Рішення

від 15.09.2023 по справі 160/23413/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року Справа № 160/23413/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ількова В.В.,

за участі секретаря: Мартіросян Г.А.,

представника позивача: Ваховської Г.О.,

представника відповідача: Єпрем`яна Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу №160/23413/23 за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Заявник просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД", застосованого на підставі рішення В.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2023 року.

Підставою звернення визначено відмову відповідача допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки за наявності на це законних підстав.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 12.09.2023 року о 15.10 год. ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 12.09.2023 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, було залишено без руху, з підстав передбачених положеннями ст.ст.160,161, 283 КАС України, надавши строк до 14:00 години 13.09.2023 року для усунення недоліків.

13.09.2023 року об. 12 год. 46 хв. заявник усунув недоліки заяви, які вказані в ухвалі суду від 12.09.2023 року.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року відкрито провадження у цій справі; призначено судове засідання на 14.09.2023 року на 11 год. 30 хв.; встановлено відповідачу строк для подання пояснень на заяву до 10 год. 30 хв. 14.09.2023 року.

13.09.2023 року об 13. год. 17 хв. представником відповідача подана заява, у якій представник відповідача просить суд відмовити у відкритті провадження у справі.

14.09.2023 року у судовому засіданні представником відповідача було заявлено про необхідність врегулювання правової позиції товариства.

14.09.2023 року продовжено розгляд заяви; оголошено перерву до 15.09.2023 року.

15.09.2023 року через підсистему Електронний суд відповідачем подані додаткові письмові пояснення по справі. Долучені додаткові докази по справі.

15.09.2023 року у судовому засіданні позивачем надано додаткові пояснення. Долучено додаткові докази по справі.

15.09.2023 року сторони в судовому засіданні підтримали образі позиції.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Заява обґрунтована тим, що 11.09.2023 у зв`язку з недопуском до перевірки був складений Акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" за №2016/04-36-07-13/39430993, який був наданий для ознайомлення посадовій особі відповідача, зокрема директору підприємства ТОВ «Сахара ЛТД» Степаненко Дмитру Валерійовичу особисто під підпис.

11.09.2023 року 16 год. 30 хв. керівником податкового органу прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Листом від 11.09.2023 року №60499/6/04-36-07-13-13 рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна від 11.09.2023 року було направлено платнику податків за податковою адресою засобами поштового зв`язку.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідачем подано відзив на заяву, в якому вказує, що наказ про проведення фактичної перевірки №3911-п від 22.08.2023 року оскаржується в рамках адміністративної справи №160/22190/23 в Дніпропетровському окружному адміністративному суду, а тому вбачається спір про право, а поведінка контролюючого органу є недобросовісною та нерозсудливою, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.

У судовому засіданні 15.09.2023 року представником відповідача надані додаткові письмові пояснення, про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" листом вих.№1 від 14.09.2023 року відповідач повідомив ГУ ДПС у Дніпропетровській області про готовність допустити представників податкової служби до проведення перевірки з 15.09.2023 року, призначеної наказом №3911-п від 22.08.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Таким чином, вважають, що наразі відсутні обставини, які обумовили прийняття ГУ ДПС у Дніпропетровській області рішення від 11.09.2023р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків, що фактично є підставою для припинення вказаного адміністративного арешту.

За цих обставин, на їх думку, є безпідставним задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "САХАРА ЛТД"

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 39430993, адреса місцезнаходження: вулиця Кірова, буд.12, корпус 3, оф.223, м.Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900.

За основним місцем обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" перебуває в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.77.1, п.п.77.4 ст.77 та п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2023 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.08.2023 року №3911-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сахара ЛТД»», заплановано документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993) за період діяльності з 01.01.2017 року по 30.06.2023 року тривалістю 20 робочих днів.

З метою пред`явлення направлень на право проведення перевірки від 08.09.2023 року №5486, №5487, №5488, №5489 та №5490, заступником начальника відділу перевірок у галузі виробництва хімічної продукції управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ключко Наталією Володимирівною та головним державним інспектор відділу перевірок у галузі виробництва хімічної продукції управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Махоніною Тетяною Михайлівною 11.09.2023 року було здійснено вихід на податкову адресу підприємства ТОВ «Сахара ЛТД»: вулиця Кірова, буд.12, корпус 3, оф.223, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900.

У відповідності до п.77.4 ст.77, п.81.1 ст.81 ПКУ копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на проведення перевірки від 22.08.2023 року №3911-п відправлено на адресу ТОВ «Сахара ЛТД», директору підприємства Степаненко Дмитру Валерійовичу, 11.09.2023 року пред`явлені направлення на право проведення перевірки від 08.09.2023 року №5486, №5487, №5488, №5489 та №5490 та посвідчення посадових осіб контролюючого органу.

Директором ТОВ «Сахара ЛТД» Степаненко Дмитром Валерійовичем у допуску до проведення перевірки було відмовлено.

Причиною відмови в допуску до проведення перевірки в акті № 2016/04-36-07-13/39430993 від 11.09.2023 року керівником ТОВ «Сахара ЛТД» Степаненко Дмитром Валерійовичем вказано, що перевірка вважається неправомірною та в судовому порядку оскаржується факт включення ТОВ «Сахара ЛТД» в план-графік перевірок та наказ на проведення перевірки.

Враховуюче наведене, посадовими особами заявника було складено акт від 11.09.2023 року №2016/04-36-07-13/39430993 «Про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993)», один екземпляр якого було вручено директору підприємства ТОВ «Сахара ЛТД» ОСОБА_1 особисто під підпис.

11.09.2023 року о 16 год. 30 хв., на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків та додані до нього матеріали відділу перевірок у галузі виробництва хімічної продукції управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків: ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993), передбаченого ппт.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України у зв`язку з недопущенням посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сахара ЛТД», в.о. начальником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Н.Я. Федаш було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: вулиця Кірова, буд.12, корпус 3, оф.223, м.Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900.

Листом від 11.09.2023 року №60499/6/04-36-07-13-13 рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна від 11.09.2023 було направлено платнику податків за податковою адресою засобами поштового зв`язку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини, що склалися у справі, є Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п.п.16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.п.16.1.13).

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4);

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п.п.20.1.13).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового кодексу України (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7 статті 80 Податкового кодексу України).

Нормами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податкового кодексу України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених Податкового кодексу України, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

У разі якщо при організації, зокрема, фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, така обставина: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 року у справі №640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Верховний Суд у вищевказаній постанові зазачив:

«У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.

Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право». Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України».

На виконання вимог частини другої статті 356 КАС України Верховним Судом у вищевказаній постанові сформульовано такий правовий висновок:

"За змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як "спір про право".

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним».

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Судом встановлено, що 11.09.2023 року посадовими особами податкового органу було пред`явлено представнику платника податків (відповідачу), передбачені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України документи - наказ на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення.

Проте матеріали справи свідчать, що відповідач відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Вказані обставини також не спростовуються відповідачем.

Згідно положень статті 81 ПК України при проведенні перевірки контролюючий орган має надати платнику податків копію наказу на проведення перевірки, а також пред`явити для ознайомлення службові посвідчення та направлення на перевірку.

Судом встановлено, що вказані процедурні вимоги були дотримані заявником, однак незважаючи на це платник податків не допустив працівників контролюючого органу до перевірки.

Отже, суд дійшов висновку, що причина відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки не була обґрунтованою.

Враховуючи додані до заяви докази та вищенаведені приписи Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України обставини, яка є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків, а саме, відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Слід вказати, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 року у справі №640/17091/21.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявником обґрунтовані та доведені вимоги, які викладені у поданій ними заяві.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: вулиця Кірова, буд.12, корпус 3, оф.223, м.Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900, відповідно до рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталії Яківни від 11.09.2023 року.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САХАРА ЛТД" (51900, Дніпропетровська область, м. Камянське, вул. Кірова, 12, корп. 3, оф. 223, код ЄДРПОУ 39430993).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 15.09.2023 року.

Суддя В.В. Ільков