Рішення

від 15.09.2023 по справі 361/4692/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4692/22

Провадження № 2/361/1410/23

15.09.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Радзівіл А.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Колор" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2022 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом у якому просила суд:

-скасувати наказ № 56/к/тр від 22 серпня 2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 " директора ТОВ "Полімер-колор" ОСОБА_3, яким звільнена ОСОБА_1 , головний бухгалтер, з 22 серпня 2022 року у зв`язку з нез`явленням на роботі більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності пункт 5 статті 40 КЗпП України;

-поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на роботі на посаді головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" із 22 серпня 2022 року;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в за період часу з 22 серпня 2022 року по день поновлення на роботі;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" виплатити нарахований, але не виплачений залишок заробітної плати за січень 2022 року;

-нарахувати та виплатити заробітну плату за 25 квітня 2022 року та за 22 серпня 2022 року ОСОБА_1 .

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" всі судові витрати по справі;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" належним чином оформити трудову книжку ОСОБА_1 ;

-допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі місячної заробітної плати з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства.

22 вересня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовна заява обґрунтована тим, що згідно договору від 02 грудня 2021 року між Броварським міськрайонним центром зайнятості та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" з 03 грудня 2021 року по 15 грудня 2021 року позивач проходила стажування бухгалтера.

Наказом № 170/к/тр від 17 грудня 2021 року "Про прийом на роботу ОСОБА_1 " директора TОB "Полімер-колор" ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 , прийнята на посаду головного бухгалтера за основним місцем роботи з 20 грудня 2021 року з посадовим окладом 22000 грн. на місяць, з випробуваним терміном три місяці.

З 01 лютого 2022 року позивач знаходилася на лікарняному у зв`язку з проведенням хірургічної операції в КНП Броварська багатопрофільна клінічна лікарня, але у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, постійними обстрілами, небезпекою для життя як у м. Бровари так і у Броварському районі, надходженням в лікарню великої кількості поранених військових, всіх цивільних осіб виписали з лікарні відмінивши всі операції.

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжується і на даний час.

На даний час листки непрацездатності формуються в електронному вигляді.

Так, з 01 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року позивач знаходилася в лікарняному на стаціонарному лікуванні, про що надані копії електронних листків непрацездатності.

Позивач зазначає, що в цей період з 01 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року позивач працювала в базі 1С дистанційно, нараховувала заробітну плату, відпустки, лікарняні, реєструвала податкові накладні, готувала та здавала звіти в контролюючі органи, тобто виконувала свої безпосередні обов`язки, що підтверджується перепискою у месенджері "Viber" із бухгалтером, кадровиком та зданими звітами (скріншоти з месенджера "Viber" додаються).

25 лютого 2022 року знявши дренажі, після виписки з лікарні, у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, постійними обстрілами, небезпекою для життя яку м. Бровари так і у Броварському районі, позивач зазначає, що вимушено переїхала для тимчасового проживання до Бориспільського району.

02 березня 2022 року вона повідомила по месенджеру "Viber" директору ТОВ "Полімер-колор" ОСОБА_3 , що вона документально закрила рік, повідомила суму до сплати в бюджет податку на прибуток, що різниця між 2020 роком і 2021 роком 8000 грн., директор попросила, щоб позивач скинула їй розширену складову по витратах та попередній баланс і декларацію на прибуток за 2020 рік. Для надання даної інформації позивачу потрібна була база 1С. Попросивши директора надати їй віддалений доступ до бази 1С, у відповідь директор їй відмовила.

22 квітня 2022 року позивач зателефонувала директору, щоб повідомити, що повернулася до м.Бровари і у понеділок 25 квітня 2022 року вийде на роботу, у відповідь почула - зустрінемось поспілкуємось, в даний час розмовляти не можу.

Позивач зазначає, що 25 квітня 2022 року вона, як завжди на прохідній в журналі розписалась, що вийшла на роботу, а також розписалась в журналі, що взяла ключ від кабінету і пішла до офісу виконувати свої безпосередні обов`язки.В офісі нікого не було.

Виконуючи свої безпосередні обов`язки, а саме: готувала звіт до ФСС з ТВП по лікарняним (виплату), в 12 годин 30 хвилин до кабінету бухгалтерії зайшов охоронець та начальник виробництва, забрали у позивача ключ від кабінету і сказали, щоб вона покинула офіс, що це наказ директора. Позивач віддала ключ від кабінету, розписалася в журналі про повернення ключа на охорону, стала телефонувати директору, але у відповідь директор безпідставно стала на гучно кричати, принижувати, ображати.

Позивач зазначила, що під час телефонної розмови з директором, вона перехвилювалася, їй стало зле.

25 квітня 2022 року звернувшись до лікарні позивача поклали на стаціонарне лікування. 02 травня 2022 року позивачу зробили операцію.

18 травня 2022 року позивача перевели із стаціонарного лікування на амбулаторне лікування по 19 серпня 2022 року.

Знаходячись на амбулаторному лікуванні позивач дзвонила та писала директору по месенджеру "Viber", що їй надали удалений доступ до бази 1С, що їй телефонують з приводу здачі звітів, що вона може працювати віддалено. У відповідь директор повідомила, що їй такий працівник не потрібен, прийдіть на звільнення.

Позивач зазначає, що її листи непрацездатності з 01 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року, з 26 квітня 2022 року по 19 серпня 2022 року станом на 22 серпня 2022 року не оплачені, хоча заробітна плата весь час працівникам виплачувалась.

19 серпня 2022 року, а саме у п`ятницю, закритий лист непрацездатності.

Позивач зазначає, що у період з 26 квітня 2022 року по 19 серпня 2022 року, крім лікарняного вона працювала дистанційно, нараховувала заробітну плату, відпустки, лікарняні, реєструвала податкові накладні, готувала та здавала звіти в контролюючі органи, тобто виконувала свої безпосередні обов`язки, що підтверджується перепискою у месенджері "Viber" із бухгалтером, кадровиком та зданими звітами.

Так, з 26 квітня 2022 року по 19 серпня 2022 року, вона знаходилася в лікарняному на стаціонарному лікуванні.

Позивач вказує на те, що вона 22 серпня 2022 року, а саме у понеділок, приїхала на роботу, але її через прохідну не пропустили до офісу, наказали чекати директора.

З 09 годин 00 хвилин до 13 годин 10 хвилин вона чекала на прохідній директора.

Директор приїхала о 13 годин 10 хвилин, до кабінету бухгалтерії позивачу не дозволила заходити, наказала написати заяву на звільнення. Заява про звільнення написана не була.

Позивач зазначила, що в її присутності в кабінет директора, директор визвала бухгалтера, наказала бухгалтеру нарахувати їй розрахунок невикористаної відпустки з урахуванням заяв за свій рахунок із 26 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року, а позивачу повторно наказала писати заяву на звільнення за власним бажанням.

Позивач вказує на те, що вона відмовилась писати заяву на звільнення за власним бажанням, директор повторно визвала бухгалтера і наказала зробити розрахунок без врахування заяв за власний рахунок, що заяв не буде. Позивачу наказала покинути кабінет і чекати на першому поверху до тих пір поки директор запросить.

Заяви на відпустку за власний рахунок з 26 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року із відмітками внизу в правому кутку листа, номерами наказів написаними власноруч директором, директор розірвала.

Позивач зазначила, що їй вдалося на телефон сфотографувати заяви до того як директор розірвала заяви.

Запросивши її зайти до кабінету в 19 годин 05 хвилин, директор повідомила, що звільнила її по статті і надала наказ про звільнення, щоб позивач поставила підпис про ознайомлення.

Відповідно до наказу №56/к/тр від 22 серпня 2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 " директора ТОВ "Полімер-колор" ОСОБА_3, звільнена ОСОБА_1 , головний бухгалтер, з 22 серпня 2022 року у зв`язку з нез`явленням на роботі більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності пункт 5 статті 40 КЗпП України. Бухгалтерії провести розрахунок з ОСОБА_1 за 16 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки. Підстава: табелі обліку робочого часу відділу "Бухгалтерія" за: січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022. На наказі позивач написала, що з наказом і розрахунком не згодна.

Позивач вказує у позовній заяві, що вона не згодна з наказом №56/к/тр від 22 серпня 2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 " на підставі пункту 5 ст.40 КЗпП України, а саме: у зв`язку з нез`явленням на роботі більш як чотирьох місяців підряд в наслідок тимчасової непрацездатності, так як 25 квітня 2022 року вона з 9 годин 00 хвилин була на робочому місці, виконувала свої безпосередні обов`язки, а саме: готувала звіт до ФСС з ТВП по лікарняним (виплату), в 12 годин 30 хвилин до кабінету бухгалтерії зайшов охоронець та начальник виробництва, забрали в ключ від кабінету і сказали, щоб вона покинула офіс, що це наказ директора. Позивач віддала ключ від кабінету, розписалася в журналі про повернення ключа на охорону. А з 26 квітня 2022 року по 19 серпня 2022 року підстави пункту 5 ст.40 КЗпП України, про звільнення, у зв`язку з нез`явленням на роботі більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, встановлені пунктом 5 ст.40 КЗпП України, чотири місяці підряд - не настали.

На вимогу надати позивача письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми належні при звільнені, провести повний розрахунок, їй відмовили у наданні письмового розрахунку, а надали лише трудову книжку та наказ про звільнення. На вимогу внести належні записи про звільнення до трудової книжки - теж відмовили.

В кінці робочого дня позивачу на банківську картку надійшли три суми, позивач вважає, що дві суми це листи непрацездатності з 01 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року, та із 26 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, а третя сума за що нарахована не відомо.

Розрахунок не використаної відпустки позивачу зробили за 16 календарних днів, без урахування заяв на відпустку за власний рахунок збільшивши календарні дні.

25 квітня 2022 року виходу на роботу, не оплатили, 22 серпня 2022 року день звільнення теж не оплатили.

Крім того, ТОВ "Полімер-колор" нарахована заробітна плата за січень 2022 року, але у повному обсязі не виплачена.

Позивач зазначає, що незаконним наказом № 56/к/тр від 22 серпня 2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 " директором ТОВ "Полімер-колор" ОСОБА_3, їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона перенесла хірургічну операцію, знаходилася на лікарняному з 01 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року, з 26 квітня 2022 року по 19 серпня 2022 року які станом на день звільнення, а саме 22 серпня 2022 року їй ніхто не оплатив, на лікарняному у повній мірі виконувала свої безпосередні обов`язки в умовах військового стану, в умовах військової агресії російської федерації проти України, при постійних обстрілах, небезпекою для життя, а позивача ще навпаки не допустили до роботи, незаконно звільнили, все це спричинило позивачу фізичні, душевні, психічні та моральні страждання, через що, вона постійно думає про незаконне звільнення, постійно думає як та за які грошові кошти жити в умовах військового стану. Позивач зазначила, що не може вночі спокійно спати, у неї і на даний час безсоння. Все це спричинило у виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почала до всього нервово відноситися, та дійшло до розладу стосунків із близькими родичами.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю.

Позивач вважає, що моральна шкода заподіяна їй у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн., і саме у такому розмірі відповідає засадам розумності, справедливості та виваженості на даний час.

25 жовтня 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, виходячи із наступного.

Наказом директора ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" №170/к/тр від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного бухгалтера за основним місцем роботи з 20 грудня 2021 року з посадовим окладом 22000 грн. на місяць, з випробувальним терміном три місяці.

22 серпня 2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" на підставі п.5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Наказом директора ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" №170/к/тр від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного бухгалтера за основним місцем роботи з 20 грудня 2021 року з посадовим окладом 22000 грн. на місяць, з випробувальним терміном три місяці.

З 20 грудня 2022 року позивач фактично почала виконувати обов`язки головного бухгалтера ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР".

Із набуттям законної сили ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" приймаючи на роботу працівників не вимагає в них трудових книжок, не робить в них записи та їх не зберігає. Згідно змін у законодавстві трудова книжка зберігається у працівника.

У зв`язку із зазначеними змінами в трудовому законодавстві, щодо порядку ведення трудових книжок, трудова книжка позивача при оформленні на роботу товариством не приймалась.

Надана копія сторінки трудової книжки позивача, яка не містить підпису уповноваженої особи, судячи з усього, була заповнена позивачем особисто і свідчить лише про самовільне використання позивачем печатки товариства, адже остання мала доступ, як головний бухгалтер до печатки товариства.

Звернень зі сторони позивача про внесення записів до трудової книжки, яка зберігалась у позивача, про прийняття на роботу і про звільнення зафіксовано не було.

25 січня 2022 року ОСОБА_1 вийшла на роботу відпрацювала близько 2 (двох) годин, поскаржилась на погане самопочуття і залишила робоче місце, повідомила директору що має підозру на захворювання "Covid-19" вказала, що залишиться вдома. Вимогу звернутися до лікаря тазробити тест для виявлення вірусу проігнорувала. Лікарняний відкрила лише з 01.02.2022 року.

Не зважаючи на те, що позивач пропрацювала на товаристві фактично 2 (два) неповні місяці (грудень 2021, січень 2022).

ОСОБА_1 з 01.02.2022 року по 22.08.2022 року на роботу не виходила, покладені на неї обов`язки у зазначений період часу не виконувала, завдань від керівництва товариства не отримувала, дистанційно не працювала.

Відповідач не зміг вирішити питання про проходження позивачем випробувального терміну, оскільки позивач починаючи з 01.02.2022 перебувала на лікарняному.

ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" має в розпорядженні листки непрацездатності ОСОБА_1 , що надійшли підприємству в електронній формі лише за період з 01.02.2022 року по 25.02.2022 рік, з 26.04.2022 року по 19.08.2022 рік. Листи про тимчасову непрацездатність позивача за період часу з 26 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року в електронній формі не надходили. Відповідач не мав сумнівів, що позивач перебуває на лікарняному, лікується у закладах охорони здоров`я і очікував, що позивач надасть листки непрацездатності в паперовій формі пізніше.

Відсутність позивача на робочому місці підтверджується відповідними Табелями обліку робочого часу заповненими за кожен місяць відсутності.

Відсутність головного бухгалтера на підприємстві створювало незручності у робочому процесі, оскільки інші бухгалтери, що були зайняті на інших напрямках діяльності мали відриватись від своєї основної роботи та виконувати роботу позивача, що створювало для них додаткове навантаження.

З тексту позовної заяви вбачається твердження позивача, що перебуваючи на лікарняному на стаціонарному лікуванні остання працювала дистанційно в бухгалтерській програмі "1С". На підтвердження тверджень, що позивач працювала дистанційно нею було надано роздруківки з застосунку "Viber".

Відповідач з таким твердженнями позивача не погоджується, та вважає їх такими, що невірно відображають обставини справи, адже під час знаходження позивача на лікарняному остання не виконувала зазначену нею роботу. Усю роботу з ведення бухгалтерського обліку товариства вели інші бухгалтери, які працюють в товаристві. Наведені позивачем роздруківки із застосунку "Viber", свідчать про листування, яка зовсім не відображає обсяг роботи, яку працівник виконував би кожного дня систематично та не містить обсягу виконаної роботи. При уважномудослідженні цих роздруківок можна зробити висновок, що зміст цих повідомлень у своїй більшості відноситься до різних періодів часу і не можуть свідчити про систематичність виконання позивачем трудових обов`язків головного бухгалтера підприємства.

Позивач в тексті позовної заяви стверджує, що вона працювала дистанційно, що була нібито на зв`язку із співробітниками та директором. Відповідач вважає твердження позивача про дистанційну роботу невірними та такими, що мають на меті створити видимість роботи для суду. Адже віддаленого доступу до бухгалтерського програмного забезпечення позивач не мала.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України і початком військової агресії проти України деякі працівники товариства, які мали бажання виїхати з міста, маючи обґрунтоване побоювання за життя та здоров`я своє та своїх родичів, з наступом військових формувань держави агресора зверталися до керівництва ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" із заявами про надання строкових відпусток без збереження заробітної плати.

З 24.02.2022 року керівництво ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" не встановлювало режим простою чи дистанційної роботи на підприємстві. За Правилами внутрішнього трудового розпорядку в ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" працівники підприємства, як і раніше зобов`язані були виконувати покладені на них обов`язки знаходячись на робочому місці у встановлений робочий час.

Позивач, хоча і мала проблеми зі здоров`ям із заявою про перехід на дистанційну форму роботи або про надання відпустки не зверталась.

24.02.2022 року згідно Розпорядження № 12 директором ТОВ"ПОЛІМЕР-КОЛОР" був встановлений порядок перетину контрольно-пропускного пункту працівниками та клієнтами підприємства. За вказаним розпорядженням для уникнення пропуску на територію сторонніх осіб, у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, було встановлено, що пропуск працівників починаючи з 17 години 00 хвилин 24.02.2022 року на територію підприємства здійснюється за списком погодженим посадовими особами товариства за добу.

Позивач зазначає, що 25.04.2022 року вона вийшла на роботу і була присутня на робочому місці та працювала, про що ніби є запис у охорони. ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" вважає, що зазначене не відповідає дійсності і з таким твердженням позивача не погоджується.

Відповідно до затвердженого списку працівників допущених на територію товариства від 24.04.2022 року прізвище позивача не значиться. Про намір вийти на роботу 25.04.2022 року позивач керівництво ТОВ "ПОЛІМЕР- КОЛОР" у спосіб встановлений розпорядженням не повідомляла.

Розпорядчими документами ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" чи іншими вказівками керівництва не затверджено ведення журналу обліку виходупрацівників на роботу чи журналу входу-виходу на територію де знаходиться ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР".

На підтвердження своїх доводів позивач надала до позовної заяви фото сторінок невідомого документу, який не має реквізитів, з якого неможливо встановити його назву, дані які вказували б на те хто відповідальний за заповнення. Зазначені фото викликають у відповідача сумнів щодо їх справжності та достовірності.

Позивач вказує, що вона як завжди розписалась у журналі на прохідній, але не надала доказів того, що раніше вона розписувалась у цьому журналі.

ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" не має записів про вихід на роботу позивачаі не підтверджує те, що остання знаходилась на робочому місці25.04.2022 року та виконувала посадові обов`язки. У зв`язку з чим відповідач вважає, що надані позивачем фото є неналежним доказом факту виходу на роботу 25.04.2022 року і суд не має брати їх до уваги.

Для підтвердження або спростування доводів позивача 17.10.2022 року у працівників відповідальних за виконання розпорядження директора, у старшого сторожа та начальника цеха були відібрані службові записки зі змісту яких вбачається, що позивача не було на робочому місці25.04.2022 року.

Про відсутність упередженого ставлення до позивача зі сторони відповідача може свідчити те, що 02 березня 2022 року на користь позивачки було перераховано матеріальну допомогу у розмірі 5000,00 грн.

22 серпня 2022 року сторожі сповістили про те, що позивач на прохідній і має бажання пройти до офісу підприємства. Оскільки директора не було на місці і прізвища позивача не було у погодженому списку працівників на 22.08.2022 року їй було надано дозвіл на вхід до офісу після приїзду директора.

Під час зустрічі директора із позивачем остання повідомила, що має намір повернутись на роботу. Позивачу було запропоновано надати документи, що підтверджують перебування з 26.02.2022 року по 25.04.2022 рік на лікарняному, звіт про виконану роботу на що остання відповіла, що надасть підтверджуючі документи згодом.

Відповідач при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 виходив з того, що остання фактично з 01.02.2022 року по 22.08.2022 рік не виходила на роботу, мала проблеми зі здоров`ям, скаржилась на погане самопочуття співробітникам, перебувала на лікуванні більше ніж 4 місяці поспіль.

ТОВ "Полімер Колор" опинилося заручником ситуації, коли прийнятий на роботу працівник, фактично з 26.01.2022 року по 22.08.2022 рік на роботу не виходив, був відсутній, роботу на виконання якої розраховував роботодавець не виконував, необхідності пошуку працівника який би виконував функції головного бухгалтера. У зв`язку з чим 22.08.2022 року відповідачем було прийнято рішення про звільнення позивача з посади головного бухгалтера наказом № 170 /к/тр на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Твердження позивача, що вона надавала заяви на відпустку не відповідають дійсності, на адресу ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" такі заяви не надходили, позивач не додала до позовної заяви доказів на підтвердження своїх тверджень, про направлення зазначених заяв відповідачу. Копії заяв, що були додані до позовної заяви не містятьвідміток про їх прийняття відповідачем, також відсутні документи підтверджуючі надсилання таких заяв на адресу відповідача шляхом поштового зв`язку. У зв`язку з чим відповідач вважає, що суд не має брати зазначені позивачем копії заяв до уваги як неналежні та недопустимі докази.

З 1 січня 2022 року по 22 серпня 2022 року відповідачем були нараховані та виплачені на користь позивача наступні суми: 17.01.2022 року в розмірі 3650,00 грн. виплата авансу за січені 2022 року; 02.02.2022 року в розмірі 10306,89 грн. заробітна плата за січень 2022 року; 16.02.2022 року в розмірі 1995,17 грн. лікарняні нараховані за рахунок підприємства (за перші 5 днів непрацездатності) за січень 2022 року; 23.02.2022 року в розмірі 3470,00 грн. сума нецільової благодійної допомоги від підприємства; 02.03.2022 року в розмірі 5000,00 грн. сума матеріальної допомоги від підприємства; 22.08.2022 року в розмірі 6306,44 грн. розрахункові при звільненні; 22.08.2022 року в розмірі 2721,35 грн. лікарняні нараховані за рахунок підприємства (за перші 5 днів непрацездатності) за лютий 2022 року; 22.08.2022 року в розмірі 2721,35 грн. лікарняні нараховані за рахунок підприємства (за перші 5 днів непрацездатності) за квітень 2022 року. Більш детальний розрахунок сум заробітної плати та лікарняних наведений у службовій записці в.о. головного бухгалтера ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" ОСОБА_4 Я.М.

При проведенні розрахунку позивача виявилось, що електронний лікарняний лист під номером 3864879-2007377-449-2 від 18.02.2022 року, що надійшов до підприємства, рахувався як продовження лікарняного, а не як первинний документ. Зазначений лікарняний був згодом анульований, а замість нього закладом охорони здоров`я 01.09.2022 року був виписаний інший лікарняний (як продовження) у паперовий формі АЛЕ №079845.

При здачі заявки-розрахунку до Броварського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС в Київській області (далі - ФСС) 08.09.2022, заявка - розрахунок була відхилена, так як середньоденна допомога за лікарняними більша за середню зарплату, ФСС мотивувало це тим, що не була надана форма ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України).

В ході телефонної розмови бухгалтера з працівниками ФСС і у зв`язку з тим що ОСОБА_1 так і не була надана довідка ОК-5 дійшли згоди на подачу заяви-розрахунку виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, а саме 213,53 грн. за календарний день, з подальшим перерахунком, якщо довідка ОК-5 буде надана.

Сума відшкодування по заяві-розрахунку від 14.09.2022 року до ФСС склала 26264,19 грн.

21 вересня 2022 року в.о. головного бухгалтера ОСОБА_4 було надіслано через застосунок "Viber" повідомлення ОСОБА_1 з проханням надіслати довідку ОК-5 або ОК-7 для уточнення розрахунку по лікарняних листах.

Позивач надала скан. копію довідки ОК-5 (перша та остання сторінка) застосунком "Viber", яка була сформована Пенсійним фондом 21.09.2022 року.

Після отримання довідки ОК-5 та консультаціями з спеціалістами ФСС з приводу перерахування нарахованих раніше лікарняних ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" зроблено перерахунок на доплату лікарняних в сумі 24362,10 грн.

Остаточний перерахунку доплати за лікарняні в розмірі 42010,06 грн., буде сплачена на користь позивача негайно, після того як надійде на спеціальний рахунок ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" від ФСС.

З огляду на викладене відповідач вважає, що не допустив порушень норм трудового законодавства України, що звільнення позивача відбулось у законний спосіб у зв`язку з чим, позовні вимоги позивачки є необґрунтованими та незаконними.

Відповідач не погоджується із твердженням позивача про заподіяння останній моральної шкоди, оскільки відповідач не вчиняв зі своєї сторони жодних дій які могли заподіяти позивачу моральної шкоди.

Позивач аргументуючи заподіяну їй моральну шкоду посилається на перебування на лікарняному, на те що вона проходила лікування, на те що її син загинув під час бойових дій.

З такими аргументами відповідач не погоджується, оскільки відповідач не вчиняв дії які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із зазначеними наслідками, а отже своїми діями не міг завдати позивачці моральної шкоди та інших страждань, чи переживань.

Натомість дії відповідача свідчать про повну лояльність до працівника. Вже згадувалось в тексті відзиву про виплату на користь позивачки матеріальної допомоги, виплату якої було ініційовано саме зі сторони роботодавця.

Відповідач вважає, що позивач в тексті позовної заяви не навів жодного суттєвого аргументу та письмових доказів заподіяння моральної шкоди. Позивач не надав суду висновків лікарів, діагнозів, які б вказували на погіршення здоров`я позивача з моменту звільнення, з 22.08.2022 року.

Наведений розмір моральної шкоди, в розмірі 50000,00 грн. є надуманим та необґрунтованим та не відповідає обставинам справи.

Відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач не надала суду доказів на підтвердження факту, характеру та обсягу страждань, яких нібито зазнала позивач, характеру немайнових втрат, зокрема, позивач не вказала про тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо.

01 листопада 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що із відзивом повністю не згодна, викладені у відзиві обставини, заперечення вважає необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають до задоволення.

10 червня 2021 року набув чинності Закон України від 5 лютого 2021 року № 1217-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі.

Законом вносяться зміни, зокрема, до Кодексу законів про працю України щодо нових правил обліку трудової діяльності працівника та запроваджується електронний облік трудової діяльності.

Відповідно до Закону протягом 5 років після набуття чинності Законом (тобто, починаючи, з 10 червня 2021 року) відбуватиметься включення Пенсійним фондом до Реєстру застрахованих осіб відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою. Протягом "перехідного" періоду можна використовувати як паперову трудову книжку, так і електронну форму уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність.

Паперові трудові книжки потрібно відсканувати й передати скани на портал ПФУ. Робити це невідкладно Закон не зобов`язує. На те, щоб ПФУ вніс дані зі сканів у Реєстр, відвели п`ять років. До того ж ПФУ ще й досі не затвердив вимог до сканкопій та порядку передання.

Лише після того як ПФУ внесе до Реєстру інформацію зі всіх паперових трудових, зможете видати їх працівникам під підпис (п. 2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону). Працівники самі зберігатимуть трудові книжки, але, якщо забажають, зможуть приносити їх, щоб до книжки внесли записи про роботу. Ця інформація буде й в електронній трудовій, але вочевидь законотворці вважають, що люди почуватимуться впевненіше, якщо матимуть підтвердження трудової біографії в паперовій трудовій книжці

Із приводу не відповідальності та не виконання своїх обов`язків, позивач повністю заперечує, вказує, що знаходячись на стаціонарному лікуванні не маючи можливості сидіти, лежачи на кроваті тримаючи ноутбук на животі в базі IC-BAS та 1С -ЗУП нараховувала заробітну плату, робила розрахунки відпускних, лікарняних, реєструвала податкові накладні, закривала періоди , готувала та здавала звіти де є підтвердження в базах 1С , 1С- Звіт та в електронному кабінеті платника податків, а також переписки у вайбері із бухгалтерами ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , кадровиком ОСОБА_7 , а також із директором. На підприємство позивач була влаштована по договору через центр зайнятості і працювала із 30 листопада по 19 грудня 2021 року, а з 20.12.2021 року її оформили офіційно, то за період з 30.11 по 19.12.2021 року позивач зазначає, що директор обіцяла їй у присутності бухгалтера ОСОБА_4, начальника цеху ОСОБА_10, профкома ОСОБА_8 , що оплатить за цей період, за виправляння помилок за старі періоди в базі 1С, але жодної копійки не заплатила.

22 квітня 2022 року позивач телефонувала директору і попередила, що у понеділок 25 квітня вона вийде на роботу і 25 квітня вона перебувала на роботі, що є підтвердження копії сторінок із журналу виходу на роботу де стоять підписи працівників підприємства і її підпис теж, та копія сторінки де стоїть підпис, що позивач брала ключ від кабінету.

Позивач зазначає, що не правдиво зазначено про те, що директор не знала де вона знаходиться із 26.02.2022 року по 25.04.2022 рік, оскільки позивач була на зв`язку, що є підтвердження скриншоти телефонних дзвінків та переписок через вайбер.

Табелі виходу на роботу попереробляли по декілька раз допускали помилки, що нез`ясовані причини (НЗ), оскільки не знали де позивач знаходиться, хоч заяви були написані. Наприклад знали добре, що позивач на лікарняному з 26.04 і в табелі за червень місяць поставили нез`ясовані причини (НЗ) із 01.06 по 25.06.2022 року, а з 26.06 поставили лікарняний (ТН).

Те, що бухгалтер не могла розрахувати лікарняні листи за відсутності довідки ОК-5 то це не відповідає дійсності, в електронному кабінеті платника пенсійного фонду бухгалтер може витягнуть і роздрукувати по кожному працівнику довідки ОК-5, ОК-7 в яких є дані нарахованої заробітної плати з якої сплачувався єдиний внесок до ПФ, додаток 9 в якому є дані трудового стажу, що підтверджений сплатою єдиного внеску до ПФ.

Позивач зазначає, що по ній у звіті "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" до Пенсійного Фонду за 2 квартал 2022 року подали пустушки без нарахування доходу і сплати єдиного внеску, через, що їй всі ці місяці в страховий (трудовий ) стаж не зараховується. А у неї за усі ці місяці (квітень, травень, червень) нарахування є по лікарняним. За 3 квартал теж по їй ніякі дані в ПФ не передавали (липень, серпень місяці).

Заява-розрахунки по лікарняним за період із 01.02.2022 року по 19.08.2022 року до ФСС подали тільки 14.09.2022 року, а звільнення було 22.08.2022 року.

При звільненні не надали: правильно оформлену копію наказу де завіряється печаткою і пишеться - копія вірна, повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні та утримані податки, не зроблено запис до трудової книжки.

За січень місяць 2022 року не доплатили 24,70 грн., виходила на роботу 25.04.2022 року, день звільнення 22.08.2022 року поставили в табелі 2 години, а вона була з 9 години ранку і до 19 години 18 хвилин - не оплачені дні, при розрахунку компенсації за невикористану відпустку 16 к.дн. не донарахували дві тисячі гривень, збільшивши кількість календарних днів на 58, завдяки чому зменшилась середня денна заробітна плата.

З приводу моральної шкоди, зазначила, що 10 січня в кабінеті директора ОСОБА_3 , директор довела її до того, що в неї піднявся тиск 180/100 і вона втратила свідомість в присутності начальника цеху ОСОБА_10 , бухгалтера ОСОБА_4 , профкома ОСОБА_8 , яка ходила в лабораторію за тонометром, щоб зміряти тиск, через що вона вимушена була піти на чотири дня на лікарняний з 11.04 по 14.04.2022 року.

09 листопада 2022 року на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач зазнає, що відносно тверджень позивача про порушення порядку обліку, видачі та внесення відповідних записів до трудової книжки, вказали, що відповідач в тексті свого відзиву на позовну заяву вже вказував, що на виконання положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" приймаючи на роботу працівників, з 10 червня 2022 року, не вимагає від них трудових книжок, не робить в них записи та їх не зберігає. Згідно змін у законодавстві трудова книжка зберігається у працівника.

У зв`язку із зазначеними змінами в трудовому законодавстві, щодо порядку ведення трудових книжок, трудова книжка позивача при оформленні на роботу товариством не приймалась і останньою не надавалась.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що з 10.06.2021 року облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі, трудова книжка зберігається у працівника, а обов`язок роботодавця вносити записи до трудової книжки встановлюється лише на вимогу працівника.

Надана копія сторінки трудової книжки позивача, яка не містить підпису уповноваженої особи, судячи з усього, була заповнена позивачкою особисто і свідчить лише про самовільне використання позивачем печатки товариства, адже остання мала доступ, як головний бухгалтер до печатки товариства.

Оскільки трудова книжка не зберігалась у роботодавця і роботодавець не вносив записи до трудової книжки позивача при звільненні позивачці трудова книжка не видавалась, записи не вносились. Відповідач не має зафіксованих у встановленому законом порядку звернень зі сторони позивача щодо внесення відповідних записів до трудової книжки, що також є підтвердженням правдивості тверджень відповідача.

У зв`язку чим, твердження позивача, що порушення відповідачем порядку обліку трудових книжок є невірним.

Щодо тверджень позивача про вихід на роботу 25.04.2022 року, позивач зазначає, що 25.04.2022 року вона вийшла на роботу і була присутня на робочому місці та працювала, про що вона ніби попереджала директора.

ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" спростовує доводи позивача як такі, що не відповідають дійсності твердженнями викладеними у відзиві на позовну заяву та долученими письмовими доказами.

У затвердженому директором списку працівників допущених на територію товариства від 24.04.2022 року, прізвище позивача не значиться. Про намір вийти на роботу 25.04.2022 року позивач керівництво ТОВ "ПОЛІМЕР- КОЛОР" у спосіб встановлений відповідним розпорядженням не повідомляла.

Розпорядчими документами ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР" не затверджено ведення журналу обліку виходу працівників на роботу чи журналу входу- виходу на територію де знаходиться ТОВ "ПОЛІМЕР-КОЛОР".

На підтвердження своїх доводів позивачем були додані до позовної заяви фото сторінок невідомого документу, який не має реквізитів, з якого неможливо встановити його назву, дані які вказували б на те хто відповідальний за заповнення. Зазначені фото викликають у відповідача сумнів щодо їх справжності та достовірності.

У зв`язку з чим відповідач вважає, що надані позивачем фото є неналежним доказом факту виходу на роботу 25.04.2022 року і суд не має брати їх до уваги.

Для підтвердження або спростування доводів позивача 17.10.2022 року у працівників відповідальних за виконання розпорядження директора, у головного сторожа та начальника цеха були відібрані службові записки зі змісту яких вбачається, що позивача не було на робочому місці 25.04.2022 року.

Позивач посилається та те, що нібито директор ТОВ "ПОЛІМЕР- КОЛОР" був обізнаний де саме перебувала позивач у період часу з 26.02.2022 року по 25.04.2022 рік. Так дійсно, колектив товариства і директор були переконані, що позивач перебуває на лікуванні весь цей період.

Відповідачем під час підготовки відзиву на позовну заяву було допущено технічну помилку та долучено до відзиву копію анульованого табелю обліку використання робочого часу за червень 2022 року. Помилка була виявлена тільки під час ознайомлення з текстом відповіді на відзив. У зв`язку з чим відповідач додає до цього заперечення вірний екземпляр табелю обліку використаного робочого часу.

З тексту відповіді на відзив вбачається твердження позивача, що перебуваючи на лікарняному на стаціонарному лікуванні остання працювала дистанційно в бухгалтерській програмі "1С". На підтвердження тверджень, що позивач працювала дистанційно нею було надано роздруківки з застосунку "Viber".

Як вже зазначалось у відзиві на позовну заяву відповідач з таким твердженнями позивача не погоджується, та вважає їх такими, що невірно відображають обставини справи, адже під час знаходження позивача на лікарняному остання не виконувала зазначену нею роботу. Усю роботу з ведення бухгалтерського обліку товариства вели інші бухгалтери, які працюють в товаристві. Наведені позивачем роздруківки із застосунку "Viber", свідчать про листування, яке зовсім не відображає обсяг роботи, яку працівник виконував би кожного дня систематично та не містить обсягу виконаної роботи. При уважному дослідженні цих роздруківок можна зробити висновок, що зміст цих повідомлень у своїй більшості відноситься до різних періодів часу і не можуть свідчити про систематичність виконання позивачем трудових обов`язків головного бухгалтера підприємства.

Позиція відповідача з приводу порядку нарахування та виплат заробітної плати та лікарняних на користь позивачки наводиться у відзиві на позовну заяву.

Обґрунтування розміру моральної шкоди, яка нібито була заподіяна позивачу є недоведеним. Твердження позивача, про те що 10.01.2022 року остання втратила свідомість також не знаходить свого документального підтвердження і на погляд відповідача не стосується предмету позову.

З огляду на викладене у позовній заяві та відповіді на відзив, вбачається що позивач зовсім не заперечує свою відсутність на роботі в продовж більше ніж 4 місяці поспіль, а також те, що позивач не надала суду належні та допустимі докази на підтвердження своєї позиції.

Суд, вивчивши наведені обґрунтування у позовній заяві, заперечення у відзиві, а також відповідь на відзив та заперечення відповідача, дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини у справі та виниклі правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно п. 5 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

Судом встановлено, що 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 наказом № 170/к/тр "Про прийняття на роботу ОСОБА_1 " ОСОБА_1 була прийнята на посаду бухгалтера за основним місцем роботи з 20 грудня 2021 року з посадовим окладом 22000 грн. 00 коп. на місяць, з випробувальним терміном три місяці.(а.с. 14)

Із наданих позивачем роздруківок листів непрацездатності вбачається, що позивач перебувала на лікарняному у наступні періоди:

- листок непрацездатності 3131088-2005865025-1, дата відкриття 01.02.2022 року по 11.02.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.15)

-листок непрацездатності 3131088-2006812584-1, дата відкриття 12.02.2022 року по 17.02.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.16)

- листок непрацездатності 3864879-2007377449-2, дата відкриття 18.02.2022 року по 25.02.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.17)

-листок непрацездатності 4246500-2008161377-1, дата відкриття 26.04.2022 року по 13.05.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.21)

-листок непрацездатності 4246500-2008344486-1, дата відкриття 14.05.2022 року по 17.05.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.22)

-листок непрацездатності 4246500-2008364266-1, дата відкриття 18.05.2022 року по 02.06.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.22)

-листок непрацездатності 4246500-20085-12479-1, дата відкриття 03.06.2022 року по 16.06.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.24)

-листок непрацездатності 4246500-2008655453-1, дата відкриття 17.06.2022 року по 07.07.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.25)

-листок непрацездатності 4246500-2008878613-1, дата відкриття 08.07.2022 року по 21.07.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.26)

-листок непрацездатності 4246500-2009038635-1, дата відкриття 22.07.2022 року по 04.08.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.27)

-листок непрацездатності 4246500-2009038635-1, дата відкриття 05.08.2022 року по 19.08.2022 року, статус готово до сплати, причина захворювання або травма загального характеру. (а.с.28)

Із матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2023 року ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ "Полімер-Колор" написана заява про надання відпустки за власний рахунок у зв`язку з військовою агресією росії із 26.02.2022 року по 25.03.2022 року та військовими діями в країні. (а.с. 34) Але вказана заява не містить відомостей про її прийняття та реєстрацію представником або директором ТОВ "Полімер-Колор".

Також, не містить будь яких доказів її прийняття та реєстрації і датована 28 березня 2023 року ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ "Полімер-Колор" заява про надання відпустки за власний рахунок у зв`язку з військовою агресією росії із 28.03.2022 року по 24.04.2022 року та військовими діями в країні. (а.с. 35)

Із сторінки непронумерованого зошита вбачається, дата 25.04.2022 року прізвище ОСОБА_1 , 9 год 00 хв. проставлений підпис та надалі в графі вказаний час 12 год. 30 хв. (а.с.19, 20), із сторінки непронумерованого зошита вбачається, дата 22.08.2022 року прізвище ОСОБА_1 , 9 год 00 хв. проставлений підпис та надалі в графі 19 год. 18 хв. (а.с. 33)

Суд не може прийняти вказані докази як належні та допустимі, оскільки він не містить інформацію щодо предмета доказування. Зокрема, позивач у позовній заяві стверджувала, що це сторінки журналу виходу на роботі у якому здійснюється відображення виходу працівників на роботу, але не можливо дійти такого висновку із копії наданої сторінки. Порядок виходу на роботу та фіксування виходу на роботу на підприємстві здійснювалось у спосіб, який підтверджується доказами наданими стороною відповідача.

Так, 24 лютого 2022 року директором ТОВ "Полімер-Колор" винесено розпорядження за № 12 "Про встановлення нового порядку перетину контрольно-пропускного пункту працівниками".

У п.1 зазначено про те, що допуск на територію контрольно-пропускного пункту (КПП) працівниками підприємства з 24.02.2022 року з 17.00 сторожами дозволяється за "Списком працівників ТОВ "Полімер-Колор" на ____ 2022", затверджених директором, а в разі її відсутності начальником цеху ОСОБА_10 , відповідно до встановленого графіку виходу на роботу по підприємству, який надається на КПП за добу до початку наступного робочого дня.

24 квітня 2022 року директором "Полімер-Колор" на 25 квітня 2022 року затверджений список працівників ТОВ "Полімер-Колор" (для допуску на територію підприємства). У вказаному списку прізвище ОСОБА_1 відсутнє.

17 жовтня 2022 року старшим сторожем ОСОБА_14 у службовій записці зазначено про те, що допуск осіб на територію підприємства був згідно затвердженого списку. ОСОБА_1 у списку відсутня та 25 квітня 2022 року КПП не проходила.

17 жовтня 2022 року начальником цеху складена службова записка про те, що у період з 15.04.2022 року по 25.04.2022 року вона була черговим адміністратором. Згідно затвердженого списку на 25 квітня 2022 року на підприємстві було 18 осіб. В цей день на підприємстві ОСОБА_1 не було. Сторож ОСОБА_14 їй не доповідав про те, що ОСОБА_1 приходила на КПП.

У табелі обліку робочого часу у графі на прізвище ОСОБА_1 за лютий з 01.02.2022 року по 25.02.2022 року міститься відмітка ТН, за 28.02.2022 року - НЗ.

Тобто ТН - оплачувана непрацездатність, НЗ - нез`ясована причина.

У табелі обліку робочого часу у графі на прізвище ОСОБА_1 за березень з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року міститься відмітка НЗ.

У табелі обліку робочого часу у графі на прізвище ОСОБА_1 за квітень з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року міститься відмітка НЗ, а з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року - ТН.

У табелі обліку робочого часу у графі на прізвище ОСОБА_1 за травень з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року міститься відмітка ТН.

У табелі обліку робочого часу у графі на прізвище ОСОБА_1 за червень з 01.06.2022 року по 25.06.2022 року міститься відмітка НЗ, з 26.06.2022 року по 30.06.2022 року міститься відмітка ТН.

У табелі обліку робочого часу у графі на прізвище ОСОБА_1 за липень з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року міститься відмітка ТН.

У табелі обліку робочого часу у графі на прізвище ОСОБА_1 за серпень з 01.08.2022 року по 19.08.2022 року міститься відмітка ТН.

Таким чином, із наданих листів непрацездатності вбачається, що позивач перебувала на лікарняних у період з 01.02.2022 року по 25.02.2022 року та з 26.04.2022 року по 19 серпня 2022 року (п`ятниця). Таким чином належними та допустимими доказами не підтверджена відсутність на роботі у період із 26.02.2022 року по 25 квітня 2022 року.

Будь яких наказів про надання відпустки у цей період суду не надано.

22 серпня 2022 року наказом за № 56/к/тр директора ТОВ "Полімер-Колор", "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено ОСОБА_1 , головного бухгалтера, з 22.08.2022 року у зв`язку з нез`явленням на роботі більш ніж як чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності п.5 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 36) На наказі ОСОБА_1 зазначила, що вона із наказом та розрахунком не згодна.

В матеріалах справи міститься копія сторінки із трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 в п.68 значиться запис про прийняття на посаду ТОВ "Полімер-Колор", наказ № 170/ к/тр від 17.12.2021 року. На вказаному записі міститься печатка підприємства без зазначення особи, яка внесла вказаний запис. (а.с. 46)

У службовій записці від головного бухгалтера ОСОБА_4 та бухгалтера ОСОБА_17 зазначено про те що, борг підприємства по зарплаті становить 1589 грн. 07 коп., борг за працівником за лікарняними за рахунок підприємства становить 1297 грн. 69 коп., борг за фондом ФСС працівнику становить 44896 грн. 82 коп. Загальна сума заборгованості підприємства з урахуванням боргу працівника становить 42010 грн. 06 коп.

У розрахунковому листі за серпень 2022 року зазначено, що борг підприємства становить на кінець місяця - 42034 грн. 77 коп., борг підприємства на початок місяця - 24 грн. 70 коп., до виплати належить 47452 грн. 77 коп.

У службовій записці бухгалтера ОСОБА_4 від 01.07. 2022 року вбачається про те, що при нарахуванні заробітної плати за червень 2022 року по підрозділу бухгалтерії було виявлено, що при формуванні табелю адміністрація бухгалтерії відбувся збій в програмі і він потягнув частково дані квітня 2022 року, тому просила анулювати попередньо заповнений табель 30.06.2022 року і вважати його недійсним.

Так, згідно відкоригованого табелю за червень з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року в графі ОСОБА_1 міститься відмітка ТН.

У листі ТОВ "Полімер-Колор" від 05.10.22 року зазначено, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 була несвоєчасно наданий пакет документів для розрахунку лікарняних, а саме довідка форми ОК-5, просили доплатити різницю в сумі 24362 грн. 10 коп.:

-лікарняні з 26.04.2022 року по 05.08.2022 року сума доплати склала 19205 грн. 22 коп.

-лікарняні з 01.02.2022 року по 12.02.2022 року сума доплати склала 5156 грн. 88 коп.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КЗпП України, однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41 КЗпП України) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП України).

Саме по собі розірвання трудового договору з порушенням закону, по суті є безпідставним звільненням.

Керівник приймає рішення про звільнення на підставі запису у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки начальника відділу. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після чотиримісячного строку.

Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов`язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності, у разі їх відсутності підставою звільнення буде п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул.

Звільнення працівника у зв`язку з нез`явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності - право роботодавця, а не обов`язок.

Умовою звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є відсутність працівника на роботі протягом чотирьох місяців підряд, але вихід працівника хоча б на один день перериває обчислення цього строку (ВССУ, справа № 6-121 сві 5, 17.06.2015)

Згідно норм діючого трудового законодавства України, процедура звільнення є триваючим у часі процесі, який закінчується видачею трудової книжки з копією наказу про звільнення та остаточним розрахунком, про що було вказано і Постанові Верховного Суду № 205/6983/16-ц від 12.09.2018 р.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв`язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази, встановивши відповідно обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про

скасування наказу № 56/к/тр від 22 серпня 2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 " з 22 серпня 2022 року у зв`язку з нез`явленням на роботі більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності пункт 5 статті 40 КЗпП України;поновленні ОСОБА_1 на роботі на посаді головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" із 22 серпня 2022 року;стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-колор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в за період часу з 22 серпня 2022 року по день поновлення на роботі;зобов`язання виплатити нарахований, але не виплачений залишок заробітної плати за січень 2022 року; нарахування та виплаті заробітної плати за 25 квітня 2022 року та за 22 серпня 2022 року;а також в частині негайного виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі місячної заробітної плати з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства.

Під час розгляду позову встановлено, що існує заборгованість у відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати, як це вказано у розрахунковому листі за серпень 2022 року зазначено, що борг підприємства становить на кінець місяця - 42034 грн. 77 коп., борг підприємства на початок місяця - 24 грн. 70 коп., до виплати належить 47452 грн. 77 коп., а також по виплаті коштів по листкам непрацездатності, про що відповідач вказав у листі від 05.10.22 року, а саме: лікарняні з 26.04.2022 року по 05.08.2022 року сума доплати склала 19205 грн. 22 коп., лікарняні з 01.02.2022 року по 12.02.2022 року сума доплати склала 5156 грн. 88 коп. Суд звертає увагу на те, що позивач не зверталась із вимогою про стягнення не виплачених та зазначених вище сум із відповідача, а тому суд обмежених розглядом тих вимог із якими звернулась позивач.

Щодо вимог про оформлення належним чином трудової книжки слід зазначити наступне.

Відповідно ст.48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу.

Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу.

Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту від 29.07.1993 № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту від 29.07.1993 №58).

Обов`язок щодо зберігання трудових книжок покладається на працівника. Роботодавець, в свою чергу, повинен забезпечити внесення записів до трудової книжки на вимогу працівника.

Відповідач у відзиві зазначив, що у товаристві відповідно до змін трудового законодавства не зберігаються трудові книжки, а тому відповідно при звільненні позивача він не міг внести записи у трудову книжку та її відповідно і видати, а позивач не зверталась до них із вимогою про внесення записів про звільнення до трудової книжки, що підтверджується і тим, що не надала докази зафіксованих таких звернень.

Суд звертає увагу, що дійсно матеріали справи не містять будь яких доказів звернення позивача із заявою про внесення записів до трудової книжки, а також відмови у внесені таких записів. Таким чином наведені у позові обставини не знайшли свого підтвердження відповідними доказами.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. А відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 23 ЦК України, встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає в тому числі: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України, встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і запереченняучасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами;висновками експертів;показаннями свідків.

Відповідно до ст.ст.77, 78, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведені у позовній заяві обставини щодо завданої моральної шкоди, а також відсутність наданих позивачем доказів на підтвердження вказаних обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 76-83, 141, 264, 268 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Колор" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.