Рішення

від 12.09.2023 по справі 750/9442/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9442/23

Провадження № 2/750/1350/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря - Мойсієнко К.А.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов про відшкодування моральної шкоди,

третя особа - Управління освіти Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, в якому, згідно уточненої позовної заяви від 06 липня 2023 року, просить стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 4000 грн.

Обґрунтовано позов тим, що 03 червня 2023 року в «Міському Палаці Культури» на зібранні, присвяченому врученню свідоцтв про повну загальну середню освіту випускникам Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, сину позивача - ОСОБА_3 не було вручено свідоцтва про повну загальну середню освіту. При цьому його показово викликали на сцену для вручення і не вручили вказаного свідоцтва. ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_4 та бабуся випускника - ОСОБА_5 протягом двох годин не мали змоги зв`язатися з ОСОБА_6 та дізнатися причини невручення свідоцтва, що виснажувало їх морально. Також в цей день позивач забронював місце в ресторані для святкування родиною вручення сину свідоцтва та планували зробити фото для сімейного альбому. Проте, після цього прикрого випадку, настрій у всіх був зіпсований. Після концерту Нікіта пояснив, що напередодні, а саме 01.06.2023 під час зібрання присвяченого «Останньому дзвонику СЗСШ №1», він повідомив класного керівника, що його не буде на урочистій події. У зв`язку із цим, за півгодини до вручення свідоцтв, ОСОБА_6 дізнався від директорки школи, що свідоцтво йому буде видане лише 06.06.2023. Позивач вказує, що його син просто не розуміючи суті питання, зрозумів, що «урочиста частина» - це вечеря в ресторані ОСОБА_7 , куди родина позивача йти не збиралася. Крім того, 02.06.2023 ОСОБА_6 розписався за вручення йому свідоцтва, проте документу не отримав і якщо б керівництво припускало, що 03.06.2023 ОСОБА_6 не буде на урочистому врученні свідоцтв, то повинно було б віддати його після поставлення випускником підпису про його отримання ще 02.06.2023.

Також ОСОБА_1 вказує, що його дружина постійно в телефонному режимі зв`язувалася із класним керівником сина та завжди отримувала від нього інформацію про всі заходи, які відбуваються у школі та інформацію стосовно навчання сина, але 03.06.2023 під час урочистих подій не отримала жодної інформації про те, що ОСОБА_6 не буде вручено свідоцтво про освіту.

Крім того, позивач додатково зазначає, що його дружина працювала у даній школі та звільнилася за власним бажанням у 2020 році, але директор школи була дуже зла за це на неї, грубо поводила себе і факт невручення 03.06.2023 їх синові свідоцтва про освіту позивач пов`язує з негативним відношенням директора школи до дружини позивача.

06.06.2023 о 08 год. ОСОБА_8 прийшов до директора школи, щоб отримати свідоцтво, яке вона віддала йому холодно, не промовивши до сина жодного слова не тільки вітань і побажань, як це має робити педагог, але й не висловила співчуття, що такий випадок трапився.

ОСОБА_1 вказує, що він та його син зазнали душевних страждань, оскільки прощання зі школою - це традиційно емоційне свято, радісне, урочисте та веселе і воно буває тільки раз у житті, але, на жаль, їм його зіпсували своїми діями працівники школи. Позивач від тих подій мав пригнічений стан та враховуючи факти, що передували цьому, вважає, що даний випадок був спланованим способом помсти з боку посадової особи відповідача, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю, а також вказала, що зазначені у позовній заяві висновки позивача є його суб`єктивними враженнями та не ґрунтуються на достовірних доказах. Зокрема, у відзиві зазначено, що ОСОБА_8 02.06.2023 повідомив класного керівника про те, що 03.06.2023 до Міського Палацу культури приходити не буде. Оскільки у закладі освіти частина дітей навчалася дистанційно і не брала участі в офіційних заходах, а тому їх свідоцтва зберігалися у визначеному безпечному місці в школі і для таких учнів був визначений інший порядок для отримання документів про освіту, зокрема і для ОСОБА_3 , який теж навчався дистанційно. Проте, 03.06.2023 ОСОБА_6 прийшов на офіційне вручення свідоцтв, а тому йому було запропоновано піднятися на сцену разом зі всіма випускниками учнями, на що син позивача погодився. Крім того, ситуація щодо непорозуміння між учнем школи та класним керівником жодним чином не відноситься до реалізації права на освіту, адже урочистий захід не є частиною освітнього процесу, а формат його проведення визначається кожним закладом окремо, виходячи із безпекової ситуації в умовах воєнного часу.

Також у відзиві зазначено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що йому завдано моральної шкоди.

Позивач відповідь на відзив не подав.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа - Управління освіти Чернігівської міської ради надіслало до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника та просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, допитавши у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у 2023 році закінчив Спеціалізовану загальноосвітню середню школу № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов та отримав свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.

Згідно з частинами 1, 3 статті 18 Закону України «Про повну загальну середню освіту» після завершення навчання за освітньою програмою відповідного рівня повної загальної середньої освіти незалежно від форми її здобуття та на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації учні отримують такі документи про освіту: свідоцтво про початкову освіту; свідоцтво про базову середню освіту; свідоцтво про повну загальну середню освіту. Документи про загальну середню освіту видаються закладами освіти, які мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

Таким чином, урочисті заходи з вручення документів про освіту не є частиною освітнього процесу відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , який був класним керівником сина позивача, суду повідомив, що ОСОБА_3 навчався дистанційно в 11 - Б класі та був присутнім на святі «Останнього дзвоника» 31.05.2023. Напередодні вручення свідоцтв випускники підписувалися в журналі про їх майбутнє отримання і свідоцтва тих випускників, які на час вручення документів про освіту перебували за кордоном, складалися окремо для зберігання їх до вручення у сейфі директора школи. Свідок також пояснив, що ОСОБА_6 02.06.2022 року у присутності інших учнів повідомив, що не буде присутнім на урочистій частині вручення свідоцтв, а тому його свідоцтво було залишено у сейфі керівника закладу освіти станом на 03.06.2023 разом з іншими свідоцтвами, власники яких не виявили бажання бути присутніми на урочистому врученні. Коли свідок побачив 03.06.2023 сина позивача перед святковим концертом у приміщенні Палацу культури, то останній пояснив, що вважав, що урочиста частина - це святкування у ресторані, куди він не мав наміру приходити. Свідок суду повідомив, що батька ОСОБА_10 вперше побачив у приміщенні суду і ніколи з ним не спілкувався і взагалі йому не було відомо, що батьки ОСОБА_6 були присутні в приміщенні Палацу культури. Свідок разом з сином позивача - ОСОБА_6 повідомили директора школи, що свідоцтво про освіту залишилося у сейфі школи, а тому йому було запропоновано піднятися на сцену разом з іншими випускниками для привітання, а свідоцтво він отримає у школі 06.06.2023, на що ОСОБА_6 погодився.

Представник відповідача - директор Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов суду повідомила, що непорозуміння між сином позивача та класним керівником жодним чином не відноситься до реалізації права на освіту, ніякого приниження сина позивача не відбулося, йому аплодували так само, як і іншим учням. Крім того, випадки невручення свідоцтва про освіту під час урочистих заходів були і раніше, коли не встигали виготовити свідоцтва для випускників, які закінчили школу з відзнакою.

Тому, на думку представника відповідача, доводи позивача є надуманими його особистими суб`єктивними враженнями, а тому підстав для задоволення позову немає, так як права позивача не порушені.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 18 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відшкодування моральної шкоди передбачено статтею 23 ЦК України, згідно положень якої моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім`ї, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниження честі, гідності та ділової репутації фізичної особи. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Отже, відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Оскільки позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, судом не встановлено протиправної поведінки в діях посадових осіб відповідача, враховуючи, що урочистий захід з вручення свідоцтв відбувався поза освітнім процесом, поняття якого врегульовано Законом України «Про повну загальну середню освіту», а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 289, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов (місцезнаходження: пр-т Миру, 40, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 25975352) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.09.2023.

Суддя