Ухвала

від 14.09.2023 по справі 914/2690/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.09.2023Справа № 914/2690/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромзен», м. Львів про скасування заходів забезпечення позову вжитих до пред`явлення позову у справі №914/2690/23.

найменування осіб, які можуть отримати статус учасника справи: позивач : Львівська міська рада; відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ромзен, м. Львів; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про витребування майна

За участю представників:

від Львівської міської ради: Павлова Зоряна Петрівна - представник;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромзен»: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Львівською міською радою через канцелярію суду за вх.№2890/23 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову у справі №914/2690/23 в якій заявник просив суд, вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, проведення електронних торгів (зокрема ДП «СЕТАМ»), здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна: будівлі під літ. «А-2» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122428846101), загальною площею 385,9 кв.м. та будівлі літ. «Б-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122240346101), загальною площею 38,2 кв.м. що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 208.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2023р. заяву Львівської міської ради про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову .

08.09.2023р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен поступило клопотання за вх.№3552/23 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 07.09.2023р. до пред`явлення позову у справі №914/2690/23.

Ухвалою суду від 08.09.2023р. прийнято клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен за вх.№ 3552/23 від 08.09.2023р. про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 07.09.2023р. до пред`явлення позову у справі №914/2690/23 до розгляду в судовому засіданні на 13.09.2023р.

В судове засідання 13.09.2023р. представники Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен з`явилися надали суду пояснення по суті поданої заяви.

В судовому засіданні 13.09.2023р. було оголошено перерву до 14.09.2023р.

На електронну адресу суду 13.09.2023р. від Львівської міської ради надійшло клопотання за вх. № 22271/23 про долучення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав щодо спірних об`єктів нерухомого майна до матеріалів справи. Представник Львівської міської ради 13.09.2023р. подав суду заперечення за вх. № 22318/23.

В судове засідання 14.09.2023р. з`явився представник Львівської міської ради, надав суду усні пояснення щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову до подання позову, підтримав позицію, викладену в запереченнях.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен в судове засідання 14.09.2023р. не з`явився. Через систему «Електронний суд» 14.09.2023р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен надійшло клопотання за вх. № 22368/23 про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №914/2690/23 без участі представника.

Станом на 14.09.23р. позовну заяву не подано.

Позиції учасників процесу.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен.

Заявник у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову вжитих до пред`явлення позову покликається на наступні обставини, як на підставу для скасування заходів забезпечення позову.

Заявник вказує, що згідно з п.3 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. В свою чергу заява заявника не містить відомостей про предмет позову, з яким вона звернеться пізніше.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник. В свою чергу заява про забезпечення позову не містить відомостей про ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

За приписами ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Згідно із ч. 1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Відповідно до ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Товариство з обмеженою відповідальністю Ромзен зазначає, що в заяві про забезпечення позову згадуються попередні власники спірного нерухомого майна: ЛМГО «Студія активного дозвілля» та ОСОБА_1 , які не були залучені заявником як треті особи, однак на думку заявника, можливе рішення про витребування майна з володіння відповідача вплине на права та обов`язки попередніх власників майна.

Додатково, заявник, із покликанням на практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, зазначив, що із заяви про забезпечення позову не вбачається, що Львівська міська рада має намір звернутися із позовом про визнання права власності на спірне нерухоме майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, а отже застосування запропонованих заходів забезпечення є безпідставним та не грунтується на положеннях процесуального законодавства (ст.137 ГПК України), що свідчить про необхідність скасування застосованих судом заходів забезпечення позову.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю Ромзен вказало, що судом не досліджувався аспект співмірності застосованих заходів забезпечення позову з інтересами стягувача за виконавчим провадженням, де відповідач є боржником.

З огляду на викладене вище, Товариство з обмеженою відповідальністю Ромзен просить суд скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2023р. у справі №914/2690/23.

Позиція Львівської міської ради.

Львівська міська рада у запереченнях за вх. № 22318/23 зазначила, що господарський суд Львівської області 07.09.2023 прийняв ухвалу №914/2690/23 про забезпечення позову.

Як стверджує Львівська міська рада, на лист юридичного департаменту від 11.09.2023р., щодо виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 07.09.2023р. у справі №914/2690/23 відділом реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, повідомлено про накладення заборони вчинення реєстраційних дій відносно спірних об`єктів нерухомого майна.

Львівська міська рада зазначає, що в реєстраційній справі немає документів, які стали підставою для накладення арешту на спірне майно приватним виконавцем Зореною П.І. та зазначає, що такою підставою міг стати Наказ Господарського суду Львівської області від 08.02.2023р. у справі № 914/469/23, копія якого долучена до заперечень.

Львівська міська рада повідомила, що в результаті проведених електронних торгів оформлених протоколом № 594830, право власності на будівлю під літ. «А-2», загальною площею 385,9 кв.м. та будівлю літ. «Б-1», загальною площею 38,2 кв. м. що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 208, було набуто Солдаткіним Владиславом Андрійовичем .

Львівська міська рада звертає увагу у запереченнях, що питання допустимості застосування такого способу забезпечення позову як зупинення продажу майна, досліджувалось Верховним Судом у постанові від 20.06.2023р. у справі №910/5361/22, однак Львівська міська рада зверталась з заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, проведення електронних торгів (зокрема ДП «СЕТАМ»), здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна: будівлі під літ. «А-2» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122428846101), загальною площею 385,9 кв.м. та будівлі літ. «Б-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122240346101), загальною площею 38,2 кв.м. що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 208.

Врешті, доводи Львівської міської ради аналогічні викладеним у заяві про забезпечення позову.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4, п.1 ч.13 ст.145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен за вх.№ 3552/23 від 08.09.2023р. про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 07.09.2023р. до пред`явлення позову у справі №914/2690/23, та оцінивши доводи учасників процесу, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2023р. заяву Львівської міської ради про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Ромзен та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, проведення електронних торгів (зокрема ДП СЕТАМ), здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав, щодо об`єкта нерухомого майна: будівлі під літ. А-2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122428846101), загальною площею 385,9 кв.м. та будівлі літ. Б- 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122240346101), загальною площею 38,2 кв.м. що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 208 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен про витребування приміщень комунальної власності будівлі А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі Б-1 площею 38,2 кв.м на вул. Брюховицькій, 208 у м. Львові.

Щодо аргументів заявника про те, що заява про забезпечення позову, всупереч вимогам п.3 ч. 1 ст. 139 ГПК України не містить відомостей про предмет позову, з яким Львівська міська рада звернеться пізніше, то такі спростовуються заявою про забезпечення позову, у якій зазначено, що Львівська міська рада готує позовну заяву про витребування приміщень комунальної власності будівлі А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі Б-1 площею 38,2 кв.м на вул. Брюховицькій, 208 у м. Львові, які належать ТзОВ Ромзен. Таким чином із заяви про забезпечення позову, вбачається, що Львівська міська рада має намір звернутися до суду із позовом, предметом якого буде витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 287 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами п. 5 ч. 1 ст. 139 ГПК заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити зокрема ціну позову, про забезпечення якого просить заявник. Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Таким чином, позовна вимога про витребування майна є майновою, підлягає грошовій оцінці, а відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю Ромзен вірно зауважує, що заява Львівської міської ради про забезпечення позову не містить відомостей про ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Щодо аргументів Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен стосовно тієї обставини, що в заяві про забезпечення позову згадуються попередні власники спірного нерухомого майна: ЛМГО «Студія активного дозвілля» та ОСОБА_1 , які не були залучені заявником як треті особи, однак на думку заявника, можливе рішення про витребування майна з володіння відповідача вплине на права та обов`язки попередніх власників майна, суд зазначає, що як до заяви про вжиття заходів забезпечення позову так і до клопотання про скасування заходів забезпечення позову не долучено жодних доказів, на підтвердження права власності попередніх власників, зокрема Львівської міської громадської організації «Студія активного дозвілля» та ОСОБА_1 на спірні об`єкти нерухомого майна, відтак, в суду відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин зазначених заявником.

Стосовно покликань Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен на ту обставину, що судом не досліджувався аспект співмірності застосованих заходів забезпечення позову з інтересами стягувача за виконавчим провадженням, де відповідач є боржником, суд зазначає наступне.

Львівською міською радою, ні Товариством з обмеженою відповідальністю Ромзен не долучено до матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову чи заяви про скасування заходів забезпечення позову матеріалів виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на спірне нерухоме майно та в подальшому, виставлено таке майно на торги.

Стосовно позиції ТзОВ Ромзен про те, що із заяви про забезпечення позову не вбачається, що Львівська міська рада має намір звернутися із позовом про визнання права власності на спірне нерухоме майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, а отже застосування запропонованих заходів забезпечення є безпідставним та не ґрунтується на положеннях процесуального законодавства, та заперечень Львівської міської ради, щодо того, що у заяві про забезпечення позову заявник просив суд заборонити відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, проведення електронних торгів (зокрема ДП «СЕТАМ»), здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.06.2023р. у cправі № 910/5361/22, норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

У заяві про забезпечення позову зазначено, що Львівська міська рада має намір звернутися до суду із позовом, предметом якого буде витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), а не визнання права власності на це майно, чи про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

При цьому, застосування такого заходу як заборона відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення електронних торгів (зокрема ДП «СЕТАМ»), за умови, що спірне нерухоме майно вже виставлено як лот на торги, що має місце в даному випадку, фактично призводить до відкладення, зупинення електронних торгів.

Згідно з ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

До матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову не було долучено матеріалів які б підтверджували, що електронні торги з продажу спірного майна здійснюються саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування. В судовому засіданні 13.09.23р. та поданих запереченнях представниками позивача та відповідача надано пояснення, що підставою для накладення арешту було примусове виконання судового рішення. При цьому, сторони не надали інформацію та доказів, щодо даних обставин.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, 04.08.2023р. приватний виконавець Зорена П.І. виніс постанову ВП72408962 від 01.08.2023р., якою накладено арешт на нежитлову будівлю, літ. "А-2", загальною площею 385,9 кв.м та нежитлову будівлю, літ. "Б-1", загальною площею 38,2 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Брюховицька, 208.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 910/11552/20, згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 червня 2021 року справа № 380/5217/20 зазначив, що згідно із статтею 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. На переконання колегії суддів, зі змісту наведеної норми вбачається, що електронні торги, що проводяться в межах виконання судового рішення, є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави.

Дослідивши представлені матеріали, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, враховуючи вищевикладене у сукупності, за даних обставин вбачається, що електронні торги, проведені в процесі виконавчого провадження ВП72408962, щодо виконання судового рішення є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави.

Враховуючи вимоги ч. 12 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, проведення електронних торгів, здійснення інших юридичних правочинів, що фактично мають своїм наслідком припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання у процедуру, що проводяться від імені держави, не допускаються, тому за даних обставин застосовані заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації арештованого майна на електронних торгах та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Аналіз Порядку реалізації арештованого майна, дозволяє дійти висновку, що ним визначено всі процедурні етапи, які є складовою частиною проведення електронних торгів, зокрема, передача майна на реалізацію (включає внесення організатором до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця) відповідно до розділу ІІ Порядку, підготовка до проведення електронних торгів (включає внесення організатором до Системи інформації про майно та формування лоту торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги)) відповідно до розділу ІІІ Порядку, реєстрація учасників електронних торгів (розділ ІV Порядку), проведення електронних торгів (розділ V Порядку), визначає особливості реалізації окремих видів майна відповідно до розділу VII Порядку, оформлення результатів електронних торгів (розділ VIII Порядку), порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності (розділ Х Порядку), визнання електронних торгів такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ ХІ Порядку).

Отже, враховуючи правову природу реалізації арештованого майна на електронних торгах відповідно до зазначеного Порядку, а також правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17, така реалізація як спосіб переходу права власності на майно від боржника до переможця торгів, не зводиться до суто проведення електронних торгів у визначений день торгів, а охоплює всі визначені Порядком процедурні етапи, як ті, що передували дню проведення торгів, так і ті, що проводяться після дня торгів.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.06.2023р. у cправі № 910/5361/22, зазначив наступне. За змістом положень пункту 1 розділу VIII, пунктів 1, 4, 8 розділу X Порядку № 2831/5 (в редакції, чинній з 01.03.2022 по 22.07.2022) після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця. На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно. Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Виходячи із системного аналізу змісту норм пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, пункту 1 розділу VIII, пунктів 1, 4, 8 розділу X Порядку № 2831/5, об`єднана палата зазначила, що такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, є основним заходом, а інші запропоновані Товариством і вжиті судами заходи забезпечення позову мають похідний характер, в зв`язку з чим належним чином обґрунтована раніше відмова в зупиненні продажу (реалізації) арештованого майна виключає підстави для застосування таких заходів забезпечення позову: 1) заборона відповідачу-1 проводити розрахунки та здійснювати оплату за нежитлову будівлю на електронному аукціоні (торгах); 2) заборона відповідачам та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на оформлення результатів торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про торги; 3) заборона державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, державним і приватним виконавцям, уповноваженим особам органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження корпусу № 3 будь-яким способом.

Враховуючи дані обставини та те, що вчинення дій щодо відчуження, укладення правочинів, що зокрема включає та охоплює всі визначені Порядком процедурні етапи торгів, підставними є вимоги щодо скасування заходів забезпечення позову і в цій частині.

Враховуючи правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2023р. у cправі № 910/5361/22, щодо застосування норм вказаної статті 137 ГПК України, за даних обставин, захід забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо проведення електронних торгів є основним заходом, інші вжиті судом заходи забезпечення позову мають похідний характер що, враховуючи встановлені у даній справі обставини, фактично виключає підстави для застосування таких заходів забезпечення позову.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 04.11.2021 у справі № 907/416/21 (предмет позову - витребування майна з чужого незаконного володіння), погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат" (цей захід забезпечення позову передбачено пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України) порушує права НБУ як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки зупиняє виконання судового рішення в іншій справі № 907/628/17 (за позовом Нацбанку до Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат" про звернення стягнення на предмет іпотеки), тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову свідчить про незаконність винесеної ухвали суду першої інстанції та недотримання збалансованості інтересів сторін.

Ухвалюючи постанову від 25.11.2020р. у справі № 524/7234/18 (предмет позову - визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з-під арешту), якою скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації (продажу) на публічних електронних торгах арештованого нежилого приміщення та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви фізичної особи про забезпечення позову, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що зупинення продажу на публічних електронних торгах арештованого нерухомого майна порушує права банку як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства. При цьому Верховний Суд виходив з тих фактичних обставин, що заявник подав позов про визнання за нею права власності на арештоване нерухоме майно, право власності на яке відповідачем не оспорюється, виключення його з акта опису, зняття арешту та обтяжень в межах виконавчого провадження, відкритого ще в 2014 році на підставі виконавчого листа, щодо якого матеріали справи не містять відомостей про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається із долучених матеріалів, відповідно до наданої Львівською міською радою інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на об`єкти нерухомого майна - будівлі під літ. А-2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122428846101), загальною площею 385,9 кв.м. та будівлі літ. Б- 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122240346101), загальною площею 38,2 кв.м. що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 208 зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Відтак, станом на 14.09.23р. відсутні правові підстави для застосування заходів забезпечення позову щодо відповідача ТзОВ «Ромзен».

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи те, що заявником клопотання про забезпечення позову так і в запереченнях не обґрунтовано обставин та не підтверджено доказами, співмірності застосованих заходів забезпечення позову з інтересами стягувача за виконавчим провадженням, де відповідач є боржником, а також враховуючи обставини зміни власника спірного майна, та те що вжиті заходи безпосередньо впливають та порушують права власника майна, який не є учасником даного судового процесу та права якого не враховані, відтак наявні підстави для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що Львівська міська рада готує позовну заяву за позовом Львівської міської ради до відповідача ТзОВ «Ромзен» про витребування приміщень комунальної власності будівлі А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі Б-1 площею 38,2 кв.м на АДРЕСА_1 , які належать ТзОВ Ромзен .

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14)

З огляду, на те що спірне майно зареєстровано за іншим суб`єктом, яким не є відповідач ТзОВ «Ромзен», таким чином, враховуючи заявлений Львівською міською радою намір щодо подання позову про витребування майна, даний позов відрізнятиметься за складом учасників та підставами позову, а відтак, відсутні підстави для забезпечення позову до подання позову, за тим складом учасників та тими підставами позову, що були зазначені заявником при поданні заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову у справі №914/2690/23.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Керуючись ст.ст. 137, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задоволити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен за вх.№ 3552/23 від 08.09.2023р. про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 07.09.2023р. до пред`явлення позову у справі №914/2690/23.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 07.09.2023р. до пред`явлення позову у справі №914/2690/23.

Скасувати заборону Товариству з обмеженою відповідальністю Ромзен та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, проведення електронних торгів (зокрема ДП СЕТАМ), здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав, щодо об`єкта нерухомого майна: будівлі під літ. А-2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122428846101), загальною площею 385,9 кв.м. та будівлі літ. Б- 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 122240346101), загальною площею 38,2 кв.м. що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 208 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Ромзен про витребування приміщень комунальної власності будівлі А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі Б-1 площею 38,2 кв.м на вул. Брюховицькій, 208 у м. Львові.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 15.09.23р.

Суддя Іванчук С.В.