Рішення

від 15.09.2023 по справі 927/971/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/971/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика",

вул. Сім`ї Сосніних, буд. 7, літера "Д", м. Київ, 03134;

адреса електронної пошти: 3219713321@mail.gov.ua; info@ua.dsv.com;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіа Вуд Компані",

вул. Текстильників, буд. 1, м. Чернігів, 14001;

адреса електронної пошти: tradeup.lp@gmail.com;

предмет спору: про стягнення 606124,53 грн

без повідомлення (виклику) сторін

12.07.2023, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (далі - ТОВ "ДСВ Логістика") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіа Вуд Компані" (далі - ТОВ "Кіа Вуд Компані") про стягнення 606124,23 грн, з них: 466249,64 грн основного боргу за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № GC-018469 від 02.06.2022 (далі - Договір) та 139874,89 грн штрафу, нарахованого за п. 5.22. Договору (30% від суми заборгованості).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині оплати за надані позивачем транспортно-експедиторські послуги.

Суд, після усунення недоліків, прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/971/23 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив ухвалу від 26.07.2023; установив учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, зокрема відповідачу - 15 календарних днів з дня отримання ухвали від 26.07.2023, для подачі до суду відзиву на позов.

Відповідач проти заявленого позову не заперечив, правом на подачу відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористався, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Ухвала суду від 26.07.2023 направлена на адресу державної реєстрації відповідача, згідно з відомостями з ЄДРПОУ (витяг з якого наявний в матеріалах справи), повернута без вручення адресату відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою: "адресат за вказаною адресою відсутній".

У силу статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.

Відповідно до частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі № 927/971/23.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

28.08.2023, позивач, засобами поштового зв`язку, надіслав клопотання про долучення доказів, а саме листа № 28 від 15.08.2023, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості в розмірі 466249,64 грн. Позивач зазначив, що оскільки лист отриманий після звернення до суду з відповідним позовом, то він не міг бути долучений до матеріалів позовної заяви, отже строк на подання доказу пропущений з поважних причин та наявні підстави для його поновлення.

Згідно з частинами 2, 4, 5 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий в установлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути поданий в зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів в установлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Частиною 1 статті 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням установленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлена неможливість такого поновлення.

З урахуванням наведених норм, суд визнав поважними причини пропуску подання доказу, листа ТОВ «Кіа Вуд Компані» від 15.08.2023 № 28, поновив позивачу пропущений процесуальний строк для його подання та долучив цей документ до матеріалів справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 26.07.2023.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору та

ВСТАНОВИВ:

02.06.2022, ТОВ «ДСВ Логістика» (далі - експедитор, позивач) та ТОВ «Кіа Вуд Компані» (далі - замовник, відповідач) уклали договір на транспортно-експедиторське обслуговування № GC-018469, за умовами п. 1.1. якого експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника (далі - вантажі) в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів (далі - контейнери з вантажами) від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом.

Асортименти, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування та види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови, що вимагають більш докладної регламентації, умови фрахтування (букінгу), необхідність стафірування / розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення можуть обговорюватися сторонами в письмових інструкціях замовника / заявках або в додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.4. Договору).

Замовник своєчасно та в повному обсязі оплачує експедитору вартість послуг, виконаних у межах цього Договору (п. 1.5. Договору).

Сторони, в пунктах 4.1. - 4.3. Договору погодили, що вартість, ставки та тарифи виконуваних експедитором послуг, особливі умови перевезення, залежно від виду / асортименту вантажів, обговорюються сторонами в заявках та/або додаткових угодах до цього Договору. У разі, якщо вартість послуг за тону/одиницю/ куб. м вантажу виражена в іноземній валюті, оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України - гривні, за курсом НБУ станом на момент виставлення рахунку, якщо інше не обумовлене сторонами в заявці та/або додатковій угоді до цього Договору. Сторони домовились, для визначення курсу НБУ користуватись даними з офіційного веб-сайту www.bank.gov.ua.

Встановлена додатковою угодою та/або заявкою вартість (основна ставка) включає оплату тільки обговорених сторонами послуг. Будь-які інші послуги, передбачені сторонами як додаткові, оплачуються замовником додатково до погодженої вартості (основної ставки) за тарифами, обговореними сторонами в додаткових угодах та/або заявках до цього Договору або яким-небудь іншим способом у письмовій формі. Замовник також зобов`язується компенсувати всі документально підтверджені витрати експедитора, необхідність у яких виникла в процесі надання послуг, передбачених цим Договором.

Перелік і вартість послуг, а також ставки/розміри витрат експедитора, що пов`язані з наданням послуг та підлягають компенсації замовником, вказуються в рахунках експедитора. Сумою Договору є сума всіх виставлених експедитором рахунків замовнику.

За згодою сторін вартість та перелік послуг можуть фіксуватися також у додаткових письмових угодах (додатках) до цього Договору, які будуть його невід`ємною частиною.

Оплата послуг проводиться замовником протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі, за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим Договором) на поточний рахунок останнього.

За умовами пунктів 4.4., 4.5. Договору після закінчення відвантаження партії вантажу та належного оформлення документів приймання-передачі, перевізних документів і актів на виконані додаткові послуги, експедитором складається акт прийому-передачі наданих послуг, що є фактом підтвердження виконання послуг, їх кількості та вартості.

Зазначені вище акти прийому-передачі наданих послуг, можуть передаватися експедитором замовнику або його представнику особисто під підпис або факсом, електронною поштою, за узгодженням сторін, із зазначенням на документах ПІБ і посади представника замовника, який отримав документи, або бути відправлені з використанням поштового зв`язку. У разі якщо акти були відправлені замовнику поштою, датою вручення вважається дата отримання, зазначена на поштовому повідомленні. Замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі непідписання або неповернення акту та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті Договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником.

Пунктом 8.1. Договору, сторони передбачили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного взаєморозрахунку між сторонами за надані послуги. У разі якщо жодна зі сторін за 20 календарних днів до закінчення терміну дії цього Договору не заявить про намір розірвати Договір, термін дії цього Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Керуючись умовами Договору, сторони, шляхом підписання заявки № SODS0009552 від 01.03.2023, погодили наступні параметри перевезення вантажу (п. 7): FOB - Free on board (Incoterms 2020); міжнародне перевезення за маршрутом Київ, Україна - Могадішо, Сомалі; орієнтовна дата готовності вантажу 02.03.2023; отримувач вантажу - Аль-Хатімі Інтерпрайзиз, три контейнери, вага вантажу 82460 кг.

У п. 3 заявки сторонами погоджена наступна вартість послуг з організації перевезення та експедирування вантажу: послуги з міжнародного перевезення вантажу - 10873,00 дол. США, транспортно-експедиційні послуги - 1877,00 дол. США, разом - 12750,00 дол. США.

У п. 6 заявки сторони визначили, що оплата послуг експедитора здійснюється в національній грошовій одиниці України, гривні, за курсом НБУ станом на момент виставлення рахунку. При цьому, замовник зобов`язується компенсувати експедитору курсову різницю вартості послуги з міжнародного перевезення, яка виникла між курсом НБУ станом на дату виставлення експедитором рахунку за надані замовнику послуги з міжнародного перевезення та курсом НБУ станом на дату сплати замовником даного рахунку експедитора або на актуальну дату підвищення курсу НБУ до повного погашення заборгованості. Така сума компенсації втрат від курсових різниць є базою оподаткування податку на додану вартість. Сторони домовились, що для визначення курсу НБУ вони користуються курсом з офіційного веб-сайту www.bank.gov.ua.

Всі рахунки та витрати експедитора за даною заявкою пов`язані з виконанням цього перевезення сплачуються на умовах попередньої оплати, але в будь-якому випадку - до моменту передачі вантажу належному одержувачу.

Матеріалами справи підтверджується факт надання експедитором замовнику послуг за заявкою № SODS0009552 від 01.03.2023, про що зокрема свідчить належним чином засвідчена копії коносаменту для морських або мультимодальних перевезень № 225617457. Вантаж завантажений на борт судна 08.03.2023.

На оплату вартості наданих послуг експедитор виставив замовнику рахунок № UA00073137 від 08.03.2023 на суму 466249,64 грн (вартість послуг розрахована по курсу НБУ станом на 08.03.2023, по 36,5686 грн за 1 долар США, за даними веб-сайту www.bank.gov.ua).

Позивачем, за фактом виконаних робіт (наданих послуг), складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2760 від 08.03.2023 на суму 466249,64 грн, що разом з рахунком № UA00073137 від 08.03.2023 та повідомленням про заборгованість від 26.06.2023 б/н, направлені відповідачу за адресою його реєстрації (поштове відправлення: 0103332902583).

Відповідач листом від 15.08.2023 № 28, підтвердив наявність перед позивачем заборгованості за актом здачі - приймання робіт № 2760 від 08.03.2023 на суму 466249,64 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Враховуючи правову природу укладеного правочину суд встановив, що між сторонами склались відносини з транспортного експедирування, пов`язані з перевезенням вантажу в міжнародному сполученні, на які поширюють дію Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та положення глави 65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Суд установив, що на момент вирішення спору по суті, Договір № GC-018469 від 02.06.2022 є чинним, за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження припинення сторонами його дії в установленому законом порядку (п. 8.1., п. 8.2. Договору).

Предметом позову є стягнення вартості послуг з транспортного експедирування, пов`язаних з перевезенням вантажу в міжнародному сполученні; неустойки (в формі штрафу), нарахованої за порушення відповідачем грошових зобов`язань по своєчасній оплаті вартості отриманих послуг, обумовлених Договором.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить: наявність між сторонами договірних зобов`язань; факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг за Договором; наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Частинами 1, 2 статті 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Аналогічна за змістом норма наведена в статті 316 Господарського кодексу України.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо перевезення виконується без перетину кордону України. Таким документом може бути міжнародна накладна (СМR), авіа накладна, коносамент (bill of lading), вантажний маніфест та інше.

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

На підтвердження факту надання позивачем послуг, обумовлених Договором та заявкою № SODS0009552 від 01.03.2023, до матеріалів справи надана копія коносаменту (bill of lading) № 225617457 (разом з його нотаріально засвідченим перекладом на українську мову), що підтверджує завантаження вантажу на борт судна 08.03.2023; перевезення вантажу виконувалось експедитором за правилами FOB - Free on board (Incoterms 2020).

Відповідно до частин 8 та 9 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" винагородою експедитора є витрати, які клієнт сплачує експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. До винагороди експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, які беруть участь у виконанні договору транспортного експедирування, на сплату винагород (обов`язкових платежів), які необхідно сплатити під час виконання договору транспортного експедирування.

За частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний в порядку, встановленому договором транспортного експедирування, сплатити експедитору відповідну винагороду, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта на виконання договору транспортного експедирування.

За приписами статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлене законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Сторони, в п. 4.3. Договору, погодили, що оплата послуг проводиться замовником протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі, за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим Договором) на поточний рахунок останнього.

20.06.2023, на електронну адресу відповідача, яка в вказана в п. 10.5 Договору, позивачем направлено лист, яким повідомлено, що вантаж прибув в порт-прибуття та знаходиться там з 14.05.2023, в зв`язку з чим необхідно здійснити оплату рахунку за надані послуги.

26.06.2023, на адресу реєстрації відповідача, засобами поштового зв`язку, позивачем направлений лист-повідомлення від 26.06.2023 б/н, з проханням погасити заборгованість у сумі 466249,64 грн по Договору № GC-018469 та заявкою № SODS0009552 від 01.03.2023 до нього. До листа-повідомлення від 26.06.2023 б/н позивач додав рахунок на оплату № UA00073137 від 08.03.2023 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2760 від 08.03.2023 (поштове відправлення: 0103332902583).

Відповідач, листом № 28 від 15.08.2023, підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 466249,64 грн за фактом отриманих послуг на підставі акту здачі-приймання робіт № 2760 від 08.03.2023, та гарантував їх оплату на протязі серпня - вересня 2023 року.

На момент ухвалення рішення в справі відповідач доказів на підтвердження оплати наявного боргу до суду не надав.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг з транспортного експедирування вантажу вартістю 466249,64 грн.

Відповідно до статей 610 та 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Згідно зі статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 статті 231 ГК України унормовано, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони, в п. 5.22. Договору встановили, що за несвоєчасну оплату послуг експедитора, замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період прострочення, без обмеження в шість місяців, та штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за користування цими коштами.

За визначенням статей 549 та 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Керуючись умовами п. 5.22. Договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 139874,89 грн (30% від суми заборгованості).

За приписами статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті вартості отриманих послуг, суд перевірив розрахунок позивача в частині штрафу, дійшов висновку про задоволення позову в цій частині вимог у повному обсязі в сумі 139874,89 грн.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2 та 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отримані послуги на суму 466249,64 грн, у зв`язку з чим ним правомірно нарахований та заявлений до стягнення з відповідача окрім суми основного боргу ще штраф у розмірі 139874,89 грн.

З урахуванням зазначеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, оскільки заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в сумі 9091,87 грн.

За висновком суду, на момент ухвалення судового рішення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких позивач указав у позовній заяві (10000,00 грн), однак належних доказів на підтвердження їх фактичного розміру до суду не надав. Натомість, відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України повідомив про намір подати належні докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, понесених у межах цієї справи, в установлений законом строк.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (вул. Сім`ї Сосніних, буд. 7, літера "Д", м. Київ, 03134; код ЄДРПОУ 38857571) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіа Вуд Компані" (вул. Текстильників, буд. 1, м. Чернігів, 14001; код ЄДРПОУ 44346652) про стягнення 606124,53 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіа Вуд Компані" (вул. Текстильників, буд. 1, м. Чернігів, 14001; код ЄДРПОУ 44346652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (вул. Сім`ї Сосніних, буд. 7, літера "Д", м. Київ, 03134; код ЄДРПОУ 38857571) 466249,64 грн основного боргу, 139874,89 грн штрафу та 9091,87 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частина рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко