Рішення

від 06.09.2023 по справі 522/13164/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/13164/22

Провадження №2/522/1897/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників , треті особи на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця»; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, та шкоди, нанесеної здоров`ю, що спричинена кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, треті особи на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі відокремленого підрозділу дорожньої автобази регіональної філії Одеська залізниця; Стоянов Василь Федорович про відшкодування майнової шкоди, та шкоди, нанесеної здоров`ю, що спричинена кримінальним правопорушенням, в якій позивач просив стягнути з Профспілки залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1756944 (один мільйон сімсот п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. та моральну шкоду у розмірі 300000 (триста тисяч) грн.

В наслідок проведення автоматизованого розподілу справи, вона була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою від 07 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, треті особи на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі відокремленого підрозділу дорожньої автобази регіональної філії Одеська залізниця; Стоянов Василь Федорович про відшкодування майнової шкоди, та шкоди, нанесеної здоров`ю, що спричинена кримінальним правопорушенням прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідачу було надано 15-ти денний термін з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду письмового відзиву. Підготовче засідання було призначено на 07 листопада 2022 року на 13 годину 00 хвилин.

Підготовче судове засідання, призначене на 07 листопада 2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Косіциної В.В. на лікарняному, що підтверджується довідкою, складеною 07.11.2022 року секретарем судового засідання Левченко К.І. Наступне судове засідання було призначено на 24.01.2023 року.

07 листопада 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди, та шкоди, нанесеної здоров`ю, що спричинена кримінальним правопорушенням, в якому відповідач просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

23.01.2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява про вступ у справу третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, у якій ОСОБА_1 просив залучити ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Разом із заявою до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь на відзив, у якому позивач просив суд у повному обсязі задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

24.01.2023 року у зв`язку з неявкою учасників у судове засідання, суд відклав судове засідання на 28.02.2023 року. В той же час, ухвалою суду було задоволено заяву про вступ у справу третьої особи без самостійних вимог відносно предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 .

14.02.2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло заперечення на відповідь на відзив, якому відповідач просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я головуючої судді Косіциної В.В. та необхідністю звернення за медичною допомогою, судове засідання, призначене на 28.02.2023 року не відбулося, що підтверджується відповідною довідкою. Наступне судове засідання було призначено на 16.03.2023 року.

16.03.2023 року у зв`язку з неявкою учасників у судове засідання та враховуючи Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, суд відклав підготовче судове засідання на 25.04.2023 року.

25.04.2023 року відбулося підготовче судове засідання. Враховуючи пояснення представника відповідача, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи задля визначення кола учасників справи, а наступне судове засідання було призначено на 04.05.2023. В той же час, під час судового засідання до суду надійшло клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача. У своєму клопотанні, представник просив суд замінити неналежного відповідача Профспілку залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації на належного відповідача Одеську дорожню організацію професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України.

Ухвалою суду від 04.05.2023 року було прийнято рішення про задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача. Суд постановив замінити неналежного відповідача у справі №522/13164/22, вилучити з числа відповідачів Профспілку залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації (код ЄДРПОУ: 14277417) та замінити на належного відповідача Одеську дорожню організацію професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України (код ЄДРПОУ: 02659507).

Наступне судове засідання було призначене на 06.06.2023 року, на якому прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, призначивши при цьому судове засідання на 04.07.2023 року.

04.07.2023 року у зв`язку з неявкою учасників у судове засідання та враховуючи Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, суд відклав підготовче судове засідання на 23.08.2023 року. 23.08.2023 року було оголошено перерву у судовому засіданні до 06 вересня 2023 року.

В засіданні 6 вересня представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 підримав позицію представника позивача.

Третя особа ОСОБА_2 пояснив, що якби позивач не перевищував швидкість, його автомобіль не зазнав би такої шкоди.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку:

Як вбачається з ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2022 року у справі №522/16239/16-к, у провадженні суду знаходився обвинувальний акт про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, що внесене до ЄРДР за №12016160500001297 від 15.02.2016 року відносно ОСОБА_2 .

У позовній заяві та додатках до неї вказано, що суть даного кримінального правопорушення полягає у тому, що 15.02.2016 року в Приморському районі м. Одеси, о 7 годині 23 хвилини водій ОСОБА_2 будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, керуючи легковим автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 здійснював рух по другому ряду вул. Успенська, з боку вул. Пушкінська в напрямку вул. Катериненська, на проїзній частині якої організовано двосторонній рух.

Наближаючись до регульованого перехрестя з вул. Рішельєвська зі швидкістю 39 км/г та маючи об`єктивну можливість вчасно помітити увімкнений червоний сигнал світлофору, який забороняв в`їзд на зазначене перехрестя, проігнорував вимоги ПДР, не прийняв вчасно заходів до зупинки керованого ним транспортного засобу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Range Rover», під керуванням водія ОСОБА_1 , який перетинав зазначене перехрестя, рухаючись по проїзній частині вул. Рішельєвська, з боку вул. Троїцька в напрямку вул. Базарна, зі швидкістю біля 72 км/г, на зелений сигнал світлофору.

У результаті зазначеної ДТП тілесні ушкодження отримали:

-пасажир автомобіля «Volkswagen Passat», ОСОБА_4 у якої, згідно з висновком експерта № 1168 від 30.05.2016 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки у вигляді переломів лівої ключиці та лівих 1,2-го ребер, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості; черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку, гематома лобно-скроневої області справа, садна обличчя, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров`я; забій правого колінного суглоба, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

-водій автомобіля «Range Rover», ОСОБА_5 у якого, згідно з висновком експерта № 125 від 15.06.2016, виявлені наступні тілесні ушкодження: сполучена закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, забій м`яких тканин голови, закрита травма шийного відділу хребта з нестабільністю шийних хребців на рівні 3-го 7-го хребців, забій м`яких тканин на ділянці лівого колінного суглобу. Дана травма ускладнилася розвитком травматичної цірвікалгії та тетраплексії, більш вираженої зліва, зі стійким больовим синдромом та м`язово- тонічними проявами, травматичної невралгії 1-ї гілки тройнічного нерва, астено- невротичним синдромом. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Ухвалою від 19 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого у ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В той же час, суд у ухвалі від 19 жовтня 2020 року не вирішив питання щодо цивільного позову, що в подальшому є перешкодою для звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди завданої кримінальним провадженням в порядку цивільного судочинства. Саме тому, до суду надійшло клопотання адвоката Судакова Валерія Валерійовича в інтересах потерпілого ОСОБА_1 про залишення без розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні, що було задоволений ухвалою 03.02.2022 року.

У відповіді на адвокатський запит надана РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, що додана позивачем до матеріалів справи, на момент вчинення кримінального правопорушення транспортний засіб «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 був зареєстрований за Одеською дорожньою організацією профспілка залізничників і транспортних будівельників України.

У своєму відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 07.11.2022 року відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви у зв`язку із тим, що відповідач у даній справі неналежний та стверджував про те, що Профспілка залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації не тотожна з «Одеською дорожньою організацією профспілки залізничників і транспортних будівельників України».

В той же час, відповідач стверджував про те, що транспортний засіб «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 був переданий легковому парку Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі договору від 01.01.2011 року, а строк дії якого мав би закінчитися 31.12.2016 року. В той же час, ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП був водієм у зазначеному легковому парку, а тому, під час виконання своїх трудових обов`язків мав би дотримуватися Порядку роботи водіїв на підприємствах Укрзалізниці. Відповідач також посилається на матеріали кримінального провадження, з яких випливає те, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_2 фактично не вийшов з щорічної відпустки, а власник автомобіля не надавав йому згоду на здійснення керування транспортним засобом без проходження відповідного медичного огляду.

Відповідач у відзиві також зазначає про те, що позивач посилається на ухвалу Приморського районного суду м. Одеса від 19.10.2020 року у справі №522/16239/16-к як на обставину, що доводила б вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального провадження та як на підставу відшкодування завданої матеріальної шкоди. В той же час, ухвалою суду від 19.10.2020 року у справі №522/16239/16-к провадження було закрито у зв`язку з закінченням строків давності. В той же час, відповідач стверджує про те, що даною ухвалою фактично не було підтверджено вину особи у вчиненні даного кримінального провадження.

У відзиві також зазначено про те, що ОСОБА_1 також частково являється винуватцем даного ДТП, оскільки, проїжджав перехрестя з перевищенням дозволеної ПДР швидкості в межах населених пунктів, та яка на момент вчинення ДТП становила 72 км/год. В той же час, відповідач посилається на те, що заявлені вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди не обґрунтовані, оскільки, позивачем не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди, а також не підтверджено законність володіння особою транспортного засобу, фактичні витрати на ремонт автомобіля, а висновком спеціаліста лікувально-діагностичного центру ТОВ «Свята Катерина Одеса» - не підтверджено причинно наслідковий зв`язок між ДТП та перенесеним ОСОБА_1 інфарктом.

В подальшому до Приморського районного суду м. Одеса від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема, відповіді на адвокатський запит від РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області від 16.11.2022 року, де вказано про те, що на момент ДТП ОСОБА_1 не був власником транспортного засобу. Законним власником відповідно до відповіді на адвокатський запит на момент вчинення кримінального правопорушення був ОСОБА_3 .

У зв`язку з цим, представником позивача було подано заяву про вступ у справу третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. У ній було зазначено про те, що дійсно на момент вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_3 був законним власником транспортного засобу, проте, останній вважає, що матеріальна шкода, яка була завдана внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 була завдана саме ОСОБА_1 , який володів ним на законних підставах.

У відповіді на відзив позивач обґрунтовує належність відповідача тим, що саме Профспілка залізничників і транспортних будівельників України є власником транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 . В той же час, відповідно до статті 28 ЦПК України, позов був поданий саме до Одеської дорожньої організації, що є філією зазначеної вище юридичної особи.

Стосовно законності керування транспортним засобом ОСОБА_2 позивач стверджував про те, що ОСОБА_2 на законних підставах керував транспортним засобом, оскільки перебував у трудових відносинах з легковим парком Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

З приводу страхування цивільної відповідальності, позивач у відзиві пояснив те, що цивільна відповідальність відповідача застрахована, що є підставою для стягнення з нього різниці між розміром матеріального збитку та встановленого страховим полісом страхового ліміту у розмірі 50000 (п`ятдесяти тисяч) грн. 00 (нуль) коп.

Стосовно винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення відповідач пояснив, що ухвала суду про закриття кримінального провадження зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності має преюдиційне значення, посилаючись при цьому на ч.6 ст.82 ЦПК України де зазначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З приводу часткової винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ДТП представник позивача вказав на те, що будь-яких доказів, що б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненому діянні немає.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що моральна шкода повинна відшкодовуватися відповідно до категорій «розумності» та «справедливості», а тому, на думку позивача 300000 (триста тисяч) грн. 00 (нуль) коп. є розумними та справедливими у даному випадку. Підтверджуючи наявність майнової шкоди позивач також посилався на постанову ВП ВС від 14.12.2021 року у справі №147/66/17, де суд дійшов до висновку про те, що факт правомірного володіння транспортним засобом є достатньою підставою для особи аби звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, яка була заподіяна майну.

З приводу причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та перенесеним ОСОБА_1 інфарктом позивач пояснив, що даний факт підтверджується не тільки висновком спеціаліста лікувально-діагностичного центру ТОВ «Свята Катерина -Одеса» але й виписним епікризом нейрохірургічного відділення ВМКЦ Південного регіону №3485.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що позивач неодноразово звертався до суду до різних відповідачів. В той же час, відповідач знову ж таки посилався на те, що він не є належним відповідачем. Відповідач також вказав на те, що сума страхового ліміту становить не 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп., а 150000 грн (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп., а також зазначив, що позивачем не вживалося будь-яких дій для отримання страхової виплати.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку:

1. Першочергово позовна заява була подана до Профспілки залізничників і транспортних будівельників України (код ЄДРПОУ: 14277417). В процесі розгляду справи позивач дійшов до висновку про те, що Профспілка залізничників і транспортних будівельників України є неналежним відповідачем, а тому, заявив клопотання про заміну неналежного відповідача на належного: Одеську дорожню організацію професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України (код ЄДРПОУ:02659507), яка була задоволена ухвалою суду від 04 травня 2023 року.

Так, у статті 1187 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода,завдана джереломпідвищеної небезпеки,відшкодовується особою,яка навідповідній правовійпідставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи із матеріалів справи, транспортний засіб «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 на підставі договору від 01.01.2011 року, а строк дії якого мав би закінчитися 31.12.2016 року був переданий легковому парку Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується відповідними доказами по справі.

В той же час, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з легковим парком Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Верховний Суд у постанові по справі № 213/994/16-ц від 16 квітня 2020 зазначив, що оскільки водій перебував у трудових відносинах з підприємством-відповідачем і під час дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивачу було завдано шкоди, виконував трудові обов`язки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за шкоду, завдану працівником, несе відповідальність роботодавець.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Саме тому, виходячи із зазначеного вище, належним відповідачем є АТ «Укрзалізниця» в особі Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця», оскільки, на момент вчинення кримінального правопорушення була законним володільцем транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 та саме з АТ «Укрзалізниця» перебував водій ОСОБА_2 у трудових відносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2-5, 10, 12, 19, 23, 27, 28, 76-81, 95, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників , треті особи на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця»; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, та шкоди, нанесеної здоров`ю, що спричинена кримінальним правопорушенням- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 15 вересня 2023 року.

Суддя В.В. Косіцина