Постанова

від 13.09.2023 по справі 910/4122/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/4122/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

За участю представників сторін

від позивача - Галік А.Е.,

від відповідача - не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 (повний текст рішення складено 13.06.2023)

у справі № 910/4122/23 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

За позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД"

про стягнення пені у розмірі 257 040, 00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" про стягнення пені у розмірі 257 040, 00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем обов`язку, визначеного ч. 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме щодо сплати штрафу у двомісячний строк з дня отримання рішення про накладення штрафу, в зв`язку з чим позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату штрафу.

28.03.2023 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог 05.05.2023 року суд першої інстанції прийняв до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" в дохід загального фонду Державного бюджету України пеню у розмірі 257 040 грн. 00 коп., а також, з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 855 грн. 60 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належним чином доведено прострочення відповідачем сплати штрафу в сумі 408 000, 00 грн., накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 року №60/14-р/к, у заявлений до стягнення період, з огляду на що відповідач, в силу положень ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має сплатити пеню за період прострочення. Щодо заперечень відповідача стосовно періоду нарахування місцевий господарський суд зазначив, що формулювання закону, а саме ч. 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не дозволяє зупиняти нарахування пені за рішенням органів АМК про стягнення штрафу, у період коли учасники судового процесу реалізують своє право на подання апеляційної або касаційної скарги, адже розгляд справи або перегляд справи судом не відбувається.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року в частині стягнення пені в розмірі 244 800, 00 грн. за період з 09.12.2020 року по 24.01.2021 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права у вигляді невірного тлумачення законодавства. Зокрема скаржник вважає, що місцевим господарським судом не було досліджено з якого моменту рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року по справі №910/6681/20 набрало законної сили. Відтак, на думку скаржник судом першої інстанції невірно визначено період для розрахунку пені шляхом врахування до цього періоду строку, коли судове рішення не вступило в законну силу (з 09.12.2020 року) та день відкриття апеляційного провадження (24.01.2021 року).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді ОСОБА_1, Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4122/23.

17.07.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/4122/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, сформовано для розгляду справи №910/4122/23 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Кравчук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року у справі №910/4122/23 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року у справі №910/4122/23 та призначено розгляд справи на 13.09.2023 року.

09.08.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

12.09.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД", відповідача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

В судовому засіданні 13.09.2023 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Представник відповідача намагався бути присутнім в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак через технічні проблеми не зміг приєднатися.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга стосується позовних вимог, які задоволені судом першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 12.03.2020 року за результатами розгляду справи № 116/60/123-рп/к.19 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 60/14-р/к, яким визнано, що ТОВ "МЕДІКОР, ЛТД" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів у 6 (шести) процедурах закупівлі. (т.1, а.с. 5-17).

За зазначені порушення на ТОВ "МЕДІКОР, ЛТД" відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у сумарному розмірі 408 000, 00 грн.

Рішення Антимонопольного комітету України № 60/14-р/к від 12.03.2020 року було отримано представником відповідача 16.03.2020 року, що підтверджуються розпискою на супровідному листі вих. № 60-02/1506 від 16.03.2020 року про відправлення зазначеного рішення та копія якого знаходиться в матеріалах справи. (т.1, а.с. 18).

Таким чином, рішення № 60/14-р/к від 12.03.2020 року було вручене відповідачу - 16.03.2020 року.

Не погодившись з рішенням № 60/14-р/к від 12.03.2020 року Адміністративної колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ТОВ "МЕДІКОР, ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про скасування рішення № 60/14-р/к від 12.03.2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 року по справі №910/6681/20, у задоволенні позовних вимог ТОВ "МЕДІКОР, ЛТД" відмовлено у повному обсязі. (т.1, а.с. 19-40).

22.11.2022 року до відділення АМК України надійшло платіжне доручення № 1958 від 18.11.2018 року щодо виконання ТОВ "МЕДІКОР, ЛТД" рішення № 60/14-р/к від 12.03.2020 року, а саме сплати накладених відділенням АМК України штрафів у справі № 116/60/123-рп/к.19 у загальному розмірі 408 000, 00 грн. (т.1, а.с. 42).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що відповідачем було порушено строки сплати штрафу за рішенням № 60/14-р/к від 12.03.2020 року, а тому з урахуванням оскарження рішення № 60/14-р/к від 12.03.2020 року в судах, позивач здійснює розрахунок пені:

- з 09.12.2020 року (наступний день після прийняття рішення місцевим судом) до 24.01.2021 року включно (день, що передує дню відкриття апеляційного провадження) - прострочено 40 днів сплати штрафу;

- з 16.11.2022 року (наступний день з дня винесення постанови судом апеляційної інстанції) до 17.11.2022 року включно - прострочено 2 дні.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.

Стаття 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлює, що АМК України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання (ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Як вже було вище зазначено, рішення Антимонопольного комітету України № 60/14-р/к від 12.03.2020 було отримано представником відповідача 16.03.2020 року, що підтверджуються розпискою на супровідному листі вих. № 60-02/1506 від 16.03.2020 року про відправлення зазначеного рішення та копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відтак, суд першої інстанції вірно встановив, що рішення № 60/14-р/к від 12.03.2020 року було вручене відповідачу - 16.03.2020 року.

Отже, з огляду на прийняття позивачем Рішення, у відповідача виник обов`язок сплатити накладений на нього вказаним рішенням штраф в сумі 408 000, 00 грн. у визначений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк, тобто двомісячний строк з дня одержання Рішення (16.03.2020 року + два місяці - 16.05.2020 року), проте, як встановлено вище, вказаний обов`язок відповідачем виконаний 18.11.2022 року. (платіжне доручення №1985 від 18.11.2022 року, т.1, а.с. 42).

Правова природа даного штрафу є видом відповідальності вчинення правопорушення конкретного законодавства та нараховується на підставі спеціального законодавства. (Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За змістом положень ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Водночас, ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює і те, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Як встановлено вище відповідачем Рішення було оскаржено до господарського суду міста Києва. (справа № 910/6681/20).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі позивач нараховує пеню за період з 09.12.2020 року (наступний день після прийняття рішення місцевим судом) до 24.01.2021 року включно (день, що передує дню відкриття апеляційного провадження) - прострочено 40 днів сплати штрафу та з 16.11.2022 року (наступний день з дня винесення постанови судом апеляційної інстанції) до 17.11.2022 року включно - прострочено 2 дні.

Заперечуючи проти рішення суду першої інстанції, відповідач зазначив, що місцевий господарський суд не досліджував момент набрання законної сили рішення у справі №910/6681/20.

Колегія суддів зазначає, що у застосуванні приписів ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке.

Абзацами третім-п`ятим частини п`ятої зазначеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Аналіз зазначених норм спеціального закону щодо відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, свідчить, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом, протягом якого судом фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи.

Наприклад, у суді першої інстанції - з дня порушення провадження у справі до дня прийняття в ній рішення; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - з дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня ухвалення відповідного судового рішення).

В цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювались.

Вказана правова позиція є сталою та викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 16.06.2022 року №917/530/21, від 11.06.2019 року №910/9272/18, від 04.07.2019 року у справі № 910/14288/18, від 22.01.2019 року у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 року у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 року у справі № 910/4081/18.

Таким чином, для нарахування пені а несплату штрафу на підставі рішення Антимонопольного комітету України, нормами чинного законодавства не передбачено залежність від набрання законної сили рішення про стягнення штрафу.

Отже, беручи до уваги те, що згаданими положеннями ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду; з`ясувавши те, що Рішення у встановленому порядку не скасовано і недійсним не визнано та є обов`язковим до виконання, врахувавши перебіг судового розгляду позовних вимог ТОВ «МЕДІКОР, ЛТД» у справі № 910/6681/20, факт виконання відповідачем Рішення щодо сплати штрафу 18.11.2022 року, здійснивши перевірку правильності нарахування пені (тривалість, розмір), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі та стягнення з відповідача пені в сумі 257 040, 00 грн. за період з 09.12.2020 року (наступний день після прийняття рішення місцевим судом) до 24.01.2021 року включно (день, що передує дню відкриття апеляційного провадження) та з 16.11.2022 року (наступний день з дня винесення постанови судом апеляційної інстанції) до 17.11.2022 року включно, загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 42 дня.

З огляду на доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, враховуючи послідовну практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, ухвалив судове рішення на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКОР, ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року у справі №910/4122/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року у справі № 910/4122/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4122/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.09.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Кравчук

А.О. Мальченко