Постанова

від 30.08.2023 по справі 500/324/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/324/23 пров. № А/857/8647/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівОнишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняДемчик Л.Р.,

за участю представника позивачаМатус Т.А.,

за участю представника відповідачаЖивчик В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, прийняте суддею Дерех Н.В. об 11 годині 13 хвилині у м. Тернополі, повний текст складено 13.04.2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Скло Постач» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ТОВ «Захід-Скло Постач» (надалі позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі ГУ ДПС у Тернопільській області, Відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі ДПС України, Відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС України у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 7286715/44398082 від 02.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 №33; № 7286716/44398082 від 02.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2021 №62; № 7286717/44398082 від 02.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.10.2021 №63, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №33 від 06.10.2021; №62 від 18.10.2021; №63 від 21.10.2021.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд зазначив, що Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд звернув увагу на те, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 826/9457/18 зазначено, що суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах № 620/3556/18, № 815/2791/18, від 14.05.2019 у справі № 817/1356/18, від 22.04.2019 у справі № 2040/5445/18, від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18.

При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що правова визначеність переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачена законодавством, а саме, пунктом 5 Порядку №520, який у свою чергу кореспондує зі ст.19 Конституції України, п.201.16. ст.201 ПК України, п.26 Порядку №1165. Крім того, помилковим є твердження позивача про необхідність визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів (за вичерпним переліком) для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючому органу не надано повноважень законодавством щодо визначення таких документів.

Суд першої інстанції зазначає, що зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкових накладних повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання.

Звертає увагу суду на те, що саме по собі подання до контролюючого органу доказів проведених перерахунків не є достатнім для підтвердження фактичного руху товарів / послуг і коштів у процесі їх здійснення. Оцінити реальність відповідних фінансово-господарських операцій можливо лише при дослідженні умов договірних відносин і, відповідно, узгодженості наданих первинних документів з такими умовами, що визначили суб`єкти господарювання.

Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Захід-Скло Постач» зареєстровано платником ПДВ з 01.08.2021.

Основним видом діяльності позивача є код ВЕД 46.44 - Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.

25.06.2021 між ТОВ «Пісківський завод скловиробів» («Постачальник») та ТОВ «Захід-Скло Постач» («Покупець») укладений Договір №16, згідно якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

01.10.2021 між ТОВ «Захід-Скло Постач» («Постачальник») та ТОВ «Асур» («Покупець»), укладено Договір №1/10/21, згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 3.2. даного Договору передбачено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату Товару протягом 7 (семи) календарних днів, які ідуть після дати, що вказана в видатковій накладній, якщо інше необумовлене в специфікації до Договору.

На виконання даного Договору складено три видаткових накладних: від 06.10.2021 №ЗСП0000046 (сплачено покупцем відповідно до платіжного доручення №700 від 06.10.2021), від 19.10.2021 №ЗСП0000067 (сплачено покупцем відповідно до платіжного доручення №718 від 18.10.2021), від 22.10.2021 №ЗСП 0000075 (сплачено покупцем відповідно до платіжного доручення №724 від 21.10.2021).

Як вбачається із матеріалів справи, такі взаєморозрахунки між вказаними вище контрагентами підтверджуються витягом взаєморозрахунків з клієнтом з 01.10.2021 по 31.10.2021.

На виконання податкових зобов`язань за наслідками здійснення господарських операцій позивачем були складені податкові накладні: №33 від 06.10.2021 (на загальну суму 423936,00 грн., в т.ч. ПДВ 70656,00 грн.); №62 від 18.10.2021 (на загальну суму 417682,69 грн., в т.ч. ПДВ 69613,78 грн.); №63 від 21.10.2021 (на загальну суму 401124,00 грн., в.т.ч. ПДВ 66854,00 грн.), та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.10.2021, 15.11.2021 позивачем отримані квитанції, у відповідності до яких реєстрація податкових накладних була зупинена та зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванння в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.08.2022 позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, разом з копіями документів.

Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення від 02.09.2022 №7286715/44398082, №7286716/44398082, №7286717/44398082 про відмову у реєстрації податкової накладної. Вказане рішення комісії про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних мотивоване тим, що позивачем не надано копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім цього, Відповідачем 1 у графі «Додаткова інформація» зазначено: наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Вказані вище рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, однак, Рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2022 за №69142/44398082/2, 69151/44398082/2, 69154/44398082/2, залишено скарги без задоволення та останні комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Відповідно до пунктом201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту201.16 статті 201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимогЗаконів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування(далі - квитанція).

У пункті 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Як визначено у пунктах 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У пунктах 4 та 5 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Як визначено у пунктах 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У постанові від 21 лютого 2023 по справі №2240/3271/18 Верховним Судом висловлено про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Тернопільській області, зупиняло реєстрацію податкових накладних для отримання додаткових пояснень та документів підтверджуючих правомірність формування такої. Так, відповідно до квитанцій про прийняття спірних податкових накладних контролюючим органом зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема, платіжне доручення №700 від 06.10.2021; 3)видаткова накладна №ЗСП0000046 від 06.10.2021; 4) платіжне доручення №79 від 13.10.2021; 5) видаткова накладна №6918-31 від 12.10.2021; 6) платіжне доручення №81 від 18.10.2021; 7) видаткова накладна №6969-82 від 13.10.2021; 8) платіжне доручення №44 від 07.10.2021; 9) видаткова накладна №6676-88 від 04.10.2021; 10)платіжне доручення №85 від 22.10.2021; 11) видаткова накладна №7020-32 від 19.10.2021; 12) додаток до сертифікату відповідності; 13) взаєморозрахунки з клієнтом; 14) платіжне доручення №49 від 11.10.2021; 15) видаткова накладна №6703-18 від 05.10.2021; 16) пояснення; 17) сертифікат відповідності; 18) платіжне доручення №50 від 11.10.2021; 19) видаткова накладна №6708-16 від 05.10.2021; 20) договір №1/10/21 від 01.10.2021 з ТОВ «Асур»; 21) витяг з Державного земельного кадастру; 22) договір №16 від 25.06.2021 з ТОВ «Пісківський завод скловиробів»; 23) платіжне доручення №718 від 18.10.2021; 24) видаткова накладна №ЗСП0000067 від 19.10.2021; 25) платіжне доручення №724 від 21.10.2021; 26) видаткова накладна №ЗСП0000075 від 22.10.2021; 27)платіжне доручення №89 від 27.10.2021; 28) видаткова накладна №7108-20 від 21.10.2021; 29) платіжне доручення №86 від 22.10.2021; 30)видаткова накладна №7037-50 від 19.10.2021; 31) платіжне доручення №48 від 11.10.2021; 32) видаткова накладна №6704-19 від 05.10.2021.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2023 у справі № 500/2655/22 зазначив, що вирішуючи спір у цій категорії справ слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

При розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та її зареєструвати в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

У постанові від 21 лютого 2023 по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПК України.

Разом з тим, відповідно до викладених юридичних підходів в оцінці доказів і підстав для реєстрації податкової накладеної, платник має подати задля забезпечення реєстрації податкової накладної документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Як підтверджено доказами в матеріалах справи на виконання вимоги податкового органу у цій справі позивачем було надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які на її переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій. Обов`язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, на чому зауважував апеляційний суд, недостатньо.

Отже, враховуючи встановлені обставини цієї справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У нашому випадку, зобов`язання Відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх фактичного надходження є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захищено порушене право.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача щодо відмови реєстрації спірних податкових накладних, то, відповідно, вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати такі в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС України, є також обґрунтованою.

Означена позиція з даного питання, що обрана колегією суддів, не суперечить правовим висновкам Верховного Суду зроблених в постановах, зокрема, від 03.11.2021 в справі № 360/2460/20, від 27.04.2020 в справі №360/1050/19 (адміністративне провадження №К/9901/27904/19), від 18.02.2020 в справі №360/1776/19 (адміністративне провадження №К/9901/242/20), та які є обов`язковими для застосування нижчестоящими судовими інстанціями.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №500/324/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 14.09.2023 у зв`язку із перебуванням судді Онишкевича Т.В. у відпустці.