Рішення

від 04.09.2023 по справі 908/1920/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/130/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023 Справа № 908/1920/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/1920/23

за позовною заявою: концерну "Міські теплові мережі", 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал", 69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 13

про стягнення 40 754,93 грн.

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: Нікітін А.В., довіреність №622/20-23 від 08.05.23

від відповідача: Бобровник К.В., ордер АР №1130615 від 26.07.23

вільний слухач: Коваленко Ю.В., на підставі паспорта

СУТЬ СПОРУ:

12.06.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 07.06.23 № 06/128 з вимогами концерну "Міські теплові мережі" (далі концерн "МТМ") до товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал" (надалі ТОВ "Аріал") про стягнення заборгованості згідно типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 02.10.21 № 72215611 у розмірі 40 754,93 грн. за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року.

12.06.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1920/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.06.23 судом прийнято справу № 908/1920/23 до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

12.07.23 до суду від ТОВ "Аріал" надійшло:

- відзив за вих. від 07.07.23 № 20/07 на позовну заяву, в якому представник останнього просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі;

- клопотання за вих. від 07.07.23 № 19/07, в якому представник останнього просить суд розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 13.07.23 судом призначено розгляд справи № 908/1920/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 26.07.23 об 11 год. 30 хв.

26.07.23 до суду надійшла відповідь за вих. від 25.07.23 № 06/127-1 на відзив, в якій представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві за вих. від 07.07.23 № 20/07 на позовну заяву та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.07.23 судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 07.07.23 № 20/07 на позовну заяву та відповідь за вих. від 25.07.23 № 06/127-1 на відзив.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні 26.07.23 до 28.08.23 о 12 год. 00 хв.

28.08.23 до суду від ТОВ "Аріал" надійшли:

- заява за вих. від 21.08.23 № 32/07, в якій представник відповідача повідомляє суд про листування між учасниками по справі № 908/1920/23;

- письмові пояснення за вих. від 21.08.23 № 32/07;

- клопотання за вих. від 28.08.23, в якому представник відповідача просить суд призначити у цивільній справі № 908/1920/23 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи підтверджується документально (наявними в матеріалах справи) заявлений в позовних вимогах Концерном МТМ розмір заборгованості в сумі 40 754,93 грн. за надані послуги ТОВ "Аріал" за період листопад 2021 - квітень 2023 р. Доручити проведення експертизи судовому експерту - Деєвій Л.Є.

В судовому засіданні 28.08.23 представник відповідача підтримав клопотання за вих. від 28.08.23, просив суд призначити у справі № 908/1920/23 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи підтверджується документально (наявними в матеріалах справи) заявлений в позовних вимогах Концерном МТМ розмір заборгованості в сумі 40 754,93 грн. за надані послуги ТОВ "Аріал" за період листопад 2021 - квітень 2023 р. та доручити проведення експертизи судовому експерту Деєвій Л.Є.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначає, що (дослівно): «… В позовній заяві Концерну МТМ поставлене питання про стягнення з ТОВ «Аріал» боргу в розмірі 40754,93 грн. за надані послуги з теплопостачання.

В обґрунтування вказаної суми позивач надає грошовий розрахунок.

При цьому нарахування в цьому розрахунку випливають з рахунків, які містять неточності та наведена в них інформація суперечить іншим матеріалам справи, а також, рахунки не містять підпису, та не відповідають вимогам до первинного бухгалтерського документа.

У зв`язку з тим, що Позивачем заявлена вимога про стягнення боргу за надані послуги вважаємо, що факт їх надання, а також факт здійснення господарської операції може бути підтверджу виключно первинними документами, складеними за наслідками такої операції.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХІV від 16.07.1999 року (Закон № 996-ХІV) в статті 1 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, з метою з`ясування обсягів дійсно (реально) наданих Позивачем послуг та визначення обґрунтованості (правильності) розрахунків Позивача, виникає потреба у проведення економічної експертизи на вирішення якої (згідно з орієнтовним переліком питань, передбаченим Наказом Міністерства юстиції №53/5 від 08.10.1998 року) слід поставити наступне питання:

чи підтверджується документально (наявними в матеріалах справи) заявлений в позовних вимогах Концерном МТМ розмір заборгованості в сумі 40754,93 грн. за надані послуги ТОВ «Аріал» за період листопад 2021 - квітень 2023 року.

Самостійно провести експертизу (на підставі договору) Відповідач не має змоги через відсутність документів, які мають бути витребувані безпосередньо у Позивача (документи, що підтверджують господарську операцію), та які відсутні в розпорядженні Відповідача. …».

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача за вих. від 28.08.23 про призначення експертизи в повному обсязі.

Судом враховано, що п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 3, 4 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1). … Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, належності, об`єктивності і повноти дослідження (ч. 3). Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються визначеним законом порядком призначення судового експерта; існування установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та суду; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи (ст. 4).

У відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1). Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2).

Судом встановлено, що ухвалою від 19.06.23 судом прийнято справу № 908/1920/23 до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Ухвалою від 13.07.23 судом призначено розгляд справи № 908/1920/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 26.07.23 об 11 год. 30 хв.

Виходячи з вищевикладеного є очевидним, що розгляд справи № 908/1920/23 по суті розпочався 26.07.23, а наведене вище клопотання відповідача від 28.08.23 (про призначення експертизи), яке надійшло до суду 28.08.23, представником відповідача подано не встрок визначеним чинним ГПК України.

А тому, як наслідок, судом, через не обґрунтованість, відмовлено відповідачу в задоволені вказаного клопотання за вих. від 28.08.23 про призначення експертизи у справі № 908/1920/23.

Крім того, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання судом враховано, що надаючи відзив за вих. від 07.07.23 № 20/07 (надійшов до суду 12.07.23) відповідач не був позбавлений можливості:

- звернутись із адвокатським запитом до позивача щодо роз`яснень методу (механізму) розрахунку об`єму спожитої теплової енергії, вартість якої заявлена до стягнення за позовом у справі № 908/1920/23 (оскільки представник відповідача у цій справі є адвокатом і діє, як представник у справі на підставі ордеру);

- ініціювати проведення експертизи в порядку ст. 101 ГПК України та надати суду до справи висновок експерта складений на його, відповідача, як учасника справи, замовлення щодо обґрунтованості та правильності розрахунку позивача у цій справі (тим більше, з урахуванням того, що провадження у цій справі судом відкрито ще 19.06.23);

- провести власний контр розрахунок правомірності заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 40 754,93 грн за надані послуги за період листопад 2021 р. - квітень 2023 р. та надати такий контр розрахунок до суду (з урахуванням наявних у справі рахунків за надані послуги за договором № 72215611 за листопад-грудень 2021р., січень-грудень 2022 р., січень-квітень 2023 р. та вказаних в них інформації про обсяги спожитих комунальних послуг ТОВ «Аріал» за адресою надання послуги, опалювальній площі, а також показах вузла (лів) приладів обліку, обсяг Гкал (м3);

- при проведенні такого власного контр розрахунку виходити із тих вихідних даних чи методу розрахунку (визначеного (них) законодавчими чи іншими підзаконними нормативно-правовими актами), який відповідач вважає таким, що потрібно застосовувати за спірний період у цій справі з приводу оплати за відпущені (надані (отримані) послуги із теплової енергії.

В судовому засіданні 28.08.23 судом оголошено перерву до 04.09.23 об 11 год. 00 хв.

В засіданні 04.09.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 07.06.23 № 06/128 та у відповіді за вих. від 25.07.23 № 06/127-1 на відзив. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість згідно типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 02.10.21 № 72215611 у розмірі 40 754,93 грн. за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог позивача з підстав викладених у відзиві за вих. від 07.07.23 № 20/07 на позов та у письмових поясненнях за вих. від 21.08.23 № 32/07. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" (у даному випадку позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1. Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2. Статуту).

02.10.21 на офіційному вебсайті Концерну "МТМ" опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (договір).

Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну "Міські теплові мережі". Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно із п. 5 договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315 (далі Методика).

Згідно із п. 17 договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця

Споживач, відповідно до п. 30 договору, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32 договору).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії (п. 33 договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

За умовами пунктів 51, 52 договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строку.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ТОВ "Аріал" (відповідач) на праві приватної власності належить нежиле приміщення ХV (або 15) першого поверху літ. А-4, загальною площею 80,8 кв.м. за адресою вул. Миру, 16 у місті Запоріжжі.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки за постачання теплової енергії № 72215611 за листопад 2021 р. по квітень 2023 р. на загальну суму 40 754,93 грн.

Вказані рахунки надіслано позивачем відповідачу рекомендованим листом 05.06.23, що підтверджується фіскальним чеком від 05.06.23 та списком № 214 згрупованих поштових відправлень від 05.06.23.

Житловий будинок за адресою вул. Миру, 16 у м. Запоріжжі оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії, а саме Pollu Stat EX, заводський № 64160119, а приміщення № 15 відповідача оснащено приладом розподільного обліку теплової енергії, а саме: Supercal 430, заводський № 1057003.

Відповідно до листа за вих. від 20.12.21 № 20/12/2021, ТОВ "Аріал" заперечував позивачу щодо актів приймання-передачі послуг за листопад 2021 та наголошував на їх безпідставності, не прийняття типового публічного договору, звертав увагу на чинність укладеного договору від 01.04.07№ 202861 (при цьому, докази надсилання відповідачем вказаного листа позивачу та отримання позивачем цього листа в матеріалах справи відсутні та суду не надані).

Листом за вих. від 04.01.22 № 04/01/2022, ТОВ "Аріал" заперечив концерну "Міські теплові мережі" щодо актів взаємних розрахунків за період з 01.11.21 по 01.12.21, складених на підставі публічних договорів приєднання та звернув увагу на діючі договори купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, в т.ч. і договору № 202861 від 01.04.07 (докази надсилання відповідачем вказаного листа позивачу та отримання позивачем цього листа в матеріалах справи відсутні).

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Згідно із ч. 7 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених ч. 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.

Постановами Кабінету Міністрів України від 08.09.21 № 1022 та від 08.09.21 № 1023 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Системний аналіз вище викладеного дає підстави для висновку, що типовий індивідуальний договір № 72215611 між концерном "МТМ" та ТОВ "Аріал" є укладеним з 01.11.21 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання' (02.10.21). В свою чергу, договір № 202861 від 01.04.07 втратив чинність з 01.11.21.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.19 у справі № 917/1307/18, від 02.10.18 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.19 у справі № 917/1307/18.

Наявні матеріали справи свідчать (і під час розгляду цієї справи сторонами не оспорювався факт того, що:

- житловий будинок за адресою вул. Миру, 16 у м. Запоріжжі оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії, а саме Pollu Stat EX, заводський № 64160119, а приміщення ХV (або 15) відповідача оснащено приладом розподільного обліку теплової енергії, а саме: Supercal 430, заводський № 1057003;

- не житлове приміщення ХV (або 15) відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок вцілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових, і нежитлових;

- опалювальна площа не житлового приміщення ХV (або 15) першого поверху відповідача в житловому будинку за адресою вул. Миру, 16 у м. Запоріжжі складає 80,8 м2.

На виконання п. 5 договору позивач надавав послугу з постачання теплової енергії відповідачу у нежиле приміщення ХV (або 15) по вул. Миру, 16 м. Запоріжжя .

Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на постачання теплової енергії за договором. Рахунки надавались на паперовому носії та в електронній формі, в т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну "МТМ", у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі.

Як свідчать наявні матеріали справи, на виконання умов договору позивачем у період з листопада 2021 по квітень 2023 р.р. позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на зазначене нежиле приміщення на загальну суму 40 754,93 грн., що підтверджується рахунками за надані послуги за вказані періоди (копії яких долучені до матеріалів справи).

Вищевказані рахунки були направлені позивачем на юридичну адресу Споживача (відповідача), що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченою копією реєстру на відправлення рекомендованих листів, а саме списку № 214 від 05.06.23.

Споживач (п. 34 договору) здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач у цій справі взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 по квітень 2023 року включно не здійснив.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача у т.ч. підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку та актами ГОТЕ (група обліку теплової енергії).

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що:

- позивачем доведено належними доказами факт поставки відповідачеві послуги з постачання теплової енергії на підставі типового індивідуального договору № 72215611 від 01.11.21 за період: з листопада 2021 по квітень 2023 на загальну суму 40 754,93 грн.,

- відповідачем оплата за надані послуги з постачання теплової енергії за спірний період у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена, факт отримання вказаних послуг не спростовано.

А тому, як наслідок, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 40 754,93 грн. за вказаний період обґрунтованими, заснованими на договорі та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, через не надання відповідачем у цій справі доказів на спростування тверджень позивача, а також не доведення відповідачем відсутності надання позивачем послуги з постачання теплової енергії за договором № 72215611 від 01.11.21 у період з листопада 2021 по квітень 2023 включно, приймаючи до уваги стандарт доказування ("вірогідність доказів"), суд дійшов висновку про те, що посилання відповідача на споживання теплової енергії, згідно виставлених позивачем рахунків, в обсязі більшому, ніж у попередньому опалювальному періоді (на думку представника відповідача) є неправомірним (оскільки базується лише на твердженнях відповідача без надання будь-яких доказів на їх підтвердження).

Аналогічні висновки містяться і в постанові Центрального апеляційного господарського суду Запорізької області від 11.04.23 у справі № 908/1468/22 за участі цих же сторін у справі.

Крім того, враховуючи наведене вище в тексті цього рішення, а також приймаючи до уваги положення п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у відповідній редакції, постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.21 № 1022 якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» 2021, № 190 від 01.10.21), положення наданого позивачем у цій справі типового договору від 01.11.21 (виходячи з положень якого станом на 01 листопада 2021 року типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів), доказів недійсності якого відповідач суду не надав, судом, через не доведеність та не обґрунтованість відхиляються твердження відповідача про те, що ним не отримувались послуги за договором від 01.11.21 № 72215611, а отримувались послуги за договором постачання теплової енергії з урахуванням додатків та відповідних до них розрахунків.

При цьому, суд виходить з того, що відповідачем у цій справі надано суду лише договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.07 № 202861 (з додатковими угодами від 01.08.08, від 01.10.07 до вказаного договору), а договір на постачання теплової енергії, на який відповідач посилається в своїх письмових поясненнях від 21.08.23 № 32/07 (зокрема аркуш 16), суду у цій справі не надано.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал" (69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 13, код ЄДРПОУ 32469888) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_1 Філії - АТ «Укрексімбанк», код МФО 322313) - 40 754 (сорок тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 93 коп. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72215611 від 01.11.21 за період з листопада 2021 р. по квітень 2023 р. включно. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал" (69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 13, код ЄДРПОУ 32469888) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_2 у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», код МФО 320478 ) - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 14.09.2023.

Суддя В.Л. Корсун