Ухвала

від 14.09.2023 по справі 140/6802/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 вересня 2023 року

Київ

справа № 140/6802/21

адміністративне провадження № К/990/27348/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар-2» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 140/6802/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар-2» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2023 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар-2» (далі - позивач, скаржник, Товариство), на постанову суду апеляційної інстанції у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання їх зареєструвати.

Одночасно позивач заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд в ухвалі від 14.08.2023 визнав, що наведені у ньому доводи позбавляли можливості його вирішити. Цією ухвалою Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини його пропуску. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у встановлений судом строк надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги.

28.08.2023 на офіційну електронну адресу суду від Товариства надійшла заява про усунення недоліків. До заяви долучено платіжну інструкцію про доплату судового збору, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Паперовий примірник цієї заяви з доданими до неї документами Товариство направило засобами поштового зв`язку 24.08.2023.

Заява скаржника вмотивована тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого КАС України, а ухвалу про повернення вперше поданої касаційної скарги він не отримував. Посилання суду на те, що копію такої ухвали було отримано 04.01.2023 вважає помилковим, але не може це спростувати, оскільки не знає ким і коли була отримана поштова кореспонденція, чий підпис міститься на наявному в суді рекомендованому повідомленні. Аналогічно вважає, що помилковим є посилання суду на отримання копії ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги 27.06.2023, адже з текстом цієї ухвали позивач ознайомився 11.07.2023 і здійснив невідкладні заходи задля отримання правничої допомоги і реалізації свого права на повторне подання касаційної скарги в максимально стислі строки.

Враховуючи доводи, викладені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, а також відсутність достатньої інформації в наявних у суду рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, колегія суддів вважає за можливе поновити пропущений строк на касаційне оскарження, визнавши причини його пропуску поважними.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки суд апеляційної інстанції, прийнявши оскаржуване рішення, відступив від висновків, викладених у 30-ти постановах Верховного Суду, що і створює винятковість цього випадку. При цьому, дана справа має виняткове значення для позивача, адже стосується реєстрації 9-ти податкових накладних на загальну суму постачання 741449 грн. Крім того, касатор позбавлений можливості захистити своє право на судовий захист шляхом звернення до суду з іншим позовом чи заявою чи в межах іншої справи, адже зареєструвати спірні дев`ять податкових накладних позивач може лише шляхом подання даної касаційної скарги.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не містять достатніх обґрунтувань. Скаржник не обґрунтував доводів про те, що суд апеляційної інстанції, прийнявши оскаржуване рішення, відступив від висновків, викладених у 30-ти постановах Верховного Суду, не зазначив конкретний висновок апеляційного суду щодо застосування норм права, який був би протилежним тим висновкам, що викладені у зазначених постановах Верховного Суду. Ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Оцінюючи наведені позивачем доводи, колегія суддів виходить з того, що вживання законодавцем у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України слова "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш істотними для такої практики та формування її однаковості. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

Скаржник не обґрунтував, в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом "б" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України також не містять достатніх обґрунтувань, скаржник не зазначає, які саме обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, хоче спростувати позивач та при розгляді якої справи, проте, позбавлений такої можливості.

Доводи щодо наявності виняткового значення цієї справи для позивача мають загальний характер, а тому не можуть сприйматися як виключний випадок.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 329, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар-2» строк на касаційне оскарження судових рішень, визнавши причини його пропуску поважними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар-2» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 140/6802/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар-2» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко