Постанова
від 05.09.2023 по справі 922/5117/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/5117/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Плахов О.В., суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 925Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 у справі №922/5117/21, ухвалене суддею Кухар Н.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 23.06.2022,

за позовом ОСОБА_2 , м.Харків,

до Садівничого товариства "Монтажник", смт Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область,

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 позовні вимоги задоволені повністю, визнано незаконними та скасовано рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), оформлені Протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), датованим 13.04.2019; стягнуто з Садівничого товариства "Монтажник" на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

16.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник посилаючись на те, що її права та інтереси зачіпаються оскаржуваним рішенням, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 у справі №922/5117/21, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Подаючи апеляційну скаргу, апелянт звернувся до суду з клопотанням, у якому просить поновити пропущений строк на подання скарги з посиланням на ч.2 ст.256 ГПК України, зазначаючи про те, що ОСОБА_1 , як член садового товариства дізналась лише 04.05.2023 про існування зазначеного судового рішення від 23.06.2022 у справі №922/5117/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023, для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023, у зв`язку з навчанням судді Крестьянінова О.О., який входить до складу постійної колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 у справі №922/5117/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. № 925 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 у справі №922/5117/21; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20 червня 2023 року о 10:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 14.06.2023, для подання заяв, клопотань, тощо - до 15.06.2023.

Крім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5117/21.

26.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/5117/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

19.06.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 адвоката Овсяника С. А. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №6979), яке обґрунтовано об`єктивною неможливістю участі в судовому засіданні представника апелянта у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

20.06.2023 до апеляційного господарського суду, до початку судового засідання, від ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення до справи правонаступника позивача (вх. №7068), в якому заявник просить залучити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як правонаступника померлого позивача ОСОБА_2 , про що постановити відповідну ухвалу; відкласти судове засідання, призначене на 20.06.2023, для надання часу на укладення угоди з адвокатом. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 28 березня 2022 року позивач ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис від 07.04.2022 № 233; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивача по справі ОСОБА_2 та його спадкоємцем, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08.06.2023, видане Другою Харківською міською нотаріальною конторою за реєстр. № 4-347 (спадкова справа № 107/2022) та Витягом з Державного реєстру речових прав № 335000255 від 08.06.2023 (додаються). Також заявником повідомлено, що представник померлого позивача, адвокат Нікольський О.М. проходить військову службу в ЗСУ, а тому не може представляти його інтереси, а отже останньому потрібен час, щоб укласти угоду з адвокатом.

До вказаного клопотання додано такі документи: копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копію паспорта у вигляді ID карти ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.06.2023, видане Другою Харківською міською нотаріальною конторою за реєстр. № 4-347 (спадкова справа № 107/2022); копію Витягу з Державного реєстру речових прав № 335000255 від 08.06.2023.

У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 20.06.2023 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 відкладено розгляд даної справи на 11 липня 2023 року о 14:00 годині; повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, зал №104.

10.07.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 адвоката Овсяника С.А. через систему "Електронний суд" надійшли заперечення проти клопотання про залучення до справи правонаступника позивача (вх. № 7963). Вказані заперечення з посиланням на приписи статті 52 ГПК України, статей 1216, 1218 ЦК України мотивовані тим, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до спадкоємця матеріальних прав позивача, проте на думку заявника надані до клопотання докази жодним чином не вказують про набуття спадкоємцем майнових чи немайнових прав члена СТ "Монтажник", що унеможливлює задоволення клопотання про залучення до справи правонаступника позивача у повному обсязі.

10.07.2023 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від представника ОСОБА_3 адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 8001 ел. 11755), в якому заявник посилається на укладення договору про надання правової допомоги лише 07.07.2023, що позбавило можливості ознайомитись з матеріалами даної справи та сформувати правову позицію відносно апеляційної скарги, а тому просить відкласти розгляд цієї справи та надати для ознайомлення та копіювання матеріали судової справи № 922/5117/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Плахов О.В., суддя Шевель О.В.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 11.07.2023 розпочалось за участі апелянта (особисто) та його представника, який надав пояснення щодо порушених прав заявника апеляційної скарги оскаржуваним судовим рішенням, а також підтримав заперечення проти клопотання про залучення до справи правонаступника позивача. Також під час надання пояснень стосовно порядку правонаступництва, чого на думку представника апелянта в даному випадку не відбулось, останній обґрунтував свою позицію в тому числі положеннями Статуту СТ "Монтажник" в редакції 2019 року щодо припинення членства в кооперативі у зв`язку зі смертю особи, проте судом встановлено відсутність в матеріалах справи чинної редакції Статуту цього товариства, оскільки до позовної заяви додано Статут СТ "Монтажник" в редакції 1992 року.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 05 вересня 2023 року до 11:15 години; повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал №104; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

03.08.2023 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від представника ОСОБА_3 адвоката Такідзе Ірини Леонідівни надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. 9074ел. 12357).

16.08.2023 до апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку від представника ОСОБА_3 адвоката Такідзе Ірини Леонідівни надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 9660 ел. 12578), в якому викладено заперечення проти доводів та вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим заявник просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 у справі №922/5117/21 залишити без задоволення.

21.08.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 адвоката Овсяника С.А. через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №9841), в яких заявник посилаючись на те, що в попередньому судовому засіданні досліджувалось питання щодо можливості залучення спадкоємця померлого позивача - ОСОБА_2 , додатково до раніше поданих заперечень стосовно того, що правовідносини у даній справі не допускають правонаступництва, вважає за необхідне зазначити про те, що з огляду на норми ст. 1219 ЦК України, приписи п. 7.1. статуту СТ "Монтажник", у випадку смерті члена садового товариства припиняється його членство, що свідчить про неможливість правонаступництва та набуття статусу члена СТ спадкоємцями після померлого ОСОБА_2 в порядку спадкування, а отже відсутні підстави, передбачені ст. 52 ГПК України, для залучення у справі № 922/5117/21 спадкоємців померлого ОСОБА_2 .

На підтвердження своїх доводів до вказаних пояснень додано копію Статуту Садівничого Товариства "Монтажник", що затверджений рішенням загальних зборів членів СТ "Монтажник", протокол № 5 від 06.04.2019.

Щодо доданих до суду апеляційної інстанції додаткових доказів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта).

Судова колегія зазначає, що в даному випадку з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулась особа, яка не приймала участі під час розгляду справи судом першої інстанції, а отже з об`єктивних обставин була позбавлена можливості на своєчасне вчинення такої процесуальної дії (як подання доказів до суду першої інстанції), тоді як заперечення апелянта містять посилання на положення цього Статуту. До того ж, наданий до суду апеляційної інстанції примірник Статуту Садівничого Товариства "Монтажник", що затверджений рішенням загальних зборів членів СТ "Монтажник", протокол № 5 від 06.04.2019, безпосередньо стосується встановлення обставин даної справи з урахуванням предмета та підстав позову, є необхідним для повного та всебічного з`ясування обставин справи, та відсутній в матеріалах справи.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про долучення вказаного доказу до матеріалів справи для дослідження його апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 05.09.2023 розпочалось за участі апелянта (особисто) та його представника, та представника ОСОБА_3 адвоката Такідзе Ірини Леонідівни. Представник ОСОБА_3 підтримала заявлене клопотання про залучення до справи правонаступника позивача (вх. №7068). Представник апелянта заперечив проти заявленого клопотання з підстав, зазначених в попередньому судовому засідання та з урахуванням поданих до суду додаткових пояснень стосовно цього питання, зазначивши про неможливість правонаступництва в даних правовідносинах та відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Щодо заявленого клопотання ОСОБА_3 про залучення до справи правонаступника позивача (вх. №7068), колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положеннями частин першої - четвертої статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає про те, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 922/4650/21 (п.п. 7.3-7.7 постанови), від 22.06.2023 у справі № 912/164/20 (п.п. 8.21-8.25 постанови).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/2972/19, від 25.07.2023 у справі № 910/19326/15 тощо.

Колегія суддів також враховує, що перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні, разом з тим, стаття 52 ГПК України не виключає можливості, суду, за наявності клопотання, зокрема, позивача, залучити до участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою. Таким чином з урахуванням принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його бажання. Що ж до правонаступника відповідача, то він залучається судом до участі в справі, якщо проти цього не заперечує позивач.

Відтак, процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. Тобто, це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному (господарському) судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Судова колегія зазначає, що предметом даного позову є вимоги ОСОБА_2 до Садівничого товариства "Монтажник" про визнання незаконними та скасування рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), оформлені протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник", датованим 13.04.2019.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Статуту Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року Садівниче Товариство створено та функціонує на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного Кодексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших нормативно-правових актів. Відповідно до завдань та характеру діяльності Садівниче Товариство є обслуговуючим кооперативом.

Тобто, предметом спору у даній справі є рішення загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу, а предметом позову є матеріально-правова вимога про визнання рішень загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу недійсними з підстав порушення прав позивача як члена кооперативу.

Відповідно до положень статті 96-1 ЦК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

За змістом статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.

Таким чином, враховуючи зазначену правову позицію, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спір у даній справі виник з корпоративних відносин.

При цьому, відповідно до практики Верховного Суду для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Відсутні підстави для задоволення позову та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, якщо позивачем є особа, яка не набула корпоративних прав у товаристві, не є учасником цього товариства (постанова Верховного Суду від 21.02.2022 у справі № 904/3241/20, від 20.06.2023 у справі № 924/588/20).

Відтак, у спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Суд апеляційної інстанції установив, що відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 07.04.2022 складено відповідний актовий запис №233.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, а отже у даному випадку встановленню підлягає факт переходу до спадкоємця корпоративних прав позивача.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 цього Кодексу визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, смерті члена кооперативу - фізичної особи.

Вказана норма кореспондується з підставами припинення членства, зазначеними у статуті. Так, відповідно до пункту 7.1 Статуту Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року членство в Садівничому Товаристві припиняється у випадку смерті члена.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності (частина перша, друга статті 10 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до статті 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Аналогічні положення містить Статут Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року, відповідно до пунктів 1.11, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 9.2 якого склад засновників (членів) Садівничого Товариства затверджуються Загальними зборами членів Садівничого Товариства. Членами Садівничого Товариства можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які внесли вступний внесок у розмірі, затвердженому рішенням Загальних зборів членів Садівничого Товариства. Членом Садівничого Товариства може бути фізична особа, яка досягла 16-го віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Вступ до Садівничого Товариства здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до Садівничого Товариства, вносить вступний внесок у порядку та розмірах, визначених рішенням загальних зборів членів Садівничого Товариства. Рішення голови правління Садівничого Товариства про прийняття нових членів Садівничого Товариства підлягає затвердженню загальними Зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається цим статутом Садівничого Товариства. Вищим органом управління Товариства є Загальні збори членів Садівничого Товариства. До виключної компетенції Загальних зборів членів Садівничого Товариства належить, зокрема, затвердження рішення Правління або Голови про прийняття нових членів та припинення членства, виключення члена Садівничого Товариства з його складу.

Отже, положеннями Закону України "Про кооперацію" та Статуту Садівничого товариства "Монтажник", який у відповідності до положень статті 8 цього Закону є основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, передбачено припинення членства в кооперативі у разі смерті члена кооперативу - фізичної особи та не передбачено автоматичного набуття статусу члена садівничого товариства спадкоємцями після померлого члена кооперативу в порядку спадкування; питання прийняття в члени СТ "Монтажник" належить виключно до компетенції садівничого товариства, що вирішується на підставі письмової заяви особи, яка виявила бажання брати участь у його діяльності.

Частинами 1, 4 статті 25 Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 49 Цивільного кодексу України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що припинення членства в кооперативі у зв`язку із смертю члена кооперативу - фізичної особи відбувається у момент її смерті, і не пов`язується з рішенням загальних зборів.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 927/411/19.

При цьому, корпоративні права не є об`єктом права власності та не можуть переходити у власність. Об`єктом права власності може бути частка в статутному капіталі товариства (постанова Верховного Суду від 15.07.2021у справі № 909/863/19).

Отже, смерть члена кооперативу автоматично припиняє його членство у кооперативі, а право членства в кооперативі не входить до складу спадщини, оскільки нерозривно пов`язано з особою спадкодавця та припиняється внаслідок його смерті. При цьому, спадкоємці померлого члена кооперативу не позбавлені права порушити питання про прийняття їх до членів кооперативу.

Правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, стосуються корпоративних прав позивача на участь в обслуговуючому кооперативі, а саме стосовно його членства в такому кооперативі, а відтак з урахуванням приписів ст. 1219 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про кооперацію", пункту 7.1 Статуту Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року, не допускають правонаступництва.

Наведене в сукупності свідчить про неможливість правонаступництва та набуття статусу члена СТ "Монтажник" спадкоємцями після померлого позивача ОСОБА_2 в порядку спадкування, а отже, відсутні підстави, передбачені ст. 52 ГПК України, для залучення у справі № 922/5117/21 спадкоємців померлого ОСОБА_2 .

В цій частині заперечення апелянта на клопотання ОСОБА_3 про залучення до справи правонаступника позивача знайшли своє підтвердження.

Крім того, заявником до клопотання про залучення до справи правонаступника позивача додане свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 08.06.2023, видане державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, відповідно до якого спадщина ОСОБА_3 складається з житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який належав спадкодавцю ОСОБА_2 .

Як було з`ясовано в судовому засіданні вказане свідоцтво стосується нерухомого майна (житлового будинку) померлого ОСОБА_2 розміщеного на земельній ділянці, що розташована взагалі не в межах кооперативу Садівничого товариства "Монтажник".

Докази правонаступництва саме у спірних правовідносинах матеріали справи не місять, а посилання заявника ґрунтуються на припущеннях.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що спірні правовідносини не передбачають правонаступництва, у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення до участі у справі правонаступника колегією суддів відмовляється за необґрунтованістю.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.09.2023 представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2021 позивач - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Садівничого товариства "Монтажник" (далі - відповідач, СТ "Монтажник", Товариство), смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, про визнання незаконним та скасування рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник", оформлені протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення щодо виключення позивача з членів Товариства, прийняті 20.04.2019 на Загальних зборах членів Товариства, оформлені протоколом № 6, датованим 13.04.2019 (в тому числі по третьому, четвертому та п`ятому питаннях) є незаконними та підлягають скасуванню, а збори проведені із порушенням вимог законодавства, а тому є недійсними (т.1, а.с.1-9).

У позовній заяві зазначено про те, що Садівниче товариство "Монтажник" зареєстровано як юридична особа 11.12.1992 (запис про державну реєстрацію 1 456 120 0000 000424, дата запису 18.10.2005). Вищевказане Товариство було створене працівниками та службовцями Виробничого кооперативу "Спецмонтаж-8" треста "Южспецатоменергомонтаж" (ЮСАЕМ).

Так, рішенням виконавчого комітету Дергачівської районної ради народних депутатів від 17.12.1991 № 331/4 відведено тресту "Южспецатоменергомонтаж" під колективні сади робочих та службовців ділянку площею 2,55 га пасовищ із земель радгоспу ім. Щорса, раніше переданих радгоспу Харківського вищого воєнного танкового училища" (т.1, а.с. 33).

Згідно з протоколом зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" від 05.12.1991, прийнято Статут Садівничого товариства "Монтажник" та обрано головою Садівничого товариства Юношева Бориса Дмитровича (т.1, а.с.20).

Розпорядженням представника Президента України A.M. Хохлова (Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області) від 11.12.1992 № 317 вирішено зареєструвати Статут Садівничого товариства "Монтажник" (т.1, а.с.21).

Згідно з пунктом 1.1 Статуту СТ "Монтажник" у редакції 1992 року робітники та службовці: тресту "Южспецатоменергомонтаж" Харківського монтажного управління, Виробничого кооперативу "Спецмонтаж-8" цього ж тресту та інші громадяни добровільно об`єдналися у Садівниче товариство "Монтажник" для організації колективного саду на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування рішенням Солоницівської селищної ради народних депутатів Дергачівського виконавчого комітету від 17.12.1991 № 331/4 загальною площею 2,55 га, розташованій між Північно-західним кордоном селища Солоницівка та тактичним полем вищого гвардійського танкового командного училища.

Відповідно до пункту 13 Статуту у члени садівничого товариства можуть бути прийняті працівники підприємства, при якому організовано садівниче товариство та пенсіонери з числа осіб, які раніше працювали на даному підприємстві, інші громадяни можуть бути прийняті в члени садівничого товариства у випадках, передбачених законодавством, коли вони беруть активну участь в організації товариства, допомоги у роботі з відведення земельних ділянок та інші.

В окремих випадках вибуття із садівничого товариства одного з його членів за станом здоров`я або інших поважних причин, що перешкоджають виконанню вимог Статуту товариства, один із членів його сім`ї може вступити в товариство, якщо він спільно з членом товариства користувався садовою ділянкою та брав участь у його освоєнні (п.14 Статуту).

Згідно з пунктом 16 Статуту робітники, службовці та інші громадяни, включені до затвердженого адміністрацією та профспілковим комітетом підприємства списку осіб, які вступають в товариство, яке організується при них, вважаються членами товариства з дня реєстрації Статуту товариства. У члени чинного садівничого товариства приймаються робітники, службовці та інші громадяни за рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства або за рішенням виконкому райради народних депутатів, якщо товариство знаходиться у його віданні, з урахуванням рекомендацій правління товариства.

Членам садівничого товариства спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства виділяються ділянки (п. 17 Статуту).

Так, рішенням Виконавчого комітету Солоницівської селищної ради народних депутатів від 11.10.1994 № 373 за результатами розгляду заяв членів СТ "Монтажник" було вирішено передати безплатно у приватну власність садові ділянки, розмішені на півночі селища Солоницівка членам Садового товариства "Монтажник", у тому числі ОСОБА_2 - 852 кв.м (т.1, а.с. 34).

Відтак, ОСОБА_2 (позивач) був одним із керівників ВК "Спецмонтаж-8" треста ЮСАЕМ та членом Садівничого товариства "Монтажник", що знаходиться на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з початку його створення, у в`язку з чим йому була виділена земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 852 кв.м, розташована на території цього товариства, що підтверджується також довідкою голови СТ "Монтажник" ОСОБА_4 , списками членів садівничого товариства, складеними в різні періоди (т.1, а.с. 36-39).

Як зазначав позивач, на виділеній йому земельній ділянці у СТ "Монтажник" ним було побудовано будинок, в якому він тимчасово дозволив проживати своїй колишній дружині - ОСОБА_5 (шлюб між нею та позивачем розірваний 14.12.2001, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та їх спільній із ОСОБА_5 доньці - ОСОБА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Солоницівської селищної ради народних депутатів № 500 від 11.12.2007 на підставі листа голови СТ "Монтажник" Русиник було надано дозвіл на газифікацію будинків садового товариства "Монтажник" громадянам - членам садового товариства, у тому числі ОСОБА_2 (т.1, а.с.35).

З 15.08.2011 по 10.09.2015 ОСОБА_2 працював у Російській Федерації, про що свідчать копія трудової книжки за законодавством РФ та копії дозволів на роботу, виданих Федеральною міграційною службою РФ (т.1, а.с. 89-93).

За твердженням позивача після повернення із РФ, він почав оформлювати документи на будинок, який він побудував, та також мав намір приватизувати вищевказану земельну ділянку АДРЕСА_2 ).

Проте, позивачу стало відомо, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01.04.2010 по справі № 2-1360/10 за ОСОБА_5 було визнано право власності на самочинне будівництво: садовий будинок "А-2" з верандою "а" та тамбуром "а1", загальною площею 104,8 кв.м, жилою площею 63,6 кв.м та надвірні будівлі: гараж "Б" з оглядовою ямою "б", погріб "В", сарай "Г", сарай "Д", альтанку "Е", сарай "Ж", сарай "З", навіс "І", навіс "К", що розташовані па території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, садове товариство "Монтажник-2" в АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 40).

01.11.2018 Харківським апеляційним судом було прийнято постанову по справі № 2-1360/10, згідно якої задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01.04.2010 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, третя особа - Садівниче товариство "Монтажник-2" про визнання права власності на самочинне будівництво - відмовлено (т.1, а.с.41-43).

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 09.03.2021 по справі № 2-1360/10 у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 01.11.2018 відмовлено, а постанову Харківського апеляційного суду від 01.11.2018 залишено без змін (т.1, а.с. 44-54).

Тобто, позивач вказував на те, що рішення про визнання права власності та державну реєстрацію права власності за колишньою дружиною позивача ОСОБА_5 у відношенні будинку, побудованому на земельній ділянці, розташованій у Садівничому товаристві "Монтажник" було скасовано

Також, рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2016 було задоволено у повному обсязі позовну заяву ОСОБА_2 до Дергачівської районної державної адміністрації: скасовано Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 30.09.2005 № 532 про передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташованої в Садівничому товаристві "Монтажник-2", ділянка № НОМЕР_2 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 453676, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27.12.2005 за № 0105699300140 на ім`я ОСОБА_5 (т.1, а.с.55-57).

21.12.2018 Харківським апеляційним судом прийнято постанову по справі №619/3072/16-ц, згідно якої апеляційна скарга ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_5 ) залишена без задоволення, а рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2016 - залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2021 по справі № 619/3072/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_5 ) задоволено частково: постанову Харківського апеляційного суду від 21.12.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не встановив коло спадкоємців після померлої ОСОБА_5 , не з`ясував, хто прийняв спадщину у встановленому законом порядку, не перевірив доводи ОСОБА_1 , що вона є спадкоємицею ОСОБА_5 , не вирішив питання про залучення її до участі у справі (т.1, а.с.61-63).

Постановою Харківського апеляційного суду від 20.04.2021 у справі справа № 619/3072/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2016 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Дергачівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації на право власності на земельну ділянку. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав незалучення до участі у справі власника спірної земельної ділянки - ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_5 . Крім того, у вищевказаній постанові колегія суддів звернула увагу на те, що відмова в задоволенні позовних вимог у зв`язку із вказаних вище підстав не позбавляє права позивача на захист своїх порушених прав шляхом звернення до суду із відповідним позовом до належних відповідачів (т.1, а.с.64-68).

Як зазначено у позовній заяві, у подальшому позивачем - ОСОБА_2 було подано до Дергачівського районного суду м. Харкова позовну заяву до ОСОБА_1 (як спадкоємця померлої ОСОБА_5 ), Дергачівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. За вищевказаним позовом відкрито провадження у справі № 619/3225/21.

За твердженням позивача, з дня створення СТ "Монтажник" та станом на час подання позову до суду ОСОБА_2 є членом цього товариства, будинок побудований саме ним, і право на приватизацію земельної ділянки мав і має виключно він, що підтверджується, в тому числі, і довідкою б/н від 28.07.2016 за підписом голови СТ "Монтажник" та встановлено вищевказаними судовими рішеннями. Після смерті ОСОБА_5 , їх спільна із позивачем донька ОСОБА_1 , одноосібно оформила спадщину та незаконно отримала право власності як на будинок, так і на земельну ділянку, належну позивачу. А тому на даний час питання визнання недійсними наступних документів на ім`я ОСОБА_1 :

- свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2016, реєстр. № 1-765, видавник: 6-та Харківська державна нотаріальна контора (держ. нотаріус Головащенко О.Л.);

- свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2017, реєстр. № 1-490, видавник: 6-та Харківська державна нотаріальна контора (держ. нотаріус. Головащенко О.Л. )

- рішень про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1

є предметом судового розгляду у Дергачівському районному суді Харківської області (справа № 619/820/19).

Зазначені вище обставини свідчать про наявність спору, зокрема, стосовно земельної ділянки, розташованої в межах обслуговуючого кооперативу СТ "Монтажник".

Як стверджував позивач у позовній заяві, 12.04.2019 він випадково від інших членів Товариства дізнався, що голова правління СТ "Монтажник" Пода Тетяна Олександрівна , яка є подругою ОСОБА_1 , має намір 13.04.2019 провести Загальні збори членів СТ "Монтажник", на яких, зокрема, можливо буде розглянуто питання виключення позивача із членів Товариства. На неодноразові звернення позивача до голови правління СТ "Монтажник" Поди Т.О. про надання довідки про його членство у Товаристві, діючого Статуту Товариства, інформації про розмір та порядок сплати внесків, реквізити банківського рахунку, Пода Т.О. жодного документа позивачу не надала, відмовляла у прийнятті його членських внесків, не повідомила про банківські реквізити Товариства. Таку поведінку Пода Т.О. мотивувала тим, що не вважала позивача ОСОБА_2 членом Товариства, а вважала таким членом ОСОБА_1 , бо вона є правонаступником померлої ОСОБА_5 . При цьому, до квітня 2019 року ані ОСОБА_5 , ані ОСОБА_1 до складу членів Товариства не приймалися, а ОСОБА_2 не було виключено.

Оскільки позивачем не було отримано у Поди Т.О. жодних документів та у зв`язку з відсутністю об`єктивної можливості сплатити членські внески, адвокатом Нікольським О.М., за дорученням ОСОБА_2 , 12.04.2019 було направлено адвокатський запит до голови СТ "Монтажник" Поди Т.О. з проханням надати завірені належним чином копії наступних документів:

- завірену належним чином копію Статуту СТ "Монтажник", діючого до 01.01.2016.;

- завірену належним чином копію діючого Статуту СТ "Монтажник";

- завірені належним чином копії протоколів Загальних зборів членів СТ "Монтажник" за період з 01.01.2002 по теперішній час;

- довідку про членство ОСОБА_2 у СТ "Монтажник" - оригінал;

- довідку з усіма реквізитами СТ "Монтажник" (у тому числі із зазначенням банківських реквізитів) - оригінал.

Адвокат також просив голову СТ "Монтажник" надати у письмовому вигляді наступну інформацію:

- коли та на підставі якого рішення органу управління СТ "Монтажник" затверджено та зареєстровано діючу редакцію Статуту СТ "Монтажник";

- який порядок, періодичність та суми (розміри) сплати членських внесків та будь-яких інших обов`язкових платежів на користь СТ "Монтажник" членами даного товариства (обслуговуючого кооперативу);

- повні банківські реквізити СТ "Монтажник";

- режим роботи каси, касиру та/або особи, відповідальної за прийняття та видачу із каси СТ "Монтажник" грошових коштів, адресу знаходження такої особи та її контактний номер телефону (т.1, а.с.83-84).

Адвокатський запит був надісланий цінним листом із описом вкладення та отриманий особисто Подою Т.О. ще 25.04.2019 (т.1, а.с.84-85). Проте, відповідь на адвокатський запит матеріали справи не містять.

Аналогічний адвокатський запит був повторно надісланий на адресу голови СТ "Монтажник" Поди Т.О. 19.01.2021, однак як зазначив позивач та не спростовано матеріалами справи відповіді на нього також не надійшло (т.1, а.с.86-87).

За твердженням позивача, 13.04.2019 ОСОБА_2 з`явився до СТ "Монтажник" та дізнався, що на Загальних зборах для розгляду питання щодо його виключення із членів Товариства, не було отримано необхідної кількості голосів. Відповідний протокол щодо відсутності кворуму на зборах 13.04.2019 не складався, не оформлювався та не підписувався. Наступні збори були призначені на 20.04.2019, хоча ОСОБА_2 офіційно про цю дату також ніхто не повідомляв.

20.04.2019 на території СТ "Монтажник" за участі позивача повторно відбулись Загальні збори членів Садівничого товариства "Монтажник", на яких ОСОБА_2 було повідомлено, що прийнято рішення "повторно виключити ОСОБА_2 з членів товариства", про що складено протокол № 6 (т.1, а.с.12-15).

Згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу №6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189) від 13.04.2019 до порядку денного було включено такі питання:

1. Про обрання голови та секретаря Зборів;

2. Про долучення необхідних копій документів про право власності на ділянку дійсних членів товариства;

3. Про виключення і включення членів СТ "Монтажник";

4. Про створення єдиного списку дійсних членів Товариства;

5. Обговорення інших питань.

З першого питання порядку денного прийнято рішення обрати головою Зборів - Поду Т.О. , секретарем зборів - ОСОБА_8 .

З другого питання порядку денного слухали Поду Т.О. , яка повідомила, що протягом останніх років деякі документи (протоколи) були втрачені і в наявній документації Товариства, які були передані їй, як голові правління 08.05.2017, відсутні деякі відомості, які стосуються членства в Товаристві або права власності на ділянку. Щоб перевірити та упорядкувати документи членів Товариства, Пода Т.О. запропонувала всім дійсним членам Товариства долучити копії документів права власності на земельну ділянку. З цього питання вирішили: негайно надати всі необхідні копії документів права власності на земельну ділянку всіх без винятку членів Товариства, упорядкувати їх та долучити до звітної документації Товариства.

З третього питання порядку денного слухали: ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , які запропонували, з метою захищення прав кожного члена Товариства, виключити з членів Товариства людей, які не являються фактичними членами товариства, не обробляють землю, не сплачують членські внески протягом 10 років, не виконують діючий статут Товариства, які втратили право на ділянку з причин договорів купівлі-продажу, передачі, смерті та інші обставини. У зв`язку зі строком давності від моменту заснування товариства, можливою втратою деяких протоколів, які засвідчували дійсних членів товариства, зміною дійсних членів товариства більш ніж на 70% від початкового рішення про виділення земельних ділянок, запропонували всім власникам (користувачам) земельних ділянок написати заяву з проханням виключити з членів Товариства попередніх (недійсних) власників та написати заяву з проханням включити їх до членів Товариства. Згідно кожної заяви-звернення проголосувати більшістю загальних зборів. Питання було винесене на голосування. З цього питання вирішили: виключити з членів Товариства всіх недійсних членів єдиним списком. Прийняти до членів Товариства всіх власників чи володарів, згідно одноголосного рішення кворуму даних зборів.

З четвертого питання порядку денного слухали: ОСОБА_11 , який запропонував уповноважити Голову правління Поду Т.О. та Секретаря зборів ОСОБА_8 скласти список членів Товариства, яких було виключено рішенням цих загальних зборів. Уповноважити Голову зборів Пода Т.О. та Секретаря зборів ОСОБА_8 скласти реєстр членів Товариства, присутніх на цих зборах з занесенням паспортних даних в додаток до протоколу, підписати рішення прийняті на цих Зборах, оформлені протоколом. «За» проголосували 100 % голосів від загальної кількості голосів присутніх членів Товариства.

З п`ятого питання порядку денного слухали: ОСОБА_2 , який заявив, що вважає себе дійсним членом Товариства на підставі рішення Солоницівської селищної ради №373 від 11.10.1994 і повідомив про те, що в судовому порядку скасовує документи права власності на ділянку НОМЕР_2, яка перебуває у власності його доньки ОСОБА_1 . Також слухали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших присутніх членів Товариства, які повідомили, що протягом останніх 18 років ОСОБА_2 не був членом товариства, не обробляв земельну ділянку НОМЕР_2, не був присутній на жодних зборах членів садового товариства, фактично люди його не бачили і не знають. Також слухали Голову правління Поду Т.О. , яка повідомила, що відповідно до журналу звітності ОСОБА_2 від 2008 до 2019 жодного разу не платив членські внески згідно обов`язків члена Товариства, Натомість, за ділянкою НОМЕР_2 оплату членських внесків здійснювала ОСОБА_5 з 2008 по 2017 роки, а з 2018 по 2019 роки - ОСОБА_1 , про що наявні відмітки у журналі звітності товариства. Також Пода Т.О. ознайомила присутніх з наявними протоколами загальних зборів від 2005 та від 2012, в яких саме ОСОБА_5 приймала участь у обговоренні та голосуванні, про що засвідчено документально. Тому, є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 був виключений з членів товариства ще до 2005 року. Проте, з огляду на термін давності, протоколи з його прізвищем до нашого часу не збереглися. Також слухали секретаря зборів ОСОБА_8 , яка запропонувала поставити на голосування питання про повторне виключення з членів товариства ОСОБА_2 . З п`ятого питання порядку денного вирішили: повторно виключити ОСОБА_2 з членів товариства та зробити необхідні записи в протоколі.

За всі рішення голосували «за» 100% голосів від загальної кількості голосів присутніх членів Товариства.

У протоколі №6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189) від 13.04.2019 зазначено про те, що усі члени Товариства були належним чином повідомлені про дату, час, порядок денний і адресу місця проведення загальних зборів членів Товариства (далі - Збори). Станом на 13.04.2018 загальна кількість членів Товариства становить 29 осіб. Присутні: 20 членів Товариства, що становить більше 2/3 від загальної чисельності. Отже, згідно пункту 10.1 статті 10 Статуту Товариства «Порядок прийняття та оформлення рішень вищого органу товариства», зареєстрованого приватним нотаріусом І.В. Пугачовою в реєстрі від 12.04.2019 №785, №786 - збори правомочні вирішувати усі питання порядку денного. Реєстр членів Товариства, які брали участь в Зборах додається.

Додатками до вказаного протоколу є такі документи: Додаток №1 до протоколу № 6 «Реєстр членів товариства, які брали участь у зборах від 13 квітня 2019 року» із зазначенням 20 осіб; Додаток №2 до протоколу №6 «Список на виключення з членів СТ "Монтажник", згідно рішення загальних зборів» із зазначенням 26 осіб; Додаток № 3 до протоколу №6 «Список дійсних членів СТ "Монтажник" станом на 13.04.2019 згідно рішення загальних зборів» із зазначенням 36 осіб (т.1, а.с.16-19).

Як вже було зазначено вище, позивач вважає, що усі прийняті 20.04.2019 на Загальних зборах членів Товариства рішення, оформлені протоколом № 6, датованим 13.04.2019 (в тому числі по третьому, по четвертому та по п`ятому питанням) є незаконними та підлягають скасуванню, а збори проведені із порушенням вимог законодавства, а тому є недійсними, з наступних причин: відсутність кворуму, не зазначення чергові чи позачергові проводяться збори, неповідомлення позивача про дату та місце, порядок денний Зборів, оскільки ОСОБА_2 не повідомлявся заздалегідь про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів, що також є суттєвим порушенням його прав та обставиною, яка унеможливлює законність прийняття рішень Загальними борами Товариства; порушено порядок виключення зі складу членів Товариства та порушено порядок прийняття нових членів; незаконність «повторного» виключення ОСОБА_2 зі складу членів Товариства, оскільки чинне законодавство не передбачає поняття «повторного виключення зі складу членів кооперативу», а передбачає припинення членства у кооперативі, і воно не може бути повторним.

При цьому, як повідомив позивач, він звертався до Дергачівського районного суду Харківської області з аналогічним позовом до того ж відповідача (справа № 619/2942/19), за результатами розгляду якого рішенням Дергачівського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 619/2942/19 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Проте, постановою Харківського апеляційного суду від 28.07.2021 у справі № 619/2942/19 скасовано рішення місцевого суду та закрито провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства, про що роз`яснено позивачу (т.1, а.с.69-82).

Вказані обставини стали підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

23.06.2023 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позову (т.1, а.с.121-132).

Вказане рішення місцевого господарського суду з посиланням на приписи статей 2, 6, 9, 12, 15 Закону України "Про кооперацію", статей 99, 167 ГК України, пункт 19 Статуту СТ "Монтажник" у редакції 1992 року мотивоване тим, що усі прийняті 20.04.2019 на Загальних зборах членів Товариства рішення, оформлені протоколом № 6, датованим 13.04.2019 (в тому числі по третьому, по четвертому та по п`ятому питанням) є незаконними та підлягають скасуванню, а збори проведені із порушенням вимог законодавства, а тому є недійсними, з наступних причин: відсутність кворуму, не зазначення чергові чи позачергові проводяться збори, неповідомлення позивача про дату та місце, порядок денний Зборів, оскільки ОСОБА_2 не було повідомлено заздалегідь про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів, що також є суттєвим порушенням його прав та обставиною, яка унеможливлює законність прийняття рішень Загальними борами Товариства; порушено порядок виключення зі складу членів Товариства та порушено порядок прийняття нових членів; незаконність «повторного» виключення ОСОБА_2 зі складу членів Товариства, оскільки чинне законодавство не передбачає поняття «повторного виключення зі складу членів кооперативу», а передбачає припинення членства у кооперативі, і воно не може бути повторним.

Як вже було зазначено з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в порядку приписів статті 254 ГПК України звернулась особа, яка не брала участі у справі, але яка вважає, що її права та інтереси зачіпаються оскаржуваним рішенням. За твердженням апелянта, ОСОБА_1 . будучи членом СТ "Монтажник" є зацікавленою особою у даному спорі, чиї права та інтереси були вирішені Господарським судом Харківської області при ухваленні судового рішення у справі № 922/5117/21, яким було визнано незаконними та скасовано рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник", оформлені протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник", датованим 13.04.2019.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення про скасування рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" за позовом особи, яка, на думку ОСОБА_1 , не є членом зазначено СТ "Монтажник". За твердженням скаржника, в 2002 році на підставі Статуту СТ "Монтажник", а також заяви ОСОБА_5 (колишньої дружини позивача) було виключено ОСОБА_2 (позивача) з членів СТ "Монтажник", земельна ділянка № НОМЕР_2 СТ "Монтажник" була передана в користування ОСОБА_5 , яка з 2002 року до лютого 2016 року виконувала обов`язки члена кооперативу, отримала у користування земельну ділянку, а з 22 лютого 2016 (після смерті ОСОБА_5 ) стала членом садівничого товариства та виконує обов`язки члена садівничого товариства апелянт - ОСОБА_1 (донька ОСОБА_5 ).

За твердження апелянта, ключовим питанням при розгляді даної справи є встановлення наявності у позивача ОСОБА_2 корпоративних прав та встановлення факту членства позивача у СТ "Монтажник" станом на день звернення до суду, проте, на думку скаржника, позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про його членство у садівничому товаристві, що вказує про відсутність у нього права на позов. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність порушеного права позивача внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зазначає таке.

Предметом позову у даній справі є вимоги ОСОБА_2 до Садівничого товариства "Монтажник" про визнання незаконними та скасування рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), оформлені протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник", датованим 13.04.2019.

Як вже було встановлено вище у цій постанові, предметом спору у даній справі є рішення загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу.

Відповідно до положень статті 96-1 ЦК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

За змістом статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.

Таким чином, враховуючи зазначену правову позицію, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спір у даній справі виник з корпоративних відносин.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

В силу положень статті 8 Закону "Про кооперацію" основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Так, за умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію" одним з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників, членів) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника, члена) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів (учасників, членів) господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників, членів) господарського товариства у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам, членам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20 тощо).

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Водночас, належність та ефективність такого способу захисту порушених прав обумовлюється балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються.

Колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Враховуючи питання порядку денного, що обговорювались на загальних зборах членів СТ "Монтажник", щодо виключення та включення членів Товариства, та прийняті за наслідками цих питань рішення, оформлені протоколом №6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189) від 13.04.2019 з відповідними додатками до нього (списками виключених та дійсних членів СТ "Монтажник"), фактично на спірних зборах було прийняті рішення про виключення та включення до членів Товариства інших фізичних осіб, що не є учасниками даного судового провадження.

Оскільки за спірними у даній справі рішеннями загальних зборів членів Товариства визначався склад членів Товариства шляхом прийняття рішень про виключення та включення інших осіб, суд першої інстанції не врахував, що інтереси позивача як члена товариства можуть не збігатися з інтересами інших членів цього товариства, в тому числі включених до складу. Тобто з огляду на баланс інтересів усіх членів Товариства та самого Товариства судове рішення у цій справі (у разі задоволення позову) буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших членів Товариства.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що визнанню незаконним підлягає все рішення загальних зборів, оскільки на вказаних зборах розглядалися й інші питання, щодо яких суд не встановлював обставини, та не з`ясовував питання чи вплине прийняте ним рішення (у разі задоволення позову) на права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Як вже зазначено вище, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулась особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки

Згідно зі статтею 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19 та у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 905/943/18, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18 наведені такі висновки щодо застосування статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України:

- якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги;

- особа, яка звертається з апеляційною скаргою на підставі статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме;

- рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд апеляційної інстанції обов`язок з`ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участь у справі, та встановити наявність чи відсутність правового зв`язку між особою, яка не брала участь у справі (скаржником), і сторонами у справі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник", датованим 13.04.2019, на Загальних зборах з третього питання порядку денного «Про виключення і включення членів СТ "Монтажник"» було, зокрема, запропоновано всім власникам (користувачам) земельних ділянок написати заяву з проханням включити їх до членів Товариства, та прийнято рішення виключити з членів Товариства всіх недійсних членів єдиним списком і прийняти до членів Товариства всіх власників чи володарів, згідно одноголосного рішення кворуму даних зборів. У Додатку № 3 до протоколу №6 «Список дійсних членів СТ "Монтажник" станом на 13.04.2019 згідно рішення загальних зборів» зазначено 36 осіб, у тому числі апелянта - ОСОБА_1 .

Тобто, визнаючи незаконними та скасовуючи рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), оформлені протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), датованим 13.04.2019, суд першої інстанції фактично скасував рішення загальних зборів членів СТ "Монтажник" щодо включення до товариства інших осіб, у тому числі стосовно апелянта. Крім того, мотивувальна частина рішення свідчить про встановлення судом обставин щодо наявності між позивачем - ОСОБА_2 та його донькою - ОСОБА_1 спорів стосовно як земельної ділянки, розташованої в межах СТ "Монтажник", так й спорів стосовно членства в цьому Товаристві, оскільки остання вважає себе членом СТ "Монтажник" після своєї матері ОСОБА_5 , яка набула членство у Товаристві замість позивача.

Наведені обставини свідчать про наявність правового зв`язку між особою, яка не брала участь у справі (скаржником), і сторонами у справі, що було залишено поза увагою судом першої інстанції та призвело до ухвалення судового рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участь у справі.

За таких обставин, враховуючи те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, що є порушенням норм процесуального права та зумовлює скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України метою апеляційного перегляду справи є перевірка апеляційним судом правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно. При цьому, в разі допущення процесуальних порушень, перелічених у ч. 3 ст. 277 ГПК України, рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає обов`язковому скасуванню, а тому у цьому випадку суд апеляційної інстанції після скасування такого рішення зобов`язаний здійснити повторний розгляд заявлених позовних вимог по суті в повному обсязі незалежно від доводів апеляційної скарги, що прямо випливає зі змісту зазначеної процесуальної норми та приписів ч. 4 ст. 269 ГПК України.

Водночас, під час апеляційного перегляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з таких підстав.

Пунктом 6 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255, частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 231 цього Кодексу.

При цьому, у частині 3 статті 278 цього Кодексу встановлено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Тобто, суд, закриваючи провадження у справі не здійснює судовий розгляд позовних вимог по суті спору та не встановлює обставини справи з наданням ним юридичної оцінки, що, відповідно, виключає встановлення фактів відносно будь-якої з позовних вимог, що могло потягти за собою висновки щодо наявності підстав визнати обґрунтованими або необґрунтованими позовні вимоги.

Під час вирішення питання щодо закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 ГПК України, серед іншого, слід з`ясувати, чи не припинилися внаслідок смерті фізичної особи права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Адже, суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 909/921/18).

Таким чином, за положеннями наведених норми суд припиняє (закриває) провадження у справі за наступних умов: 1) припинено діяльність суб`єкта господарювання чи настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, які були однією з сторін у справі; 2) відсутність правонаступництва. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 року по справі № 910/15792/14.

Отже, аналіз вказаних норм ГПК України дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі за наявності факту смерті заявника є можливим лише тоді, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Державній реєстрації підлягає, зокрема, смерть фізичної особи (частина третя статті 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Відомості про смерть фізичної особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (абзац другий частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

Відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 9 вказаного Закону актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво (частина перша статті 18 зазначеного Закону).

Тобто, належним доказом на підтвердження факту смерті фізичної особи є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та/або свідоцтво про смерть.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис від 07.04.2022 № 233. Тобто, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції та до ухвалення оскаржуваного рішення (23.06.2022).

Таким чином, дослідженню в даній справі підлягає питання чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.

Вказане питання було досліджено судом апеляційної інстанції під час з`ясування наявності/відсутності підстав для залучення у справі правонаступника позивача та суд виходив з такого.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 922/4650/21 (п.п. 7.3-7.7 постанови), від 22.06.2023 у справі № 912/164/20 (п.п. 8.21-8.25 постанови).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/2972/19, від 25.07.2023 у справі № 910/19326/15 тощо.

Отже, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, а отже у даному випадку встановленню підлягає факт переходу до спадкоємця корпоративних прав позивача.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 цього Кодексу визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, смерті члена кооперативу - фізичної особи.

Вказана норма кореспондується з підставами припинення членства, зазначеними у статуті. Так, відповідно до пункту 7.1 Статуту Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року членство в Садівничому Товаристві припиняється у випадку смерті члена.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності (частина перша, друга статті 10 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до статті 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Аналогічні положення містить Статут Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року, відповідно до пунктів 1.11, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 9.2 якого склад засновників (членів) Садівничого Товариства затверджуються Загальними зборами членів Садівничого Товариства. Членами Садівничого Товариства можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які внесли вступний внесок у розмірі, затвердженому рішенням Загальних зборів членів Садівничого Товариства. Членом Садівничого Товариства може бути фізична особа, яка досягла 16-го віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Вступ до Садівничого Товариства здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до Садівничого Товариства, вносить вступний внесок у порядку та розмірах, визначених рішенням загальних зборів членів Садівничого Товариства. Рішення голови правління Садівничого Товариства про прийняття нових членів Садівничого Товариства підлягає затвердженню загальними Зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається цим статутом Садівничого Товариства. Вищим органом управління Товариства є Загальні збори членів Садівничого Товариства. До виключної компетенції Загальних зборів членів Садівничого Товариства належить, зокрема, затвердження рішення Правління або Голови про прийняття нових членів та припинення членства, виключення члена Садівничого Товариства з його складу.

Отже, положеннями Закону України "Про кооперацію" та Статуту Садівничого товариства "Монтажник", який у відповідності до положень статті 8 цього Закону є основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, передбачено припинення членства в кооперативі у разі смерті члена кооперативу - фізичної особи та не передбачено автоматичного набуття статусу члена садівничого товариства спадкоємцями після померлого члена кооперативу в порядку спадкування; питання прийняття в члени СТ "Монтажник" належить виключно до компетенції садівничого товариства, що вирішується на підставі письмової заяви особи, яка виявила бажання брати участь у його діяльності.

Частинами 1, 4 статті 25 Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 49 Цивільного кодексу України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що припинення членства в кооперативі у зв`язку із смертю члена кооперативу - фізичної особи відбувається у момент її смерті, і не пов`язується з рішенням загальних зборів.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 927/411/19.

При цьому, корпоративні права не є об`єктом права власності та не можуть переходити у власність. Об`єктом права власності може бути частка в статутному капіталі товариства (постанова Верховного Суду від 15.07.2021у справі № 909/863/19).

Отже, смерть члена кооперативу автоматично припиняє його членство у кооперативі, а право членства в кооперативі не входить до складу спадщини, оскільки нерозривно пов`язано з особою спадкодавця та припиняється внаслідок його смерті. При цьому, спадкоємці померлого члена кооперативу не позбавлені права порушити питання про прийняття їх до членів кооперативу.

Правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, стосуються немайнових прав фізичної особи - корпоративних прав позивача на участь в обслуговуючому кооперативі, а саме стосовно його членства в такому кооперативі та права на участь в управлінні кооперативу, а відтак з урахуванням приписів ст. 1219 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про кооперацію", пункту 7.1 Статуту Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року, не допускають правонаступництва.

До того ж, за встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку розгляд справи по суті не призведе до захисту прав спадкоємців померлого позивача (у разі задоволення позову), оскільки положеннями чинного законодавства та статутом обслуговуючого кооперативу встановлено загальний порядок вступу інших осіб до членів кооперативу, у тому числі після смерті члена кооперативу. Відтак, навіть за умови ухвалення рішення про поновлення становища спадкодавця шляхом скасування рішення загальних зборів про його виключення з членів СТ "Монтажник" зазначене не вплине на права його спадкоємців.

Оскільки за результатом розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права, що відповідно до частини 3 статті 277 ГПК України є обов`язковою підставою для його скасування, зважаючи на факт смерті позивача на стадії розгляду справи судом першої інстанції та до ухвалення оскаржуваного рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1. ст. 231, ч. 1 ст. 278 ГПК України.

Керуючись статтями 231, 269, ст.ст. 275- 277, ст. 278, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 у справі №922/5117/21 скасувати.

Закрити провадження у справі №922/5117/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.09.2023.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.В. Шевель

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення05.09.2023
Оприлюднено19.09.2023
Номер документу113483734
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Судовий реєстр по справі —922/5117/21

Постанова від 05.09.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 11.07.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 20.06.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 22.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 22.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Рішення від 22.06.2022

Господарське

Господарський суд Харківської області

Кухар Н.М.

Ухвала від 31.05.2022

Господарське

Господарський суд Харківської області

Кухар Н.М.

Ухвала від 15.02.2022

Господарське

Господарський суд Харківської області

Кухар Н.М.

Ухвала від 27.01.2022

Господарське

Господарський суд Харківської області

Кухар Н.М.

Ухвала від 30.12.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Кухар Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні