Постанова

від 13.09.2023 по справі 160/19280/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/19280/22

адміністративне провадження № К/990/24756/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,

за участі:

представника Позивача: Нижника О.М.,

представників Відповідача: Єфіменка О.П.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року (судді: Чередниченко В.Є. (доповідач), Іванов С.М., Панченко О.М.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» (далі також - Позивач, ПАТ «Дніпроавіа») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі також - Відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24 жовтня 2022 року № 58118/6/04-36-04-04-12 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" своїх податкових обов`язків щодо надання фінансової звітності за 2021 рік у повному обсязі, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та від сплати податку на землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області на період з початку введення воєнного стану до закінчення строку, на який було введено воєнний стан, або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях в порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням від 8 лютого 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позов задовольнив:

визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24 жовтня 2022 року № 58118/6/04-36-04-04-12 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку;

зобов`язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" своїх податкових обов`язків щодо надання фінансової звітності за 2021 рік у повному обсязі, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та від сплати податку на землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області на період з початку введення воєнного стану до закінчення строку, на який було введено воєнний стан, або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях в порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Постановою від 2 травня 2023 року, прийнятою в порядку письмового провадження, Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та пояснень

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

По суті позовних вимог покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, що регулюють спірні у справі правовідносини та на неврахування апеляційним судом відповідних правових висновків Верховного Суду.

Також Позивач стверджує про протиправний розгляд справи судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявності клопотань усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.

У додаткових поясненнях представник Відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

В обґрунтування цих вимог наводить доводи на підтвердження, на його думку, правомірності свого рішення.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, додаткових пояснень, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, виходить з такого.

Ухвалою від 6 грудня 2022 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/19280/22 та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21 грудня 2022 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив ухвалу за результатами розгляду клопотання Позивача і призначив розгляд адміністративної справи № 160/19280/22 за правилами загального позовного провадження, та замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Рішення суду першої інстанції від 8 лютого 2023 року про задоволення позову суд першої інстанції ухвалив у відкритому судовому засіданні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказував, що бажає взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 5 квітня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд вирішив: закінчити дії з підготовки справи до апеляційного розгляду; відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд цієї справи за участю його представника; розглянути справу №160/19280/22 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Також Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 2 травня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання ПАТ «Дніпроавіа» про призначення у відкрите судове засідання розгляду справи №160/19280/22.

Постановляючи цю ухвалу, суд з посиланням на пункт 2 частини шостої статті 262 КАС України вказав, що:

- положення КАС України передбачають, що участь сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов`язковою, оскільки повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив на апеляційну скаргу;

- враховуючи те, що предметом спору у цій справі є законність та обґрунтованість рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24 жовтня 2022 року № 58118/6/04-36-04-04-12 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку прийняте на підставі поданої Позивачем заяви, що міститься в матеріалах справи, тобто фактичні обставини справи вже були встановлені під час розгляду справи судом першої інстанції, а скарга фактично стосується питань права, колегія суддів зробила висновок про те, що пріоритетним для цієї справи є швидке її вирішення, як наслідок підстав для задоволення поданого клопотання немає.

У цей же день 2 травня 2023 року у порядку письмового провадження апеляційний суд ухвалив постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

Перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції вимог процесуального закону під час ухвалення оскаржуваної постанови, Суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Частина першою статті 11 КАС України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Зокрема, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України (на яку покликався апеляційний суд, мотивуючи ухвали про відмову у задоволенні клопотань про розгляд справи за участю сторін) суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:

1) з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;

2) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;

3) з`ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;

4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи;

7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Згідно зі статтею 307 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

З аналізу наведених норм слідує, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб то

Водночас стаття 311 КАС України врегульовує право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами

Так, частина перша статті 311 КАС України встановлює, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

Крім того, законодавцем визначений виключний перелік обставин, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Такими обставинами є: відсутність клопотань учасників щодо розгляду справи за їх участю; неприбуття учасників у судове засідання; перегляду в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом з тим, у межах цієї справи як Позивач, так і Відповідач заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю; виклик у судове засідання суду апеляційної інстанції не здійснювався.

А відтак, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 311 КАС України не могли слугувати правовими підставами для призначення справи в порядку письмового провадження.

Щодо наявності правових підстав для призначення справи в порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, Суд звертає увагу на те, що ця справа, виходячи із критерію складності справи та положень пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України, розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін, не звернув уваги на те, що положення пункту 3 частини першої статті 311 КАС України надають право суду апеляційної інстанції здійснювати апеляційний розгляд справи в письмовому провадженні у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Натомість у цій справі рішення суду першої інстанції ухвалене не в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, а в порядку загального провадження у судовому засіданні, тобто із викликом сторін.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи у порядку письмового провадження, попри наявність клопотань про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та належність цієї справи до категорії справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, є порушенням судом норм КАС України.

До того ж необхідно зазначити, що ухвала, якою суд відмовив у задоволення клопотання Позивача щодо розгляду справи в судовому засіданні, ухвалена в той же день, що і здійснювався розгляд апеляційної скарги, тобто 2 травня 2023 року. В матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували надсилання цієї ухвали представнику Позивача.

Наведене вище в сукупності дає підстави вважати, що суд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду цієї справи по суті.

Суд зауважує, що право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.

У межах цієї справи апеляційний суд не забезпечив дотримання таких прав скаржника.

Позаяк ця справа розглядалася у суді першої інстанції за правилами загального позовного провадження, то повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов`язковим. У цьому разі апеляційний суд міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін лише у випадку, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю.

Та обставина, що суд першої інстанції перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження не нівелює обов`язку суду апеляційної інстанції призначити розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення учасників справи, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене у цій справі не в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, а за правилами загального провадження.

Відтак, розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції у спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку колегії суддів Верховного Суду, не відповідає принципам адміністративного судочинства. Отже, уд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду справи по суті.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції обов`язку завчасного і належного повідомлення учасників справи, зокрема про дату, час і місце розгляду справи. Це є безумовною підставою для констатації порушення норм процесуального права, що, у свою чергу, тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Отже, доводи скаржника про те, що апеляційний суд безпідставно розглянув справу у порядку письмового провадження, позбавивши його права на справедливий публічний апеляційний перегляд справи, є обґрунтованими.

У цьому контексті Суд звертає увагу на правову позицію, висловлену у пунктах 48-52 постанови Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №640/8411/19 про те, що надана суду процесуальним законом можливість розглянути справу у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (як-от з наданим учасникам справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності й через призму принципів адміністративного судочинства.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України й статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Тож, за наведеного правового регулювання і обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, не дають можливості перевірити обґрунтованість інших аргументів касаційної скарги.

Викладене свідчить про обґрунтованість визначеної скаржником підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що аналогічний підхід щодо застосування норм процесуального права неодноразово демонструвався Верховним Судом, зокрема у постановах від 25 серпня 2023 року у справі № 826/17150/18, від 31 серпня 2023 року у справі № 160/722/21, від 25 травня 2023 року у справі № 160/7027/22 від 29 липня 2021 року у справі №540/1214/19, від 14 червня 2021 року у справі № 160/12521/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 620/142/19.

2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частинами першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права в аспекті наведених у касаційній скарзі доводів, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2023 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного суду

Керуючись статтями 3, 344, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх