ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці
06 вересня 2023 року Справа № 926/1995/23
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,
за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування,
представники:
від позивача - адвокат Єфтемій Р.Ф.;
від відповідача - не з`явився;
від третьої особи - не з`явився.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «МІЛАЛАР» звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Великокучурівської сільської ради, в якому просить визнати рішення Х сесії VIII скликання Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №327 - 10/2021 від 01.08.2021 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 щодо надання дозволу на проведення дренажного відведення стічних вод, водогону та каналізаційного колектора» недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є користувачем земельної ділянки, розташованої в с. Годилів Великокучурівської обєднаної територіальної громади Чернівецької області, площею 2,2500 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, на підставі договору оренди землі від 26.12.2008. Земельна ділянка передана в оренду АГК «МІЛАЛАР» строком на 49 років для будівництва автогаражів.
Оскаржуваним рішенням сільради громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення дренажу по відведенню стічних вод, водогону та каналізаційного колектора біля житлового масиву по вул. Чорновола В. села Годилів по земельній ділянці комунальної власності сільської ради, що перебуває в оренді АГК «МІЛАЛАР».
Вважає, що виконання на підставі цього рішення земляних та інженерно-будівельних робіт, прокладання комунікацій через земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, та послідуюче їх обслуговування порушуватиме права позивача на самостійне господарювання на землі та створюватиме перешкоди для використання цієї земельної ділянки згідно її цільового призначення. Крім того, це рішення не відповідає положенням договору оренди, пунктом 24 якого визначено, що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмежень (обтяжень).
У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на таке:
1) в п. 5 Договору оренди землі зазначено, шо земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням, станом на 17.05.2023 позивач (орендар) не приступив до використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (14 років і 4 місяці земельна ділянка не використовується;
2) рішенням 34 сесії 7 скликання № 305-34/2018 від 09.11.2018 року було затверджено Генеральний план села Годилів, в якому врегульовано існуючий стан забудованих територій та перспектива забудови села Годилів Великокучурівської сільської ради. Беручи до уваги, що даним генпланом передбачена житлова забудова масиву між вулицями Яблунівська та Чорновола В. села Годилів, враховуючи можливість підключення до мережі водопостачання та водовідведення Чернівецької міської ради по вулиці Героїв Майдану міста Чернівці, відповідний рельєф місцевості, заяву громадянина ОСОБА_1 (один із забудовників даного масиву), а земельна ділянка, то перебуває в оренді АГК «Мілалар» не використовується за цільовим призначенням, знаходиться в занедбаному стані і є комунальною власністю, Великокучурівською сільською радою було прийнято рішення 10 сесії 8 скликання №» 327- 10/2021 від 01.08.2021 року, при виконанні якого буде вирішено питання водопостачання та водовідведення масиву забудови та частково впорядковано земельну ділянку комунальної власності, яка перебуває в користуванні на умовах оренди АГК «Мілалар»;
3) посилання позивача (орендаря) на частини 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України вважаємо необґрунтованим, так як позивач не отримував від Великокучурівської сільської ради письмової згоди на початок будівельних робіт, як це передбачено статтею 25 Закону України «Про оренду землі»;
4) орендар не звертався із заявою до Великокучурівської сільської ради про надання дозволу на розробку, погодження та затвердження детального плану території, як це передбачено пунктами 1 та 4 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином позивач (орендар) не вчинив жодних дій по використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням (будівництво автогаражів), тому жодних прав на землю, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, визначених частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України, Великокучурівською сільською радою (орендодавцем) не вчинялось;
5) позивач (орендар), посилаючись в позовній заяві на статтю 95 Земельного кодексу України, не вказав, які конкретно його права порушені і які збитки завдані прийнятим рішенням сільської ради № 327-10/2021 від 01.08.2021 року, тому дане посилання вважає необґрунтованим.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався, як і третя особа не надала свої письмові пояснення на позов.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою від 12.05.2023 суд прийняв позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «МІЛАЛАР» до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 01.06.2023 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
23.05.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій проти позову заперечує.
Ухвалою від 01.06.2023 судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 15.06.2023, зобов`язано позивача надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів, про що надати докази, та запропоновано третій особі до початку підготовчого засідання надати суду пояснення на позов та докази в їх обґрунтування.
У зв`язку з необхідністю надати відповідачу час для надання доказів на підтвердження повноважень на представництво його інтересів в суді ухвалою від 15.06.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 12.07.2023.
Ухвалою від 12.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 25.07.2023.
За наслідками підготовчого засідання 25.07.2023 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 10.08.2023.
Востаннє, ухвалою суду від 10.08.2023 відкладено розгляд справи по суті на 06.09.2023.
30.08.2023 Великокучурівською сільською радою до суду подано заяву, в якій спросить справу розглянути справи без участі представника сільради, при цьому врахувати, що сільрада не підтримує позовні вимоги позивача та просить врахувати раніше поданий відзив.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 06.09.2023 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується Трекінгом Укрпошти, однак суд враховує його заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Третя особа у судове засідання не з`явилася. Як вбачається з матеріалів справи, до суду повернулося без вручення поштове відправлення з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2023. У прикріпленій до вказаного поштового відправлення довідці Укрпошти вказана причина невручення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Ухвали суду неодноразово надсилались ОСОБА_1 на адресу, зазначену в оскаржуваному рішенні Великокучурівської сільської ради, втім всі поштові відправлення повернулись до суду неврученими. У прикріпленій до поштового відправлення довідці Укрпошти вказана причина невручення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Крім того, ОСОБА_1 викликався в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (частина 4 статті 122 ГПК України).
Відповідно до частин четвертої статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На офіційному веб-сайті судової влади України 10.08.2023 розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 у справі № 926/1995/23.
Водночас ОСОБА_1 11.08.2023 був повідомлений про дату та час наступного судового засідання в телефонному режимі, про що було складено телефонограму.
Відтак судом вживались всі можливі заходи для повідомлення третьої особи про розгляд справи.
Частиною першою статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 10.08.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Суд заслухав вступне слово адвоката позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти розгляду справи без участі відповідача та третьої особи не заперечував. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи. В судових дебатах адвокат позивача зробив заяву, що докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.
26 грудня 2008 року між Великокучурівською сільською радою Сторожинецького району Чернівецької області (орендодавець) та АГК «МІЛАЛАР» (орендар) укладено договір оренди землі, за яким Орендодавець на підставі рішення ХХІ сесії V скликання від 26.12.2008 року № 160-21/08 передав у користування орендарю земельну ділянку, розташовану в с. Годилів Великокучурівської сільської ради (у подальшому - Великокучурівської об`єднаної територіальної громади Чернівецької області), площею 2,2500 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, (пункти 1, 2 Договору).
Земельна ділянка передана в оренду АГК «МІЛАЛАР» строком на 49 років для будівництва автогаражів. Цільове призначення земельної ділянки - землі для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва (пункти 7,13, 14 Договору).
У пункті 5 Договору зазначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до пункту 24 Договору на орендовану земельну ділянку не встановлено обмежень (обтяжень).
Договір зареєстровано Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4АА 001112 вчинено запис за номером 040981900001 від 17.02.2009.
На виконання умов договору оренди землі від 26.12.2008 позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду земельну ділянку в с. Годилів Великокучурівської сільської ради, кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія акту приймання-передачі об`єкта оренди.
У 2009 році позивачем було виготовлено проектну документацію (проект) на будівництво автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів в с. Годилів Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району (замовлення №09-03-04 - ТОВ ПБФ «Аксіма»).
Експертним висновком Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України у Чернівецькій області порушення вимог пожежної безпеки при виконанні протипожежних вимог нормативно-правових актів у проектній документації на будівництво автогаражного кооперативу не виявлено.
Звернувшись до господарського суду з позовом у даній справі, в обґрунтування порушення свого права позивач посилається на ті обставини, що в квітні 2023 року на земельній ділянці, що перебуває в його користуванні, головою АГК «МІЛАЛАР» ОСОБА_3 була виявлена група осіб, яка намагалася без відома позивача розпочати на цій ділянці підготовчі земляні будівельні роботи, що стало підставою для виклику поліції. В ході з`ясування керівником позивача разом з представниками поліції на місці події обставин проведення цих будівельних робіт, було встановлено, що рішенням Великокучурівської сільської ради від 01.08.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення дренажу по відведенню стічних вод, водогону та каналізаційного колектора по орендованій земельній ділянці. Підставою ухвалення вказаного рішення стала заява ОСОБА_1 щодо надання відповідного дозволу. Вказане рішення було прийнято без згоди та відома позивача. Однак, за доводами позивача, виконання на підставі цього рішення земляних та інженерно-будівельних робіт, прокладання комунікацій через земельну ділянку, яка перебуває в його користуванні, та послідуюче їх обслуговування порушуватиме права позивача на самостійне господарювання на землі та створюватиме перешкоди для використання цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням - для будівництва автогаражів, тим самим обмежуватиме його право користування.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Х сесії VIII скликання Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №327 - 10/2021 від 01.08.2021 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 щодо надання дозволу на проведення дренажного відведення стічних вод, водогону та каналізаційного колектора» громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення дренажу по відведенню стічних вод, водогону та каналізаційного колектора біля житлового масиву по вул. Чорновола В. села Годилів по земельній ділянці комунальної власності сільської ради, що перебуває в оренді АГК «МІЛАЛАР», кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, у відповідності до містобудівної документації.
Згідно листа відділу поліції № 5 Чернівецького районного управління поліції від 12.04.2023 № 2965/23/52/01/2023 було розглянуто звернення голови АГК «МІЛАЛАР» ОСОБА_3 щодо незаконного проведення будівельних робіт невстановленими особами на його земельній ділянці за адресою: с. Годилів, вул. Чорновола, зареєстроване в ІПНП відділення поліції №5 (смт. Глибока) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області 04.04.2023 за наслідками чого рекомендовано звернутись до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
Також в матеріалах справи наявний генеральний план с. Годилів (розроблений в М 1:2000). На запит адвоката Єфтеміяф Р.Ф. Великокучурівська сільська рада листом від 31.01.2023 № 133 повідомила, що генплан села Годилів затверджений рішенням XXXIV сесії Великокучурівської сільської ради VІІ скликання від 09.11.2018 року № 305-34/2018. Генплан розроблено на топооснові в М 1:2000 та 1:10000, тому викопіювання в зазначених масштабах у його запиті надати немає можливості. Дозволу на розробку детального плану території та його затвердження на земельну ділянку площею 2,25 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, що перебуває в користуванні АГК «Мілалар», сільською радою не приймалось. Земельні ділянки, що примикають до земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, входять в генплан с. Годилів як землі садибної забудови, тому потреби розробки на них детального плану території немає.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.
Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
Згідно з вимогами статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
За приписами статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Положеннями статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
26 грудня 2008 року між Великокучурівською сільською радою Сторожинецького району Чернівецької області (орендодавець) та АГК «МІЛАЛАР» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої в с. Годилів Великокучурівської сільської ради, площею 2,2500 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:2001. Земельна ділянка передана в оренду АГК «МІЛАЛАР» строком на 49 років для будівництва автогаражів.
Відповідно до пункту 5 Договору земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.
Разом з тим, рішенням Х сесії VIII скликання Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №327 - 10/2021 від 01.08.2021 громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення дренажу по відведенню стічних вод, водогону та каналізаційного колектора біля житлового масиву по вул. Чорновола В. села Годилів по земельній ділянці, кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, що перебуває в оренді АГК «МІЛАЛАР», що стало підставою для проведення відповідних будівельних робіт.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем фактично встановлено обмеження щодо користування земельною ділянкою (сервітут), яка перебуває в оренді у позивача.
Статтею 395 ЦК України визначені види речових прав на чуже майно. Так, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що АГК «Мілалар» був повідомлений про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на проведення дренажного відведення стічних вод, водогону та каналізаційного колектора» на орендованій ним земельній ділянці, як і відсутні докази згоди кооперативу на проведення даних дій та встановлення відповідних обмежень щодо земельної ділянки.
Також, в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача інших речових прав на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні позивача.
У свою чергу ОСОБА_1 не надано доказів щодо користування ним чи власністю земельної ділянки на якій здійснено масив забудови поряд із земельною ділянкою яка знаходиться в оренді позивача, а також проекту будівництва будинку, для обслуговування якого сільрадою прийнято спірне рішення. Також ні відповідачем ні третьою особою не надано доказів в підтвердження звернення ОСОБА_1 щодо виготовлення чи самого виготовлення та затвердження проектної документації на водопостачання та водовідведення.
За приписами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 ГК України).
За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
Згідно частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.
Частиною другою статті 95 Земельного кодексу України встановлено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч. 3 ст. 152 ЗК України).
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Вирішуючи даний спір про визнання недійсним рішення сільради, суд виходить з того, що відповідачем надано дозвіл третій особі на проведення інженерно-будівельних робіт, прокладання комунікацій без будь-якої згоди на це орендаря земельної ділянки. При цьому суд враховує положення договору оренди землі, яким не встановлено будь-яких обмежень (обтяжень) на орендовану земельну ділянку.
Доводи відповідача про те, що станом на 17.05.2023 позивач не приступив до використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, не отримував від сільради дозвіл на розробку, погодження та затвердження детального плану території, письмової згоди на початок будівельних робіт, не можуть бути підставою для встановлення обмежень прав позивача на користування орендованою земельною ділянкою в односторонньому порядку (без згоди останнього або рішення суду).
Натомість виконання на підставі оскаржуваного рішення земляних та інженерно-будівельних робіт, прокладання комунікацій (дренажного відведення стічних вод, водогону та каналізаційного колектора») через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні позивача, та послідуюче їх обслуговування порушуватиме права позивача на самостійне господарювання на землі та створюватиме перешкоди для використання цієї земельної ділянки позивачем згідно її цільового призначення - для будівництва автогаражів.
Також згідно генерального плану с. Годилів (розроблений в М 1:2000), затвердженого рішенням XXXIV сесії Великокучурівської сільської ради VІІ скликання від 09.11.2018 року № 305-34/2018 не передбачено на земельній ділянці площею 2,25 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:2001, що перебуває в користуванні АГК «Мілалар» мереж водопостачання та водовідведення лише наявна високовольтна лінія електромереж.
Вказане дає підстави для визнання недійсним вищевказаного рішення Великокучурівської сільської ради № 327-10/2021 від 01.08.2021 як такого, що порушує права позивача як користувача земельної ділянки.
За таких обставин справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
V. Висновок суду.
Рішенням Великокучурівської сільської ради № 327-10/2021 від 01.08.2021 про надання ОСОБА_1 дозволу на проведення інженерних комунікацій порушено права позивача на користування орендованою ним земельною ділянкою, відтак суд дійшов висновку про визнання його недійсним.
VІ. Розподіл судових витрат.
Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 10-875309/1 від 10.05.2023.
В свою чергу у відзиві на позов міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу адвоката, які відповідач очікує понести.
Під час розгляду справи по суті адвокатом позивача зазначено про те, що докази понесених судових витрат ним буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог».
Відповідно суд вирішив призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10:00 год 20.09.2023.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення Х сесії VIII скликання Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №327-10/2021 від 01.08.2021 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 щодо надання дозволу на проведення дренажного відведення стічних вод, водогону та каналізаційного колектора».
3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10:00 год 20 вересня 2023 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань №2.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2023 року.
Суддя І.В. Марущак
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2023 |
Оприлюднено | 19.09.2023 |
Номер документу | 113484883 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні