Постанова

від 15.09.2023 по справі 924/210/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року Справа № 924/210/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Петухов М.Г.

без участі представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Канна плюс" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 29.05.2023 суддею Кочергіною В.О. м. Хмельницький (повний текст рішення складено 05.06.2023) у справі № 924/210/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодка Шишківчанка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канна плюс" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька філія ТзОВ "Канна плюс"

про стягнення 94257, 50 грн. основного боргу, 1419, 14 грн. інфляційних втрат, 712, 74 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Солодка Шишківчанка" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Відокремленого підрозділу "Хмельницька філія "Товариства з обмеженою відповідальністю "Канна плюс", до ТзОВ "Канна плюс" про стягнення 94257, 50 грн. основного боргу, 1419, 14 грн. інфляційних втрат, 712, 74 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство вказало на те, що відповідачі не оплатили поставлену продукцію згідно накладних. Окрім цього, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачами умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, позивачем заявлено до стягнення солідарно з відповідачів 1419, 14 грн.. інфляційних втрат та 712, 74 грн. 3% річних, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

13.03.2023 на адресу місцевого господарського суду позивачем було подану заяву, відповідно до якої товариство, серед іншого, просило суд вважати належним та єдиним відповідачем Відокремлений підрозділ "Хмельницька філія "Товариства з обмеженою відповідальністю "Канна плюс". До заяви додано також позовну заяву в новій редакції, в якій відповідачем зазначено Відокремлений підрозділ "Хмельницька філія "Товариства з обмеженою відповідальністю "Канна плюс".

Також, у суді першої інстанції позивачем було подано заяву про уточнення найменування відповідача, згідно якої належним найменуванням відповідача у даній справі є ТзОВ "Канна плюс" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька філія ТзОВ "Канна плюс".

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2023 у даній справі позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 94257, 50 грн. основного боргу, 1419, 14 грн. інфляційних втрат, 712, 74 грн. 3% річних, 2 684 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи скарги відповідач вказав про те, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків, оскільки неповно з`ясував усі обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що суд не взяв до уваги, що довіреність які була видана на Ястремську С.В. діяла до 31.12.2021 та після даної дати вона не могла укладати будь які договори та виступати від імені ТзОВ "Канна плюс". Також вказує, що судом було встановлено та наголошено, що відповідачем було здійснено розрахунок з позивачем за отриманий товар у сумі 202125 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів, але не зазначається з якого саме рахунку були здійсненні дані розрахунки. Окрім того, на думку скаржника судом не було взято до уваги відомості з ГУ ДПС в Хмельницькій області про те, що станом на 09.05.2023 ТзОВ "Канна плюс" не було зареєстровано платником податку на догану вартість та ГУ ДПС в Хмельницькій області не володіє інформацією щодо господарських операції. Також судом було встановлено та зазначено, що накладні містять підписи представників відповідача про отримання товару, але, на думку відповідача, вказане не відповідає дійсності, оскільки там не міститься анкетних даних осіб, які отримали даний товар, та чи дійсно вони є працівниками ТзОВ "Канна плюс".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Канна плюс" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька філія ТОВ "Канна плюс"; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі накладних № 1 від 16.02.2022 на суму 8889 грн.; № 2 від 23.02.2022 на суму 13106, 50 грн.; № 3 від 14.03.2022 на суму 25505 грн.; № 4 від 20.03.2022 на суму 30500 грн.; № 5 від 36800 грн.; № 6 від 03.04.2022 на суму 35707 грн.; № 7 від 18.04.2022 на суму 31435, 50грн.; № 8 від 01.05.2022 на суму 22701 грн.; № 9 від 07.05.2022 на суму 17593 грн.; № 10 від 30893, 50 грн.; № 11 від 19.06.2022 на суму 20614 грн.; № 12 від 16.07.2022 на суму 22638 грн., позивачем (постачальник) було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 296382, 50 грн. Поставка та відвантаження товару здійснювалась за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103. Накладні містять підписи представників відповідача про отримання товару.

У свою чергу відповідачем частково проведено розрахунки з позивачем за отриманий товар на загальну суму 202125 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями прибуткових касових ордерів, а саме: № 1 від 13.03.2022 на суму 7000 грн.; № 2 від 17.03.2022 на суму 1889 грн.; № 3 від 20.03.2022 на суму 10000 грн.; № 4 від 27.03.2022 на суму 10000 грн.; № 5 від 03.04.2022 на суму 7000 грн.; № 6 від 18.04.2022 на суму 4000 грн.; № 7 від 19.04.2022 на суму 3861 грн.; № 8 від 30.04.2022 на суму 10250 грн.; № 9 від 07.05.2022 на суму 12000 грн.; № 10 від 13.05.2022 на суму 10000 грн.; № 11 від 22.05.2022 на суму 10065 грн.; № 12 від 27.05.2022 на суму 10000 грн.; № 13 від 03.06.2022 на суму 3000 грн.; № 14 від 04.06.2022 на суму 2000 грн.; № 15 від 05.06.2022 на суму 2000 грн.; № 16 від 10.06.2022 на суму 9000 грн.; № 17 від 19.06.2022 на суму 10000 грн.; № 18 від 20.06.2022 на суму 2000 грн.; № 19 від 26.06.2022 на суму 5000 грн.; № 20 від 30.06.2022 на суму 5000грн.; № 21 від 02.07.2022 на суму 2000 грн.; № 22 від 10.07.2022 на суму 4960 грн.; № 23 від 16.07.2022 на суму 10000 грн.; № 24 від 23.07.2022 на суму 3000 грн.; № 25 від 28.07.2022 на суму 3000 грн.; № 26 від 29.07.2022 на суму 1960 грн.; № 27 від 05.08.2022 на суму 4000 грн.; № 28 від 21.08.2022 на суму 3500 грн.; № 29 від 17.09.2022 на суму 5000 грн.; № 30 від 27.09.2022 на суму 1000 грн.; № 31 від 01.10.2022 на суму 1000 грн.; № 32 від 05.10.2022 на суму 11165 грн.; № 33 від 08.10.2022 на суму 12875 грн.; № 34 від 14.10.2022 на суму 500 грн.; № 35 від 20.10.2022 на суму 1000 грн.; № 36 від 28.10.2022 на суму 500 грн.; № 37 від 08.11.2022 на суму 600 грн.; № 38 від 11.11.2022 на суму 500 грн.; № 39 від 20.11.2022 на суму 1500 грн.

З огляду на часткову оплату товару відповідачем, заборгованість останнього перед позивачем по поставці товарів згідно накладних № 1-№ 12 станом на 01.01.2023 склала 94257, 50 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним від ТзОВ "Солодка Шишківчанка" - Ярощуком Б.О. та від ВП "Хмельницька філія ТзОВ "Канна плюс" - Ястремською С.В., що в подальшому стало підставою для звернення ТзОВ "Солодка Шишківчанка" з відповідним позовом до господарського суду.

Окрім того, як зазначено вище, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 1419, 14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2022 року - січень 2023 року та 712, 74 грн. 3% річних, нарахованих за період з 21.11.2022 по 20.02.2023.

Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги товариства обґрунтованими та оскаржуваним рішенням задовольнив їх у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на слідуюче.

В силу ст. 11 ЦК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

В силу приписів ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відтак, законом передбачена можливість укладення договорів у спрощеному прядку у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання). При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Як зазначено вище, позивачем передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 296382, 50 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи відповідними накладними.

Наявні в матеріалах справи накладні свідчать про досягнення згоди між сторонами щодо передачі вказаного товару відповідачу та є належним доказом виникнення між сторонами договірних відносин.

Поряд з цим, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, судом констатується, що між сторонами виникли правовідносини, яким притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладання договору поставки. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт вчинення сторонами дій щодо укладення договору купівлі-продажу (поставки) та його виконання, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав вважати такий договір неукладеним.

Зважаючи на той факт, що договір у формі єдиного документа, підписаного сторонами між сторонами не укладався, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як зазначено вище, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за отриманий товар у сумі 202125 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями прибуткових касових ордерів.

Вказане також підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.01.2023, підписаним від ТзОВ "Солодка Шишківчанка" - Ярощуком Б.О. та від ВП "Хмельницька філія ТзОВ "Канна плюс" - Ястремською С.В.

Стосовно тверджень скаржника про те, що директор ВП "Хмельницька філія" ТзОВ "Канна Плюс" Ястремська С.В. діяла від імені товариства без належних повноважень, на підставі довіреності від 26.04.2021, яка діяла до 31.12.2021 та не була продовжена, такі твердження судом не приймаються до уваги з огляду на те, що відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.01.2023 керівником відокремленого підрозділу була Ястремська С.В. (згідно положення).

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що в силу ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Частина ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (ст. ст. 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Враховуючи приписи ст. ст. 92, 237 - 239, 241 ЦК України, для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто, третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Відтак, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому, тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Як зазначено вище, відповідно до акту звірки розрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2023 становила 94257, 50грн. Вказаний акт звірки з боку відповідача було підписано Ястремською С.В. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.01.2023 містяться дані щодо керівника Відокремленого підрозділу "Хмельницька філія "ТзОВ "Канна плюс", згідно яких керівник відокремленого підрозділу - Ястремська С.В. (згідно положення).

В силу ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Місцевим господарським судом підставно констатовано то, що відповідачем не доведено той факт, що позивач був обізнаний, або мав бути обізнаний про наявність обмежень у керівника відокремленого підрозділу позивача щодо укладення договорів купівлі продажу, а посилання відповідача як у суді першої, так і суді апеляційної інстанції на те, що довіреність видана на ім`я Ястремської С.В. закінчила свою дію, не береться судом до уваги з огляду на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, станом на 01.01.2023 керівником відокремленого підрозділу значилась Ястремська С.В.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені судами обставини, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення 94257, 50 грн. заборгованості за поставлений товар є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, як зазначено вище, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1419, 14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2022 року - січень 2023 року та 712, 74 грн. 3% річних, нарахованих за період з 21.11.2022 по 20.02.2023.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку правильності перерахунку судом першої інстанції вищевказаних заявлених позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість і законність їх задоволення у повному обсязі.

Судом відмічається, що твердження відповідача, зазначені в апеляційній скарзі про те, що позивач порушив вимоги ст. 74 ГПК України, оскільки позивачем до суду було надано акт звірки взаєморозрахунків та не було надіслано копію на адресу ТзОВ "Канна плюс" є необґрунтованим з огляду на те, що ТзОВ "Канна плюс" не було окремою (третьою) стороною в справі. Копії акту звірки взаєморозрахунків було надіслано стороні по справі - ТзОВ "Канна плюс" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька філія ТзОВ "Канна плюс", за відповідною адресою реєстрації, про що в матеріалах справи є відповідне підтвердження.

Вказаний доказ був досліджений в суді першої інстанції, завірена копія також наявна в матеріалах справи. Доказ був поданий (долучений позивачем) саме у зв`язку із отриманням відповіді від органів ДПС в Хмельницькій області про відсутність інформації про господарські операції відокремленого підрозділу "Хмельницька філія ТзОВ "Канна плюс" за 2022 рік.

Скаржник на обгрунтування доводів апеляційної скарги також вказав про те, що в накладних не містяться анкетні даних осіб, які отримали товар, чи дійсно вони є працівниками Хмельницької філії ТзОВ "Канна плюс" та виходячи з цього вважає, що накладні не є первинним документом.

Однак, як констатовано судом вище, факт здійснення сторонами господарських операцій (купівлі-продажу, поставки товару), крім вказаних первинних документів, першочергово підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків.

У свою чергу судом відмічається, що вказані накладні є первинним документом і мають відповідну юридичну силу та доказовість, оскільки відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що передбачає наявність обов`язкових реквізитів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також скаржник, обґрунтовуючи свою правову позицію, керується нормою законодавства про встановлення строку (терміну) виконання зобов`язання, а саме - п. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якого, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явленням вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно ді цієї норми відповідач наголошує, що якщо товар було поставлено, вимоги на оплату від ТзОВ "Солодка Шишківчанка" на електронну пошту або на адресу ТзОВ "Канна Плюс" не надходило.

Однак, судом відмічається, що вимоги щодо оплати за поставлений товар неодноразово заявлялись саме до ТзОВ "Канна плюс" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька філія ТзОВ "Канна плюс" до якої і відбувались поставки товару, про що неодноразово заявлялось в суді першої інстанції.

Окрім того, господарське та цивільне законодавство України, наділяє суб`єкта господарювання на власний розсуд обирати спосіб захисту своїх порушених законних прав та інтересів, в тому числі безпосередньо звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 73, 74, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Звертаючись із апеляційною скаргою відповідач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати, понесені у зв`язку із поданням апеляційної скарги, на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Канна плюс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2023 у справі № 924/210/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Матеріали справи № 924/210/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Петухов М.Г.