Постанова

від 10.10.2023 по справі 160/23413/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/23413/23Суддя І інстанції Ільков В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Рівної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА ЛТД»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА ЛТД» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з відповідною заявою до суду в якоій просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА ЛТД».

В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідач безпідставно не допустив контролюючий орган до проведення документальної планової виїзної перевірки призначеної відповідно до наказу від 22.08.2023 року № 3911-п.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року заяву задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «САХАРА ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви. Вказує на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі, незважаючи на наявність в матеріалах справи доказів про наявність спору про право між сторонами, залишив це питання поза увагою, не відобразив наявність та не надав оцінку таким доказам, виніс незаконне судове рішення щодо відкриття провадження. Зазначає, що Товариство своїм листом вих. № 1 від 14.09.2023 року через Електронний кабінет платника податків повідомив ГУ ДПС у Дніпропетровській області про готовність допустити представників податкової служби до проведення перевірки з 15.09.2023 року, призначеної наказом № 3911-п від 22.08.2023 року, тобто на момент винесення судом першої інстанції оскарженого рішення відповідач усунув причини застосування позивачем адміністративного арешту, про що позивач був повідомлений належним чином, при цьому суд першої інстанції не встановив факт виконання відповідачем своїх обов`язків перед податковим органом щодо допуску його представників до перевірки, не надав цим обставинам правової оцінки та не застосував відповідні положення статті 94 ПК України задля визначення арешту таким, що припинився, що в свою чергу було підставою для відмови у задоволенні заяви позивача. Суд першої інстанції помилково кваліфікує перевірку, що є предметом спору як фактичну, хоча насправді вона документальна планова перевірка. Вважає, що посилання суду першої інстанції на постанову від 23.09.2023 року Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/17091/21 є помилковим та безпідставним, оскільки фактичні обставини справ суттєво та принципово відрізняються.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «САХАРА ЛТД» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САХАРА ЛТД» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 39430993, адреса місцезнаходження: вулиця Кірова, буд.12, корпус 3, оф.223, м.Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900.

За основним місцем обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА ЛТД» перебуває в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.77.1, п.п.77.4 ст.77 та п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2023 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.08.2023 року №3911-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сахара ЛТД», заплановано документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993) за період діяльності з 01.01.2017 року по 30.06.2023 року тривалістю 20 робочих днів.

З метою пред`явлення направлень на право проведення перевірки від 08.09.2023 року №5486, №5487, №5488, №5489 та №5490, заступником начальника відділу перевірок у галузі виробництва хімічної продукції управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ключко Наталією Володимирівною та головним державним інспектор відділу перевірок у галузі виробництва хімічної продукції управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Махоніною Тетяною Михайлівною 11.09.2023 року було здійснено вихід на податкову адресу підприємства ТОВ «Сахара ЛТД»: вулиця Кірова, буд.12, корпус 3, оф.223, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900.

У відповідності до п.77.4 ст.77, п.81.1 ст.81 ПКУ копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на проведення перевірки від 22.08.2023 року №3911-п відправлено на адресу ТОВ «Сахара ЛТД», директору підприємства Степаненко Дмитру Валерійовичу, 11.09.2023 року пред`явлені направлення на право проведення перевірки від 08.09.2023 року №5486, №5487, №5488, №5489 та №5490 та посвідчення посадових осіб контролюючого органу.

Директором ТОВ «Сахара ЛТД» Степаненко Дмитром Валерійовичем у допуску до проведення перевірки було відмовлено.

Причиною відмови в допуску до проведення перевірки в акті № 2016/04-36-07-13/39430993 від 11.09.2023 року керівником ТОВ «Сахара ЛТД» Степаненко Дмитром Валерійовичем вказано, що перевірка вважається неправомірною та в судовому порядку оскаржується факт включення ТОВ «Сахара ЛТД» в план-графік перевірок та наказ на проведення перевірки.

Враховуюче наведене, посадовими особами заявника було складено акт від 11.09.2023 року №2016/04-36-07-13/39430993 «Про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993)», один екземпляр якого було вручено директору підприємства ТОВ «Сахара ЛТД» ОСОБА_1 особисто під підпис.

11.09.2023 року о 16 год. 30 хв., на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків та додані до нього матеріали відділу перевірок у галузі виробництва хімічної продукції управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків: ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993), передбаченого ппт.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України у зв`язку з недопущенням посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сахара ЛТД», в.о. начальником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Н.Я. Федаш було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Сахара ЛТД» (код ЄДРПОУ 39430993), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: вулиця Кірова, буд.12, корпус 3, оф.223, м.Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900.

Листом від 11.09.2023 року №60499/6/04-36-07-13-13 рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна від 11.09.2023 було направлено платнику податків за податковою адресою засобами поштового зв`язку.

Задовольняючи заяву контролюючого органу про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків суд першої інстанції виходив з того, що причина відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки не була обґрунтованою

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини, що склалися у справі, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п.п.16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.п.16.1.13).

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4);

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п.п.20.1.13).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки

Відповідно до п. 77.6 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Нормами п. 81.1 ст. 81 ПКУ передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 ст. 81 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

Надаючи правової оцінки доводам та аргументам сторін, наданим у справі доказам, суд зазначає про таке.

Матеріалами справи встановлено, що 11 вересня 2023 року посадовими особами податкового органу було пред`явлено представникам платнику податків (відповідачу) всі передбачені п.81.1 ст.81 ПК України документи - наказ на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення. Всі ці документи мали підписи, були скріплені печатками, мали необхідні реквізити, їх повнота і належність оформлення відповідачем визнаються і не оспорюються.

Факт пред`явлення цих документів та наведені вище обставини сторонами визнаються, він не є спірними у справі, незважаючи на наявність актів про відмову у підписанні цих документів представниками відповідача.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені ст. 94 Податкового кодексу України. В якій закріплено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України обставин. Однією з таких обставин є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Адміністративний арешт застосовується рішенням керівника контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 ст. 94 ПК України; обґрунтованість арешту має бути перевірена судом протягом 96 годин з дня прийняття рішення про застосування адміністративного арешту.

При цьому, арешт майна є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання платником податків передбачених законом обов`язків.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10).

Відповідно до пп. 94.19.3 п. 94.19 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту

Відповідач наполягає на тому, що суд першої інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження у справі через те, що ним оскаржується наказ про проведення перевірки та правомірність включення його до плану-графіку проведення документальних планових перевірок.

Надаючи оцінку цим доводам та аргументам відповідача суд зобов`язаний взяти до уваги правову позицію Верховного Суду.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2023 року у справі №640/17091/21 вказав:

«У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.

Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що "публічно-правовий спір" є тотожним до терміну "спір про право". Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України».

На виконання вимог частини другої статті 356 КАС України Верховним Судом у вищевказаній постанові сформульовано такий правовий висновок:

«За змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право».

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним».

З огляду на вищевказане правове регулювання та обставини справи, судом відхиляються твердження відповідача стосовно відсутності підстав для допуску до проведення документальної перевірки.

Отже, матеріалами справи встановлено, що причина відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки не була обґрунтованою. Так, згідно вищевказаних положень статті 81 ПК України при проведенні перевірки контролюючий орган має надати платнику податків копію наказу на проведення перевірки, а також пред`явити для ознайомлення службові посвідчення та направлення на перевірку.

Також встановлено, що вказані процедурні вимоги були дотримані заявником, однак незважаючи на це платник податків не допустив працівників контролюючого органу до перевірки.

Тому, доводи відповідача про безпідставність проведення перевірки судом відхиляються, оскільки позивач вже захистив свої права шляхом не допуску посадових осіб позивача до проведення перевірки і використав своє право оскаржити наказ про проведення перевірки.

Доводи апеляційної скарги з приводу виконання відповідачем своїх обов`язків перед податковим органом щодо допуску його представників до перевірки шляхом направлення листа від 14.09.2023 про готовність допустити представників податкового органу до проведення перевірки з 15.09.20203 року є безпідставними, оскільки ці обставини виникли вже після прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків 11 вересня 2023 року, обґрунтованість якого є предметом перевірки у даній справі. Крім того колегією суддів зазначається, що дата проведення планової виїзної перевірки не може вирішуватися та регулюватися платником податків, крім того направлення лише листа про готовність допустити контролюючий орган до перевірки не свідчить про початок її проведення.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржене судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 272, 283, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА ЛТД» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 10 жовтня 2023 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяВ.А. Шальєва