1 Георгія Олексійовича бути її представником та представляти її інтереси. Зазначена довіреність вчинена на бланку ПП «СП Кліматехніка» та містить печатку ПП «СП Кліматхніка», а тому висновок суду першої інстанції, що цією довіреністю фізична особа - громадянка ОСОБА_1 уповноважує фізичну особу - громадянина ОСОБА_2 бути саме її, як фізичної особи, представником у всіх державних установах та судах, а також виконувати саме від її імені будь-які дії є помилковими.

Також, на а.с. 179 міститься лист за вих.. № 2009/18 від 20.09.2018 року, який було направлено на ім.`я в.о. начальника ГУДФС у Миколаївській області Прокоф`єва Д.І. в якому зазначено, що ОСОБА_1 , директор ПП «СП Кліматехніка» повідомляє ГУ ДФС у Миколаївській області, що згідно довіреності від 20.09.2018 року вона передає свої повноваження ОСОБА_2, який буде її представником в державних та інших підприємствах (а.с. 179).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , як директор ПП «СП Кліматехніка» була обізнана про проведення документальної планової виїзної перевірки, та надала довіреність ОСОБА_2 колегія суддів вважає висновки першої інстанції про те, що наказ про проведення перевірки не вручався уповноваженим особам позивача, а сама перевірка проведена з порушенням порядку проведення помилковим. Перевірка фактично проводилась з 24.09.2018 по 16.01.2019, з урахуванням терміну продовження перевірки з відома та в присутності уповноваженої особи ПП «СП КЛІМАТЕХНІКА». Крім цього, відповідачем були виконанні всі вимоги ПК України, стосовно підстав, порядку, строків проведення перевірки та надіслання акту перевірки.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у цій справі, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено реальності проведення господарських операцій з вказаними контрагентами, доводи суду першої інстанції щодо проведення перевірки без участі належного представника позивача не знайшли свого підтвердження, тому суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов помилкового висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "СП Кліматехніка" - відмовити.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 14.09.2023 року

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька