Постанова

від 24.01.2024 по справі 907/449/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/449/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огороднік К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 24.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023

у справі №907/449/22

за позовом керівника Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 1 644 662,80 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Керівник Тячівської окружної прокуратури 11.07.2022 звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та в особі Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району з позовом (з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог) до Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" про стягнення 1 644 662,80 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, в порушення ст.ст. 19, 63 п.5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та свого Статуту, не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування 44 дерев породи бук у кварталі 34 виділ 8 та 103 дерева породи бук у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ». Відповідно до розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та підтверджених висновком експерта, в результаті незаконних рубок державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в загальній сумі 1 644 662,80 грн.

1.2. Так, Тячівською окружною прокуратурою у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження №62021140000000073 від 25.01.2021 за підозрою працівника лісової охорони Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, в якому прийнято рішення про закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В ході вивчення вказаних матеріалів кримінального провадження встановлено, що через неналежне виконання окремими посадовими особами Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» своїх посадових обов`язків, допущено незаконну рубку лісу на території Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ».

А саме, у листопаді 2020 року під час проведення перевірки Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» оперативними співробітниками УСБУ в Закарпатській області за участі представників Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та представників ДП «Мокрянське ЛМГ» було виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, про що складено відповідний протокол від 09.11.2020 та в подальшому уповноваженими особами проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зокрема, перевіркою встановлені наступні порушення у лісовому фонді ДП «Мокрянське ЛМГ»: - у кварталі 34 виділ 8 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) виявлено незаконну рубку 44 дерев породи бук Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками, від 16.11.2020 загальна сума шкоди становить 526457,72 грн. - у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) виявлено незаконну рубку 103 дерев породи бук Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками, від 16.11.2020 загальна сума шкоди становить 118 205,08 грн.

Разом з тим, прокурор зазначає, що факти проведення незаконних рубок в кварталі 34 виділах 8, 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ», а також заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 1 644 662,80 грн підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №7385 від 07.12.2020, згідно якої рубка лісу в кварталі 34 виділі 8, 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» проведена без спеціального дозволу з порушенням лісоохоронного законодавства, зокрема вимог ст. 69 Лісового кодексу України, а також Постанови КМУ від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів».

Таким чином, за доводами прокурора відповідно до наведених розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та підтверджених висновком експерта, в результаті незаконних рубок державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в загальній сумі 1 644 662,80 грн.

Прокурор також звертає увагу на те, що в даному випадку спірні порушення вимог законодавства виявлено на території ДП «Мокрянське ЛМГ», яке у розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем. Водночас організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

1.3. Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та в особі Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району зазначається нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави у сфері охорони та захисту лісів, що має наслідком ненадходження коштів до Державного бюджету, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру».

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2. Відповідно до п.п. 3.1., 3.2.2. Статуту Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство (надалі ДП «Мокрянське ЛМГ»), затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.07.2018р. № 562, підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основним напрямком діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного або іншого шкідливого впливу.

3. Згідно з п.п. 6.2.1., 6.2.4. Статуту ДП «Мокрянське ЛМГ» до обов`язків підприємства відносяться, зокрема, забезпечення відтворення, охорони, захисту і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей; виконання інших вимог законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів. Підприємство зобов`язано дотримуватись норм та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

4. У листопаді 2020 року під час проведення перевірки Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» оперативними співробітниками УСБУ в Закарпатській області за участі представників Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та представників ДП «Мокрянське ЛМГ» було виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, про що складено відповідний протокол від 09.11.2020 та в подальшому уповноваженими особами проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

5. Перевіркою встановлені наступні порушення у лісовому фонді ДП «Мокрянське ЛМГ»: - у кварталі 34 виділ 8 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) виявлено незаконну рубку 44 дерев породи бук. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками, від 16.11.2020 загальна сума шкоди становить 526 457,72 грн. - у кварталі 34 виділ 9 Мокрянського лісництва (в лісонасадженні) виявлено незаконну рубку 103 дерев породи бук. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками, від 16.11.2020 загальна сума шкоди становить 1 118 205,08 грн.

6. Разом з тим, прокурор зазначає, що факти проведення незаконних рубок в кварталі 34 виділах 8, 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ», а також заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 1 644 662,80 грн підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №7385 від 07.12.2020, згідно якої рубка лісу в кварталі 34 виділі 8, 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» проведена без спеціального дозволу з порушенням лісоохоронного законодавства, зокрема вимог ст. 69 Лісового кодексу України, а також Постанови КМУ від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів».

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 року у справі №907/449/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

7.1. Місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, що виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. Крім того, судом встановлено, що 27.11.2020 ОСОБА_1 , який є службовою особою та перебуває на посаді майстра лісу Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Постановою про закриття кримінального провадження від 14.12.2021, кримінальне провадження № 6202110000000073 від 25.01.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрито. Відтак, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не встановлено наявності вини працівника відповідача під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

8. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 року у справі №907/449/22 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким задоволено позов керівника Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області м. Ужгород, Закарпатська область та Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району, смт. Усть-Чорна, Закарпатська область до Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство», с. Красна, Закарпатська область про стягнення 1 644 662,80 грн завданої шкоди.

Стягнуто з Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» (90523, с. Красна, вул. Підчос, 87, Тячівський район, ідентифікаційний номер 32467828) шкоду в сумі 1 644 662,80 грн завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища до спеціальних фондів місцевих бюджетів органів місцевого самоврядування з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів, а саме до місцевого бюджету Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району (90520, смт. Усть-Чорна, вул. Верховинська, 233 Тячівського району, ідентифікаційний код юридичної особи: 04349805.

Стягнуто з Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» (90523, с. Красна, вул. Підчос, 87, Тячівський район, ідентифікаційний номер 32467828) на користь Закарпатської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000018475, код 02909967, МФО 820172 ДКС України) 24 669,94 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» (90523, с. Красна, вул. Підчос, 87, Тячівський район, ідентифікаційний номер 32467828) на користь Закарпатської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000018475, код 02909967, МФО 820172 ДКС України) 37 004,91 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

8.1. Суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що розрахунок шкоди ґрунтується на припущеннях позивача, оскільки у відомостях попневого переліку зазначено дані щодо загальної кількості зрубаних дерев породи бук та інформація щодо діаметрів пнів, у результаті незаконної рубки в кварталі 34 виділах 8, 9 ДП «Мокрянського лісомисливського господарства». Дані відомості підписані спеціалістом ДЕІ у Закарпатській області та представниками ДП «Мокрянське лісомисливське господарство». Розрахунок виготовлено на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу».

8.2. Апеляційний господарський суд вважає, що Відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

8.3. З огляду на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі 1 644 662,80 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. До Верховного Суду від Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 у справі №907/449/22

9.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував ст. 73 Господарського процесуального кодексу України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №909/114/21.

Скаржник зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не можуть вважатись належним та достатніми доказами вини та протиправної поведінки відповідача, при цьому, матеріалами справи не підтверджено заявлений розмір шкоди у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказаних доводів, скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06.07.2022 у справі №914/1979/18, від 16.08.2022 у справі №925/1598/20.

Скаржник вказує, що кримінальне провадження №62021140000000073 від 25.01.2021, за підозрою працівника лісової охорони ДП "Мокрянське ЛМГ" у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ст. 367 ч. 2 КК України є закритим на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому застосування положень ст. 1172 ЦК України на яку посилається прокурор, як на підставу позову не є можливим та суперечить нормам законодавства.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України та статті 105 Лісового кодексу України вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, а отже суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосував норми матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. Відзиву не надано.

Провадження у Верховному Суді

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/449/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023.

12. Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство", яка подана на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №907/449/22 та призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" у справі №907/449/22 на 22 листопада 2023 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 відкладено розгляд касаційної Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство", яка подана на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №907/449/22 на 06 грудня 2023 року о 12 год. 40 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

14. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 задоволено Заяву Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" про заміну відповідача у справі №907/449/22.

Здійснено заміну відповідача - Державне підприємство "Мокрянське лісомисливське господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (Україна, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Мокрянське лісомисливське господарство" (Україна, 90523, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Красна, вул. Підчос, буд. 87, код ЄДРПОУ 44979558).

15. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №907/449/22 за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Мокрянське лісомисливське господарство" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 до 24 січня 2024 року о 12:30 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід скасувати, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі, виходячи з такого.

17. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

18. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

19. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

20. Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювач шкоди. 4. вина особи, що завдала шкоду.

21. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

22. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

23. Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

24. Системний аналіз положень статті 86, пункту 5 частини другої статті 105, статті 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

25. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

26. Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

27. З матеріалів справи вбачається, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що обставини заподіяння шкоди державі у розмірі 1 644 662,80 грн не доведено в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, належними та допустимими доказами.

28. Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду, з огляду на таке.

29. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

30. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

31. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

32. Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

33. Жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).

34. Виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, навколишнього природного середовища здійснюється уповноваженими законом органами в порядку державного нагляду (контролю), що здійснюється шляхом вжиття планових та позапланових заходів у формі перевірок, обстежень тощо (ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

35. Так, згідно з пунктом 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

36. Оформлений відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

37. У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №909/114/21, на яку посилається Відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, тому відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу як обов`язкової умови для настання відповідальності.

38. При цьому, як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 16.12.2021 у справі №922/3414/19, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

39. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

40. З матеріалів справи вбачається, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, не проводила перевірку (у тому числі документальну) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю зі складенням відповідно до законодавства акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції та не надавала обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

41. У цій справі позивачем зазначено, що Тячівською окружною прокуратурою у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження № 62021140000000073 від 25.01.2021 за підозрою працівника лісової охорони Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, в якому прийнято рішення про закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України

42. За доводами прокурора факт порушення законодавства та сума шкоди спричинена неправомірною рубкою дерев на суму 1 644 662,80 грн підтверджується, крім протоколу огляду місця події та довідки огляду місця події, висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №7385 від 07.12.2020, згідно якої рубка лісу в кварталі 34 виділі 8, 9 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» проведена без спеціального дозволу з порушенням лісоохоронного законодавства.

43. Разом з тим, оцінивши цей доказ разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, судом першої інстанції встановлено, що судово інженерно-екологічна експертиза була проведена по матеріалам кримінального провадження №12019070180000205 від 25.07.2019 р., методом дослідження матеріалів наданих експерту органом, який призначив експертизу, із застосуванням спеціальних знань у галузі інженерної екології, шляхом вивчення матеріалів кримінального провадження №12019070180000205.

44. Висновок експерта не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місяця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підстав яких було здійснено розрахунок.

45. В протоколі огляду місця події від 03.11.2020 р., що знаходиться в матеріалах справи, міститься інформація, що за результатами перевірки встановлено в кварталі 34 виділі 8 Русько Мокрянського л-ва ДП «Мокрянське ЛМГ» незаконну рубку 44 дерев породи бук, рубки минулих років. За візуальними ознаками пні близько 1-3 років давності. Відомості попневого переліку від 09.11.2020 р. в додатку на одному аркуші. В кварталі 34 виділі 9 Русько Мокрянського л-ва ДП «Мокрянське ЛМГ» незаконну рубку 103 дерев породи бук. За візуальними ознаками пні близько 1-3 років давності. Відомості попневого переліку від 09.11.2020 р. в додатку на одному аркуші.

46. Водночас, як встановив суд першої інстанції, в відомостях попневого переліку зазначено відомості щодо загальної кількості зрубаних дерев породи бук та інформація щодо діаметру пнів.

47. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 24.07.2013 року № 541 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток № 1) за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром дерева у корі біля шийки кореня: 26,1-30 см 2112 грн., 30,1-34 см 2832 грн., 34,1-38 см 3602 грн., 42,1-46 см 5247 грн., 46,1-50 см 6066 грн., 51см - 6259грн., 52см - 6450грн., 53см - 6642грн., 57см - 7410грн., 60см - 7986грн., 62см - 8370грн., 68см - 9522грн., 70см - 9906грн., 78см - 11442грн.; дубу сухого: 34,1-38см. - 3602грн., 38,1-42см - 4422грн., 42,1-46см - 5247грн., 42,1-46см - 5247грн., 78см - 11442грн. Пунктом 6 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази.

48. Відтак оцінюючи представлені сторонами докази суд першої інстанції врахував, що шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево виходячи з діаметру його зрізу. При цьому, за кожне сантиметрове перевищення 50-ти сантиметрового діаметра розмір шкоди збільшується на 105,00 грн. А також те, що при визначенні розміру враховується ознака, оскільки за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшується у 2 рази.

49. Слід відзначити, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди.(див. п. 37 цієї постанови)

50. Однак, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного перегляду справи, для обчислення розміру шкоди було взято за основу відомості незаконно зрубаних дерев складені інспектором, в яких зазначені, порода дерева та діаметри пнів, проте, у вказаних відомостях відсутня інформація про ознаку зрубаних дерев та дані про вимірювальний пристрій яким проводились заміри.

51. У протоколі огляду місця події вказується, що пні за візуальними ознаками 1- 3 роки давності, без наявності ознак відведення їх в рубку.

52. Суд першої інстанції правильно вказав на те, що розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст.73 Господарського процесуального кодексу України.

53. Відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. (висновки на які посилався скаржник у касаційній скарзі викладені у постанові Верховного Суду від 16.08.2022 р. у справі №925/1598/20).

54. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

55. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

56. Частинами першою, другою, четвертою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

57. Отже, чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

58. Суд другої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, визнав доведеними обставини вчинення Відповідачем зазначеного правопорушення фактично пославшись лише на те, що відповідач не довів відсутності його вини в незаконній порубці дерев породи бук у кварталі 34 виділах 8, 9 у Мокрянському лісництві ДП "Мокрянське лісомисливське господарство".

59. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає слушними доводи Відповідача, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи в цій частині всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України по суті застосував концепцію негативного доказу, поклавши на Відповідача обов`язок зі спростування достовірності вказаних позивачем відомостей без надання оцінки їх достовірності.

60. За таких обставин Верховний Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог через доведеність обставин вчинення Відповідачем шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

61. У свою чергу висновок місцевого господарського суду про те, що обставини заподіяння шкоди державі у розмірі 1 644 662,80 грн не доведено в порядку, передбаченому положеннями статей 73,74, 76-77 ГПК України, належними доказами, є законним та обґрунтованим.

62. Отже, наведена відповідачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, знайшла своє підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

64. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

65. Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, а судом апеляційної інстанції помилково та безпідставно скасовано судове рішення, яке відповідає закону. За таких обставин, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі № 907/449/22 скасувати.

3. Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2023 у справі №907/449/22 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік