Постанова

від 04.09.2023 по справі 907/449/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р. Справа №907/449/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівПлотніцький Б.Д.

Скрипчук О.С.

секретаря судового засідання Процевич Р.

розглянувшиапеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури (вх. № ЗАГС 01-05/1664/23 від 26.05.2023)

на рішенняГосподарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 (суддя Ремецькі О.Ф. повний текст рішення складено 12.05.2023)

у справі № 907/449/22

за позовомкерівника Тячівської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області м. Ужгород, Закарпатська обл.

та Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району, смт. Усть-Чорна, Закарпатська обл.

до відповідачаДержавного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство с. Красна, Закарпатська обл.

простягнення суми 1 644 662,80 грн. завданої шкоди,

за участю учасників справи:

від прокуратури: Твардовська М.М.

від позивачів: не з`явились

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 керівник Тячівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та в особі Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району з позовом (з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог) до Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство про стягнення 1 644 662,80 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, в порушення ст.ст. 19, 63 п.5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та свого Статуту, не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування 44 дерев породи бук у кварталі 34 виділ 8 та 103 дерева породи бук у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ». Відповідно до розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та підтверджених висновком експерта, в результаті незаконних рубок державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в загальній сумі 1 644 662,80 грн.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та в особі Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району зазначається нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави у сфері охорони та захисту лісів, що має наслідком ненадходження коштів до Державного бюджету, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру».

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 року у справі №907/449/22 (суддя О.Ф. Ремецькі) у задоволенні позову відмовлено повністю.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, що виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. Крім того, судом встановлено, що 27.11.2020 ОСОБА_1 , який є службовою особою та перебуває на посаді майстра лісу Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Постановою про закриття кримінального провадження від 14.12.2021, кримінальне провадження № 6202110000000073 від 25.01.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрито. Відтак, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не встановлено наявності вини працівника відповідача під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Щодо представництва інтересів держави прокурором, суд зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області не вживалися заходи досудового врегулювання спору, будь-які інші заходи реагування даним органом також не вживались. На підтвердження повідомлення позивача в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до суду прокурором до позовної заяви додано лист № №07.52-104-1934ВИХ-22 від 10.05.2022 року. У свою чергу, органом місцевого самоврядування належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів територіальної громади також не вживалось. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Закарпатська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 року у справі №907/449/22, в якій вважає оскаржуване рішення незаконним, прийнятим з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що для пред`явлення даного позову в якості доказів до позовної заяви, зокрема, долучено: протокол огляду місця події від 09.11.2020, проведений із залученням спеціаліста Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, представників ДП «Мокрянське лісомисливське господарство». У протоколі зазначено, що кожен пень зрубаного дерева був обміряний та занесений в попневу перелікову відомість, яка завірена підписами усіх учасників та складає собою додатки до протоколу огляду від 09.11.2020; довідку про встановлення фактів незаконної порубки дере в кварталі 34 виділах 8, 9 Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», складену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Закарпатській області; відомості попневого переліку кварталу 34 виділів 8, 9 Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», в яких по кожному зрубаному дереву зазначені діаметри пнів, при цьому вказані відомості підписані, як спеціалістом ДЕІ у Закарпатській області Дзихором Я.М., так і представниками ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» - Куциним М.М. та Декетом Ф.М.; висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 7385 від 07.12.2020. Прокурор наголошує, що розрахунок шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками дерев в кварталі 34 виділах 8, 9 Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», як спеціалістами ДЕІ у Закарпатській області так і експертом у вказаному висновку, встановлено на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Також апелянт зазначає, що ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території. Проте, відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів, недопущення самовільної рубки лісу, створення сприятливих умов щодо охорони лісу. Прокурор вважає хибним висновок місцевого господарського суду про відсутність дозволу слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні (зокрема, на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до господарського суду) або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені, оскільки станом на момент подання позовної заяви кримінальне провадження № 6202110000000073 від 25.01.2021 було закрито, а досудове розслідування у ньому вже не здійснювалось, відповідно факт незаконного розголошення відомостей досудового розслідування відсутній.

Відповідач в судовому засіданні 08.08.2023 та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема, зазначає, що в протоколі огляду місця події, довідці огляду місця незаконних рубок вказано, що перевірка проводилася і лсовому фонду Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ», проте, відповідно до витягу зЄРДР щодо кримінального провадження встановлено незаконну рубку дерев в Мокрянському лісництві ДП «Мокрянське ЛМГ». Відповідач зауважує, що у протоколі огляду місця події та довідці огляду місця події відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено їх розмір та яким приладом здійснено їх заміри, відсутні посилання на нормативно-правові акти, яким керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди. Відсутність представника відповідача при складанні довідки позбавило можливості ДП «Мокрянське ЛМГ» надати свої заперечення.

Позивачі не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Позивачі та відповідач участі уповноважених представників в судовому засіданні 04.09.2023 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

04.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 04.09.2023 (вх. № 01-04/5892/23) про відкладення розгляду справи № 907/449/22 на іншу дату. Клопотання мотивоване тим, що представник відповідача не матиме можливості взяти участь в даному судовому засіданні у зв`язку із родинними обставинами.

Слід зазначити, що Західний апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд апеляційної скарги з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом, присутній в судовому засіданні 08.08.2023 представник відповідача надав свої пояснення у справі, які враховані судом апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини з даного питання, й те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності позивачів та відповідача у справі.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

У листопаді 2020 року під час проведення перевірки Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» оперативними співробітниками УСБУ в Закарпатській області за участі представників Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та представників ДП «Мокрянське ЛМГ» було виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, про що складено протокол огляду місця події від 09.11.2020.

Так, перевіркою встановлено наступні порушення у лісовому фонді ДП «Мокрянське ЛМГ»: - у кварталі 34 виділ 8 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) виявлено незаконну рубку 44 дерев породи бук, без наявних ознак відведення їх в рубку; - у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) виявлено незаконну рубку 103 дерев породи бук, без наявних ознак відведення їх в рубку. У протоколі зазначено, що кожен пень зрубаного дерева був обміряний та занесений в попневу перелікову відомість.

Також, 09.11.2020 оперативними співробітниками УСБУ в Закарпатській області за участі представників Державної екологічної інспекції в Закарпатській області складено довідку огляду місць незаконних рубок дерев в лісовому фонді Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», про встановлення фактів незаконної порубки дерев в кварталі 34 виділах 8, 9 Русько-Мокрянського лісництва Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство». Відомості попневого переліку кварталу 34 виділи 8, 9 Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», в яких по кожному зрубаному дереву зазначені діаметри пнів. Вказані відомості підписані спеціалістом ДЕІ у Закарпатській області та представниками ДП «Мокрянське лісомисливське господарство».

Відповідно до розрахунків розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками, від 16.11.2020, проведеного Державною екологічною інспекцією у Закарпатської області, загальний розмір заподіяної шкоди у кварталі 34 виділ 8 Мокрянського лісництва складає 526 457,72 грн., у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва становить - 1 118 205,08 грн. Розрахунок проведено на основі довідки огляду місць незаконних рубок дерев в лісовому фонді Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» від 09.11.2020 та відомостей попневого переліку від 09.11.2020, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» та ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

В матеріалах справи міститься копія висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 7385 від 07.12.2020, згідно з яким рубка лісу в кварталі 34 виділи 8, 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» проведена без дозвільних документів, тобто, з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме проведена без спеціального дозволу (лісорубного квитка), що є порушенням вимог ст. 69 Лісового кодексу України, постанови КМУ від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільної рубки 147 дерев породи бук без дозвільних документів (лісорубного квитка) становить 1 644 662,80 грн.

Загальна сума збитків, виявлених Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області за порушення природоохоронного законодавств у кварталі 34 виділ 8, 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» становить 1 664 662,80 грн.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 року у даній справі у задоволенні позову Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та в особі Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, дійшов висновку, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області не вживалося жодних заходів досудового врегулювання спору. На підтвердження повідомлення позивача в порядку ч.4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» про звернення до суду з вказаним позовом прокурором до позовної заяви додано лист № 07.52-104-1934ВИХ-22 від 10.05.2022.

В свою чергу, органом місцевого самоврядування належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів територіальної громади Усть-Чорнянської селищної ради також не вживалось.

В порядку ч.4 ст. 2323 ЗУ «Про прокуратуру» Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району була повідомлена про звернення до суду з позовом листом від 10.05.2022.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для звернення прокурора з доданим позовом до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та в особі Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району.

За приписами статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Судом встановлено, що метою діяльності відповідача є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основним напрямком діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного або іншого шкідливого впливу (п.п. 3.1, 3.2.2 Статуту ДП «Мокрянське ЛМГ»).

Згідно з п.п. 6.2.1, 6.2.4. Статуту до обов`язків Підприємства відносяться, зокрема, забезпечення відтворення, охорони, захисту і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей; виконання інших вимог законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів. Підприємство зобов`язано дотримуватись норм та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Згідно із п.5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

У відповідності до норм статті 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 названого Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Як встановлено вище, Мокрянським лісництвом ДП «Мокрянське ЛМГ» допущено порушення природоохоронного законодавства, а саме незаконну рубку дерев у кварталі 34 виділ 8 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) 44 дерева породи бук, без наявних ознак відведення їх в рубку та у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) 103 дерева породи бук, без наявних ознак відведення їх в рубку, що підтверджується протоколом огляду місця події від 09.11.2023. У протоколі зазначено, що кожен пень зрубаного дерева був обміряний та занесений в попневу перелікову відомість, копії яких наявні в матеріалах справи. У відомостях попневого переліку зазначено дані щодо загальної кількості зрубаних дерев породи бук та інформація щодо діаметрів пнів. Вказані відомості підписані спеціалістом ДЕІ у Закарпатській області та представниками ДП «Мокрянське лісомисливське господарство».

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення та іншого шкідливого впливу.

Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з статтями 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, лісові господарства, як постійні лісокористувачі мають нести відповідальність за порушення вимог ведення лісового господарства, зокрема незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій їм території.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював пошкодження дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок пошкодження дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

На підставі довідки огляду місць незаконних рубок дерев в лісовому фонді Русько-Мокрянського лісництва Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» від 09.11.2020 та відомостей попневого переліку самовільно зрізаних дерев ДП «Мокрянське ЛМГ» від 09.11.2020, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» та ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області проведено розрахунок шкоди, заподіяної лісу внаслідок вчинення незаконної рубки 44 дерев породи бук у кварталі 34 виділ 8 Мокрянського лісництва та 103 дерева породи бук у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва та встановлено, що загальний розмір шкоди становить 1 664 662,80 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що розрахунок шкоди ґрунтується на припущеннях позивача, оскільки у відомостях попневого переліку зазначено дані щодо загальної кількості зрубаних дерев породи бук та інформація щодо діаметрів пнів, у результаті незаконної рубки в кварталі 34 виділах 8, 9 ДП «Мокрянського лісомисливського господарства». Дані відомості підписані спеціалістом ДЕІ у Закарпатській області та представниками ДП «Мокрянське лісомисливське господарство». Розрахунок виготовлено на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу».

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

У даній справі відповідач не довів відсутності його вини в незаконній порубці дерев породи бук у кварталі 34 виділах 8, 9 у Мокрянському лісництві ДП Мокрянське лісомисливське господарство.

Водночас, в силу вищеописаних положень Лісового кодексу України, відповідач зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісових насаджень на відведеній йому території, але свого обов`язку не виконав, внаслідок чого було незаконно вирубано 44 дерева породи бук у кварталі 34 виділ 8 та 103 дерева породи бук у кварталі 34 виділ 9 ДП «Мокрянське ЛМГ», що зафіксовано в протоколі огляду місця події, довідці огляду місць незаконних рубок дерев в лісовому фонді Русько-Мокрянського лісництва Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» та відомостях попневого переліку самовільно зрізаних дерев.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі 1 644 662,80 грн.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені (стаття 222 КПК України), суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 3 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Враховуючи, що станом на момент подання позовної заяви кримінальне провадження № 62021100000000 від 25.01.2021 було закрито, а досудове розслідування у ньому вже не здійснювалось, відповідно факт незаконного розголошення відомостей досудового розслідування відсутній..

Щодо тверджень відповідача про те, що прокурором не правильно визначено лісництво, на якому проводилося перевірка (Русько-Мокрянське чи Мокрянське), суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Вивченням в сукупності доказів, долучених до позовної заяви прокурором, встановлено, що факт незаконної порубки дерев встановлено саме на території Русько-Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», про що свідчать, зокрема, копії протоколу огляду місця події, довідки огляду місць незаконних рубок дерев, розрахунки розміру шкоди та відомості попневого переліку, складені спеціалістом ДЕІ У Закарпатській області.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія відповіді директора ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» про категорії лісів лісництва з доданим до нього проектом організації і розвитку лісового господарства ДП «Мокрянське ЛМГ» Закарпатської області (Русько-Мокрянське лсництво), в тексті якого зазначено назву «Мокрянське лісництво».

Вказане свідчить про те, що мова йде про одне і теж саме лісництво, де було виявлено факт незаконної порубки дерев, а помилки у його назві, допущені в тексті позовної заяви та висновку експерта, є технічними та припускаються навіть самим відповідачем, що свідчить про ідентичність назв лісництва.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи усе вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 у справі № 907/449/22 в порядку статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 року у справі №907/449/22 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов керівника Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області м. Ужгород, Закарпатська область та Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району, смт. Усть-Чорна, Закарпатська область до Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство», с. Красна, Закарпатська область про стягнення 1 644 662,80 грн. завданої шкоди.

4.Стягнути з Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» (90523, с. Красна, вул. Підчос, 87, Тячівський район, ідентифікаційний номер 32467828) шкоду в сумі 1 644 662,80 грн. завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища до спеціальних фондів місцевих бюджетів органів місцевого самоврядування з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів, а саме до місцевого бюджету Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району (90520, смт. Усть-Чорна, вул. Верховинська, 233 Тячівського району, ідентифікаційний код юридичної особи: 04349805.

5.Стягнути з Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» (90523, с. Красна, вул. Підчос, 87, Тячівський район, ідентифікаційний номер 32467828) на користь Закарпатської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000018475, код 02909967, МФО 820172 ДКС України) 24 669,94 грн. судового збору за подання позовної заяви.

6.Стягнути з Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» (90523, с. Красна, вул. Підчос, 87, Тячівський район, ідентифікаційний номер 32467828) на користь Закарпатської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000018475, код 02909967, МФО 820172 ДКС України) 37 004,91 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

8.Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

Судді Б.Д. Плотніцький

О.С. Скрипчук