Рішення

від 05.09.2023 по справі 915/434/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року Справа № 915/434/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника позивача: Іноземцева Є.С. (у судовому засіданні 04.09.2023),

представників відповідача: Денисюка О.М. (у судовому засіданні 04.09.2023), Рудника В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"

(54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.159, код ЄДРПОУ 05410263;

E-mail: 05410263@mail.gov.ua),

до відповідача: Інституту імпульсивних процесів та технологій Національної академії наук

України (54018, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, буд.43-А, код ЄДРПОУ 03534512;

E-mail: iipt@iipt.com.ua),

про: стягнення заборгованості у розмірі 37760,14 грн.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог №54001-сл-15752-1122 від 03.11.2022 (вх.№5014/22 від 03.11.2022): стягнення заборгованості у розмірі 48578,86 грн, -

в с т а н о в и в:

17.10.2022 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №54001-сл-14738-1022 від 17.10.2022 (вх.№4505/22), в якій просить стягнути з Інституту імпульсивних процесів та технологій Національної академії наук України 37760,14 грн заборгованості за послуги розподілу природного газу за період з січня по грудень 2020 року згідно Заяви-приєднання №42АВ540-17184-19 від 01.01.2020 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за послуги з розподілу природнього газу за період з січня по грудень 2020 року згідно Заяви-приєднання №42АВ540-17184-19 від 01.01.2020 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022, - справу №915/434/22 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою від 24.10.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

03.11.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява №54001-сл-15752-1122 від 03.11.2022 (вх.№5014/22), в якій він просить суд збільшити розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 37760,14 грн, збитки від інфляції в сумі 8262,60 грн та 3% річних в сумі 2556,12 грн.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві про збільшення розміру позовних вимог №54001-сл-15752-1122 від 03.11.2022 (вх.№5014/22 від 03.11.2022).

17.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву №91-1-60 від 11.11.2022 (вх.№5524/22), в якому відповідач заперечує проти позову, вважає його безпідставним, таким, що не підлягає задоволенню та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та зазначає наступне. Дійсно, 01.01.2020 відповідач підписав Заяву-приєднання №42АВ540-17184-19 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Втім така заява-приєднання мала суто формальний характер. Адже, на підставі ч.3 п.1. ст.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, без наявності у споживача підписаної заяви-приєднання про розподіл природнього газу, жодний постачальник природнього газу фактично відмовляється укладати Договір поставки природнього газу. На час підписання зазначеної заяви-приєднання між позивачем та відповідачем були розбіжності щодо підключення відповідача до газорозподільної системи, а саме: після закінчення опалювального сезону 2018-2019 років все газоспоживне обладнання було відключено від газових мереж та опломбовано, що підтверджується Актом №901 від 18.03.2019. А для підключення в 2020 році позивач вимагав від відповідача провести реконструкцію системи газопостачання і заміни ВОГ котельні, згідно технічних умов, наданих позивачем. Листом №91-23-360 від 04.11.2019 відповідач повідомляв позивача про те, що є бюджетною організацією, яка фінансується виключно за рахунок Держбюджету, а дана реконструкція потребує значних коштів, які необхідно погоджувати з НАН України, на що необхідно певний час. Позивачу було запропоновано дати згоду на використання існуючих приладів обліку, які мають чинне свідоцтво про повірку та гарантовано завершення реконструкції після опалювального сезону в 2020 році. Але відповіді на цей лист надано не було. Тим самим було відмовлено в можливості споживати природній газ. Таким чином, при відсутності фізичного підключення об`єкта відповідача до газорозподільної мережі, відповідач не споживав природній газ, отже фактичний розподіл газу не здійснювався (тобто послуги з розподілу не надавались). Відповідач також зазначає, що відсутність заборгованості в розмірі 37760,14 грн у спірний період підтверджує лист позивача №54003.1-сл-10109-0722 від 06.07.2022, в якому позивач зазначає, що станом на 30.06.2022 заборгованість відповідача за послуги розподілу природнього газу складає 374,91 грн, що не тільки не відповідає сумі, зазначеній у позовній заяві, але й підтверджує відсутність підстав, на яких вона ґрунтується.

22.11.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 21.11.2022 (вх.№5647/22) в електронному вигляді, в якій виклав заперечення на доводи відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив про наступне. Посилаючись на пункт 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ позивач зазначає, враховуючи те, що Договір розподілу природного газу №42АВ540-17184-19 від 01.01.2020 не був розірваний, неможливість споживання природного газу відповідачем через опломбування газоспоживаючого обладнання не звільняє відповідача від оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу. Позивач зазначає, що невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 ЦК України. Тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Стосовно відсутності заборгованості позивач зазначає наступне. Дійсно АТ "Миколаївгаз" направлено на адресу відповідача лист №54003.1-сл-10109-0722 від 06.07.2022 щодо сплати заборгованості в розмірі 374,91 грн. При цьому зазначена заборгованість утворилась у відповідача перед позивачем по іншому договору, а тому немає відношення до даної справи. У зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості.

24.11.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог від 03.11.2022 №91-1-62 від 22.11.2022 (вх.№5740/22), в якому виклав свої заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог та зазначив, що доказів своєчасного (до 12 жовтня) інформування відповідача про фактичний обсяг споживання природнього газу за попередній рік (2019) позивач не надав, як не надав доказів про направлення відповідачу величини планової місячної плати за 2020 рік. Відповідач вказує, що позивач жодного разу у спірний період не направляв відповідачу, а ні Акти наданих послуг (помісячно), а ні рахунки на оплату. Такі документи були направленні відповідачу лише листом позивача №54003.1-сл-12482-0822 від 31.08.2022. Отже через відсутність повідомлення позивача про планову місячну оплату, яку відповідач має сплачувати у 2020 році, а також своєчасно направленого Акту наданих послуг і рахунку на оплату, відповідач не тільки не знав, але й не міг знати про здійснені позивачем нарахування "нібито" надані послуги та необхідність їх оплати. Таким чином, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача починаючи з січня 2020 року, є помилковими, таким, що не відповідає дійсності, тому не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 25.11.2022 призначено розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін на 23.12.2022.

Ухвалою суду від 23.12.2022 призначено справу №915/434/22 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Визначено почати у справі підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 20.01.2023.

20.01.2023 з урахування ухвали суду від 23.01.2023 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 10.02.2023.

10.02.2023 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.03.2023.

Ухвалою суду від 15.03.2023 призначено підготовче засідання на 05.04.2023.

05.04.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.05.2023.

04.05.2023 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення обставин справи №91-1-30 від 04.05.2023 (вх.№5676/23), в яких виклав свої заперечення щодо позовних вимог та просить суд в позові відмовити повністю.

04.05.2023 суд в судовому засіданні оголосив перерву до 01.06.2023.

01.06.2023 від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення обставин справи №91-1-42 від 01.06.2023 (вх.№7034/23), в яких надав додаткові пояснення по справі та вважає, що ставити в пріоритет умови, що зазначені у Кодексі газорозподільних систем, який затверджений Постановою НКРЕКП, та стягувати вартість послуг, які фактично не надавались в тому числі за відсутності доказів споживання відповідачем природнього газу, є неправомірним. Щодо нарахування позивачем 3% річних та інфляційних збитків за несвоєчасну оплату відповідач зазначає, що Акти наданих послуг було направлено відповідачу лише 2022 році, тобто зі значним простроченням, а тому у відповідності до ст.613 ЦК України такі вимоги задоволенню не підлягають, тим більше, що виходячи з наданого розрахунку, його здійснено не вірно.

01.06.2023 суд в судовому засіданні оголосив перерву до 19.07.2023.

14.07.2023 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання №45 від 14.07.2023 (вх.№9312/23) про відкладення розгляду справи.

19.07.2023 суд ухвалив відкласти судове засідання на 14.08.2023.

14.08.2023 позивачем надано суду клопотання б/н від 14.08.2023 (вх.№10686/23) про приєднання доказів до матеріалів господарської справи.

14.08.2023 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення обставин справи щодо контррозрахунку №91-1-90 від 14.08.2023 (вх.№10687/23).

14.08.2023 суд в судовому засіданні оголосив перерву до 04.09.2023.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні 04.09.2023 представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

04.09.2023 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі до 05.09.2023.

05.09.2023 після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

01.01.2020 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (надалі - Оператор ГРМ, позивач у справі) та Інститутом імпульсивних процесів та технологій Національної академії наук України (надалі - Споживач, відповідач у справі) було укладено Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №42АВ540-17184-19 шляхом підписання Заяви-приєднання (надалі - Договір).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2498 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу (надалі - Типовий договір).

Згідно п.4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до абз.10, п.1.4. розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

У відповідності до п.п.1.1., 1.2. Типового договору, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Згідно п.1.3. Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. Типового договору, за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором. Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

За умовами пункту 2.3. Типового договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.5.1. Типового договору).

Відповідно до п.5.2. Типового договору визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Згідно п.5.4. Типового договору порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Відповідно до п.2 Додатку №4 до Типового договору розподілу природного газу адреса об`єкта (точки комерційного обліку) відповідача є: просп.Богоявленський, 43А.

У відповідності до п.6.1. Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Позивач зазначає, що у період з січня по грудень 2020 року ним були надані відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 37760,14 грн, що підтверджується Актами наданих послуг: №МКП80001086 від 31.01.2020 на суму 2969,59 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80003670 від 29.02.2020 на суму 2969,60 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80007778 від 31.03.2020 на суму 2969,59 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80008791 від 30.04.2020 на суму 2969,59 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80011030 від 31.05.2020 на суму 2969,60 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80013460 від 30.06.2020 на суму 2969,59 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80015938 від 31.07.2020 на суму 3323,76 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80018372 від 31.08.2020 на суму 3323,77 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80021091 від 30.09.2020 на суму 3323,76 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80021092 від 31.10.2020 на суму 3323,76 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80024077 від 30.11.2020 на суму 3323,77 грн в т.ч. ПДВ; №МКП80026611 від 31.12.2020 на суму 3323,76 грн в т.ч. ПДВ.

Зазначені акти були направлені на адресу відповідача листом №54003.1-сл-12482-0822 від 31.08.2022 з проханням в 2-х денний термін підписати, скріпити печаткою та повернути по одному примірнику кожного акту Оператору ГРМ за адресою: Україна, 54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, 159. Запропоновано сплатити заборгованість в найкоротший термін.

Крім того, в матеріалах справи міститься рахунок на оплату №60025399 від 17.09.2020 на суму 27788,85 грн, який було направлено позивачем на адресу відповідача разом з листом №54003.1-лв-18752-0920 від 18.09.2020 з вимогою про сплату суми, зазначену в рахунку протягом 10-днів.

Вказані Акти наданих послуг відповідач не підписав, рахунок не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог у даній справі про стягнення з відповідача вартості послуг з розподілу природного газу в сумі 37760,14 грн, збитків від інфляції в сумі 8262,60 грн та 3% річних в сумі 2556,12 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що між позивачем та відповідачем були розбіжності щодо підключення відповідача до газорозподільної системи, а саме: після закінчення опалювального сезону 2018-2019 років все газоспоживне обладнання було відключено від газових мереж та опломбовано, що підтверджується Актом №901 від 18.03.2019, а для підключення в 2020 році позивач вимагав від відповідача провести реконструкцію системи газопостачання і зміни ВОГ котельні, згідно технічних умов, наданих позивачем. Листом №91-23-360 від 04.11.2019 відповідач повідомляв позивача про те, що є бюджетною організацією, яка фінансується виключно за рахунок Держбюджету, а дана реконструкція потребує значних коштів, які необхідно погоджувати з НАН України, на що необхідно певний час. Позивачу було запропоновано дати згоду на використання існуючих приладів обліку, які мають чинне свідоцтво про повірку та гарантовано завершення реконструкції після опалювального сезону в 2020 році. Але відповіді на цей лист надано не було.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.40 Закону України "Про ринок природнього газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно п.п.1, 2 Глави 1. Загальних умов Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.1 Глави 3 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з абз.6 п.4 Глави 1 Розділу І Кодексу газорозподільних систем, газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до положень Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8. Типового договору).

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3035 для позивача за період з 01.01.2020 до 30.06.2020 включно встановлено тариф на послуги розподілу природнього газу в розмірі 1,09 грн за м.куб. (без урахування ПДВ), а з 01.07.2020 в розмірі 1,22 грн за 1 куб.м. (без урахування ПДВ).

Згідно з розрахунком річної замовленої потужності, відповідачем за газовий рік 2018-2019 спожито 27244 куб.м. природного газу. За такого, місячна вартість послуги з розподілу природного газу дорівнює 27244/12 х тариф на послугу з розподілу природнього газу.

Типовий договір розподілу природного газу (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498), який укладений між позивачем та відповідачем на підставі Заяви-приєднання №42АВ540-17184-19 від 01.01.2020 не було розірвано.

Жодних Додаткових угод про розірвання Типового договору розподілу природного газу, що укладений на підставі Заяви-приєднання №42АВ540-17184-19 від 01.01.2020 між позивачем та відповідачем не укладалось.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати вартість послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому Главою 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки у грудні 2020 Типовий договір розподілу природного газу між сторонами був діючим, жодні зміни в частині об`єктів відповідача не вносились, а самі об`єкти залишились під`єднаними до газорозподільної системи, а також з огляду на наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Пунктом 10 Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що Акти наданих послуг за період з січня по грудень 2020 року за Договором розподілу були направлені споживачу 31.08.2022, а отримані останнім - 15.09.2022. Після отримання актів та рахунків відповідач оплату не здійснив.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.536 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст.525 ЦК України та ч.6 ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.6.6. Типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За наведеного, підставою для остаточної оплати наданих послуг з розподілу є акти наданих послуг, тому обов`язок зі сплати послуг з розподілу природного газу за період з січня по грудень 2020 року у розмірі 37760,14 грн виник у відповідача одразу після отримання актів - 15.09.2022.

Доводи відповідача про те, що у зв`язку з опломбуванням обладнання підприємства у споживача не було доступу до газорозподільної системи цілодобово на газопроводі, що спростовують факт надання послуг з розподілу газу Оператором ГРМ, а саме забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу, судом відхиляються з огляду на таке.

Як зазначалось раніше, 18.03.2019 газопостачання відповідачу було припинено, газоспоживне обладнання опломбоване, що підтверджується Актом №901 від 18.03.2019 про припинення (обмеження) газопостачання.

Судом враховується, що згідно з п.3 Глави 3 Розділу І Кодексу газорозподільних систем для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог Глави 3 Розділу VI цього Кодексу (п.5 Глави 3 Розділу І Кодексу газорозподільних систем).

Пунктом 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Зазначений пункт не ставить у залежність фактичне постачання газу споживачу з оплатою послуг розподілу такого газу, отже відповідач міг не здійснювати таку оплати лише у випадку розірвання договору розподілу природного газу. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження розірвання, укладеного між позивачем та відповідачем типового договору розподілу природного газу.

Доступ до послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Наявність такого цілодобового доступу підтверджується фізичним з`єднанням даних об`єктів з газорозподільною системою.

Відтак сам факт припинення (споживання) природного газу споживачем не звільняє відповідача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, які згідно з пунктом 1.4. Договору, крім розподілу (переміщення) природного газу газорозподільною системою, включають забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, оскільки в даному випадку об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване на газопроводі - вводі і для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод.

Оператор ГРМ знаючи, що об`єкт відповідача підключено до газорозподільної системи, підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаного об`єкту споживача.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладену у постанові від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживання до газорозподільної мережі, тобто у період, коли не відбувалось механічного від`єднання об`єкта споживання від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалась, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відтак, посилання відповідача на те, що встановлення пломби позбавило його фактичної можливості отримувати послуги з розподілу природного газу та унеможливило доступ до газорозподільної системи цілодобово для споживання ним відповідних об`ємів природного газу, не може свідчити про безпідставність нарахування позивачем послуг з розподілу природного газу.

Доводи відповідача про те, що з 18.03.2019 газопостачання відповідачу було припинено, все газоспоживне обладнання було відключено від газових мереж та опломбовано, що підтверджується Актом №901 від 18.03.2019, судом відхиляються, оскільки Оператор ГРМ повинен забезпечувати технічну потужність та можливість доступу до газорозподільної системи споживачу у зв`язку з наявним фізичним з`єднанням, а також те, що на Оператора ГРМ покладено обов`язок забезпечувати обслуговування місце приєднання до моменту розірвання договору або вилучення такого об`єкту споживання.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги розподілу природного газу за період з січня по грудень 2020 року згідно Заяви-приєднання №42АВ540-17184-19 від 01.01.2020 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) в сумі 37760,14 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 8262,60 грн та 3% річних в сумі 2556,12 грн, суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано збитки від інфляції у загальній сумі 8262,60 грн за період з лютого 2020 року по вересень 2022 року включно та 3% річних в загальній сумі 2556,12 грн за період з 11.02.2020 по 02.11.2022.

Відповідно до п.6.6. Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Акти за надані послуги надані у 2020 році були направлені на адресу відповідача 31.08.2022 та отримані відповідачем 15.09.2022 (обидві сторони це підтверджують).

Оплату відповідач мав здійснити наступного дня після отримання акту наданих послуг (як підстави платежу) - 16.09.2022. Оскільки плату відповідач не здійснив, то прострочка оплати починається з 17.09.2022.

Позивачем нараховані збитки від інфляції за період з лютого 2020 року по вересень 2022 року включно.

Суд вважає, що вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитки від інфляції не підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання з оплати у відповідача виникло у вересні 2022 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд вважає, що їх розмір підлягає уточненню з врахуванням, що настання прострочки у відповідача з оплати виникло з 17.09.2022.

Судом розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача уточнений та визначений у сумі 145,87 грн, виходячи з наступного розрахунку: за період з 17.09.2022 по 02.11.2022 становить 47 дн., сума боргу становить 37760,14 грн: 37760,14 грн х 3% х 47 дн./ 365 дн. = 145,87 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягають 3% річних у загальній сумі 145,87 грн, а в задоволені вимог в частині стягнення 2410,25 грн 3% річних позивачу слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Інституту імпульсивних процесів та технологій Національної академії наук України (54018, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, буд.43-А, код ЄДРПОУ 03534512) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.159, код ЄДРПОУ 05410263) 37760,14 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 145,87 грн - 3% річних та 1935,92 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 15.09.2023 року.

Суддя М.В. Мавродієва