Ухвала

від 15.09.2023 по справі 915/286/23

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

15 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/286/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 (повний текст складено та підписано 17.04.2023, суддя Алексєєв А.П.)

у справі №915/286/23

за позовом Миколаївського міського центру зайнятості

до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області

про стягнення 37557,80 грн

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23, яким позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 37557 грн. 80 коп., а також сплачену суму судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого апелянт зазначає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження зумовлені запровадженням на території України воєнного стану, та як наслідок ускладнення процесу виділення коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23 залишено без руху, визначено Головному управлінню ДПС у Миколаївській області усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у законодавчо визначеному порядку та розмірі, а також вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява в якій скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 у справі №915/286/23 та поновити строк.

В обґрунтування даної заяви скаржник зазначає, що вперше звернувся з апеляційною скаргою у межах законодавчо визначеного строку на апеляційне оскарження, однак через відсутність коштів для сплати судового збору та не усуненням недоліків апеляційної скарги, її було повернуто судом апеляційної інстанції.

Апелянт вважає, що причини несплати судового збору були об`єктивними та не залежали від волі контролюючого органу. У той самий час, скаржник вжив негайних заходів, спрямованих на сплату судового збору та звернення з повторною апеляційною скаргою з метою захисту суспільних інтересів та недопущення порушення законодавства.

До того ж, скаржник просить під час вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження врахувати запровадження на всій території України воєнного стану, який дію до теперішнього часу.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про усунення недоліків та дослідивши обставини викладені у ній, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 04.04.2023. Повний текст складено та підписано 17.04.2023.

Отже, з урахуванням дати складання повного тексту оскаржуваного рішення, останнім днем строку подання апеляційної скарги на нього є 08.05.2023.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення було отримано скаржником 26.04.2023 (т.1, а.с. 92).

Втім, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23 була подана до суду апеляційної інстанції 11.07.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що Головне управління ДПС у Миколаївській області вже зверталось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23, однак ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 скаргу було повернуто, зокрема, через не усунення недоліків апеляційної скарги, а саме несплати скаржником судового збору.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування частини першої статті 119 ГПК України є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Перевіривши доводи скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області не наведено належних обґрунтувань причин, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали можливості звернутися з апеляційною скаргою у законодавчо визначені строки.

Суд зазначає, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обв`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Щодо доводів скаржника про наявність обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження, зумовлених відсутністю коштів для сплати судового збору у строк, визначений законом, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ...підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

Тобто виходячи з принципу належного урядування державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок іншої особи, яка діяла добросовісно.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів також зауважує, що у відповідності до наданої апелянтом до заяви про усунення недоліків платіжної інструкції №1627 про сплату судового збору вбачається, що остання датована 23.06.2023.

Тобто 23.06.2023 скаржником було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, отже усунуто перешкоди, які на його думку заважали своєчасному зверненню до суду апеляційної інстанції.

Однак, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23 була подана до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку лише 11.07.2023.

При цьому, жодних обґрунтованих пояснень щодо неможливості звернення до суду апеляційної інстанції одразу після сплати судового збору, скаржник не навів.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на запровадження на всій території України воєнного стану, що нібито стало перешкодою для своєчасного звернення зі скаргою до суду.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 зі справи № 990/102/22.

Так, апелянтом не наведено, із посиланням на відповідні докази, обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою.

Як визначено у пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 по справі №915/286/23.

Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.