Ухвала

від 15.09.2023 по справі 953/2321/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2321/23

н/п 1-кс/953/7127/23

УХВАЛА

"15" вересня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 22023220000000363 від 20.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2023 року о 09:54 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому він просить накласти арешт на речові докази, а саме: майно, яке арештовано 21.04.2022 у кримінальному провадженні № 22022220000000349, що виявлено в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові купюри 513 шт. по 50 євро; 286 шт. по 100 євро; 11 шт. по 100 євро; 97 шт. по 500 євро; 4 шт. по 200 євро; 20 шт. по 20 євро; 50 російських рублів 1 шт.; 100 російських рублів 6 шт.; 1000 російських рублів 130 шт.; 5000 російських рублів 120 шт.; 2056 шт. купюр номіналом 100 доларів; 75 шт. купюр номіналом 50 доларів; 4 пачки з написом ПАТ «КБ» ГЛОБУС 5000 євро; 16000 євро; 8000 євро, 7500 доларів, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження. Місцем зберігання грошових коштів просить визначити фінансовий відділ Управління СБ України в Харківській області за місцем фактичної дислокації.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області, за процесуального керівництва групи прокурорів Харківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000000363 від 20.03.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вчиняють організаційне та інше сприяння створенню і діяльності терористичної групи, терористичної організації.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за вказівкою та керівництва ОСОБА_6 громадяни України ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заснували ТОВ «Рапто» (ЄДРПОУ 31713468), яке зареєстроване за адресою: Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Комуністична, 2, та спеціалізується на видобуванні кам`яного вугілля на тимчасово окупованій території Луганської області. На цей час ТОВ «Рапто» не припинило свою підприємницьку діяльність на тимчасово окупованій території Луганської області, проте, з 2014 року не сплачує податки відповідно до законодавства України. ОСОБА_6 через підконтрольні підприємства добувної промисловості, що знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області (зокрема, шахта імені Фрунзе у м.Антрацит) та продовжують свою діяльність у взаємодії із терористичною організацією «ЛНР», передає останнім грошові кошти, забезпечує їх транспортом, вугіллям, іншими матеріальними ресурсами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2014 року з тимчасово окупованої території Луганської області (так званої Луганської народної республіки) ОСОБА_6 грошові кошти, які одержані останнім у взаємодії з терористичною організацією «ЛНР» від діяльності підприємств добувної промисловості на тимчасово окупованій території Луганської області, передавав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з метою подальшого переміщення вказаних грошових коштів на підконтрольну територію України.

Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які перебуваючи у м. Харків, ці кошти розміщували на депозитних рахунках, відкритих на ОСОБА_8 та ОСОБА_5 та інших родичів ОСОБА_6 , для легалізації їх походження та законного їх зберігання на території України, а також для отримання прибутку з метою подальшого фінансування діяльності терористичної групи «2 ОГМСБР 2 Армійського корпусу Народної міліції» терористичної організації «ЛНР».

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_6 здійснили зняття з банківських рахунків вказаних грошових коштів у зв`язку із широкомасштабним вторгненням рф в Україну та активними бойовими діями на території м. Харкова та акумулювали їх у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_6 планували виїзд через евакуаційні коридори до окупованої території України за маршрутом м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області - Білгород та в подальшому на територію тимчасово окупованої частини Луганської області в м. Антрацит.

Також встановлено, що ОСОБА_6 , після отримання вказаних грошових коштів, які мали вивезти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у м. Антрацит Луганської області, мав намір використати їх з метою сприяння діяльності терористичної групи «2 ОГМСБР 2 Армійського корпусу Народної міліції» терористичної організації «ЛНР».

Однак, 22.04.2022 протиправна діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була припинена на стадії замаху, шляхом вилучення та арешту під час обшуку в рамках кримінального провадження № 22022220000000349 від 27.03.2022, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та зберігали вказані кошти.

Разом з тим, отримано інформацію, що 04.05.2020 ОСОБА_6 набув громадянства рф та отримав паспорт громадянина рф (серія НОМЕР_1 недійсний із 11.10.2022) та закордонний паспорт громадянина рф (виданий 13.05.2020, серія НОМЕР_2 ), 15.10.2022 переоформив паспорт громадянина рф (серія НОМЕР_3 ) у зв`язку з досягненням 45-річного віку.

Крім того, ОСОБА_6 є особою, що наближена до керівництва т.зв. «ЛНР» та неодноразово нагороджувався відзнаками псевдо республіки, постійно проживає в м. Антрацит та в даний час підтримує військову агресію рф проти України та зміну конституційного ладу України та меж її території всупереч законодавству України. При цьому, ОСОБА_6 є кандидатом економічних наук, доцентом кафедри економіки та підприємства т.зв. «Луганського державного університету імені Володимира Даля» та 03.11.2020, напередодні т.зв. «Дня народного єднання» був нагороджений відзнакою «За содействие» т. зв. «Міністерством інфраструктури та транспорту ЛНР». Також, ОСОБА_6 є негласним співробітником силового блоку терористичної організації.

Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 04.04.2023 проведено тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 22022220000001607 від 31.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1142 КК України та отримано копії документів кримінального провадження № 22022220000001607.

Аналізом отриманих документів встановлено, що 21.04.2022 під час досудового розслідування кримінального провадження № 22022220000000349 від 27.03.2022, в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, оглянуто та вилучено: об`єкти схожі на грошові купюри, а саме: 513 шт. по 50 євро; 286 шт. по 100 євро; 11 шт. по 100 євро; 97 шт. по 500 євро; 4 шт. по 200 євро; 20 шт. по 20 євро; 50 російських рублів 1 шт.; 100 російських рублів 6 шт.; 1000 російських рублів 130 шт.; 5000 російських рублів 120 шт.; 2056 шт. купюр номіналом 100 доларів; 75 шт. купюр номіналом 50 доларів; 4 пачки з написом ПАТ «КБ» ГЛОБУС 5000 євро; 16000 євро; 8000 євро, 7500 доларів.

Вилучені грошові кошти 22.04.2022 арештовано згідно постанови заступника керівника Харківської обласної прокуратури та відповідно до акту внутрішнього переміщення грошових цінностей № 1 від 25.04.2022 передані на зберігання до фінансового відділу Управління СБ України в Харківській області за місцем дислокації підрозділу.

За результатами проведеного 21.04.2022 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 обшуку у кримінальному провадженні № 22022220000000349 від 27.03.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України, зареєстровано кримінальне провадження № 22022220000000780 від 20.04.2022 за ч. 3 ст. 1142 КК України.

21.04.2022 матеріали кримінальних проваджень № 22022220000000349 та № 22022220000000780 об`єднано в одне провадження, якому відповідно до ЄРДР присвоєно № 22022220000000349.

Прокурором у кримінальному провадженні 31.05.2022 з матеріалів кримінального провадження № 22022220000000349 від 27.03.2022 виділено в окреме кримінальне провадження кримінальне правопорушення за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 1142 КК України разом з вказаними грошовими коштами, якому відповідно до ЄРДР присвоєно № 22022220000001607.

В подальшому, 26.08.2023 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова для розгляду по суті.

Наразі судовий розгляд кримінального провадження № 22022220000001607 по суті завершено. 05.09.2023 Дзержинським районним судом м. Харкова ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 1142 КК України та вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України, а саме об`єкти схожі на грошові купюри, а саме: 513 шт. по 50 євро; 286 шт. по 100 євро; 11 шт. по 100 євро; 97 шт. по 500 євро; 4 шт. по 200 євро; 20 шт. по 20 євро; 50 російських рублів 1 шт.; 100 російських рублів 6 шт.; 1000 російських рублів 130 шт.; 5000 російських рублів 120 шт.; 2056 шт. купюр номіналом 100 доларів; 75 шт. купюр номіналом 50 доларів; 4 пачки з написом ПАТ «КБ» ГЛОБУС 5000 євро; 16000 євро; 8000 євро, 7500 доларів, повернути законному володільцю майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

04.04.2023 в рамках кримінального провадження № 22023220000000363 визнано речовими доказами речі виявлені 21.04.2022 у кримінальному провадженні № 22022220000000349 в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: об`єкти схожі на грошові купюри, а саме: 513 шт. по 50 євро; 286 шт. по 100 євро; 11 шт. по 100 євро; 97 шт. по 500 євро; 4 шт. по 200 євро; 20 шт. по 20 євро; 50 російських рублів 1 шт.; 100 російських рублів 6 шт.; 1000 російських рублів 130 шт.; 5000 російських рублів 120 шт.; 2056 шт. купюр номіналом 100 доларів; 75 шт. купюр номіналом 50 доларів; 4 пачки з написом ПАТ «КБ» ГЛОБУС 5000 євро; 16000 євро; 8000 євро, 7500 доларів. Вказані вище грошові кошти повторно не вилучалися.

Предмети, виявлені 21.04.2022 за результатом обшуку у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність вказаних осіб до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України.

Таким чином, на підставі вищезазначеного можна дійти висновку, що вказані предмети відповідають критерію, зазначеному у ч. 3 ст. 170 КПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, виявлення вказаних предметів, речей, документів за участі та у присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є конкретним фактом, підтверджуючим право власності на вказане вище майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідно до відповіді на запит Головного управління ДПС у Харківській області № 5219/5/20-40-12-03-09 від 06.04.2023, не підтверджується право власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на вказані кошти та законне джерело їх походження.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані грошові кошти у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

У судове засідання прокурор не з`явився, повідомлений належним чином та своєчасно, до матеріалів клопотання долучено заяву прокурора про розгляд поданого клопотання про арешт майна без його участі та клопотання підтримав, та просив про його задоволення. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Власник майна та/або володілець майна у судове засідання не викликались на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000000363 від 20.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України, за фактом того, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вчиняють організаційне та інше сприяння створенню і діяльності терористичної групи, терористичної організації.

Як встановлено під час досудового розслідування, що 21.04.2022 під час досудового розслідування кримінального провадження № 22022220000000349 від 27.03.2022, в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, оглянуто та вилучено: об`єкти схожі на грошові купюри, а саме: 513 шт. по 50 євро; 286 шт. по 100 євро; 11 шт. по 100 євро; 97 шт. по 500 євро; 4 шт. по 200 євро; 20 шт. по 20 євро; 50 російських рублів 1 шт.; 100 російських рублів 6 шт.; 1000 російських рублів 130 шт.; 5000 російських рублів 120 шт.; 2056 шт. купюр номіналом 100 доларів; 75 шт. купюр номіналом 50 доларів; 4 пачки з написом ПАТ «КБ» ГЛОБУС 5000 євро; 16000 євро; 8000 євро, 7500 доларів.

Вилучені грошові кошти 22.04.2022 арештовано згідно постанови заступника керівника Харківської обласної прокуратури та відповідно до акту внутрішнього переміщення грошових цінностей № 1 від 25.04.2022 передані на зберігання до фінансового відділу Управління СБ України в Харківській області за місцем дислокації підрозділу.

За результатами проведеного 21.04.2022 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 обшуку у кримінальному провадженні № 22022220000000349 від 27.03.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України, зареєстровано кримінальне провадження № 22022220000000780 від 20.04.2022 за ч. 3 ст. 1142 КК України.

21.04.2022 матеріали кримінальних проваджень № 22022220000000349 та № 22022220000000780 об`єднано в одне провадження, якому відповідно до ЄРДР присвоєно № 22022220000000349.

Прокурором у кримінальному провадженні 31.05.2022 з матеріалів кримінального провадження №22022220000000349 від 27.03.2022 виділено в окреме кримінальне провадження кримінальне правопорушення за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 1142 КК України разом з вказаними грошовими коштами, якому відповідно до ЄРДР присвоєно № 22022220000001607.

26.08.2023 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова для розгляду.

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 1142 КК України, та вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України, а саме об`єкти схожі на грошові купюри, а саме: 513 шт. по 50 євро; 286 шт. по 100 євро; 11 шт. по 100 євро; 97 шт. по 500 євро; 4 шт. по 200 євро; 20 шт. по 20 євро; 50 російських рублів 1 шт.; 100 російських рублів 6 шт.; 1000 російських рублів 130 шт.; 5000 російських рублів 120 шт.; 2056 шт. купюр номіналом 100 доларів; 75 шт. купюр номіналом 50 доларів; 4 пачки з написом ПАТ «КБ» ГЛОБУС 5000 євро; 16000 євро; 8000 євро, 7500 доларів, повернути законному володільцю майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 131 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з абз. 1 ч.3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя має встановити:

1)чи існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;

2)чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою;

3)чи відповідає майно ознакам речового доказу;

4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із відповідним клопотанням;

5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.

З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.

Частина 10 статті 170 КПК України встановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти, що вилучені під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та походження яких на даний час не підтверджено, що є предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки їх доля у КП № 22022220000001607 судом вже була вирішена.

Постановою слідчого від 04.04.2023 вказані грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22023220000000363 від 20.03.2023.

При цьому, враховуючи вид і характер вказаного майна, а також, що арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане у клопотанні майно слідчим суддею не встановлено.

З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.

Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вказане та беручи до уваги описаний вище механізм злочину, дослідивши клопотання і долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вказані грошові кошти дійсно відповідають ознакам речового доказу, оскільки:

- такі кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження, оскільки за описаних у клопотанні обставин існують підстави вважати, що вони можуть бути використані для реалізації злочинного плану;

- відповідні грошові кошти можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій.

Таким чином слідчий суддя встановив, що прокурором доведено, що зазначені у клопотанні грошовці кошти відповідають ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, а тому щодо них може бути застосовано арешт з метою вказаною у клопотанні.

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності, а також можливості користування відповідними грошовими коштами, обґрунтованим є твердження про наявність ризику втрати зазначених активів, шляхом їх приховування, передачі чи відчуження третім особам. Враховуючи, що слідчим суддею встановлено, що злочинна діяльність ймовірних співучасників може бути спрямована саме на сприяння терористичної діяльності і вони фактично можуть бути об`єктом їх протиправних дій, вказані ризики є досить інтенсивними, а тому з метою унеможливлення їх реалізації і відповідно збереження такого майна як речових доказів, виправданим і обґрунтованим з огляду на завдання кримінального провадження є застосування обмежень щодо можливості відчуження, користування та розпорядження такими грошовими коштами.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення осіб, які є власниками відповідного майна, а також наявність на ньому відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданим і не буде занадто обтяжливим для власників.

У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні грошові кошти не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим, який окреслений строками досудового розслідування.

При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами, а також необхідність його використання для потреб досудового розслідування та судового розгляду.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнають власники та/або володільці майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на грошові кошти шляхом накладення заборони розпорядження, користування та відчуження ними.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, а від так клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою

технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 131-132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 22023220000000363 від 20.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України,про арештмайна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що виявлені в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові купюри 513 шт. по 50 євро; 286 шт. по 100 євро; 11 шт. по 100 євро; 97 шт. по 500 євро; 4 шт. по 200 євро; 20 шт. по 20 євро; 50 російських рублів 1 шт.; 100 російських рублів 6 шт.; 1000 російських рублів 130 шт.; 5000 російських рублів 120 шт.; 2056 шт. купюр номіналом 100 доларів; 75 шт. купюр номіналом 50 доларів; 4 пачки з написом ПАТ «КБ» ГЛОБУС 5000 євро; 16000 євро; 8000 євро, 7500 доларів, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження ними - до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованих грошових коштів визначити фінансовий відділ Управління СБ України в Харківській області за місцем фактичної дислокації.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1