Рішення

від 04.09.2023 по справі 922/2258/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023м. ХарківСправа № 922/2258/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики", м. Харків про стягнення 1794304,17 грн. за участю представників:

позивача - Погребняк Н.С.

відповідача - Межерицький А.А.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача:

- за Договором оренди нерухомого майна від 24.01.2020 № ЦОЗ/Д-166 заборгованість з орендної плати у розмірі 1108386,00 грн., пеню у розмірі 329653,55 грн., штраф у розмірі 49009,84 грн., 3% річних у розмірі 31050,79 грн., інфляційні нарахування у розмірі 155837,09 грн.;

- за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 24.01.2020 № ЦОЗ/Д-168 заборгованість у розмірі 90916,29 грн., пеню у розмірі 26607,24 грн., 3% річних у розмірі 2843,37 грн.;

- судові витрати в сумі 26914,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики" про стягнення 1794304,17 грн. залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 05.06.2023 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків вх.№ 15415 від 15.06.2023, згідно якої позивачем були усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач 12.07.2023 за вх.№ 18216 надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд позовну заяву залишити без задоволення. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на ч.3 ст. 75 ГПК України та наявність форс-мажору (непереборної сили), яка унеможливила виконання договірних зобов`язань щодо орендованого приміщення, що підтверджується Сертифікатом № 6300-22-1518 від 23.11.2022 р. Харківської Торгово-промислової палати, у зв`язку з чим відповідач вказує, що він має право на застосування положень розділу 10 Договору оренди нерухомого майна щодо невиконання договірних зобов`язань. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на неможливість використовувати орендоване приміщення та виконувати договірні зобов`язання через відсутність належних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність вікон в орендованому приміщенні), відсутність трудового потенціалу у відповідача для здійснення господарської діяльності та вихід з ладу обладнання відповідача внаслідок бойових дій. Окрім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що у період дії форс-мажорних обставин ТОВ ЦПД використовувало електроенергію, проте метою використання було виключно підтримання дороговартісного обладнання. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач повідомляв, що згідно Актів звірки взаємних розрахунків між ТОВ Центр променевої діагностики та Харківською клінічною лікарнею на залізничному транспорті №1 філії Центр охорони здоров`я АТ Українська залізниця за період лютий 2022-червень 2023 р.р., за даними ТОВ ЦПД заборгованість відсутня. Крім того, заборгованість з орендної плати та відшкодування комунальних послуг за період листопад-грудень 2022 р. та у період січень-червень 2023 р. відсутня.

Позивач 18.07.2023 за вх.№ 18788 надав відповідь на відзив, згідно якої просить суд позовні вимоги у справі задовольнити в повному обсязі. При цьому у відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем не надано жодних належних, допустимих і достовірних, в розумінні статей 76-78 ГПК України доказів, які б підтверджували належне повідомлення орендодавця щодо обставин непереборної сили. Позивачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором та доказів звернення до відповідача про настання форс-мажорних обставин у строки і порядку, встановлені п. 10.2. Договору. Також, позивач зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимим доказами неможливість використовувати орендоване приміщення у зв`язку із відсутністю належних умов.

Відповідач 26.07.2023 за вх.№ 19796 надав письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких заявив про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення неустойки (штрафу, пені) на підставі положень п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України. Також, відповідач 26.07.2023 за вх.№ 19795 надав заяву про застосування строку позовної давності, згідно якої теж заявив про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення неустойки (штрафу, пені) на підставі положень п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.

Позивач 27.07.2023 за вх.№ 19819 та 28.07.2023 за вх.№ 19981 надав письмові пояснення у справі, згідно яких просив суд відмовити у задоволенні вимог, викладених відповідачем у запереченні на відповідь на відзив, відмовити у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2023 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.09.2023 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив наступне.

24.01.2020між Акціонерним товариством Українська залізниця (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центр променевої діагностики (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № ЦОЗ/Д- 166 (надалі - Договір оренди). Об`єктом оренди за даним договором є нерухоме майно загальною площею 424,8 кв.м., розташоване на першому поверсі одноповерхового будинку - віварію (літера Ж-1), що перебуває на балансі виробничого підрозділу Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1 філії Центр охорони здоров`я акціонерного товариства Українська залізниця за адресою: пров. Балакірєва, 5, м. Харків, 61103 (Балансоутримувач).

24.01.2020 між Акціонерним товариством Українська залізниця та ТОВ Центр променевої діагностики, на виконання п. 3.4 Договору оренди, було також укладено Договір № ЦОЗ/Д-168 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна (надалі - Договір про відшкодування витрат).

Згідно п. 1.1. Договору оренди, на умовах та в порядку, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме Майно загальною площею 424,8 кв.м., а саме: нежитлове приміщення площею 334,4 кв.м. з частиною прилеглого бетонного майданчика площею 44,6 кв.м. та частиною під`їзної дороги площею 45,8 кв.м., розташованих в м. Харків, які знаходяться за адресою: провулок Балакірєва, 5 на першому поверсі одноповерхового будинку - віварію (літера Ж-1), загальною площею 354,6 кв.м., бетонного майданчика загальною площею 45,6 кв.м., під`їзної дороги загальною площею 6574,1 кв.м. Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 філії «Центр охорони здоров`я» АТ Українська залізниця (Майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 6,09% згідно з планом за поверхами, з викопіюванням з поповерхового плану, відповідно до Акта приймання-передачі майна, що складає невід`ємну частину цього Договору.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору було передбачено, що Орендодавець має всі правові підстави для розпорядження Майном. Майно надається Орендарю для його використання за цільовим призначенням для розміщення приватного закладу охорони здоров`я, що здійснює високотехнологічну медичну променеву діагностику томографію та ультразвукові дослідження.

Відповідно до предмету Договору про відшкодування витрат (п. 1.1. договору), за цим Договором Балансоутримувач забезпечує утримання та обслуговування об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі віварю (літера Ж-1) (далі Будівля), а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах щодо обслуговування та утримання будівлі шляхом їх відшкодування Балансоутримувачу пропорційно до займаної площі.

За приписами п.п. 3.1. - 3.2 Договору оренди, розмір орендної плата визначається за результатами електронних торгів (аукціону). Загальний розмір за перший базовий місяць - грудень 2019 року становить разом з ПДВ 101903,40 грн. Розмір орендної плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. Договору оренди встановлено, що орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі майна за Актом приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем щомісяця, шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за договором.

Розмір сум, що підлягають оплаті Орендарем за Договором відшкодування витрат, визначаються виходячи з сум платежів, виставлених згідно рахунків обслуговуючих підприємств, декларацій про сплату податку тощо та зазначаються Балансоутримувачем у відповідних рахунках. Оплату рахунків Орендар проводить у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків (п.п. 4.2. - 4.3. Договору про відшкодування витрат).

Відповідно до п. 6.2.3. Договору оренди, Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Згідно п. 6.2.11. Договору оренди, Орендар зобов`язаний відшкодовувати Орендодавцю на підставі цього Договору витрати на утримання прибудинкової території, витрати за користування земельною ділянкою, комунальні платежі тощо.

Відповідно до п. 5.4. Договору про відшкодування витрат, відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача з утримання Будівлі/Приміщення проводиться Орендарем до дня фактичного звільнення Приміщення за актом приймання-передачі за Договором оренди.

У відповідності до п. 11.1. Договору оренди, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 19 січня 2023 року, та в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов не менше ніж за один місяць до закінчення строку дії Договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, про що Сторони укладають додаткову угоду до Договору (п. 11.10. Договору оренди).

Сторонами у справі не заперечувалося, що Договір оренди є продовженим. Отже, у зв`язку із продовженням строку дії Договору оренди відповідно продовжено дію Договору відшкодування витрат (п. 6.1. Договору про відшкодування витрат).

Як вбачається з матеріалів справи у період дії Договору оренди Орендодавець належним чином виконав обов`язок щодо надання Орендареві майна в строкове платне користування та забезпечення утримання і обслуговування об`єкта нерухомого майна, а саме: будівлі віварію (літера Ж-1), а також утримання прибудинкової території.

Згідно позову позивач вказує, що ТОВ Центр променевої діагностики у період з 24.01.2020 по березень 2023 року неналежним чином виконало договірні зобов`язання. Зокрема, відповідачем несвоєчасно сплачено орендну плату та несвоєчасно здійснено відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням орендованого майна у січні, лютому, листопаді 2022 року та січні - березні 2023 року. Не проведено оплату перерахунку орендної плати за період 2020 - 2022 роки у розмірі 11034,38 грн., а також у порушення умов Договору оренди та Договору про відшкодування витрат повністю не здійснено оплату у період з 01.03.2022 по 31.10.2022 орендної плати у розмірі 1108386,00 грн. та витрат, пов`язаних з утриманням майна, у розмірі 90916,29 грн.

Зазначена вище заборгованість підтверджується підписаними Сторонами актами наданих послуг, виставленими Орендарю рахунками-фактурами та розрахунками зі сплати орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого майна.

Водночас, відповідно до абз. 2 п. 3.3 Договору оренди не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за Договором.

Також, позивач зазначає, що адміністрація Балансоутримувача, на виконання п. 4.2 Договору про відшкодування витрат, неодноразово направляла відповідачу засобами електронного зв`язку та нарочно вручала під підпис відповідальній особі Орендаря - директору ТОВ Центр променевої діагностики Т.О.Рибак, відповідно: скановані копії та оригінали актів про надані послуги, рахунки-фактури та розрахунки з орендної плати, а також скановані копії та оригінали актів про надані послуги, рахунки та розрахунки з відшкодування витрат, перерахунок орендної плати за 2020 - 2022 роки та перерахунок теплової енергії за жовтень - грудень 2021 року (супровідні листи від 07.03.2023 № 307, від 07.03.2023 № 308, від 15.03.2023 № 337, від 30.03.2023 № 393, від 14.04.2023 № 44).

Особисто під підпис представника Орендаря вручено:

- акти наданих послуг, рахунки та розрахунки про нарахування орендної плати за грудень 2021 року, а також за березень 2022 року - грудень 2022 року та за січень - березень 2023 року - нарочно під підпис відповідальної особи Відповідача: 07.03.2023, 15.03.2023 та 17.04.2023 (супровідний лист від 07.03.2023 № 308, супровідний лист від 15.03.2023 № 337, супровідний лист від 14.04.2023 № 442);

- акти наданих послуг, рахунки та розрахунки про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна за грудень 2021 року, а також за березень - жовтень, грудень 2022 року та за січень - березень 2023 року - нарочно під підпис відповідальної особи Відповідача: 07.03.2023, 15.03.2023 та 17.04.2023 (супровідний лист від 07.03.2023 № 307, супровідний лист від 15.03.2023 № 337, супровідний лист від 14.04.2023 № 442);

- акт наданих послуг, рахунок-фактура та перерахунок орендної плати за 2020 - 2022 роки - нарочно під підпис відповідача 30.03.2023 (супровідний лист від 30.03.2023 № 393);

- розрахунок донарахувань за теплову енергію за жовтень - грудень 2021 року - нарочно під підпис відповідальної особи Відповідача: 17.04.2023 (супровідний лист від 14.04.2023 № 442).

Акти про надання Орендарю послуг з оренди нежитлового приміщення у січні - лютому 2022 року, акти про відшкодування витрат з утримання наданого в оренду приміщення у січні - лютому та листопаді 2022 року підписано сторонами (том 1 а.с. 141, а.с. 145, а.с. 237, а.с. 241, а.с. 266).

Належним чином завірені копії доказів на підтвердження отримання відповідачем нарочно під підпис Актів про надані послуги, рахунків-фактур та розрахунків за кожен місяць з моменту виникнення заборгованості містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 9.1. Договору оренди та п. 5.2. Договору про відшкодування витрат, Орендодавцем було здійснено заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу Відповідача претензії від 16.03.2023 № 342 щодо порушення строків виконання договірних зобов`язань зі сплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням та з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, з урахування штрафних санкцій на суму 1749689,49 грн.

У відповіді на претензію від 30.03.2023 року № 30/1 Орендар просив звільнити його від виконання зобов`язання щодо сплати орендних платежів та відшкодування витрат на утримання майна за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 та списати заборгованість та нараховані штрафні санкції внаслідок настання форс-мажорних обставин. Заборгованість, яка виникла у період з 01.11.2022 до дати виставлення претензії Відповідачу, Орендар погасив в повному обсязі, але із простроченням строків оплати у січні, лютому та березні 2023 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Верховний Суд у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21 зазначив, що у пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 21.12.2021 у справі № 905/1252/16.

Частина друга статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 27.09.2022 року № 27/09 Орендар звернувся до Орендодавця з клопотанням про звільнення його від виконання зобов`язань за Договором оренди внаслідок настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022. Одночасно порушив питання щодо припинення нарахування орендної плати (лист ТОВ Центр променевої діагностики до АТ Укрзалізниця № 27/09 від 27.09.2022).

В листопаді 2022 року Орендарем було отримано сертифікат Харківської Торгово-промислової палати від 23.11.2022 № 6300-22-1518 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким було засвідчено настання форс-мажорних обставин відносно ТОВ Центр променевої діагностики щодо зобов`язання використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням в період з 01.03.2022 по 31.10.2022.

Відповідно до ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що одне лише передбачене законом віднесення надзвичайного стану чи надзвичайної ситуації до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках надзвичайного стану чи надзвичайної ситуації, унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 03.08.2022 у справі №914/374/21).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, наведено висновок щодо застосування ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, відповідно до якого:

- ст.14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП;

-форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

-доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Крім того, відповідно до п. 10.1. Договору оренди, жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання Договору у разі настання обставин непереборної сили. Відповідно до п. 10.2. Договору оренди, сторони повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили впродовж п`ятиденного терміну (строку), що в подальшому має бути підтверджено документом, виданим Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом. Неповідомлення, а також несвоєчасне повідомлення про обставини непереборної сили позбавляє Сторону права посилання на них.

Як було зазначено вище, відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин лише у вересні 2022 року, сертифікат ТПП ним було отримано у листопаді 2022 року, у той час як зобов`язання за договором припинив виконувати з березня 2022 року, що є порушенням умов п. 10.2. Договору оренди.

Відповідно до п. 10.3 Договору оренди, якщо період дії обставини непереборної сили перевищить 2 місяці, кожна зі сторін має право розірвати договір, повністю або частково, шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні. Договір вважається розірваним з дати отримання такого повідомлення.

При цьому суд зазначає, що повідомлення відповідача про розірвання договору в матеріалах справи відсутнє. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач продовжував здійснювати господарську діяльність в орендованому приміщенні в період з 01.03.2022 по 31.10.2022.

В указаний період, з 01.03.2022 по 31.10.2022, впродовж восьми місяців, Орендар використовував орендоване приміщення, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з відшкодування витрат на утримання майна на суму 67643,60 грн. Комісією Балансоутримувача було виявлено факт цілодобового споживання ТОВ Центр променевої діагностики активної (141,6 кВт) та реактивної (43,2 кВАр) електроенергії. Станом на 31.05.2022 розрахункові дані споживання склали: 8484,449 кВт - активної електроенергії та 4605,422 кВАр - реактивної електроенергії (акт про використання електроенергії ТОВ Центр променевої діагностики від 22.05.2022).

У період з березня по жовтень 2022 року Орендар не передавав Балансоутримувачу показники лічильника, з посиланням на акт опломбування приміщення від 28.02.2022 року, який, в свою чергу, був складений Орендарем одноособово без залучення представника Орендодавця. Водночас, у пояснювальній записці від 28.02.2022 (додаток до акту опломбування приміщення від 28.02.2022), Орендар підтвердив факт постійного споживання ним електричної енергії в період з 01.03.2022 по 31.10.2022 для підтримання обладнання (магнітно-резонансного томографу) у справному стані та попередження настання негативних наслідків.

Згідно доповідної записки інженера енергетика Балансоутримувача Фролова С.М. про споживання електричної енергії ТОВ Центр променевої діагностики від 02.05.2023, Орендар за період з березня 2022 року по жовтень 2022 року використав електричну енергію в наступних обсягах: березень 2022 - 9885 кВт/год; квітень 2022 - 4 800 кВт/год; травень 2022 - 0 тис. кВт/год; червень 2022 - 61 кВт/год; липень 2022 - 776 кВт/год; серпень 2022 - 0 кВт/год; вересень 2022 - 0 кВт/год; жовтень 2022 - 13600 кВт/год. З 01.11.2022 обсяг використання електроенергії склав 11756 кВт/год.

Зазначене вище підтверджує факт користування Відповідачем орендованим приміщенням та здійснення ним господарської діяльності у період з 01.03.2022 по 31.10.2022.

Окрім того, суд зазначає, що факт споживання відповідачем електроенергії, основний обсяг якого зафіксовано позивачем у березні (9885 кВт/год) та квітні (4800 кВт/год), тобто в період виходу із ладу МРТ ExcelartVantageAtlas (акт про технічний стан устаткування від 15.03.2022), свідчить про використання Орендарем іншого медичного обладнання. Дана обставина підтверджує факт забезпечення Орендарем іншого медичного обладнання необхідними ресурсами, проведення ним господарської діяльності та намір проводити підприємницьку діяльність.

Відносно заперечення відповідачем факту неналежного повідомлення позивача про форс-мажорні обставини, суд зазначає, що ТОВ Центр променевої діагностики акт опломбування приміщення складено 28.02.2022. Це свідчить про наявність у відповідача можливості вручити відповідне повідомлення особисто, під розпис відповідальної особи позивача. Натомість, Орендар не скористався даною можливістю. Також, Орендар не скористався можливістю направити відповідне повідомлення електронною поштою або засобами соціальних Інтернет-мереж. Також, суд зазначає, що з 25.02.2022 відповідач мав можливість відправній відповідне повідомлення засобами Укрпошти.

Також, суд зазначає, що виписка відповідача з журналу обліку вихідних телеграм і телефонограм та акт передачі телефонограми від 28.02.2022 не підтверджує факт передачі відповідачем позивачу телефонограми про настання форс-мажорних обставин, оскільки дані документи не підтверджуються іншими належними доказами, а саме роздруківкою оператора про вихідні дзвінки 28.02.2022 на номери генерального директора ХКЛ ЗТ № 1 філії ЦОЗ АТ Укрзалізниця та філії ЦОЗ і АТ Укрзалізниця, які зазначені в акті передачі телефонограми.

Ураховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови п. 10.2. Договору оренди щодо сповіщення позивача про початок форс-мажорних обставин у п`ятиденний термін (строк), у зв`язку з чим відповідач не може посилатися на них.

Щодо списання нарахувань за комунальні послуги, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період дії воєнного стану від 05 березня 2022 року № 206 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процент річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року, з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких, ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання.

В абз. 3 п. 1 зазначеної постанови умовою заборони стягнення заборгованості з комунальних послуг визначено надання виконавцю комунальних послуг, у паперовій або електронній формі довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб", або інших документів, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених, договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).

Згідно п. 1-1 зазначеної постанови дія абз. 1 та 3 п. 1 цієї постанови поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо перемішених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.

Позивачем до відповідних комунальних служб інформацію про проживання в адміністративній будівлі ХКЛ ЗТ № 1 філії ЦОЗ АТ Укрзалізниця осіб зі статутом внутрішньо перемішених осіб не було направлено. З такими особами позивач не укладав договори, пов`язані з їх тимчасовим розміщенням в лікарні.

Таким чином, суд зазначає, що положення постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період дії воєнного стану від 05 березня 2022 р. № 206 не можуть бути застосовані в даному спірному випадку, з огляду на відсутність документів, що підтверджують перебування внутрішньо перемішених осіб в нежитловому приміщенні позивача, та є кінцевими споживачами комунальних послуг у нежитловому приміщенні, в тому числі переданому в оренду відповідачу, а також з огляду на відсутність укладених договорів, на підставі яких такі особи є кінцевими споживачами комунальних послуг.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав зобов`язання щодо надання відповідачеві майна в строкове платне користування та забезпечення утримання і обслуговування об`єкта нерухомого майна, а відповідач, в свою чергу, зобов`язання щодо оплати наданих послуг виконав не в повному обсязі, у зв`язку із чим, за останнім виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 1108386,00 грн. та заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого майна у розмірі 90916,29 грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Відповідно до п. 8.2. Договору оренди, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань, Орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

У відповідності до п. 5.2. Договору про відшкодування витрат, в разі несвоєчасної сплати Орендарем рахунків на відшкодування витрат з утримання Будівлі/Приміщення, Балансоутримувач вправі стягнути з Орендаря пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Пеня нарахована з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України (не перевищує 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний, строк позовної давності тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За домовленістю сторін, строк позовної давності, в тому числі з питань відповідальності, відшкодування збитків та щодо стягнення і нарахування штрафних санкцій, складає три роки (п. 14.7 Договору оренди).

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість Орендаря по її сплаті становить загалом більше, ніж три місяці, Орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Дослідивши розрахунки позивача штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно визначено строк позовної давності, дані розрахунки позивача є вірними, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу, інфляційних нарахувань та 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги у справі підлягають задоволенню у повному обсязі, а заява відповідача про застосування позовної давності відхиляється судом.

При цьому суд зазначає, що надані відповідачем документи до відзиву на позовну заяву та письмових заперечень на відповідь на відзив не спростовують позовних вимог у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики" (61103, м. Харків, пров. Балакірєва, 5, код ЄДРПОУ 36986115) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, код ЄДРПОУ 40081352) за Договором оренди нерухомого майна від 24.01.2020 № ЦОЗ/Д-166 заборгованість з орендної плати у розмірі 1108386,00 грн., пеню у розмірі 329653,55 грн., штраф у розмірі 49009,84 грн., 3% річних у розмірі 31050,79 грн., інфляційні нарахування у розмірі 155837,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики" (61103, м. Харків, пров. Балакірєва, 5, код ЄДРПОУ 36986115) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, код ЄДРПОУ 40081352) за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 24.01.2020 № ЦОЗ/Д-168 заборгованість у розмірі 90916,29 грн., пеню у розмірі 26607,24 грн., 3% річних у розмірі 2843,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики" (61103, м. Харків, пров. Балакірєва, 5, код ЄДРПОУ 36986115) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, код ЄДРПОУ 40081352) 26914,56 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "14" вересня 2023 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/2258/23